Контроль як інструмент тиску

Історія циклічна.
Минуло трохи більше року з моменту, коли ми вперше розповіли про проблеми деревообробників Вінниччини на митниці.
Тоді штучне блокування експорту деревини змусило підприємства звернутися до суду. Аргументація митників суто формальна: класифікація обрізної дошки начебто не відповідає коду, а отже – заборона.
Компанії йдуть до суду, справа отримує публічний розголос, галузь вимагає пояснень. Весна 2025-го.
Усе знову Цього разу митниця взялася за експорт ясеня.
Формально – претензії до відповідності ДСТУ.
Неофіційно – повне блокування відвантаження, затримки, бюрократичні причіпки.
Інспектори міряють кожен міліметр деревини, шукають відхилення в ширині, товщині та вологості. Здається, проблема не в деревині, а в ставленні до бізнесу.
Це не поодинокий випадок, скаржаться й інші експортери деревини.
Митниця виступає не як сервіс, а як бар’єр.
Замість сприяння чесному бізнесу створює для нього штучні перепони. Контроль чи тиск? Формально митниця виконує свою функцію, але перевірки, що перетворюються на саботаж, – це не контроль, а тиск, про що не раз наголошувала наша асоціація. Така поведінка стає схожою на упереджене ставлення митниці до деревообробного бізнесу.
У відповідь Асоціація деревообробних підприємств України та "Маніфест 42" долучилися до розробки законодавчих ініціатив. Їх мета – обмежити свавілля, встановивши чіткі межі контролю і захистивши бізнес від безпідставних обшуків, вилучення документів і блокування діяльності.
Анонімне опитування серед підприємств показало: зловживання контролем – не виняток, а норма, особливо на регіональному рівні, де досі діє "ручний режим" впливу. "Ліси України" – нова мішень старої системи На фоні тиску на бізнес дедалі більш очевидним стає інший фронт протистояння: державне підприємство "Ліси України".
Під керівництвом Юрія Болоховця команда взяла курс на зміну філософії управління лісовими ресурсами. Серед ключових змін – впровадження електронних торгів замість ручного розподілу деревини, регулярна публічна звітність, інвестиції в технічне оновлення, жорсткі обмеження для корупційних практик. Читайте також: Фокус з кругляком: чому не припиняються незаконні вирубки лісу Проте ці досягнення стали причиною нової хвилі тиску та інформаційних атак.
У медіа з’являються анонімні "розслідування", спроби дискредитувати керівництво, зокрема самого Болоховця.
Цей процес має всі ознаки цілеспрямованої кампанії. Отже, випадок з вінницькими підприємствами – не виняток, а тривожний сигнал.
Тиск на деревообробників, що маскується під перевірки і контроль, демонструє: стара система не готова до змін і чіпляється за будь-який шанс зберегти вплив. Попри відкритість, прозорість і дотримання стандартів, бізнес опиняється в ситуації, де успіх залежить не від якості продукції, а від "тлумачення" інспектора.
Парадокс у тому, що навіть державне підприємство, яке впроваджує реальні реформи, як-от ДП "Ліси України", стає мішенню для тиску.