Цифрова хвиля рятує морські порти
08:30 | Економічна правда
Війна, блокади та зміна експортних коридорів стали значним випробуванням для морських портів.
Проте замість колапсу Адміністрація морських портів України (АМПУ) не лише відновила обсяги вантажообігу майже до докризових рівнів, а й кардинально трансформувала логістику завдяки цифровізації.
Зокрема – через створення та впровадження вебдодатку DocPort.
З вересня 2023 року до червня 2025 року порти обробили понад 4 800 суден із загальним вантажообігом 126 млн тонн.
Зерно становило близько 63%, сталь – 26%, руда й нафта – по 4%.
Водночас російські атаки спричинили руйнування понад 400 інфраструктурних об’єктів та 40 цивільних суден.
Наприклад, атака на судно Optima 7 жовтня 2024 року чи обстріл Oris Helga 24 травня 2025 року засвідчують, що загроза блокади з моря залишається актуальною.
АМПУ відреагувала не лише латанням пошкоджень, а й комплексною реформою критичної інфраструктури та безпекових механізмів.
Зокрема реконструйовані гідротехнічні споруди, захищені під’їзні шляхи, модернізовані системи охорони та впроваджені "зелені" підходи через державно-приватне партнерство.
Була впроваджена цифрова система "єдиного вікна" DocPort, яка інтегрується з державними системами, відповідає міжнародним стандартам, дозволяє автоматизувати документообіг, погоджувати договори в електронному вигляді, планувати заходи суден, контролювати рух автотранспорту й черги.
Перші результати вражають: оформлення електронної перепустки тепер триває одну хвилину замість кількох тижнів, а пропуск автотранспорту скоротився з доби до 10-15 хв.
Наразі в системі зареєстровано понад 33 тис.
водіїв і 32 тис.
вантажівок, видано 253 тис.
перепусток для обробки понад 7 млн тонн вантажів.
Завдяки цьому пропускна спроможність портів зросла на 3-5% без інвестицій у будівництво об’єктів.
DocPort успішно працює в портах Рені, Ізмаїл та Чорноморськ, а недавно його запровадили в Одесі.
Тепер водії можуть отримувати перепустки прямо в месенджерах.
Система мінімізує бюрократію, оптимізує потоки, робить процес обробки вантажів швидким та прогнозованим.
Читайте також:
"Моряків замінили зерновики".
Як війна і міграція експорту перевернули життя міст на Дунаї
До кінця 2025 року АМПУ планує підключити DocPort у шести ключових портах, інтегрувати його із системою митної служби і запустити морський модуль.
Останній, створений відповідно до Конвенції IMO 1965, забезпечить електронний обмін даними між суднами та прибережними службами, скоротить час проходження прикордонно-митних формальностей, покращить обробку вантажів.
Інтеграція DocPort із системою "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" зменшила затримки суден на одну-шість годин, що економить кошти судновласників і пришвидшує рух вантажів.
Кожна дія в системі фіксується електронним підписом з часовою міткою, створюючи історичний слід і забезпечуючи прозорість процесів.
Перед АМПУ стоять нові виклики: інтеграція систем з новими платформами, посилення кібербезпеки, підготовка персоналу, налагодження взаємодії з усіма учасниками логістичних ланцюгів.
Дослідження показують, що цифрова трансформація портів охоплює не лише технології, а й процеси, людей і безпеку.
За підсумками першого кварталу 2025 року обсяг оброблених вантажів сягнув 23 млн тонн проти 97,2 млн тонн за весь 2024 рік (62 млн тонн у 2023-му).
Найбільші обсяги продемонстрували такі порти: Південний – 10,6 млн тонн, Чорноморськ – 6,6 млн, Одеса – 3,5 млн, дунайська система – 2,3 млн тонн.
Українські морські порти – це не лише точки експорту в умовах війни, а й сучасні цифрові платформи, здатні працювати ефективно, прозоро й стійко навіть у кризу.
Запровадження DocPort у поєднанні з модернізацією інфраструктури демонструє, як держава може швидко впроваджувати інновації з відчутним результатом.
Попереду – морський модуль, екологічні сервіси, логістична аналітика та системи штучного інтелекту для прогнозування черг, тобто нова цифрова хвиля, здатна назавжди змінити українську логістику.