ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!

 
Рентна плата за використання води: від платників Дніпропетровщини надходження до загального фонду держбюджету зросли на 28,7 відсотків
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
З початку цього року платники Дніпропетровщини сплатили до загального фонду державного бюджету за використання води майже 67,6 млн грн рентної плати. Надходження зросли у порівнянні з січнем – вереснем минулого року на понад 15,0 млн грн, темп росту – 128,7 відсотків. Про це повідомила очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.
«Вчасне і в повному обсязі наповнення бюджетів – це результат добровільного виконання платниками вимог податкового законодавства та дотримання ними податкових зобов’язань. Сумлінна сплата податків – це внесок кожного у підтримку обороноздатності країни. Дякуємо усім за фінансову відповідальність», – зазначила Теодозія Чернецька.
 
 
Наказ МФУ № 371: внесено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що 16.09.2025 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України (МФУ) від 25.07.2025 № 371 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.08.2025 за № 1205/44611 (Наказ № 371).
Державна податкова служба України (ДПС) з метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств (податок) та забезпечення податкового контролю за справлянням цього податку у листі від 01.10.2025 № 23636/7/99-00-21-02-01-07 (далі – лист ДПС № 23636) повідомила про таке. 
Наказом № 371 внесено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом МФУ від 20.10.2015 № 897, (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20.02.2023 № 101) (із змінами) (далі – Декларація), пов’язані з реалізацією положень Закону України від 25 лютого 2025 року № 4254-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання благодійництва у період воєнного стану» (далі – Закон № 4254).
Законом № 4254 Податковий кодекс України (далі – ПКУ) доповнено положеннями, зокрема, щодо непроведення за звітні (податкові) періоди з 2025 року до кінця календарного року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, платниками податку на прибуток підприємств (податок) коригування фінансового результату до оподаткування на суму коштів та/або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій, у розмірі, що не перевищує 8 відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, за умови, що з цієї суми (вартості) більше 4 відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року було перераховано (передано) благодійним організаціям.
У зв’язку із зазначеними змінами:
- форма Декларації доповнена Додатком БД до Декларації (рядки 3.1.9 БД, 3.1.13 БД, 4.1.25 БД додатка РІ до рядка 03 РІ, рядки 20 БД, 21 БД додатка ДІЯ (рядок 06.3 ДІЯ)) (далі – Додаток БД), що містить 7 таблиць;
- таблиця «Наявність додатків» форми Декларації доповнено графою «БД»;
- Додаток РІ до рядка 03 РІ Декларації доповнено: 
♦ новим рядком 4.1.25 БД;
♦ літерами «БД» у рядках 3.1.9, 3.1.13;
- Додаток ДІЯ до Декларації:
♦ рядки 20, 21 доповнено літерами «БД»;
З огляду на те, що у ПКУ наведено кілька положень щодо безоплатного перерахування (передання) коштів, товарів, виконання робіт, надання послуг неприбутковим організаціям, які встановлюють різні умови впливу таких операцій на об’єкт оподаткування податком, Додаток БД передбачає уніфіковане відображення операцій з одночасною їх систематизацією, що дозволить платникам податку коректно відобразити ці операції в Декларації й правильно визначити об’єкт оподаткування та суму податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств.
Відповідно до положень п. 46.6 ст. 46 ПКУ якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
З урахуванням викладеного платники податку на прибуток матимуть змогу подати Декларацію за оновленою формою за звітний (податковий) 2025 рік.
Більш детально про порядок заповнення Декларації та додатків до неї у зв’язку зі змінами, внесеними Наказом № 371 – у листі ДПС № 23636, що опублікований на вебпорталі ДПС за посиланням 
https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps
 
 
Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу платників податків.
Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» розроблене Державною податковою службою України для формування та подання податкової, фінансової та статистичної звітності. Це безкоштовна програма, яка встановлюється на комп’ютер і дозволяє працювати з документами офлайн.
Програма має корисні можливості:
- основна перевага – можливість працювати офлайн. Платники можуть заповнювати звіти, а відправляти їх, коли з’явиться доступ до Інтернету;
- у програмі можна вести довідник контрагентів, що дуже зручно для автоматичного заповнення деяких форм звітності;
- дозволяє імпортувати документи у форматі хml, створені в інших програмах.
Як подавати звітність за допомогою Спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення від ДПС.
Крок 1: встановлення та оновлення
1. Завантажте програму з вебпорталу ДПС у розділі «Електронна звітність».
2. Регулярно перевіряйте наявність нових версій. Оновлення можуть містити нові форми звітів, зміни в правилах контролю або виправлення помилок.
Крок 2: налаштування програми
1. Заповніть персональні параметри: ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або РНОКПП (для фізичних осіб), назву, адреси, коди ДПІ, статистики тощо. Після заповнення збережіть зміни.
2. У меню «Налаштування захисту» – «Профіль підприємства» необхідно налаштувати кваліфікований електронний підпис (КЕП). Вкажіть шлях до файлів ключа та сертифікатів. 
3. Внесіть назву електронної пошти, з якої буде відправлятися звітність і на яку надходитимуть квитанції.
Крок 3: формування та подання звітності
1. Для створення документу звітності зайдіть у меню «Документ» – «Новий». З’явиться список форм звітів, з яких необхідно обрати потрібну.
2. Заповніть обрану форму звіту. Програма має вбудовані підказки та механізми контролю, які допомагають уникнути помилок.
3. Після заповнення звіту збережіть його. Звіт зберігається у форматі хml у спеціальній директорії на вашому комп’ютері.
4. Перед відправкою обов’язково перевірте звіт, скориставшись функцією «Камеральна перевірка». Зазначена функція перевіряє звіт на відповідність правилам заповнення та арифметичним розрахункам, що допомагає уникнути помилок.
5. Підпишіть файл за допомогою КЕП та відправте звіт.
6. У меню «Звіти та квитанції» натисніть «Прийняти квитанції» для отримання квитанцій про доставку та прийняття звіту.
Користуйтесь програмним забезпеченням від ДПС та переконайтесь в його зручності.
 
 
Основні випадки подання податкової декларації про майновий стан і доходи
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що нормами розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України (ПКУ) визначені випадки подання платниками податків податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація).
При цьому, ПКУ встановлені випадки, за яких платники податку на доходи фізичних осіб (ПДФО, податок):
- зобов’язані подати до податкового органу Декларацію;
або
- мають право подати Декларацію.
 Відповідно до норм ПКУ обов’язок щодо подання Декларації у платників виникає при отриманні:
- окремих видів оподатковуваних доходів (прибутків), що не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування (п. п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 ПКУ);
- доходів, що отримуються від особи, яка не є податковим агентом (п. п. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 ПКУ);
- іноземних доходів (п. п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ);
- доходів від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (ст. 177 ПКУ);
- доходів від здійснення незалежної професійної діяльності (ст. 178 ПКУ)
- та в інших випадках, передбачених ПКУ.
Також зобов’язані подати Декларації:
- іноземці, які за результатами звітного року набули статус резидента України, які мають відобразити у податковій декларації доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст.170 ПКУ);
- платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п. 179.3 ст. 179 ПКУ).
У громадян є також право подати з 01 січня по 31 грудня включно 2025 року Декларацію та відповідні підтверджувальні документи на отримання податкової знижки за витратами, понесеними у 2024 році і які відповідно до п. 166.3 ст. 166 ПКУ дозволені для включення до податкової знижки. 
 
 
Наявний податковий борг з ПДВ: зарахування в ІКП коштів, сплачених з рахунку у системі електронного адміністрування за поданою декларацією
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування (далі – СЕА ПДВ) регулюються ст. 200 прим. 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) та регламентуються Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість».
Пунктом 200 прим. 1.2 ст. 200 прим. 1 ПКУ визначено, що розрахунки з бюджетом в частині ПДВ здійснюються з рахунків в СЕА ПДВ.
Відповідно до п. 200 прим. 1.5 ст. 200 прим. 1 ПКУ з рахунку у СЕА ПДВ платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов’язань з ПДВ, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду.
Кошти, зараховані на електронний рахунок, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених п. 200 прим. 1.5 ст. 200 прим. 1 ПКУ та погашення податкового боргу з ПДВ (п. 200 прим..7 ст. 200 прим. 1 ПКУ).
У відповідності до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.
Відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПКУ у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов’язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст. 95 ПКУ або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов’язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок).
Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування затверджено наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.03.2021за № 321/35943 (зі змінами) (далі – Порядок № 5).
Пунктом 1 підрозд. 1 розд. ІІ Порядку № 5 визначено, що для забезпечення ведення оперативного обліку податків, зборів в інформаційно-комунікаційній системі (ІКС) ДПС відкриваються інтегровані картки платників (ІКП) за кожним кодом класифікації доходів бюджету щодо кожного платника, територіального органу ДПС, що відповідає місцю обліку платника або обліку об’єкта оподаткування, коду території територіальної громади згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад.
Інформація в ІКП ґрунтується на первинних показниках первинних документів, оброблених засобами ІКС ДПС. Первинний показник підтверджує факт дії платника, або органу ДПС, або іншого органу влади щодо відносин, які виникають у сфері справляння податків, зборів та єдиного внеску.
Пунктом 5 підрозд. 2 розд. ІІІ Порядку № 5 передбачено, що під час погашення суми податкового боргу (його частини) кошти, які сплачує такий платник, у першу чергу зараховуються у рахунок податкового зобов’язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, які сплачує такий платник, у наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу – у рахунок пені згідно з черговістю їх виникнення.
Якщо платник не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), територіальний орган ДПС самостійно здійснює розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.
Отже, в ІКП погашення суми за узгодженими податковими зобов’язаннями здійснюється в автоматичному режимі в порядку черговості зарахування платежів, визначеної відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПКУ.
Враховуючи вищевикладене, якщо в ІКП платника суми податкового боргу з ПДВ виникли до настання терміну сплати зобов’язань по податковій декларації з ПДВ, то зарахування коштів, які надійшли з рахунку в СЕА ПДВ, здійснюється в першу чергу у погашення наявного в ІКП податкового боргу.
 
 
Деякі особливості звільнення від сплати єдиного внеску за себе
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу платників.
Відповідно до частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами) (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є:
- фізичні особи – підприємці (ФОП), в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464),
- фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме: наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464),
- члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах (п. 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464).
Згідно з частиною четвертою ст. 4 Закону № 2464 особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (із змінами та доповненнями), та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Фізичні особи, зазначені у п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за умови взяття їх на облік як ФОПів та провадження ними одного виду діяльності одночасно як осіб, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (частина п’ята ст. 4 Закону № 2464).
Особи, зазначені у пунктах 4 і 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (частина шоста ст. 4 Закону № 2464).
Відповідно до п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (із змінами) (далі – Закон № 3543), зокрема, ФОПи, у тому числі, які застосовують спрощену систему оподаткування, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, або за контрактом на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону України № 2464, якщо вони не є роботодавцями.
Крім того, згідно з п. 9 прим. 18 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 під час дії особливого періоду, визначеного Законом № 3543, зокрема, ФОПи, у тому числі, які застосовують спрощену систему оподаткування, призвані на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону № 2464, якщо вони не є роботодавцями.
Пунктом 9 прим. 3 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 визначено, що тимчасово на період дії особливого правового режиму, визначеного Законом України від 15 квітня 2014 року № 1207 «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (із змінами):
- зупиняється застосування до платників єдиного внеску із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України норм статей 25 і 26 Закону № 2464;
- платники єдиного внеску із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України звільняються від виконання обов’язків, визначених ст. 6 Закону № 2464.
Відповідно до п. 9 прим. 8 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 платники єдиного внеску, визначені ст. 4 Закону № 2464, з числа осіб, стосовно яких згідно із Законом України від 26 січня 2022 року № 2010-IX «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей» (із змінами) встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, якщо вони не є роботодавцями, звільняються за заявою члена сім’ї або платника єдиного внеску, після їх звільнення та/або після закінчення їх лікування (реабілітації) від виконання обов’язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону № 2464, сплати недоїмки з єдиного внеску, пені та штрафів за її несплату на весь період позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та протягом шести місяців після їх звільнення.
 
 
Про скасування блокованого кваліфікованого сертифіката відкритого ключа за електронним запитом
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Скасування блокованого кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (далі – Сертифікат) за електронним запитом не можливе.
Власнику блокованого Сертифіката необхідно звернутися до відокремленого пункту реєстрації Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС України (КНЕДП ДПС) із заявою про зміну статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (далі – Заява) для скасування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа та надати перелік документів, необхідних для отримання нового Сертифіката у КНЕДП ДПС.
Форма Заяви розміщена на вебсайті КНЕДП ДПС за посиланням: Головна/«Скасування, блокування та поновлення сертифікатів» (https://ca.tax.gov.ua у вкладці «Скасування».
Звертаємо увагу, що блокований Сертифікат автоматично скасовується КНЕДП ДПС, якщо протягом 30 календарних днів клієнт не поновить його чинність.
 
 
Змінені правила реєстрації податкових накладних
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що з 27.09.2025 набрали чинності зміни до Порядку зупинення реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2025 року № 1048.
Мета новацій – зменшити кількість субʼєктів господарювання, які стикаються з блокуванням накладних, зробити правила прозорішими, допомогти бізнесу, який чесно працює, уникнути постійних ризиків блокування.
Основні зміни:
♦ Збільшено ліміти для безумовної реєстрації податкових накладних:
- граничний обсяг постачання – до 1 млн грн, а на одного контрагента – до 100 тис. грн;
- кількості платників податку, на яких керівник обіймає аналогічну посаду, із трьох до п’яти.
♦ Підвищуються пороги для операцій з невеликими сумами:
- з 5 до 10 тис. грн за однією накладною;
- загальний обсяг у місяць – з 500 тис. грн до 3 млн гривень
♦ Спрощено ознаки безумовної реєстрації податкових накладних за експортними операціями для підприємств, які працюють на територіях із загрозою боїв, але де активних боїв наразі немає.
♦ Удосконалено автоматичну реєстрацію – при автоматичній реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у разі:
- виключення з переліку ризикових для платника податку будуть враховуватися показники позитивної податкової історії;
- у разі врахування таблиці даних платника така реєстрація буде здійснюватися у тому числі і в результаті автоматичного врахування таблиці даних платника.
♦ Удосконалено механізм автоматичного врахування таблиць даних платника податку на додану вартість.
♦ Змінено окремі показники позитивної податкової історії, зокрема:
- збільшено ліміти обсягу операцій – з 1 млн грн до 3 млн грн,  на одного контрагента – з 100 тис. грн до 500 тис. грн;
- кількість платників податку, на яких керівник обіймає аналогічну посаду, з трьох до п’яти.
♦ Змінено критерій ризиковості операцій щодо подання розрахунків коригування податкових зобов’язань при поверненні товару від неплатника ПДВ з 30 до 90 днів.
Також запроваджено додаткові запобіжники проти маніпуляцій із фінансовою звітністю щодо залишкової вартості основних засобів.
Довідково
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2025 року № 1048 внесено зміни до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, (опубліковано в «Урядовому кур'єрі» 28.08.2025).
 
 
Про включення правонаступником до складу податкового кредиту сум ПДВ, зазначених у зареєстрованій в ЄРПН податковій накладній
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Правила складання податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) та формування податкового кредиту з податку на додану вартість (ПДВ, податок) визначено статтями 201 та 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами) (далі – ПКУ).
Згідно з пунктами 201.1 та 201.10 ст. 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (зі змінами) та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.
Перелік обов’язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, визначено у підпунктах «а» – «л» п. 201.1 ст. 201 ПКУ, зокрема такими реквізитами є: повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, – покупця (отримувача) товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця).
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПКУ).
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПКУ.
Порядок анулювання реєстрації платника регулюється ст. 184 ПКУ та регламентується розд. V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233, (зі змінами).
Згідно з п.п. «б» п. 184.1 ст. 184 ПКУ реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника ПДВ, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників ПДВ і відбувається у разі якщо будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов’язань із податку у випадках, визначених розд. V ПКУ.
З моменту анулювання реєстрації особи як платника ПДВ така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних (п. 184.5 ст. 184 ПКУ).
Сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується шляхом приєднання підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника у наступному періоді після підписання передавального акта відповідно до законодавства. Таке перенесення здійснюється в разі, якщо сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується, підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу (п. 198.7 ст. 198 ПКУ).
Відповідно до п. 184.6 ст. 184 ПКУ у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.
Враховуючи викладене, право на включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, зазначених у зареєстрованій в ЄРПН податковій накладній, має виключно покупець товарів/послуг, що зазначений у такій податковій накладній, за умови дотримання ним інших вимог, визначених ПКУ для формування податкового кредиту, та лише в періоді його перебування у статусі зареєстрованого платника ПДВ. З моменту анулювання його реєстрації як платника ПДВ такий покупець позбавляється права на віднесення сум податку до складу податкового кредиту.
Отже, якщо податкова накладна/розрахунок коригування була зареєстрована постачальником в ЄРПН після реорганізації платника податку – покупця шляхом приєднання, правонаступник такого платника податку не має права на включення такої податкової накладної/розрахунку коригування до податкового кредиту.
 
 
До уваги платників податку на прибуток підприємств!
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу та нагадує.
Відповідно до п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами) (далі – ПКУ) податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств (податок), крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім:
- виробників сільськогосподарської продукції, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 01 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року;
- у разі якщо особа ставиться на облік контролюючим органом як платник податку протягом податкового (звітного) періоду, перший податковий (звітний) період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) періоду;
- якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) періоду), останнім податковим (звітним) періодом вважається період, на який припадає дата ліквідації.
Згідно з п. 46.6 ст. 46 ПКУ якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Податкова декларація з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація).
Звертаємо увагу, що 13.06.2025 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 24.04.2025 № 215 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств».
З урахуванням зазначеного платникам податку на прибуток необхідно подавати Декларацію за оновленою формою (у т. ч. уточнюючу) за звітний (податковий) період – три квартали 2025 року.
Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (із змінами), електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на вебпорталі ДПС.
Поряд з цим, на вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщені електронні форми Декларації з додатками за ідентифікаторами форм:
- J0100128 – для юридичних осіб;
- F0100728 – для фізичних осіб;
- J0100928 – для інститутів спільного інвестування;
- J0100528 – для виробників сільськогосподарської продукції за рік (річний податковий (звітний) період починається з 01 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року).
 
 
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області