Як бізнесу зекономити 20 мільярдів

В оновленому Глобальному індексі інновацій (GII) Україна за рік опустилася з 60-го на 66-те місце.
Вона також має одну з найнижчих оцінок за регуляторне середовище: 106-те.
Україна регулярно отримує низькі оцінки за якість державних регуляцій у різних рейтингах.
У нас досі є радянські анахронізми, які стримують економічне зростання.
Один з них – акт виконаних робіт або наданих послуг. Папірець, якого не існує в розвинутих країнах, за поточними розрахунками коштує економіці (тобто це зайві витрати) близько 20 млрд грн на рік.
Після тривалих дискусій бізнесменів, аналітиків та урядовців нарешті з"явився шанс позбавитися цієї шкідливої регуляції.
Підприємці зможуть направити зекономлені кошти на розвиток бізнесу, вихід на нові ринки, наймання персоналу чи підвищення зарплат. Ці акти застосовуються переважно на пострадянському просторі як підтвердження виконання робіт або надання послуг.
Їх використовують для оформлення витрат у бухгалтерському та податковому обліках, їх вимагає ДПС при перевірках. Використання актів перетворилося на контрпродуктивне адміністративне, фінансове та часове навантаження на бізнес.
Акти ускладнюють ведення бухгалтерського обліку, вимагають фізичного підписання документів двома сторонами.
Акти доводиться пред’являти в паперовому вигляді податківцям. За оцінками аналітичного центру "CASE України", втрати економіки від обігу актів виконаних робіт сягають 0,6% ВВП на рік.
Опитування, проведене компанією Info Sapience, засвідчило, що 74,1% підприємців підтримують ідею відмови від обов"язкового використання актів виконаних робіт та послуг. Як змінити ситуацію Урядовий законопроєкт №14023-1 передбачає: первинний документ, що підтверджує надання послуги та оплачений у безготівковій формі, повинен мати визначені законом реквізити (назва документа, дата складання, назва компанії, зміст та обсяг операції, одиниця виміру), але може не містити прізвище, посаду та підпис замовника, коли це не є обов’язковим, тобто не передбачено договором. Норми проєкту охоплюють роботи та послуги, але не поширюється на випадки, коли роботи та послуги оплачуються з бюджетних коштів – там акти обов’язкові. Мета проєкту – зменшення адміністративного та часового навантаження на бізнес, скорочення витрат.
Уряд оцінив економію витрат бізнесу 20,2 млрд грн на рік. Читайте також: Вичавити із себе "совок": чому акти виконаних робіт не потрібні Депутатський законопроєкт №14023-1 пропонує спрощення вимог до актів наданих робіт та послуг: можливість не вимагати підпису, прізвища і посади замовника, коли умови договору це передбачають і коли послуги оплачені безготівково. На відміну від урядового проєкту, цей проєкт робить наголос на договірній основі, тобто співпраця сторін без актів має бути зафіксована в договорі між замовником та виконавцем.
Норми проєкту охоплюють лише послуги, не поширюється на роботи і на випадки, коли роботи та послуги оплачуються з бюджетних коштів. Економічні наслідки З урахуванням опитувань бізнесу в попередні роки та швидкої цифровізації послуг сервісами електронного обміну у 2025 році можуть користуватися понад 50% суб’єктів господарювання.
Решта підприємств доставляють акти особисто чи кур’єром або обмінюються актами поштою з відповідними затратами. Виготовлення пари паперових актів та обмін ними респонденти оцінюють 200-300 грн, а загальні витрати на підготовку актів – 2-4 тис.
грн на місяць.
На оформлення паперових актів половина українських компаній витрачає 18 млрд грн на рік. Виготовлення пари актів та обмін ними в електронному вигляді потребує 10 хв часу бухгалтера та оцінюється 24 грн.
Відповідно на місяць – орієнтовно 240 грн на одне підприємство, для половини українських підприємств – 2,2 млрд грн на рік. За даними Держстату, в Україні налічується 1,504 млн компаній, з них 792 тис.
ТОВ, 200 тис.
ПП, 104 тис.
ГО.
За найбільш консервативними оцінками, загальні втрати для економіки від обігу актів виконаних робіт сягають 20,2 млрд грн на рік.
Це чистий змарнований ресурс для підприємців і негативний суспільний ефект. Електронний документообіг лише частково спрощує процес, оскільки значні витрати часу йдуть не на обмін, а на підготовку та погодження документів.
Крім того, багато контрагентів продовжують вимагати паперові версії. Великі компанії можуть залучати до опрацювання актів окремих фахівців, але для мікробізнесу це значне навантаження.
Відмова від обов’язковості актів за умови чітких роз’яснень і законодавчих змін знизить адміністративне навантаження, адаптує практики до міжнародних стандартів і зекономить мільярди гривень. Ефект для держави та бізнесу Відмова від обов’язковості актів зменшує адміністративний тиск на бізнес, спрощує підготовку та проведення податкових перевірок, підвищує позиції України у світових рейтингах зручності ведення бізнесу, інновацій та економічної свободи. Середньомісячна економія бізнесу на обігу документів становитиме до 4 тис.
грн на компанію, звільнить до 13% робочого часу бухгалтера та 5% часу керівника.
Відмову від актів як обов"язкового документа підтримують 74,1% підприємців, а 64,6% бухгалтерів вважають, що це спростить облік та зекономить час. Очікування аналітичних центрів Перехід до використання інвойсів як основного документа уніфікує національні практики з нормами Європейського Союзу, забезпечить прозорість бізнес-процесів та полегшить вихід українських компаній на міжнародні ринки. Запропоновані законопроєкти спростять та прискорять господарські операції, оскільки зникнуть необхідність у підписанні актів замовником та пов’язані з цим затримки.
Це дозволить уникнути спорів з контрольними органами щодо дійсності первинних документів, що зменшить адміністративне навантаження на бізнес. Більшість стейкхолдерів налаштовані позитивно: ключові ідеї проєктів підтримує Мінекономіки, керівництво податкового та економічного комітетів парламенту.
Єдиним противником скасування обов’язковості актів виконаних робіт та послуг є Міністерство фінансів.
Воно є автором "Національної стратегії доходів", яка передбачає ускладнення адміністрування для МСБ замість спрощення. Сподіваємося, парламент ухвалить позитивні ініціативи якнайшвидше, що спростить умови роботи підприємців та наблизить Україну до ЄС.