ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!
 
Єдиний податок: майже на 42 відсотки зросли надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від сільськогосподарських товаровиробників
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Протягом дев’яти місяців поточного року сільськогосподарські товаровиробники – платники єдиного податку поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини майже на 525,0 млн гривень. Надходження збільшились у порівнянні з минулорічним показником січня – вересня на понад 155,1 млн грн, темп росту – 141,9 відсотків. Про це поінформувала начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька. 
Керівник податкової служби регіону зазначила, що відкритий діалог з платниками забезпечує ефективну взаємодію контролюючих органів з представниками бізнесу. Завдяки комунікаціям, які відбуваються на постійній основі, спрощуються податкові процеси і в оперативному порядку вирішуються проблемні питання, що виникають у суб’єктів господарювання.
«Сьогодні відповідальне ставлення до сплати податків – це гарантія стійкості економіки і вагома підтримка обороноздатності нашої держави. Висловлюємо вдячність платникам за фінансову дисципліну і своєчасне наповнення бюджетів», – підсумувала Теодозія Чернецька.
 
 
Туристичний збір: до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб надійшло понад 5,0 млн грн туристичного збору
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
З початку 2025 року місцеві бюджети Дніпропетровщини від юридичних осіб – платників туристичного збору отримали понад 5,0 млн гривень. Порівняно з січнем – вереснем 2024 року надходження зросли на 666,6 тис. грн, темп росту – 115,1 відсотків. 
Нагадуємо, що згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради справляння збору може здійснюватися такими податковими агентами:
а) юридичними особами, філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами юридичних осіб згідно з п.п. 268.7.2 п. 268.7 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), фізичними особами – підприємцями, які надають послуги з тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ; 
б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб з метою їх тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. «б» п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму; 
в) юридичними особами, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.
 
 
Резиденти Дефенс Сіті звільняються від сплати земельного податку та на нерухомість
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Резиденти Дефенс Сіті звільняються від сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Звільнення застосовується з наступного місяця після отримання такого статусу і до завершення місяця, в якому його припинено.
Такі особливості передбачено Законом України № 4577, яким внесено зміни до Податкового кодексу України.  Закон набрав чинності 05.10.2025.
Нові правила діятимуть до 1 січня 2036 року, але не пізніше року вступу України до Європейського Союзу.
Звільнення поширюється на:
земельний податок:
- земельні ділянки, на яких розташовані об’єкти виробничого призначення, що використовуються у господарській діяльності резидентів Дефенс Сіті;
- земельні ділянки, які тимчасово не використовуються у господарській діяльності резидентів Дефенс Сіті протягом періоду релокації і при цьому не передані у користування третім особам.
податок на нерухомість:
- об’єкти нерухомості, розташовані на території обраного для релокації населеного пункту, якщо вони не здаються в оренду, лізинг, позичку (крім працівників резидента Дефенс Сіті) та використовуються у господарській діяльності резидентів Дефенс Сіті та/або для проживання їх працівників;
- будівлі промисловості, віднесені до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, які на період релокації резидентів Дефенс Сіті не використовуються за призначенням у їхній господарській діяльності та не здаються в оренду, лізинг, позичку.
Для резидентів Дефенс Сіті під час нарахування та сплати земельного податку і податку на нерухомість норми про нарахування пені не застосовуються.
У разі втрати статусу резидента Дефенс Сіті:
- втрачається право на звільнення від сплати податків;
- до 20 числа наступного місяця після втрати статусу потрібно подати уточнюючу податкову декларацію із земельного податку та податку на нерухомість та сплатити податкові зобов’язання та пеню;
- пеня нараховується з першого звітного періоду, коли статус було втрачено, без застосування строків давності.
  
Довідково.
Відповідно до частини шостої статті 36 Закону «Про національну безпеку України» від 21.06.2018 № 2469  (зі змінами) (далі – Закон № 2469) Міністерство оборони України забезпечує формування та реалізацію державної політики щодо правового режиму Дефенс Сіті, приймає рішення про надання, припинення, втрату статусу резидента Дефенс Сіті, контролює дотримання резидентами Дефенс Сіті встановлених законом вимог, а також здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Згідно з частинами першою, третьою – шостою статті 37 Закону № 2469:
резидент Дефенс Сіті – це юридична особа, якій відповідно до цього Закону надано статус резидента Дефенс Сіті та яка згідно з інформацією, що міститься у реєстрі Дефенс Сіті, продовжує перебувати у такому статусі;
юридична особа набуває статусу резидента Дефенс Сіті з дня прийняття Міністерством оборони України рішення про надання статусу резидента Дефенс Сіті та внесення відповідного запису до реєстру Дефенс Сіті;
статус резидента Дефенс Сіті припиняється/втрачається з дня внесення відповідного запису до реєстру Дефенс Сіті, але не пізніше дня завершення строку дії правового режиму Дефенс Сіті;
Міністерство оборони України приймає рішення про надання статусу резидента Дефенс Сіті, за умови що юридична особа, яка звернулася із заявою про надання статусу резидента Дефенс Сіті, відповідає вимогам щодо частки кваліфікованого доходу за попередній календарний рік, встановленим частиною шостою цієї статті, і щодо такої особи відсутні обставини, передбачені частиною сьомою цієї статті. При визначенні відповідності вимогам щодо частки кваліфікованого доходу заявника враховуються показники фінансової звітності за річний звітний період, що передує дню звернення;
частка кваліфікованого доходу заявника та резидента Дефенс Сіті має становити:
1) не менше 75 відсотків загального доходу юридичної особи, крім винятків, передбачених пунктом 2 цієї частини;
2) не менше 50 відсотків загального доходу юридичної особи – для суб’єктів літакобудування, що підпадають під дію норм статті 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості»;
кваліфікований дохід – дохід від реалізації (постачання) оборонних товарів власного виробництва, виконання робіт та/або надання послуг з розроблення, виготовлення, ремонту, модернізації або утилізації оборонних товарів, а також інші доходи, отримані у грошовій формі як благодійна допомога і використані для виробництва та постачання оборонних товарів. Для юридичної особи, яка була залучена до виконання державного контракту (договору) з оборонних закупівель на умовах співвиконавця/субпідрядника, до кваліфікованого доходу включається також дохід такої юридичної особи (за даними бухгалтерського обліку) від реалізації матеріалів, компонентів та складових частин, що були поставлені (відвантажені) на користь резидента Дефенс Сіті для безпосереднього виготовлення оборонних товарів власного виробництва за відповідним державним контрактом (договором) з оборонних закупівель, до виконання якого юридична особа, дохід якої визначається, була залучена на умовах співвиконавця/субпідрядника. При цьому участь співвиконавця/субпідрядника у виконанні державного контракту (договору) з оборонних закупівель підтверджується відповідним державним замовником.
Закон України від 21 серпня 2025 року № 4577 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу».
 
 
За видобування кам’яного вугілля надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників рентної плати склали понад 69,0 млн гривень
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Упродовж січня – вересня поточного року платники Дніпропетровщини за видобування кам’яного вугілля скерували до місцевих бюджетів понад 69,0 млн грн рентної плати.
Звертаємо увагу, що вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини – підземної води за фактичними цінами реалізації обчислюється у відповідності до пунктів 252.8 – 252.10 ст. 252 Податкового кодексу України, як співвідношення суми доходу, отриманого платником від реалізації підземної води та обсягу (кількості) відповідного виду реалізованої видобутої корисної копалини – підземної води, що визначається за даними бухгалтерського обліку запасів готової продукції платника.
 
 
Який термін та порядок отримання автором електронного документа першої та другої квитанцій при надсиланні електронних документів в електронному вигляді?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Абзацами першим та третім п. 42.6 ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155) без укладення відповідного договору.
Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України № 851 та № 2155.
Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац десятий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
Абзацом першим п. 2 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (далі – Порядок № 557) визначено, що автор (платник) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронній та паперовій формі, із зазначенням усіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності), керуючись Порядком № 557.
Після накладання кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису та печатки (за наявності), що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та кваліфікованому сертифікаті електронної печатки, автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням засобів електронного зв’язку до адресата протягом операційного дня (п. 3 розд. ІІ Порядку № 557).
У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка (п. 5 розд. ІІ Порядку № 557).
Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня (п. 6 розд. ІІ Порядку № 557).
Згідно з п. 7 розд. ІІ Порядку № 557 автоматизована перевірка електронного документа включає:
підтвердження дійсності кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису та печатки (за наявності), що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та кваліфікованому сертифікаті електронної печатки за умов, встановлених Законом № 2155;
перевірку обов’язковості та послідовності накладання на електронний документ кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису та печатки (за наявності), що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та кваліфікованому сертифікаті електронної печатки підписувачів у встановленому порядку;
перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);
перевірку обов’язкових реквізитів;
перевірку права підпису електронного документа підписувачем.
Пунктом 8 розд. ІІ Порядку № 557 передбачено, що перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.
У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у п. 7 розд. ІІ Порядку № 557, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається кваліфікована електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.
Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.
Відповідно до п. 9 розд. ІІ Порядку № 557 не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком № 557, формується друга квитанція.
Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).
На другу квитанцію накладається кваліфікована електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі (п. 10 розд. ІІ Порядку № 557).
У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції (п. 11 розд. ІІ Порядку № 557).
Якщо автором надіслано до контролюючих органів кілька примірників одного електронного документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), оригіналом вважається електронний документ, надісланий до контролюючих органів останнім до закінчення граничного строку, встановленого законодавством для подання такого документа, за умови, що його було сформовано правильно та прийнято (зареєстровано), про що автору надійшла друга квитанція про прийняття (п. 12 розд. ІІ Порядку № 557).
 
 
Роль управління комплаєнс-ризиками у мобілізації доходів
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє, що об’єктом оцінювання щодо наявності/відсутності податкових ризиків є діяльність платника податків щодо виконання ним податкових обов’язків, визначених податковим законодавством, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи.
Використання системи управління податковими ризиками дозволяє оптимізувати збір доходів, визначаючи та зосереджуючи ресурси на найбільших ризиках для податкової бази.
Визначення найбільших відносних ризиків для податкової бази дозволяє приймати обґрунтовані рішення та сприяти добровільному дотриманню податкового законодавства в довгостроковій перспективі.
 
 
Створюємо безбар'єрний простір: отримати адміністративні послуги в ЦОПах допоможе перекладач з української жестової мови
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Рівні можливості для кожного – не привілей, а право. У центрах обслуговування платників (ЦОП) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) доступна послуга перекладу жестовою мовою для громадян з порушеннями слуху. При цьому, використовується Web-система «Сервіс УТОГ –24/7».
Отримати адміністративні та інші послуги доступно, просто і зручно. Для цього платник має повідомити фахівця ЦОПу про необхідність перекладу жестовою мовою. Під час відеозв’язку із професійним перекладачем, який супроводжуватиме діалог у режимі реального часу, забезпечується двосторонній переклад – з жестової мови на усну і навпаки. Сервіс є безоплатним.
Отже, кожен платник податків, незалежно від своїх можливостей, може у зручному форматі отримати адміністративні та інші послуги, податкову інформацію та необхідну допомогу. 
Послуга перекладу жестовою мовою у ЦОПах – це ще один важливий крок до побудови безбар’єрного простору.
Реалізація принципу інформаційної безбар’єрності – це про те, щоб кожен міг отримувати інформацію через доступну подачу і не відчував себе поза інформаційним полем. 
Створюємо умови, за яких люди можуть повноцінно брати участь у житті суспільства.
 
 
Відсутня реєстрація РК на зменшення суми компенсації товарів/послуг, складеного до ПН, реєстрація якої зупинена, і продавець не вжив заходів для її розблокування: чи є відповідальність?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що відповідно до п. 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Порядок № 520) у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (ПН/РК) в ЄРПН платник ПДВ має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
Згідно з п. 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою складання податкової накладної/розрахунку коригування.
Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку (п. 12 Порядку № 520).
Відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН передбачає відповідальність згідно п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ.
Одночасно п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ зазначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ штрафні санкції, передбачені п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування.
Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних ЄРПН, відповідно до абзацу двадцять четвертого п. 201.10 ст. 201 ПКУ, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
У разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог ПКУ щодо своєчасності реєстрації таких документів в ЄРПН, штрафні санкції, передбачені п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ, не застосовуються.
У разі, якщо за результатами документальної перевірки контролюючим органом встановлено факт здійсненої операції (підтверджено настання «першої події» і дати виникнення податкових зобов’язань) без реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, то до такого платника застосовуються штрафні санкції, визначені п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ.
У разі, якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН була зупинена і платником податку протягом 365 календарних днів, за датою складання податкової накладної/розрахунку коригування, не вживалися заходи по її розблокуванню або отримане рішення про відмову в їх реєстрації не оскаржено в адміністративному/судовому порядку, та, за результатами проведеної документальної перевірки виявлені факти здійснення операції (підтверджено настання «першої події» і дати виникнення податкових зобов’язань) без реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН, то до такого платника податків застосовуються штрафні санкції, визначені п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ.
Пунктом 201.10 ст. 201 ПКУ визначено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів / послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При цьому, розрахунок коригування може бути складений та зареєстрований в ЄРПН тільки до зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної, з дати складання якої не минуло більше як 1095 календарних днів.
Враховуючи, що розрахунок коригування може бути зареєстровано у ЄРПН лише після реєстрації податкової накладної, до якої його складено, а податкова накладна до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації має статус податкової накладної, реєстрацію в ЄРПН якої зупинене, складання такого розрахунку до неї не може бути здійснено.
Після відновлення реєстрації у ЄРПН податкової накладної на підставі прийнятого комісією рішення, платник податку може скласти та зареєструвати у ЄРПН розрахунок коригування до податкової накладної не пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної у терміни, встановлені п. 201.10 ст. 201. ПКУ та п. 89 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.
У разі порушення платником податку термінів реєстрації, передбачених податковим законодавством для реєстрації в ЄРПН, зокрема, розрахунку коригування, до такого платника податку буде застосовано відповідальність у вигляді штрафних санкцій у розмірах, передбачених ст. 120 прим.1 ПКУ та п. 90 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.
Водночас, оскільки надання відповіді на зазначене питання у кожному конкретному випадку потребує чіткого розуміння умов, із зазначеного питання пропонуємо у кожному конкретному випадку звертатися до ДПС щодо надання індивідуальної податкової консультації у порядку, визначеному ст. 52 ПКУ.
 
 
Чи оподатковується податком на доходи нерезидента компенсація від резидента покупцю – нерезиденту за ремонт пошкодженого товару, що відремонтований власними силами такого нерезидента?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що особливості оподаткування доходів нерезидентів визначені у п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Перелік доходів нерезидента із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними ст. 141 ПКУ, встановлено п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
Для цілей п. 141.4 ст. 141 ПКУ під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти, зокрема, інші доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента, у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення (п.п. «к» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ).
Абзацом першим п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ встановлено, що резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відс. (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.5 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.
Отже, виплата компенсації за ремонт пошкодженого товару, який був попередньо відвантажений нерезиденту та відремонтований власними силами покупця – нерезидента, розглядається як компенсація послуг та не підлягає оподаткуванню податком на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України.
 
 
Заповнення поля «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати бюджетних/небюджетних платежів
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує.
Правила заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску на єдиний рахунок, визначені п. 1 – 4 розділу ІІ Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції (платіжний документ) під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (зі змінами) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.03.2023 за № 528/39584) (далі – Порядок).
Під час сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетні / небюджетні/єдиний/депозитний рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ Порядку, такі поля:
«Код виду сплати»;
«Додаткова інформація запису».
У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до Порядку;
у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).
Сплата податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави платником на бюджетні/небюджетні/єдиний/депозитний рахунки оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.
У разі коли платником при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що адмініструються ДПС, на бюджетні/небюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до Порядку, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання/єдиний внесок за кодом виду сплати 101.
 
 
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області