Санкції: інструмент тиску чи необхідність?

У червні парламент ухвалив за основу законопроєкт №12406, що передбачає кримінальну відповідальність за порушення або обхід санкцій.
Найближчим часом відповідні зміни будуть внесені в законодавство. Наразі під санкціями перебувають понад 18 тис.
осіб.
Більшість з них іноземці, які мають активи за кордоном.
Чи створює проєкт ризики для таких осіб та їх активів? З 2022 року підсанкційні особи часто намагаються зберегти активи від націоналізації: відчужують свої частки в материнських компаніях за кордоном або розмивають частки відповідно до іноземного законодавства.
У цьому контексті згадуються кейси Shell та Михайла Шелкова.
Чи будуть угоди, укладені за кордоном з підсанкційними особами щодо їх активів, вважатися обходом санкцій? Чи стануть такі дії підставою для кримінальної відповідальності в Україні? Що таке обхід санкцій Законотворці закладають у поняття "обхід" широкий перелік дій.
Як обхід будуть кваліфікуватися будь-які дії, спрямовані на приховування активів підсанкційної особи: набуття третьою особою, переміщення, маскування походження активів та факту володіння ними.
Вартісний поріг для таких дій – 151 тис.
грн. Обхід також включатиме доведення до банкрутства компанії, прямим або непрямим власником якої є підсанкційна особа.
Таке широке формулювання обходу санкцій створює простір для зловживань з боку правоохоронних органів та судів.
Чи були дії обходом санкцій, у судах будуть тлумачити слідчі та прокурори. Чи є українські санкції екстериторіальними Презентуючи законопроєкт, розробники стверджували, що українські санкції будуть поширюватися і на закордонні активи підсанкційних осіб, що укладення угод щодо активів за кордоном за іноземним законодавством буде вважатися обходом санкцій і що за такі дії буде наставати кримінальна відповідальність в Україні. Розробники посилалися на чинне українське законодавство.
Закон "Про санкції" поширює санкцію "блокування активів" на всі активи, що належать підсанкційній особі або контролюються нею.
Прив’язка до їх розташування в законі відсутня. Кримінальний кодекс України теж поширюватиме свою дію на порушення чи обхід санкцій, вчинені за кордоном.
Якщо такий злочин вчинить громадянин України, то він буде підлягати кримінальній відповідальності згідно з українським законодавством завжди, крім випадків, прямо визначених міжнародним договором. Оскільки порушення чи обхід санкцій – особливо тяжкий злочин проти України, то іноземці, вчинивши такі дії за кордоном, також можуть переслідуватися в Україні. Що кажуть суди Судова практика з цього питання поки що не сформована, оскільки відповідний закон ще не ухвалений.
Разом з тим, уже є перше рішення Верховного Суду, яке підтверджує екстериторіальну дію українських санкцій. Суть справи в тому, що підсанкційна особа відчужила акції компанії – виробника паперу та картону.
Угода укладена за австрійським законодавством.
У результаті виникла необхідність внесення змін про бенефіціара українських компаній.
Приватний нотаріус вніс такі зміни.
Натомість Мін’юст визнав реєстраційні дії незаконними та анулював нотаріусу доступ до реєстру юридичних осіб. Читайте також: Обмеження проти українців: що не так з вітчизняними санкціями та як їх покращити? Верховний Суд підтвердив протиправність дій нотаріуса.
Одним з аргументів стала позиція щодо екстериторіальної дії санкцій.
На думку Верховного Суду, українські санкції мають екстериторіальну дію, оскільки відповідно до закону України "Про санкції" блокуванню підлягають усі активи, незалежно від їх розташування, та існує механізм примусового виконання санкцій через міжнародне співробітництво. Тут Верховний Суд посилається на закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом".
Цей закон надає право СБУ за участю МЗС звертатися до комітетів Ради Безпеки ООН та до іноземних держав щодо застосування санкцій до фізичних та юридичних осіб. Верховний Суд прийшов до висновку, що відчуження підсанкційною особою акцій іноземної компанії за законодавством іноземної держави є обходом санкцій.
Ця позиція одинична, але вона може стати базою для подальшої практики. Хто в зоні ризику Перелік осіб у зоні ризику невичерпний.
З очевидного – це безпосередньо підсанкційні особи та їх контрагенти.
Однак, на мою думку, до кримінальної відповідальності можуть бути притягнуті й особи, які сприяли обходу: нотаріуси, агенти, посередники, номінальні власники, треті особи, на користь яких були здійснені розрахунки.
Їх дії можуть кваліфікуватися як пособництво. Враховуючи це, перевірка клієнтів та контрагентів у Державному реєстрі санкцій для недопущення кримінального переслідування набуває особливого значення. Замість висновку На мій погляд, інститут санкцій в Україні ще не сформований.
Профільний закон – рамковий, санкційна політика непередбачувана і повною мірою не врегульована, тому є випадки використання санкцій як інструменту адміністративного тиску. Хоча криміналізація порушення й обходу санкцій украй необхідна, запропонований законопроєкт простий і детально не регламентує всі "правила гри". Враховуючи непрогнозовані підходи до застосування санкцій та очевидні зловживання, не виключаю, що такі ж підходи будуть використовуватися при притягненні до відповідальності за їх порушення.