Мінімальне податкове зобов’язання для платників податків – фізичних осіб – власників/користувачів сільськогосподарських угідь
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує про таке.
Введення поняття «мінімальне податкове зобов’язання» для фізичних осіб
Для фізичних осіб – платників податків, у власності та або/користуванні (оренді, суборенді, емфітевзисі, постійному користуванні) є земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, введено поняття мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ).
Підстава: Закон України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».
Першим роком, за який визначається МПЗ, є 2022 рік (пункт 64 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (ПКУ)).
Платником у частині МПЗ є резидент, який володіє, та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь (п.п. 162.1.11 п. 162.1 ст. 162 ПКУ).
МПЗ – це мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ (п.п. 14.1.1142 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
МПЗ: порядок та деякі особливості визначення для платників податків – фізичних осіб
Визначення загального МПЗ фізичним особам, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, здійснюється контролюючим органом за податковою адресою таких осіб до 1 липня року наступного за звітним.
До загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів для платника податку – фізичної особи включаються: податок на доходи фізичних осіб (далі – податок) та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції; земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь (п.п. 170.14.5 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).
Для фізичних осіб, які відповідно до норм Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі» оформили взаємовідносини щодо передачі сільськогосподарських угідь в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування, МПЗ контролюючим органом не визначається. У такому випадку МПЗ за такі землі сплачує орендар.
Розрахункова сума МПЗ визначається за формулами, встановленими ст. 381 ПКУ, в залежності від наявної нормативно грошової оцінки відповідної земельної ділянки або нормативно грошової оцінки 1 гектара ріллі по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю, коефіцієнту та кількості календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.
Тимчасово для розрахунку МПЗ за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки коефіцієнт застосовується із зазначенням 0,04; за 2024 рік – коефіцієнт застосовується із зазначенням 0,05.
МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулою:
МПЗ = НГО х S х К х М / 12,
де:
МПЗ – мінімальне податкове зобов’язання;
НГО – нормативна грошова оцінка 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю;
S – площа земельної ділянки, в гектарах;
К – коефіцієнт, що становить 0,05;
М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.
При цьому, Законом України № 4015*, який набрав чинності 01.12.2024, підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено п. 74. Цим пунктом установлено, що при визначенні МПЗ у період з 01 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, сума МПЗ, визначена відповідно до підпунктів 381.1.1 і 381.1.2 пункту 381.1 ст. 381 ПКУ, не може становити менше 700 грн з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відс., – 1400 грн з 1 гектара.
Дія п. 74 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ не поширюється на земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 381.1.4 п. 381.1 ст. 381 ПКУ).
У разі переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) за період з 01 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому така земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис), а для нового власника, орендаря або користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) – починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (статті 125 – 126 Земельного кодексу України). Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України № 1952**.
У разі відсутності державної реєстрації переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) на загальних підставах за податковий (звітний) рік.
Отже, у разі якщо набуття права власності або право користування на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, здійснювалось за умови державної реєстрації таких прав, то для розрахунку МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена/не проведена, враховується період, починаючи з місяця, в якому платник набув право власності, оренди, користування на інших умовах (в т. ч. на умовах емфітевзису) на земельну ділянку (далі – право власності). При цьому, незалежно від того, що набуття права власності відбулося в середині (наприкінці) місяця.
Довідково:
У 2025 році 1 690 фізичних осіб – підприємців (ФОП), які застосовують спрощену систему оподаткування, задекларували позитивне значення МПЗ на загальну суму понад 119,5 млн грн, що на 41,8 млн грн, або на 53,8 відсотків, більше ніж у 2024 році; 105 ФОПів на загальній системі оподаткування задекларували позитивне значення МПЗ на загальну суму понад 6,6 млн грн, що на майже на 1,8 млн грн, або на 36,3 відсотки, більше ніж в 2024 році.
* Закон України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану».
** Закон України від 01 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (із змінами).
