Готуємо кадри для відновлення: як профтехосвіта стає опорою для майбутнього України

Українські заклади професійно-технічної освіти (ПТО) готують фахівців, які потрібні економіці вже сьогодні — під час війни — та у майбутньому відновленні.
Завдяки державним програмам і міжнародній підтримці система ПТО поступово змінюється: з’являються нові майстерні, сучасне обладнання, актуальні професії.
І це не просто модернізація — це інвестиція в економічне майбутнє держави. За даними Мінекономіки за 2024 рік, для стабільного зростання економіки протягом наступних п"яти років Україні потрібно додатково залучити 4,5 млн працівників.
Але де взяти таку кількість кваліфікованих кадрів? Тут на передній план виходить профтехосвіта.
Заклади ПТО стають одним з інструментів відновлення країни та можливістю для мільйонів здобути професію, з якою вони будуть конкурентоздатними на ринку праці.
Однак, щоб повністю реалізувати свій потенціал, система потребує оновлення. Модернізація ПТО: стратегія та виконавці Над розвитком профтехосвіти в Україні зараз працюють дуже активно.
У квітні 2025 року Верховна Рада у першому читанні підтримала законопроєкт "Про професійну освіту", який передбачає: фінансову й кадрову автономію закладів освіти — самостійне управління коштами, затвердження штатних розписів і відхід від тарифної сітки; впливові наглядові ради, які стануть справжніми органами управління; нові підходи до формування змісту освіти — заклади розроблятимуть освітні програми у співпраці з бізнесом, відбудеться перехід на кредитно-модульну систему; менше бюрократії — спрощена система ліцензування, скасування бюрократичного процесу атестації закладів профтехосвіти; зміну бренду професійної освіти — заміна застарілих абревіатур "ПТУ", "ВПУ" на професійні коледжі й навчальні центри.
Учні стануть студентами, слухачами або курсантами. Також в Україні діє проєкт "100 майстерень".
У межах цієї ініціативи держава виділяє кошти на створення сучасних майстерень і лабораторій у закладах професійно-технічної та фахової передвищої освіти.
Серед пріоритетних галузей — машинобудування та енергетика, автоматизація виробництва, робототехніка, зварювання й металообробка, електротехніка та електроніка, будівництво й цивільна інженерія, транспорт і логістика.
Минулого року в межах проєкту відкрили 88 майстерень і лабораторій, цього року планується відкриття ще 89.
У держбюджеті на це заклали 540 млн грн. Активно до розвитку профтехосвіти долучаються й міжнародні організації, зокрема Програма розвитку ООН (ПРООН) в Україні.
Один із напрямів роботи агенції — покращення матеріально-технічної бази закладів профтехосвіти.
У межах різних проєктів вдалося модернізувати численні лабораторії та майстерні в Луганській, Донецькій, Миколаївській, Запорізькій, Вінницькій, Київській, Харківській, Одеській, Дніпропетровській, Львівській, Чернігівській і Полтавській областях, а на 2025 рік заплановано нові роботи. "Цього року ми плануємо ремонти в 13 різних закладах: від створення тимчасового освітнього простору в Архангельському, де зруйновано гуртожиток і навчальний корпус, до розміщення симулятора корабля в оновленій майстерні Одеського ліцею морського транспорту за підтримки Уряду Японії", — розповіла Валентина Смаль, спеціалістка з розвитку професійної освіти ПРООН в Україні. Також ПРООН долучається до оновлення освітніх програм і навіть допомагає створювати нові професії.
Зокрема, за підтримки організації у 2022 році з’явився проєкт освітньої програми за професією "Оператор дронів" для цивільних потреб. Важливою частиною проєктів ПРООН є підвищення кваліфікації викладачів і директорів закладів.
Для них проводять тренінги, організовують поїздки в найсучасніші заклади профтехосвіти в Україні та за кордоном.
А щоб підтримати розвиток підприємницьких навичок у студентів ПТО, ПРООН організувала створення онлайн-курсу та посібника з основ підприємництва.
Тренінг із навичок керування цивільними дронами.
Фото: Олексій Тишевський / ПРООН в Україні Не менш важливим напрямом діяльності ПРООН є організація та проведення короткострокових курсів для дорослого населення на базі закладів ПТО відповідно до запиту місцевих роботодавців.
Слухачі та слухачки курсів мають можливість опанувати часткові кваліфікації за 4-6 тижнів. "Уже приблизно 1,5 тис.
людей пройшли такі курси.
Це 30+ професій у понад 20 містах різних областей країни.
Середній показник працевлаштування випускників таких курсів складає 64%", — зазначила Валентина Смаль. Зараз у ПРООН працюють над проєктами, які фінансуються урядами Данії, Японії, Німеччини та Фондом відновлення громад.
Усі вони спрямовані на підтримку реформування та комплексний розвиток професійної (професійно-технічної) освіти — важливого та значною мірою недооціненого сектору української освіти. Практика і приклад: як змінюється Миколаївський центр профосвіти Миколаївський центр професійної освіти став яскравим прикладом комплексної модернізації.
Співпрацюючи з ПРООН та Урядом Данії із 2024 року, заклад зміг утілити багато оновлень.
У межах одного з проєктів тут створили сучасну навчально-практичну лабораторію для підготовки пекарів і кондитерів.
Також у співпраці з ПРООН закупили нове обладнання для підготовки молодших медичних сестер і провели короткострокові курси для дорослого населення за цією професією.
На них 25 людей здобули часткові кваліфікації. Лабораторія для пекарів і кондитерів у Миколаївському центрі профосвіти / Фото: Миколаївська ОВА "Зараз ми з ПРООН за підтримки Уряду Данії втілюємо новий проєкт з облаштування майстерні для підготовки слюсарів з ремонту колісних транспортних засобів.
Це наша профільна спеціалізація, і саме такі фахівці зараз украй необхідні.
Після навчання та практики вони зможуть ремонтувати автомобілі", — розповів директор Миколаївського центру професійної освіти Олександр Машков. У процесі — облаштування виробничої майстерні.
За словами директора центру, все необхідне обладнання для цього вже доставили, плануються ремонтні роботи. "Того, що для нас закупили, не мають більшість майстерень Миколаєва.
Сподіваємося, що до 1 січня 2026 року зможемо запустити свою та навчати там студентів", — прокоментував Олександр Машков.Бізнес як партнер, а не спостерігач Окрім матеріально-технічного компонента, важливим є встановлення зв’язків між роботодавцями та закладами освіти.
Це допомагає їм краще розуміти потреби й проблеми одне одного та спільно працювати над їхнім вирішенням. Партнерство підприємства ТОВ "Комільфо Холдинг" із ДНЗ "Миколаївське вище професійне училище технологій та дизайну" — приклад такого сталого співробітництва. У 2024 році освітній заклад отримав грант від ПРООН та Уряду Данії, за кошти якого закупив швейне обладнання для роботи з трикотажним полотном.
Оскільки майстри виробничого навчання та викладачі спеціальних дисциплін училища не мали достатньої кваліфікації для роботи на сучасному обладнанні з виготовлення трикотажних виробів, на допомогу прийшло підприємство.
Його фахівці провели навчання педагогів, удосконаливши їхні практичні навички для роботи зі здобувачами освіти. Нове швейне обладнання у ДНЗ "Миколаївське вище професійне училище технологій та дизайну" / Фото: МВПУТД "Наше підприємство охоче ділиться своїм досвідом із викладачами та здобувачами освіти, організовуючи спільні заходи з навчання та стажування, що сприяє підвищенню професійного рівня студентів і студенток.
Наша мета — допомогти майбутнім фахівцям здобути необхідні знання та навички, що відповідають сучасним вимогам галузі легкої промисловості", — сказала Ірина Курючкіна, директорка ТОВ "Комільфо Холдинг". Партнерства з підприємствами, оновлення чинних і впровадження нових програм, модернізація майстерень, короткострокові курси для дорослих і розвиток підприємницьких навичок студентів — усе це свідчить про системний підхід ПРООН і партнерів у справі розбудови профтехосвіти в Україні. ПТО не конкурує з іншими форматами освіти — вона займає свою нішу, важливу й потрібну.
І саме цей підхід робить її частиною стратегії довгострокового розвитку країни. Матеріал створено ГО "Інтерньюз-Україна" в межах проєкту "Трансформаційне відновлення задля безпеки людей в Україні", що реалізується ПРООН в Україні за фінансової підтримки Уряду Японії.