Обіцяного три роки чекають. Коли клієнтам "Фрідому фінансу" повернуть заблоковані гроші

З початку великої війни влада запровадила санкції проти тисяч фізичних осіб та компаній, зокрема тих, які працюють в Україні.
Така відповідь на агресію – суверенне право країни, яка від неї потерпає.
Проте часом від застосування цього права непрямо страждають невинні громадяни. Так сталося в історії з брокером "Фрідом фінанс Україна" (ФФУ).
Компанія була одним з найбільших посередників на фондовому ринку, обслуговуючи тисячі українців.
Після накладення санкцій її клієнти втратили доступ до своїх активів та зазнали фінансових втрат під час реструктуризації державного боргу у 2024 році. Не дивно, що наразі вони обмірковують можливість подати до суду проти держави.
Щоправда, потенційний позов може виявитися вкрай невчасним та коштувати бюджету сотні мільйонів доларів або репутації країни серед інвесторів. Коротка історія 19 жовтня 2022 року Рада національної безпеки та оборони (РНБО) запровадила санкції проти низки російських олігархів та компаній.
У список підсанкційних осіб тоді потрапив і Тімур Турлов – московитський бізнесмен, який напередодні отримав казахстанський паспорт, а також його українська компанія "Фрідом фінанс Україна". Санкції проти Турлова та ФФУ ініціювала Служба безпеки України (СБУ).
У березні 2022 року вона відкрила проти брокера кримінальну справу, підозрюючи його у фінансуванні держави-агресора.
У самій компанії це заперечували. Попри оголошення санкцій проти ФФУ, компанія ще три тижні обслуговувала операції клієнтів, поки 9 листопада на рішення РНБО не відреагував профільний регулятор – Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Він призупинив ліцензії ФФУ та фактично заблокував будь-які можливості клієнтам розпоряджатися коштами та активами, які "застрягли" на рахунках. На момент ухвалення рішення НКЦПФР у фірмі обслуговувалися 12 748 клієнтів, переважна більшість з яких – фізособи (юридичних осіб було лише 5%, серед них – один український банк).
На рахунках клієнтів було активів (цінних паперів та коштів) на 3,5 млрд грн.
Близько третини цієї суми становили інвестиції в облігації українського уряду: на 250 млн грн – ОВДП, на 800 млн грн – єврооблігацій. Санкції проти ФФУ запроваджувалися на п’ять років.
Половина цього терміну вже минула, а активи клієнтів брокера досі заблоковані.
Це виглядає особливо цинічно на тлі того, що, попри обмеження, міжнародний бізнес Турлова продовжував працювати в Україні. Читайте також: Бездіяльність чи злочинний умисел? Як НКЦПФР нехтує інтересами українців на користь підсанкційного росіянина Наприкінці 2024 року журналіст ЕП навідався до приміщення київського відділення ФФУ.
У ньому розташовувався "Біржовий університет", працівники якого, не приховуючи, пропонували відкрити рахунки в цінних паперах на кіпрській Freedom Finance Europe, яка також належить Турлову. Лише після публікації матеріалу регулятор відреагував на діяльність "Біржового університету" і вніс його до переліку "скам-проєктів" (список інвестиційних проєктів, які мають ознаки сумнівності та можуть загрожувати втратою коштів громадян). Процес зрушив? Хоча активи клієнтів ФФУ заблоковані вже 2,5 року, НКЦПФР, парламент та урядовці лише недавно почали робити хоч якісь спроби їх розблокувати.
На початку 2024 року Верховна Рада ухвалила спеціальний закон, який надав нацкомісії додаткові повноваження щодо поводження з підсанкційним брокером. Серед іншого закон дозволив запровадити для ФФУ тимчасового керівника – аналог адміністратора банку, що перебуває на межі банкрутства.
Очікувалося, що керівник здійснить аудит рахунків клієнтів та розблокує процес повернення їм коштів.
Однак цього не сталося, скаржиться ЕП голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради Данило Гетманцев. "Закон, ухвалений у лютому 2024 року, який передбачав механізм тимчасового керівника, не підтримувався Нацкомісією, яка пропонувала його заветувати.
Тим законом комісії надали яких тільки можна було повноважень, але результатів, на жаль, нуль", – заявив депутат. Наприкінці 2024 року фінансовий комітет парламенту викликав керівництво нацкомісії, аби дізнатися, чому, попри ухвалення закону, клієнтам ФФУ не почали повертати кошти.
У відповідь голова НКЦПФР Руслан Магомедов наполягав, що для здійснення таких дій необхідно внести зміни до санкцій РНБО. 14 січня 2025 року до його слів дослухалися і в рішення про санкції проти "Фрідому фінансу України" внесли необхідні зміни.
"Указом президента надано НКЦПФР необхідні повноваження для забезпечення можливості повернення заблокованих активів клієнтів вказаного товариства", – повідомив тоді регулятор. Читайте також: Держава заблокувала мільярди гривень клієнтів "Фрідом фінанса".
Чи отримають українці гроші? Проте через чотири місяці після ухвалення цих змін клієнти підсанкційного брокера не почали отримувати кошти.
Хоча НКЦПФР звітує, що регулятор "реалізував близько 70% необхідних для цього кроків". У нацкомісії ЕП пояснили, що для повернення коштів клієнтам ФФУ планують ухвалити три рішення: щодо формування бази даних клієнтів компанії; щодо затвердження переліку її активів, які не підпадають під дію санкцій та які можна повернути клієнтам; щодо порядку взаємодії державних органів для повернення заблокованих активів.
До 14 травня НКЦПФР ухвалила два з трьох рішень. Третє рішення, найбільш складне та комплексне, перебуває лише на початковому етапі розробки, повідомив співрозмовник ЕП в нацкомісії.
Хай там як, ухвалити рішення недостатньо.
Їх ще потрібно виконати.
Наприклад, усі 12,7 тис.
клієнтів ФФУ мають перевірити правоохоронні органи, передусім – СБУ.
Комісія кілька разів намагалася надіслати СБУ відповідні списки, але там їх не приймали через формальні неузгодженості, повідомили ЕП клієнти "Фрідому фінансу України". Згодом співпрацю між НКЦПФР та СБУ загальмувало те, що керівника Головного управління контррозвідувального забезпечення об"єктів критичної інфраструктури та протидії фінансуванню тероризму Анатолія Лойфа звільнили після виходу розслідування на УП.
Співрозмовники ЕП, дотичні до процесу розблокування активів ФФУ, зазначають, що перевірка клієнтів брокера Службою безпеки України таки почалася.
Скільки часу може піти на її завершення, наразі невідомо. Тимчасом клієнти ФФУ готуються судитися з державою.
Не лише через те, що протягом 2,5 року вони не мали і досі не мають доступу до своїх коштів, а й через завдані їм збитки під час реструктуризації зовнішнього боргу України. Некомпенсована втрата У липні 2024 року Мінфін домовився про реструктуризацію єврооблігацій.
За умовами угоди, цінні папери старого зразка обмінювалися на нові двох випусків. Аби стимулювати власників євробондів погодитися на ці умови, Мінфін запропонував їм виплатити "комісію за згоду" в розмірі 1,25% від номіналу єврооблігацій.
Проте отримати її можна було лише до 23 серпня 2024 року.
Це мало пришвидшити завершення формальностей у межах реструктуризації боргів. За словами голови ініціативної групи постраждалих приватних клієнтів "Фрідому фінансу України" Максима Дибенка, на рахунках клієнтів ФФУ перебували єврооблігації на суму, еквівалентну 800 млн грн.
Погодитися на умови реструктуризації та отримати комісію вони не змогли. "Дехто особисто подавав листи, підписані цифровим підписом, до Міністерства фінансів.
У них вказували, що ми погоджуємося на умови реструктуризації.
З якихось причин Мінфін ці відомості не брав до уваги", – каже він. Читайте також: Дефолту не буде.
Як Україна домовилася зменшити борг на чверть Як наслідок, клієнти ФФУ не отримали близько 10 млн грн "комісії за згоду".
Свої загальні втрати від неучасті в реструктуризації вони оцінюють 160 млн грн, адже, крім комісії, не змогли отримати один з видів нових євробондів. Вони намагаються витребувати в держорганів документи, у яких могла міститися вказівка не приймати їх голоси під час реструктуризації боргу, і на підставі них доводити, що Україна як емітент євробондів дискримінувала деяких інвесторів. "Перед тим, як іти до суду, ми маємо розуміти, до кого йти і з якими документами.
Ми звернулися до нацкомісії як до регулятора, який допустив єврооблігації до обігу на українському ринку, аби він надав цим діям емітента (Міністерства фінансів) правову оцінку.
Відповідей на запити нам не дають", – додає Дибенко. Втрати клієнтів ФФУ могли бути набагато більшими, якби євробонди залишалися заблокованими.
Восени НКЦПФР ухвалила рішення, які дозволили обміняти старі облігації на нові.
Під час засідання фінансового комітету Верховної Ради керівництво комісії не змогло пояснити, чому це рішення там ухвалити так пізно. "Уся відповідальність повністю лежить на НКЦПФР та її представникові (тимчасовому керівнику ФФУ – ЕП).
У тому, що не були вчасно вжиті необхідні заходи щодо участі інвесторів у перших етапах реструктуризації єврооблігацій, коли програма цієї реструктуризації передбачала вигідніші умови для держателів цих паперів, теж відповідальність Нацкомісії", – вважає Гетманцев. Якщо клієнти ФФУ наважаться на позов проти України через завдані під час реструктуризації збитки, це може негативно вплинути на іншу реструктуризацію, яку намагається провести Мінфін.
Мова йде про ВВП-варанти, які держава випустила у 2015 році і виплати за якими залежать від темпів зростання економіки. Читайте також: Україна вперше заплатила за зростання економіки.
Що таке ВВП-варанти Яресько та скільки вони коштуватимуть країні? Черговий платіж за ВВП-варантами має відбутися наприкінці травня 2025 року, а його розмір становить 600-650 млн дол., повідомили ЕП співрозмовники в Міністерстві фінансів.
Наразі коштів для цієї виплати уряд не має, а переговори з власниками варантів про їх реструктуризацію тривають не надто успішно. Мета України в переговорах – позбутися ВВП-варантів, оскільки після завершення війни та початку відбудови урядовці очікують високих темпів розвитку економіки, що призведе до зростання розміру платежів.
Робити їх доведеться аж до 2041 року.
При цьому потенційний позов щодо дискримінації інвесторів у зовнішній борг країни навряд чи сприятиме досягненню компромісу на вигідних Україні умовах.