Як побудувати бізнес у сфері HoReCa в ЄС: кейс Master Burger від фінансиста з ACCA

Автор: Ярослав Проценко — фінансовий аналітик з міжнародною акредитацією ACCA DipIFR, кандидат економічних наук, експерт з міжнародних стандартів фінансової звітності, засновник консалтингової компанії, яка підготувала понад 1000 студентів, та власник мережі Master Burger у Польщі. Успішні проєкти завжди починаються з правильного мислення.
У моїй кар"єрі я десятиліттями працював із цифрами, звітністю та фінансовими стратегіями.
Але справжнє випробування розпочалося тоді, коли я вирішив перенести фінансову логіку у фізичний простір — і створити ресторанну мережу Master Burger у Польщі.
Це був не просто бізнес-крок, а стратегічне занурення в абсолютно новий ринок, правила якого кардинально відрізняються від українських. 1.
Довгострокове мислення — основа бізнесу в Європі Український бізнес зазвичай шукає окупності в межах 2–3 років.
Це пояснюється економічною нестабільністю, інфляційними ризиками та прагненням швидко вивести інвестиції.
Але на європейському ринку така модель — не конкурентна. У Польщі прибутковість на горизонті можлива лише після відкриття 10–15 локацій, адже лише така масштабність дозволяє оптимізувати логістику, маркетинг і витрати на персонал.
У перших точках цілком нормально мати негативний cash flow.
Це частина довгострокової стратегії, і саме так мислить інвестор, який будує капітал, а не спекулює короткостроковими трендами. 2.
Фінансові інструменти, які зменшують ризики Найбільше мене вразила можливість фінансової оптимізації завдяки європейським інструментам: Лізинг обладнання під 3–7% річних, що означає всього 20–30% переплати за 5 років; Банківська гарантія на оренду під 1% річних замість передоплати коштами за 3–5 місяців. Це дозволяє зменшити навантаження на грошовий потік, а отже — зберігати резерви на розвиток.
Рентабельність власного капіталу за рахунок цих інструментів може досягати 30–40%, що є більш ніж прийнятним з урахуванням усіх ризиків. 3.
Культура, стандарти, якість: витрати як перевага Так, витрати в ЄС вищі.
Але за кожним підвищеним стандартом — нові можливості.
Наприклад: Мінімальна ставка VAT у громадському харчуванні — 8%; Жорсткі вимоги до упаковки, включаючи податок на "неекологічне" пакування; Зобов’язання використовувати біорозкладні матеріали та проходити навчання персоналу; Вища зарплата, але й стабільніша продуктивність. Це витрати, які варто приймати як бар’єр для входу.
Ті, хто пройде цей етап — опиняться в колі сильніших.
Я називаю це побудовою власного moat — довгострокової конкурентної переваги. 4.
Маркетинг на довіру, а не на акції Європейський споживач лояльний до брендів, які ведуть чесну гру: якісний продукт, стабільний сервіс, простір для клієнта.
В Україні домінують агресивні соцмережеві кампанії, у Польщі працює локальна взаємодія з громадами, підтримка через місцеві медіа, і головне — репутація. 5.
Кадри вирішують все.
Особливо в HoReCa Управління персоналом вимагає не лише фінансів, а стратегії турботи.
Це не лише зарплата, а й: професійне зростання,комфортні умови,гнучкий графік,якісні зони для персоналу. Все це — інвестиція, яка знижує плинність та збільшує операційну стабільність. Висновок: Побудова бізнесу в ЄС — це не sprint, це marathon.
Але якщо ви готові: грати за правилами довгої гри, приймати високі стандарти як перевагу, а не як перешкоду, працювати з капіталом розумно, а не імпульсивно, ви отримаєте бізнес, який витримає час, ринок, конкуренцію та зміну поколінь.
І саме це я будую зараз із Master Burger.