Тютюнова неміч і мільярдні втрати

За три роки великої війни втрати бюджету внаслідок існування нелегального ринку сигарет становили близько 65 млрд грн.
Замість фінансування програм посилення обороноздатності держави вони наповнили кишені тіньових ділків. У 2024 році МВФ вказав, що через існування нелегального ринку сигарет в Україні недонадходження до бюджету становлять 17-31 млрд грн.
Фонд наголосив на необхідності посилити державну політику протидії ухиленню від оподаткування. Агенція Kantar навела дані, що у 2024 році бюджет недоотримав 21,9 млрд грн податкових надходжень, а у 2025-му внаслідок зростання рівня нелегального ринку тютюнових виробів податкові втрати оцінюються 25,2 млрд грн.
За даними компанії KPMG, Україна у 2024 році посіла друге місце в Європі після Франції за кількістю проданих незаконних сигарет попри суттєве скорочення цього показника. Нобелівський лауреат з економіки Джеймс Робінсон зауважує, що суспільства, у яких несплата податків вважається механізмом збереження фінансових ресурсів, щодня стикаються з нерозвинутими інституціями.
Прояви тіньової економіки, зокрема щодо нелегального виробництва та реалізації сигарет, є ознакою слабкості економічної політики та державного регулювання. Експерти авторитетного видання The Economist повністю підтримують це і зазначають, що глобальний чорний ринок з його різноманітними галузевими вертикалями, зокрема нелегального виробництва та реалізації тютюнових виробів, процвітає через прогалини, залишені слабкими інституціями, неналежне регулювання та проблемами в правозастосуванні (енфорсменту). Стівен Бланк висловив позицію, що неспроможність подолати нелегальний ринок тютюнових виробів свідчить про відсутність інституційного потенціалу для реального проведення економічних реформ та боротьби з корупцією, а ці речі є базовими для створення сприятливих умов для економічного зростання. Вигоди тіньових гравців ринку зростають, адже вартість легальної продукції постійно збільшується шляхом поетапного зростання ставок акцизного податку.
До нелегального бізнесу підштовхує на лише його прибутковість, а й недостатня відповідальність у разі викриття злочинних дій або можливість її уникнути. Чи настає відповідальність Відповідно до ст.
204 Кримінального кодексу (КК), незаконне придбання з метою збуту або зберігання чи транспортування з метою збуту підакцизних товарів караються штрафом від п’яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів. Таким чином, розмір штрафу коливається від 85 тис.
грн до 170 тис.
грн.
Враховуючи, що різниця вартості легально виробленої та нелегальної пачок сигарет у продажу в травні 2025 року становила близько 60 грн, для сплати такого штрафу потрібно лише 1,4-2,8 тис.
пачок нелегальних сигарет. Українська практика свідчить, що у випадку притягнення до кримінальної відповідальності за ст.
204 КК понад 50% вироків суду не передбачають покарання.
Виникає парадокс: у справах присутні нелегально вироблені сигарети без марок акцизного податку, транспортні засоби, якими доставляється товар, особи які його транспортували.
Водночас покарання за правопорушення щодо транспортування з метою збуту сигарет може ніхто не понести в кожному другому випадку. Наступне питання стосується відповідальності за роздрібну торгівлю тютюновими виробами без марок акцизного податку чи з підробленими акцизними марками. Згідно із ст.
156 Кодексу про адміністративні правопорушення (КУпАП), ці порушення караються накладенням штрафу від двохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3,4 тис.
грн до 10,2 тис.
грн) з конфіскацією предметів торгівлі та одержаної від неї виручки. Читайте також: Говорили і курили.
За ставки акцизу на IQOS та цигарки розгортається лобістська битва Отже, на сплату штрафів зловмисникам достатньо реалізувати 57-170 пачок нелегальних сигарет.
Крім того, багато таких справ закривається.
Наприклад, у 2022 році частка закритих справ за ст.
156 КУпАП становила 64%. Реалізатори нелегального товару намагаються уникнути відповідальності або її мінімізувати, тому в точках продажу зберігають лише 10-15 пачок контрабандних чи контрафактних сигарет.
При здійсненні перевірок правил і вимог суб’єктами роздрібної торгівлі тютюновими виробами значного ефекту протидії нелегальному обігу сигарет очікувати не слід.
Зловмисники швидко адаптуються до реалій. Найбільш курйозними є виклики, пов’язані з виробництвом контрафактних сигарет.
Навіть коли детективи Бюро економічної безпеки (БЕБ) ідентифікують великі виробництва та ведуть заходи протидії, це ще може нічого не означати. Наприклад, у 2022 році була вилучена лінія для виробництва тютюнових виробів, на якій незаконно виготовляли мільйонні партії сигарет.
За рішенням суду обладнання передали Агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Власники лінії намагалися її повернути і скасувати арешт.
У лютому 2025 року суд таке рішення ухвалив.
АРМА мусило в екстреному порядку звертатися до Офісу генерального прокурора та БЕБ для повторного накладення арешту на лінію з виробництва сигарет, що було зроблено за рішенням суду. Утім, ситуація набрала нових обертів з черговою спробою власників лінії повернутися до нелегальної діяльності.
З’явилося "унікальне" рішення, згідно з яким арешт на лінію не знімається, проте вона передається на фактичне зберігання власнику.
Дуже влучно цю ситуацію описав голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики парламенту Данило Гетманцев: "Виготовляти контрафактний тютюн та красти в армії акциз можна продовжувати". Цей приклад демонструє, що несплата податків, підробка акцизних марок, незаконне виготовлення та зберігання сигарет заохочуються. Як вирішити проблему Цілком очевидно, що без зміцнення інституційної спроможності, забезпечення верховенства права, посилення відповідальності ситуацію виправити не вдасться. Важливо посилити адміністративну та кримінальну відповідальність за незаконний обіг підакцизних товарів.
Адекватна відповідальність за вчинення правопорушень слугуватиме дієвим запобіжником їх повторення.
23 квітня 2024 року депутати в першому читанні підтримали законопроєкт, який удосконалює положення щодо встановлення адміністративної та кримінальної відповідальності у сфері незаконного обігу підакцизних товарів.
Його якнайшвидше ухвалення посилить результативність протидії тіньовій економіці та ухиленню від сплати податків. Враховуючи суспільний резонанс та неприпустимість несплати податків в умовах воєнного стану, слід виключити можливість закриття справ за роздрібну торгівлю підакцизними товарами у зв"язку з малозначністю.
Кожен учасник тіньових схем з реалізації підакцизних товарів має отримати відповідне покарання. Конфісковані вироби, сировина та обладнання мають підлягати знищенню.
Кошти, які можуть залучатися до бюджету від продажу ліній з аукціону, не зіставні з шкодою, яку завдасть державі подальше виробництво на цьому обладнанні. Розвиток інституційного середовища та посилення ефективності роботи інституцій є проявом будівництва спроможної держави.
Реалізація зазначеного спрямована на підвищення економічної ефективності, зниження рівня тіньової економіки та корупції.
Саме цих речей суспільство очікує від держави.