30 тисяч "старлінків" можуть вимкнутись. Чи заблокує новий президент Польщі доступ до супутникового інтернету

25 серпня новий президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на законопроєкт про допомогу українським біженцям.
Хоча сам документ стосувався соціального захисту українських переселенців, його дія прямо впливає на фінансування Starlink в Україні. "Це кінець інтернету Starlink, який Польща надає Україні, що веде війну.
Це також кінець підтримки зберігання даних української адміністрації у безпечному місці", – написав у Х польський віцепрем"єр і міністр цифровізації Кшиштоф Гавковський. У результаті виникла комічна ситуація: і новий президентський законопроєкт, який одночасно обмежує соцдопомогу українцям, і той, який він ветував, передбачають продовження фінансування Starlink та збереження українських урядових даних.
Проте має бути ухвалений лише один документ, і саме він визначить подальшу підтримку.
На ухвалення рішення залишається лише місяць – чинний закон втрачає силу 30 вересня. Starlink – одна з ключових технологічних переваг української оборони під час великої війни.
Відтоді як у 2022 році перші термінали супутникового зв’язку мільярдера Ілона Маска потрапили в Україну, вони одразу довели свою ефективність у цивільних і військових завданнях. Чому Польща припинила фінансувати супутниковий інтернет для України та чи залишаться українські військові зі Starlink? Скільки Польща витрачає на Starlink для України За час великої війни Польща стала головним міжнародним донором систем Starlink для України.
Із понад 50 тисяч терміналів, які Україна отримала від урядів і міжнародних партнерів на квітень цього року, більше половини – 29 500 – надійшло від Польщі. Крім того, Варшава не лише передавала обладнання, а й покривала витрати на доступ до супутникового інтернету для цих терміналів.
У травні 2024 року Гавковський в інтерв’ю ЕП зазначив, що оплата за Starlink проводиться раз на рік, а витрати вже тоді сягали мільйонів доларів. Читайте також: Супутниковий шантаж: що буде, якщо Starlink в Україні вимкнуть За даними Міністерства цифровізації Польщі, у 2022-2024 роках країна витратила майже 323 млн злотих (3,55 млрд грн за поточним курсом) на Starlink для України.
У цю суму входили як закупівля обладнання, так і щомісячна абонплата за активовані термінали. Вартість підключення для одного пристрою становить 528,9 злотих (приблизно 5,8 тис.
грн) на місяць, а спеціальний тарифний план – 1383,75 злотих (близько 15,2 тис.
грн) на місяць з урахуванням ПДВ.
У польському міністерстві цифровізації прогнозують, що лише з січня до вересня 2025 року витрати на абонплату для українських Starlink сягнуть понад 77 млн злотих (824 млн грн) на всі термінали Starlink. Чому Варшава відмовилася фінансувати Starlink Коментуючи своє вето, Навроцький зазначив, що за 3,5 роки повномасштабної війни московія стратегічні інтереси Польщі не змінилися, а московія є найбільшою загрозою для безпеки.
Однак, за його словами, ситуація у сфері фінансів та суспільних настроїв істотно змінилася. "Закон про допомогу громадянам України, який я отримав, не вносить поправок, щодо яких точилася публічна дискусія.
Я не змінюю своєї думки і маю намір виконувати свої зобов"язання.
Вважаю, що (допомогу) "800+" повинні отримувати лише ті українці, які приймають виклик працювати в Польщі", – наголосив він. Йдеться про соціальну програму "Родина 800+", в межах якої польський уряд щомісяця виплачує 800 злотих батькам дітей віком до 18 років.
Раніше її дію поширили на українців зі статусом тимчасового захисту. Проте разом з цією програмою вето польського президента може припинити фінансування абонплати, яке забезпечувало роботу майже 30 тисяч терміналів Starlink.
За словами речника міністерства цифровізації, вето президента Навроцького означає, що з 1 жовтня Варшава більше не зможе оплачувати доступ до супутникового інтернету для переданих Україні пристроїв. Читайте також: "Кожен другий український стартап, що переїхав до Польщі, хоче повернутися".
Міністр цифровізації Польщі Втім, проблема стосується не лише Starlink.
Як заявив Гавковський, під загрозою опинилося також збереження даних українського уряду на серверах на території Польщі.
Він не уточнив, які саме це дані та наскільки глибоко польська сторона залучена до фінансування їх хостингу. ЕП звернулася до українського Мінцифри із запитаннями: чи ведуться переговори з Польщею для уникнення відключення Starlink, чи існує запасний план на випадок припинення фінансування, які сфери найбільше від них залежать (військові, гуманітарні чи критична інфраструктура), а також які державні дані нині зберігаються у Польщі та що станеться, якщо їх підтримку згорнуть. У відомстві відповіли, що вдячні за допомогу мешканцям та уряду сусідньої країни й наразі ведуть консультації з польською стороною.
На цьому етапі надати більш детальний коментар там не можуть. Місяць на пошук рішення Передача терміналів Starlink та оплата супутникового зв’язку здійснювалися на підставі спеціального закону від 12 березня 2022 року про допомогу громадянам України.
Саме він створив Фонд допомоги у Банку господарства (BGK), з якого йшло фінансування.
Програма продовжує діяти до 30 вересня 2025 року, а якщо її не продовжити спеціальним законом, то фінансування як Starlink, так і хостингу урядових даних припиниться. Читайте також: "З ним покінчено".
Як амбітні плани Маска в Білому домі закінчилися провалом Головна дискусія навколо нового закону стосується не стільки фінансування Starlink, скільки соціальної програми виплат "800+" для українців.
Керівник Канцелярії президента Польщі Збігнєв Богуцький запевнив, що вето президента не призведе до відключення українських Starlink.
За його словами, витрати на цей зв’язок покриваються чинним законом, а новий президентський законопроєкт зберігає такий порядок. "Достатньо у вересні оперативно провести президентську ініціативу через польський парламент", – написав Богуцький, додавши, що аналогічна ситуація і з підтримкою зберігання даних українського уряду у Польщі залежить від ухвалення нового закону. Хто під загрозою Сьогодні точна кількість терміналів Starlink в Україні невідома.
Значну їх частину купують безпосередньо військові, волонтери та приватні особи.
За оцінками народного депутата й члена Комітету з питань нацбезпеки Олександра Федієнка, в країні може працювати близько 160 тисяч терміналів Starlink.
З них близько 100 тисяч – використовується у Силах оборони, каже голова "Центру радіотехнологій" Сергій Бескрестнов. Важко також точно сказати, куди потрапили ті 29 500 Starlink, які надала Польща.
Це можуть бути як прифронтові лікарні та школи, об’єкти критичної інфраструктури, так і військові підрозділи.
Тому визначити, хто найбільше постраждає у разі припинення фінансування наразі неможливо. ЕП зверталася до кількох підрозділів різних родів військ із питанням, чи користуються вони польськими терміналами та хто оплачує послуги, але підтвердження не отримала. Проте втрата майже 30 тисяч пристроїв – це серйозний ризик як для фронту, так і для прифронтових міст та навіть тилових служб.
Щомісячна вартість їхнього обслуговування оцінюється приблизно у 100 млн грн, тож український уряд має знайти альтернативні джерела фінансування – серед партнерів або у власному бюджеті. Питання збереження даних Не менш важливе питання – розміщення українських державних даних у Польщі.
За законодавством оригінали реєстрів мають зберігатися в Україні, але після початку вторгнення Кабмін дозволив створювати резервні копії за кордоном. "Тому багато державних органів зберігали за кордоном (а деякі і продовжують це робити) так звані гарячі копії, повноцінні "бекапи" баз даних, але не самі оригінали даних та систем", – пояснює, старший експерт з управління даними та е-послугами естонської Академії е-урядування Михайло Корнеєв. Читайте також: Пропало все.
Як російські хакери зламали українські реєстри Про конкретний перелік даних, що знаходяться у Польщі, офіційно не повідомляють.
У лютому 2024 року голова податкового комітету Данило Гетманцев зазначав, що йдеться про копії податкових даних.
Крім того, під час атаки на реєстри Мін’юсту у грудні 2024 року хакери заявляли, що знищили резервні копії в польських дата-центрах. Корнеєв додає, що копії зазвичай розміщують на основі двосторонніх угод між держорганами й провайдерами, а сервіси від Microsoft та AWS нині надаються для України безкоштовно. Втім, частину витрат усе ж покриває польський уряд.
І якщо фінансування припиниться, доведеться приймати рішення.
"Розпорядниками даних залишаються українські інституції.
Інфраструктуру обслуговують поляки, але доступ і контроль над даними мають наші служби", – пояснює CEO українського дата-центру De Novo Максим Агеєв. За його словами, припинення фінансування не має призвести до раптових проблем: "У разі закінчення контракту зазвичай клієнта попереджають: у вас є від тижня до пів року, щоб перенести дані, і лише потім сервіс зупиняється", – додає Агеєв.
Водночас надалі уряду доведеться або домовлятися про нове фінансування за кордоном, або вкладати кошти у власні дата-центри в Україні.