Як агробізнесу адаптуватись до кліматичних змін

У 2024-му щомісяця фіксували нові температурні рекорди, а літо того року стало найспекотнішим за всю історію спостережень.
За цими змінами стоїть значно більша загроза: до 2050 року посуха спричинить критичні проблеми на понад 50% орних земель світу, а глобальна температура зросте на 2 градуси Цельсія.
Для України, де агросектор до війни формував п"яту частину ВВП, це питання економічного виживання. Кліматичні зміни як каталізатор бізнес-ризиків Сучасні виклики для агробізнесу набули системного характеру.
Посуха більше не епізодичне явище – це нова реальність, яка змінює всю логіку ведення бізнесу.
На півдні України температура ґрунту влітку іноді сягає 70 градусів Цельсія, що критично впливає на врожайність ключових експортних культур. Дослідження 270 господарств 2023 року показують тривожні тенденції: 39% аграріїв фіксують зниження врожайності, особливо в південному та східному регіонах.
Серед основних проблем – порушення фізико-хімічних властивостей ґрунтів, втрата біорізноманіття, руйнування структури та забруднення токсичними речовинами. Паралельно з посухами загострюється проблема деградації ґрунтів.
Дослідження BTU показують, що 65% господарств з традиційною технологією мають деградовані ґрунти, тоді як при мінімальному обробітку цей показник становить лише 5%.
Деградація не просто знижує врожайність, вона підриває довгострокову інвестиційну привабливість аграрних активів. Читайте також: Без черешні, малини та яблук.
Що ще знищили весняні заморозки За даними FAO, Україна щорічно втрачає 300-600 млн тонн ґрунту через ерозію – це еквівалентно повній втраті родючого шару з площі розміром з Київську область.
Загальна площа деградованих орних земель перевищує 33%, а економічні втрати сягають мільярдів доларів. Ці зміни породжують каскадний ефект: порушення структури ґрунту ускладнює засвоєння поживних речовин, рослини втрачають стресостійкість, а операційні витрати зростають через необхідність компенсувати втрати. Сучасні технології як відповідь на виклики На відміну від традиційних підходів, інноваційні рішення дозволяють не просто компенсувати кліматичні ризики, а створювати нові конкурентні переваги. Біотехнологічні рішення ефективні для адаптації рослин до кліматичних змін.
Мікроорганізми діють як "вакцина" для рослин, підвищують їхню стресостійкість на генетичному рівні.
Наприклад, дослідження на кукурудзі продемонстрували зниження експресії генів посухового стресу у рослин, оброблених біопрепаратами. Точне землеробство якісно змінює управління ресурсами.
GPS-навігація, супутникові знімки, сенсори ґрунту та дрони дозволяють оптимізувати внесення добрив і засобів захисту рослин.
Це дозволяє знизити витрати на добрива до 30% без втрати продуктивності. Читайте також: Теплиці та полуниці: як будує бізнес інстафермер з Херсонщини Інноваційні системи зрошення включають краплинні технології з автоматичним контролем, підземні системи та повторне використання очищених стічних вод.
Це особливо критично в умовах, коли посушливі зони активно просуваються з півдня на північ. Регенеративні практики, які формують довгострокову стійкість: no-till технології зменшують механічне втручання та зберігають вуглець у ґрунті; сівозміни з 25-30% бобових культур відновлюють родючість природним шляхом; покривні та сидеральні культури (жито, фацелія, люпин) захищають від ерозії та збагачують ґрунт органікою; агролісівництво та лісосмуги захищають від вітрової ерозії та зменшують випаровування вологи. Альтернативна енергетика знижує операційні витрати.
В Україні вже працює 1369 сонячних електростанцій, що становить 75% об"єктів відновлюваної енергетики.
Енергонезалежність стає критично важливою в умовах воєнного стану. Стратегії адаптації: системний підхід до кліматичних викликів Успішна боротьба з кліматичними викликами можлива лише через координовані дії на всіх рівнях.
Тут потрібен комплексний підхід, що поєднує державну підтримку, корпоративні інвестиції та практичні рішення на рівні господарств. Завдання держави – створити сприятливі умови для адаптації агросектору до нових викликів.
Це зокрема: пільгові умови оподаткування при виробництві та застосуванні біопрепаратів та екологічних технологій; компенсації для господарств, що переходять на органічне виробництво; дотації на no-till обладнання та покривні культури; фінансування програм відновлення лісосмуг для захисту від ерозії; створення національної системи карбонових кредитів з прозорою методологією. На жаль, сьогодні такої підтримки практично немає.
Навіть базова ESG-звітність не має чіткого регулятивного підґрунтя, хоча великі компанії вже звітують про викиди вуглекислого газу та екологічний вплив. Водночас деякі українські компанії не чекають державних стимулів, а самі інвестують у майбутнє.
Наприклад, через: заміну застарілого обладнання на точні системи внесення ресурсів; впровадження цифрових платформ моніторингу стану посівів та ґрунтів; стратегічне партнерство з біотехнологічними компаніями; інвестиції в відновлювану енергетику для зниження операційних витрат; програми підготовки персоналу для роботи з новими технологіями. Ми показуємо практичний приклад такого підходу: використовуємо сонячну енергію, впроваджуємо замкнений цикл водокористування та розробляємо методології для майбутнього ринку карбонових кредитів в Україні. Читайте також: Зростання без хімії.
Українські органічні продукти підкорили ЄС та освоюють вітчизняний ринок Найбільший виклик стоїть перед аграріями, які мають змінювати звичні підходи.
Сучасні господарства вже розуміють, що потрібна системна інтеграція технологій: діагностика ґрунтів як основа для прийняття рішень – щорічний аналіз мікробіому показує, наскільки ґрунт готовий витримати кліматичні стреси; раціональні сівозміни та покривні культури; біопрепарати – мікоризні препарати підвищують засвоєння води, азотфіксатори зменшують залежність від мінеральних добрив; ресурсозбережні технології — компостування, мульчування, no-till для збереження вологи та структури ґрунту. Утім, жодна технологія сама по собі не здатна розв’язати проблему.
Лише комплексний підхід, що поєднує агротехнології, біопрепарати та цифрові рішення, дозволить адаптуватися до нових кліматичних реалій і зберегти продуктивність. Кліматичні зміни – це економічна реальність, яка вже коштує мільярди і буде коштувати ще більше.
Але в кожній кризі є можливість.
Україна має унікальні переваги для перетворення кліматичних викликів на конкурентні можливості. Українські біотехнології конкурують на світовому рівні.
До того ж досвід роботи в екстремальних умовах війни плюс кліматичні виклики загартували бізнес, а євроінтеграційна мотивація прискорює впровадження сталих технологій. Тож, системний підхід, інвестиції в біотехнології та готовність до змін – наш шлях для подолання кліматичних змін та побудови лідерства у новій економіці.