Квартира на добу чи пастка: як працюють шахраї в короткостроковій оренді

Останні роки показали стрімке зростання попиту на короткострокову оренду.
Особливо це стосується великих міст, де активно проводяться форуми, виставки, спортивні події, концерти та ділові конференції.
Не менш активно українці подорожують влітку до моря, Карпат або на екотуризм – а це значить, що й пропозицій "подобової оренди" стає значно більше.
Втім, зростає й кількість афер. Найпоширеніша схема шахрайства – фальшиве оголошення про оренду квартири, будинку чи апартаментів.
У соцмережах, месенджерах або навіть на популярних платформах на кшталт OLX, з’являється оголошення з ідеальними фото, дуже привабливою ціною та нібито чудовими умовами – "біля моря, в центрі, з терасою".
Людині, яка зацікавилася, пропонують швидко внести передоплату, щоб "забронювати" житло – мовляв, уже кілька людей дивляться. Ці передоплати можуть коливатися від символічних 500 грн до повної суми за кілька діб.
І саме тут криється головна пастка: одразу після переказу коштів "власник" зникає, номер телефону блокується, акаунт у соцмережі видаляється.
Постраждалі часто дізнаються про шахрайство лише тоді, коли приїжджають на місце і розуміють, що за вказаною адресою живуть зовсім інші люди або квартира взагалі не існує. Читайте також: Фінансове шахрайство: нові загрози та як від них захиститися Ще одна варіація цієї схеми – оренда справжнього житла, але одразу кільком туристам.
Таке найчастіше трапляється в Одесі, Трускавці, Яремчі, у передмістях Львова та Ужгорода.
Квартира справді існує, і навіть показується через відео чи онлайн-тур.
Проте шахрай домовляється одночасно з кількома людьми про ті самі дати і збирає передоплати.
У день заселення ситуація стає абсурдною – до квартири приходять 3–4 сім’ї з валізами, кожна переконана, що саме вона має право на житло. Окремим трендом стали сірі схеми в соцмережах, де оренду просувають через особисті сторінки або Telegram-канали.
Наприклад, канали з підпискою "Здам квартиру в Буковелі" або "Житло біля моря 2025" можуть виглядати доволі професійно, мати відгуки, відеоогляди, навіть нібито юридичну підтримку.
Але зазвичай це маскування шахрайських "ферм", де десятки фейкових квартир продаються одночасно. Додатковий ризик виникає тоді, коли житло шукають у поспіху – наприклад, у період свят або довгих вихідних.
Люди менш обережні, не перевіряють документи, погоджуються на оплату "на карту", бо бояться втратити "вигідну" можливість.
Саме в цей момент найчастіше й трапляються обмани. Особливо активно схеми недобросовісної оренди діють у популярних регіонах – Одесі, Карпатах, Закарпатті.
У 2024 році кількість скарг щодо шахрайської добової оренди в цих регіонах зросла майже на 40% порівняно з 2022 роком.
Причому значна частина випадків залишається непокараною, адже угоди часто укладаються без договорів і "на чесному слові". Читайте також: Третій зайвий? Чи потрібні рієлтори з нерухомості Ускладнює ситуацію правова неврегульованість короткострокової оренди в Україні.
У багатьох випадках такі угоди не фіксуються офіційно, не оподатковуються і не підкріплюються жодними контрактами.
Відповідно, захист орендаря майже відсутній.
Це – зона "сірої економіки", яка водночас приносить мільйонні обороти в період сезону. Спроби вирішити цю проблему існують.
Наприклад, деякі українські сервіси (Bird Estate, Dobovo) пропонують верифікацію оголошень, оплату через безпечні платформи або навіть електронні договори.
Проте такі рішення ще не стали масовими, а ринок подібної оренди поки що залишається фрагментованим. Міжнародний досвід: схеми і реакція держав Проблема шахрайства у сфері подобової оренди не унікальна для України.
У багатьох країнах також працюють аферисти.
Щоправда, державна реакція там зазвичай значно швидша та ефективніша. У Німеччині поширена схема, коли шахраї пропонують "віртуальну" квартиру.
Вони пояснюють, що зараз перебувають за кордоном і не можуть показати житло особисто, але обіцяють надіслати ключі поштою після передоплати.
Деколи навіть підробляються документи – витяг з кадастру, договір оренди, паспорт. Читайте також: Зарплати, депозити, оренда: хто і з яких доходів має сплачувати військовий збір У США часто копіюють реальні оголошення з Craigslist або Facebook Marketplace, змінюючи контактні дані.
Люди, не підозрюючи нічого, перераховують аванс і лише після прибуття дізнаються, що житло їм не належить. У Франції та Нідерландах діють обов’язкові вимоги щодо реєстрації житла для короткострокової оренди.
Такі квартири повинні бути внесені до спеціального реєстру, а власники зобов’язані сплачувати податки.
Це дозволяє легалізувати сферу та зменшити кількість шахраїв. Як захиститися від шахраїв: практичні поради Найперше правило – ніколи не перераховуйте передоплату без перегляду квартири або перевірки документів.
Якщо вже виникла необхідність забронювати житло, слід попросити скани паспорта власника, документи на квартиру, а ще краще – перевірити право власності через онлайн-сервіси "Дії" або Міністерства юстиції. Друга важлива порада – уникати угод, де житло здається значно дешевше за ринок.
Якщо у регіоні середня вартість становить 1000 гривень за добу, а в оголошенні пропонують аналогічну квартиру за 500 – це, найімовірніше, шахрайство. Читайте також: Українська нерухомість 2.0: підписка, токенізація, пенсійна реформа Третє – користуйтеся лише перевіреними платформами для оренди, які забезпечують захист платежів.
Сайти на кшталт Airbnb, Booking, Bird Estate або Dobovo дають змогу фіксувати угоди, здійснювати оплату через платформу та залишати відгуки. Також бажано укладати навіть короткострокові договори – в електронному або письмовому вигляді.
У ньому має бути зазначено адресу об’єкта, ПІБ орендодавця, строки оренди, сума та умови повернення коштів. Що може зробити держава та ринок Насамперед, Україні потрібен єдиний реєстр перевірених орендодавців.
Це дозволило б користувачам ще до початку спілкування бачити, хто має позитивну історію, а хто – ні. Також варто запровадити "чорний список" шахраїв – публічний реєстр людей або акаунтів, які були помічені у шахрайстві.
Платформи, зі свого боку, повинні здійснювати верифікацію користувачів перед публікацією оголошень. Держава має стимулювати використання безпечних способів розрахунку – наприклад, escrow-схем, де гроші передаються лише після фактичного заселення.
А ще – регламентувати діяльність Telegram-каналів і профілів, які пропонують оренду без жодної відповідальності. Короткострокова оренда може бути зручною, вигідною і безпечною.
Але для цього потрібна не лише обережність користувачів, а й системні зміни – на рівні законів, сервісів та ринкових правил.