Рада з фінансової стабільності: боротьба з фіскальним бюрократизмом і цифровим майбутнім

Рада з фінансової стабільності (РФС) України на засіданні 30 жовтня 2025 року ухвалила низку рішень, які сигналізують про критичний розвиток у двох стратегічних напрямах: запобіганню руйнівним податковим наслідкам для фінансового сектору та запровадженню сучасного регулювання віртуальних активів. Це — не просто адміністративні рішення, а свідоцтво відстоювання Национальним банком України раціональної макроекономічної політики проти популістичних податкових експериментів.

Криза оподаткування банків: демографічна вбивця кредитування

Чому 50% податок — це самопошкодження економіки

30 жовтня РФС розглянула потенційне оподаткування прибутку банків за підвищеною ставкою 50% у 2026 році. Члени Ради одностайно констатували: фіскальний ефект від такого заходу буде суттєво нижчим за публічно прокомунікований, а ризики для економіки — катастрофічні.​

Важливо зрозуміти контекст. З листопада 2023 до кінця 2024 року ставка була 50%, що принесло державному бюджету певні надходження під час воєнного стану. Однак у 2025 році ставка повернулася до стандартних 25%, що вже саме собою на 7 в.п. вище за середньоєвропейський рівень.​

Тепер Верховна Рада у першому читанні ухвалила законопроєкт, який пропонує знову запровадити 50% ставку на весь 2026 рік та перший квартал 2027-го. Розраховується, що це принесе 15-23 млрд гривень у 2026 році і близько 5 млрд гривень у 2027-му.​ 

Європейське порівняння: Україна як податковий екстреміст

Запропонована для України ставка 50% буде найвищою у Європі серед хронічних воєнних конфліктів та країн, що розвиваються. Навіть Португалія та Німеччина, які мають значно стабільніші економіки та бюджетні системи, не наважуються встановлювати такі екстремальні ставки.

Порівняльна таблиця податкових ставок на прибуток банків/компаній:

Ця таблиця висвітлює абсолютну нераціональність запропонованої ставки. 50% податок створить унікальну ситуацію: Україна, яка веде війну та намагається залучити іноземні інвестиції, установить ставку, що вдвічі перевищує ставку в найбільш розвинених демократіях ЄС та втричі перевищує ставку в найбільш податково-конкурентних державах регіону.​

Ризики, які виявила РФС: як 50% податок знищує економіку

РФС виділила п’ять ключових ризиків, які повинні змусити Верховну Раду переглянути це рішення:

1. Обмеження кредитного та інвестиційного потенціалу банків

Це — найкритичніший ризик. На фоні заново розбудови енергетичної інфраструктури, яка безперервно руйнується російськими обстрілами, та потреб оборонного сектору, кредитна система України повинна мати максимальний потенціал для розширення портфелів. Високе оподаткування обмежує здатність банків:

• Накопичувати капітал для кредитування

• Видавати більші суми позик

• Диверсифікувати кредитні портфелі

На перший погляд, держава отримує 30 млрд гривень податків. Однак вона втрачає набагато більше в потенційній залученій енергії та ВПК фінансуванню.​

2. Загроза ускладнення приватизації державних банків

Три державних банки (ПриватБанк, Укргазбанк, Укрексімбанк) перебувають у процесі капіталізації та потенційної приватизації. 50% податок робить такі перспективи непривабливими для потенційних приватних інвесторів. Яка компанія захоче купити банк, якщо прибутки будуть оподатковані на половину?​

3. Погіршення боротьби з відпливом капіталу та утримання мережі "Power banking"

Під час воєнного стану НБУ запровадив мережу "Power banking" — спеціальні точки обслуговування в умовах відсутності світла. Це вимагає інвестицій. 50% податок змушуватиме банки скорочувати видатки на таку інфраструктуру, що мають критичне значення для територій, контрольованих Україною.​

4. Порушення вимог капіталізації, встановлених ЄС

Україна на шляху до членства в ЄС повинна відповідати європейським стандартам капіталізації (CRR/CRD). 50% податок унеможливлює досягнення цих вимог у встановлені строки, що буде перешкодою для євроінтеграції.​

5. Порушення Меморандуму з МВФ

Міжнародний валютний фонд видає Україні значні кредити на умові певної фіскальної дисципліни. 50% податок порушує зобов’язання перед МВФ, що може призвести до перегляду кредитних програм.​

6. Зниження стимулів до детінізації економіки

Парадоксально, але в контексті детінізації економіки, коли офіційна реєстрація бізнесу робиться менш привабливою через високе оподаткування, підприємці віддаватимуть перевагу тіньовому сектору. Це створює зворотний ефект стимулам до формалізації, яким Україна намагається піти.​

Що можна зробити замість 50%?

Замість того щоб встановлювати екстремальні ставки, які одночасно:

• не дають великого податкового виходу,

• руйнують кредитну систему,

• змушують капітал утікати,

• ставлять під загрозу євроінтеграцію,

Держава могла б розглянути альтернативні підходи:

1. Спеціальний 3-5% збір на банківські депозити (замість податку на прибуток) — це може дати значно більший виход без порушення капіталізації

2. Тимчасовий 15-20% податок замість 50% — достатній для фіскальних цілей, але економічно раціональний

3. Дивідендний збір — оподаткування дивідендів, що виплачуються акціонерам, замість операційного прибутку

4. Надприбутковий збір для особливих операцій — для готівкових операцій та спекулятивних доходів, а не для традиційного кредитування

Регулювання віртуальних активів: модернізація на тлі консервативних питань

Концепція регулювання: двоступенева система

Відповідно до розглянутої РФС концепції, регулювання віртуальних активів буде грунтуватися на двоступневій системі:​

1. Національний банк України (НБУ) — як основний регулятор

2. Спеціально визначений державний орган — як співрегулятор (питання щодо його ідентичності все ще залишається відкритим до другого читання)

Така структура корелює з регулюванням Европейського Союзу, де MiCA (Markets in Crypto-Assets Regulation) запровадив гармонізовану базу для регулювання віртуальних активів.​

Ключові вимоги до провайдерів послуг (CASP)

Законопроєкт, розроблений на основі концепції РФС, встановлює суворі вимоги до криптосервіс-провайдерів:

Період запуску та перехідні положення

РФС настійно рекомендувала Парламенту визначити достатній перехідний період для розвитку нової інфраструктури та розроблення підзаконної нормативної бази.​

Це — мудре положення, яке враховує складність побудови системи регулювання з нуля. На основі досвіду MiCA в ЄС, перехідний період має бути не менше 12-18 місяців після набуття чинності закону, щоб забезпечити час для:​

• Розроблення технічних стандартів

• Підготовки регуляторних органів

• Адаптації існуючих крипто-платформ

• Розробки систем фінансового моніторингу

MiCA як європейський еталон

ЄС запровадив MiCA (Regulation 2023/1114) з двома фазами впровадження:​

• 30 червня 2024 — Фаза 1: вступили в силу положення про Asset-Referenced Tokens (ART) та E-Money Tokens (EMT)

• 30 грудня 2024 — Фаза 2: повне впровадження, включаючи регулювання Crypto-Asset Service Providers (CASP)

Українське регулювання повинно врахувати позитивний досвід MiCA щодо баланс між захистом інвесторів та інноваціями. Однак Україна має можливість адаптувати деякі положення MiCA до своїх реалій, враховуючи:​

• Воєнний стан та специфіку економіки, що воює

• Потреби малих та середніх крипто-бізнесів

• Необхідність залучення венчурного капіталу для іновацій

Макроекономічний контекст: коли всередину трапляються гарячі речи

РФС розглянула також системні ризики фінансового сектору загалом. Ключовий ризик лишається той же — перебіг повномасштабної російської агресії.

Однак поза цим геополітичним чинником існують позитивні тенденції:

• Банки нарощують кредитні портфелі — проникнення кредитів в економіку зростає

• Валові обсяги кредитування розширюються — це свідчить про поступове повернення довіри до фінансової системи

• Необхідні потреби кредитування зростають для відновлення інфраструктури та ВПК

При таких позитивних тенденціях 50% податок буде як намагання замерзнути рослину прямо під час її зростання.​

Подвійна послідовність РФС: консервативна на масштабі, прогресивна на інноваціях

Рішення РФС від 30 жовтня 2025 року проявляють цікавий контраст:

Консервативно — щодо оподаткування:

• РФС захищає стабільність фінансової системи від популістичних податкових експериментів

• Озвучує ризики, які мають вплинути на парламентське рішення

• Рекомендує Верховній Раді переглянути запропоновану ставку

Прогресивно — щодо інновацій:

• РФС схвалює модерний нормативний fram для криптовалют

• Врахує міжнародний досвід MiCA

• Підтримує цифровізацію фінансового сектору

Висновки: Україна на розпутті фінансової політики

Рішення РФС від 30 жовтня 2025 року — це не просто адміністративні бюрократичні заходи. Це — сигнал про серйозну розбіжність між макроекономічно-раціональною позицією профільних регуляторів (НБУ) та популістичною податковою стратегією Верховної Ради.

На питання "50% податок — хорошо чи погано?" немає двозначної відповіді:

• Для бюджету короткостроково — це 15-23 млрд гривень

• Для фінансової системи — це катастрофа

• Для довгострокової економічної стійкості — це самоповал

• Для євроінтеграційного курсу — це непорушення Меморандуму з МВФ

Щодо регулювання крипто-активів — це прогресивний крок, який позиціонує Україну як сучасну юрисдикцію, здатну залучати інновадійний капітал.

Однак без змін до 50% ставки податку на банки, інвестиційний клімат України залишатиме екстремально непривабливим.

Юридична оговорка: Представлена інформація є аналітичним матеріалом, заснованим на офіційних рішеннях Ради з фінансової стабільності, резолюціях Верховної Ради та порівняльних дослідженнях податкових систем. Дана статя не становить інвестиційну пораду, фінансову рекомендацію або юридичну консультацію. Для прийняття будь-яких рішень щодо інвестицій або бізнес-планування необхідно звертатися до кваліфікованих консультантів та офіційних джерел інформації. Всі цифри та показники ґрунтуються на публічно доступних даних станом на листопад 2025 року.