ЄС поставив на паузу всю фіндопомогу Україні: що вимагає

Після знищення незалежності антикорупційної інфраструктури в Україні Євросоюз стане більш вимогливим до України у питаннях, що стосуються ухвалення реформ. Про це йдеться у публікації "Економічної правди". Як стало відомо ЕП, 24 липня представники ЄС дипломатичними каналами повідомили уряду Свириденко, що призупиняють виділення всієї фінансової допомоги Україні. Цю інформацію ЕП підтвердили чотири незалежні джерела в уряді, дипломатичних колах та парламенті.
"Все поставили на паузу до виправлення ситуації", – повідомив один з них. Євросоюз скорочує фінансування України не лише через ухвалення закону про обмеження незалежності НАБУ і САП, говориться у статті.
Скорочення стосується чергового траншу і пов"язане з невиконанням низки маяків ще за перший квартал 2025 року. Наприклад, президент Зеленський вчасно не підписав закон про посилення інституційної спроможності Агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА).
Через це розмір наступного траншу ЄС зменшили з 4,5 млрд євро до 3 млрд євро. Ще гіршою є ситуація з виконанням маяків за другий квартал 2025 року.
За словами заступника голови податкового комітету парламенту Ярослава Железняка, у квітні-червні Україна виконала лише 5 з 11 вимог Євросоюзу, що може призвести до зменшення наступного траншу на 2-3 млрд євро. Відтак Євросоюз стане більш вимогливим до України у питаннях, що стосуються ухвалення реформ. Там очікують, що влада вчасно виконає своє "домашнє завдання" та проголосує низку інших важливих законопроєктів, зокрема: №13150 – щодо забезпечення законності в діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування; №13165-2 – щодо удосконалення декларацій доброчесності суддів та родинних зв’язків судді; №13107-д – щодо реформування системи професійної освіти; №9363 – щодо цифровізації виконавчого провадження. Від уряду партнери очікують й призначення переможця конкурсу на голову Бюро економічної безпеки – детектива НАБУ Олександра Цивінського.
Відповідне рішення уряд не ухвалив всупереч закону, посилаючись на "безпекові чинники", які так і не оприлюднив на широкий загал. Зменшення траншів фінансування від ЄС – передбачувана історія, на яку Україна свідомо підписалася після започаткування Ukraine Facility у 2023 році.
Принцип програми: гроші в обмін на реформи, тому невиконання прописаних маяків дійсно має наслідки для фінансування, говориться у публікації. ЄС зможе переказати недоотримані Україною кошти після того, як пропущені вимоги виконають.
І президент Зеленський таки підписав закон про реформу АРМА, тож недоотримані кошти за невиконання вимог першого кварталу надійдуть з наступними траншами. Проте це все не матиме ніякого значення, якщо Верховна Рада не поверне незалежність антикорупційній інфраструктурі.
Для цього парламент повинен скасувати ухвалені напередодні зміни та поверне незалежність НАБУ і САП від генерального прокурора.
Відповідний законопроєкт президент вже зареєстрував у Раді, а ухвалити його мають 31 липня – одразу у двох читаннях. Детальніше читайте у статті "На кону 60 мільярдів доларів.
Через закон про залежність НАБУ і САП Євросоюз зупинив фінансування України". Нагадаємо: 22 липня Верховна Рада ухвалила закон №12414 зі змінами до Кримінального процесуального кодексу, згідно з якими НАБУ та САП стають залежними від рішень генерального прокурора.
Увечері 22 липня президент підписав документ. У багатьох містах України відбулися акції протесту після ухвалення цієї законодавчої ініціативи. Після цього Зеленський пообіцяв внести у Верховну Раду законопроєкт, який забезпечить "силу системі правопорядку" та збереже "всі норми для незалежності антикорупційних інституцій". Законопроєкт президента України Володимира Зеленського щодо повноважень антикорупційних органів НАБУ і САП з’явився на сайті Верховної Ради. Він передбачає, що генпрокурор та його заступники не мають права давати вказівки прокурорам САП та здійснювати інші дії, які прямо стосуються реалізації прокурорами САП їхніх повноважень.
Письмові накази адміністративного характеру щодо діяльності САП видаються за обов’язковим погодженням заступника генпрокурора – керівника САП.