Чому співпраця бізнесу з "профтехами" – це win-win

Війна змінює логіку всього, зокрема логіку інвестицій.
Бізнес масово скаржиться на дефіцит кадрів.
За опитуванням Європейської бізнес-асоціації, 74% українських компаній не мають достатньо кваліфікованих працівників.
Брак кваліфікованих кадрів – не тимчасова турбулентність, а системна загроза економіці. Співпраця із закладами професійно-технічної освіти (ЗПТО) – це можливість формувати лояльні, підготовлені кадри вже "на вході", не витрачаючи ресурси на донавчання, адаптацію або переконання айтівця спробувати себе в інженерії. До того ж, компанії можна залучати до впровадження освітніх програм, щоб зробити їх максимально дотичними до реального ринку праці. У Фінляндії система співпраці бізнесу і "профтехів" працює і показує переконливі результати.
Там діє системна модель: компанії залучені до формування програм, пропонують оплачувану практику, відкривають власні лабораторії на базі навчальних закладів.
Це дозволяє готувати кадри за індивідуальними потребами бізнесу, знижувати витрати на адаптацію працівників і пришвидшувати інновації. Для малого та середнього бізнесу Фінляндії "профтехи" – це ресурсний хаб з кадрами, ідеями та інфраструктурою для пілотних проєктів.
У деяких навчальних закладах батьки навчаються разом з дітьми: здобувають нову або змінюють професію.
Цей приклад підтверджує: "профтех" може бути повноцінним інструментом економічного зростання, якщо до нього долучається бізнес. Як це працює Перший приклад.
Директор ТОВ "ЗС авто центр" Олександр Тараник каже, що співпраця з "профтехом" – вигідна win-win-модель.
Для студентів це практика та знайомство з дорослим життям, а для бізнесу – вирощення фахівців. У компанії переконані, що студентів потрібно виховувати як майбутніх працівників з першого курсу навчання.
Наприклад, студент "профтеху" Олександр Усік прийшов на практику у 2023 році, а у 2024-му, у свої 19 років, увійшов до трійки найкращих працівників підприємства за показником виробітку нормо-годин. Компанія фінансує практику і прагне залучати більше студентів, щоб ті бачили можливість свого професійного зростання і розвитку в Україні. Другий приклад.
У 2024 році українська будівельна компанія CCG Development започаткувала унікальний проєкт Build your future.
Він став практичним майданчиком для студентів, які опановують будівельні і технічні спеціальності. Студенти проходили навчальну-виробничу практику на будівельних об"єктах компанії в супроводі менторів.
Під час архітектурної лекції "Як повномасштабна війна впливає на архітектуру та дизайн?" у рамках співпраці з Veteran Hub обговорювали шляхи розвитку архітектури в нових реаліях. Протягом співпраці з "профтехами" CCG Development залучила на практику понад 100 студентів і 35 з них працевлаштувала.
Компанія продовжує стажувати молодь у відділі архітектури та на будмайданчиках, розширює співпрацю з іншими ЗПТО, залучає студентів на воркшопи та лекції, щоб популяризувати будівельні професії. Третій приклад.
Дружківський машинобудівний завод і Дніпровський центр ПТО об’єднали зусилля для збереження кадрів після релокації підприємства та підготовки фахівців.
У центрі організували інтенсивну перепідготовку без відриву від виробництва і запустили дуальну форму навчання: учні поєднують навчання з роботою на заводі і мають перспективу працевлаштування.
Завод надає креслення, обладнання, технічні вимоги, залучає власних фахівців як викладачів. Що отримує бізнес Передусім – зниження витрат на донавчання.
Студент, який пройшов адаптовану до реального цеху програму, – це мінус два-три місяці навчання в компанії.
Друге – лояльність кадрів.
Ті, хто приходять з партнерських освітніх програм, частіше залишаються надовго.
У реаліях кадрового голоду "профтехи" – чи не єдиний канал, що може оперативно дати мотивованих молодих фахівців для критично важливих галузей: виробництва, логістики, енергетики та агросектору. Змінюється не лише економічне тло, а й сама професійно-технічна освіта.
Завдяки реформі Міносвіти за підтримки донорів та освітніх гравців модернізується інфраструктура, змінюються стандарти освіти та навчання педагогів. Читайте також: Війна інженерів.
Як оборонна промисловість потерпає від браку кадрів Один з гравців, що сприяє трансформації системи, – Projector Foundation.
Разом з Projector Institute та МОН у рамках програми Education Cannot Wait фундація навчає викладачів критичного менеджменту, інтегрує підприємницьке мислення та курси з м’яких навичок у навчальні програми, розробляє модельні програми, адаптовані до потреб ринку, за якими будуть навчатися студенти. Замість абстрактних завдань – реальні кейси з виробництва: як підібрати матеріали, прорахувати собівартість, вирішити технічну проблему.
Теорія відразу переходить у практику.
Для бізнесу співпраця з "профтехом" – це не разова CSR-акція, це реальна інвестиція в стабільність і якість кадрового резерву. Як почати співпрацю з "профтехом" Усвідомити, що це не волонтерство, а стратегічна інвестиція.
Перш за все, бізнес має чітко вирішити, чи готовий він вкладати час і ресурси в партнерство з навчальним закладом.
Без цього системна співпраця неможлива. Обрати релевантні ЗПТО.
Варто визначити кілька коледжів або "профтехів", які готують фахівців за потрібними для компанії спеціальностями.
Після цього слід приїхати в заклад для знайомства з адміністрацією та викладачами, вивчити особливості навчального процесу, познайомитися із студентами. Бути присутніми.
Не обмежуватися листуванням, а відвідувати дні відкритих дверей, брати участь у заняттях, ділитися знаннями.
Чим більше прямих контактів з учнями, тим швидше формується зацікавленість і лояльність до компанії. Визначити кадрові потреби.
Яких фахівців не вистачає? Які навички треба посилити? Цей аудит – основа для створення навчальних рішень з "профтехом". Почати з малого.
Запустити пілотний модуль чи короткостроковий курс.
Це дасть змогу оцінити ефективність і не вимагатиме великих витрат. Залучати молодь.
Організувати екскурсії, воркшопи, публічні дискусії.
Це формує імідж компанії як відкритого роботодавця і створює довіру серед молоді. Створити зрозумілі умови практики.
Практика не має бути "для галочки".
Її варто організувати так, щоб учні розуміли бізнес-процеси, бачили перспективу, могли себе проявити.
І бути готовим: перші кроки потребують терпіння.