ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - СОБОРНИЙ ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОНИ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!
Дніпропетровщина: надходження єдиного внеску до державних цільових фондів перевищили 10,8 млрд гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра)інформує.
Протягом чотирьох місяців платники Дніпропетровщини поповнили державні цільові фонди єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) на понад 10,8 млрд гривень. Надходження збільшились порівняно з відповідним періодом 2023 року майже на 1,3 млрд, або на 13,3 відсотки. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Очільниця податкової служби області нагадала, що єдиний внесок – це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За рахунок коштів, що надходять від сплати єдиного внеску здійснюється фінансування видатків на виплату, зокрема: пенсій, допомоги по тимчасовій втраті працездатності, допомоги по вагітності і пологах, одноразових та щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві, членам їх сімей, інших видів страхових виплат, встановлених законом.
Дякуємо платникам за фінансову підтримку держави!
Чи є об’єктом оподаткування ПДВ операції з виплати страхових платежів?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що згідно з п.п. 196.1.3 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов’язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.
Відповідно до п.п. 50 п. 1 ст. 1 Закону України від 18 листопада 2021 року № 1909-IX «Про страхування» (із змінами) (далі – Закон № 1909) страхова виплата (страхове відшкодування) – це грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства.
Страхова сума – грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов договору страхування та/або законодавства зобов’язаний провести страхову виплату в разі настання страхового випадку (п.п. 54 п. 1 ст. 1 Закону № 1909).
Підпунктом 66 п. 1 ст. 1 Закону № 1909 визначено, що страховик – фінансова установа або філія страховика – нерезидента, які мають право здійснювати діяльність із страхування на території України.
Оскільки надання послуг із страхування і перестрахування не є об’єктом оподаткування, то виплата страхових платежів також не є об’єктом оподаткування ПДВ та операція з отримання таких страхових платежів чи операція з їх виплати не змінює суму податкового кредиту або податкових зобов’язань ані у застрахованої особи, ані у страхової компанії (страховика).
Платники перерахували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 14 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
У січні – квітні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників надійшло понад 14 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів, це на понад 1,4 млн грн, або на 11,5 відс., більше ніж у аналогічному періоді минулого року.
Нагадуємо, що сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Щодо зазначення коду КАТОТТГ у рядках 3 і 5.1 додатка 2 прим. 1 податкової декларації з рентної плати
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що форма податкової декларації з рентної плати затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (далі – Декларація).
Невід’ємною частиною декларації є відповідні додатки. Зокрема, розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини здійснюється у додатку 2 прим. 1 до Декларації.
У додатку 2 прим. 1 заповнюються всі рядки усіх розділів з урахуванням приміток. При цьому у разі подання Декларації та додатків до неї на паперових носіях за відсутності значення рядок прокреслюється, а у разі подання декларації засобами електронного зв’язку – не заповнюється. Вартісні показники розрахунку зазначаються у гривнях з копійками.
Згідно з примітками 7 і 10 до додатка 2 прим. 1:
- у рядку 3 «Код за КАТОТТГ територіальної громади» зазначається код територіальної громади, визначений за Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 (із змінами) (далі – Кодифікатор), на території якої знаходиться ділянка надр, з якої видобуваються корисні копалини;
- у рядку 5.1 «Код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці за місцезнаходженням ділянки надр» зазначається код адміністративно-територіальної одиниці, визначений за Кодифікатором:
• за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуваються корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;
• за місцезнаходженням платника податків (за основним місцем обліку) у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуваються корисні копалини, у межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.
При цьому відповідно до ст. 1 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (із змінами):
- територіальна громада – це жителі, об’єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об’єднання жителів кількох сіл, селищ, міст, що мають єдиний адміністративний центр;
- адміністративно-територіальна одиниця – область, район, місто, район у місті, селище, село.
До уваги платників ПДВ!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що платники податку на додану вартість (далі – податок), які відповідно до ст. 200 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) мають право на бюджетне відшкодування ПДВ, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) розрахунок суми бюджетного відшкодування (ДЗ) (далі – додаток 3) та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) (далі – додаток 4), форми та порядок заповнення яких затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 із змінами (далі – Порядок № 21).
Згідно з пунктом 50.1 статті 50 Кодексу та пункту 1 розділу IV Порядку № 21 у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 Кодексу), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Пунктом 50.2 статті 50 Кодексу визначено, що платник податків не має права подавати уточнюючі податкові декларації (розрахунки) до поданих ним раніше податкових декларацій з відповідного податку і збору за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом, під час проведення документальних планових та позапланових перевірок (з урахуванням термінів продовження, зупинення або перенесення термінів її проведення).
Крім цього, згідно з підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу платники податку на додану вартість тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, передбаченого пунктом 50.1 статті 50 Кодексу, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року з показниками на зменшення податкових зобов’язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Порядок заповнення уточнюючого розрахунку врегульовано розділом VI Порядку № 21.
Так, пунктами 2 – 4 розділу VI Порядку № 21 передбачено, що у графі 4 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, що виправляється. У разі якщо до декларації за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється. У графі 5 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення. У графі 6 відображається сума помилки (абсолютне значення).
У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок (пункт 5 розділу VI Порядку № 21).
У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2 (пункт 6 розділу VI Порядку № 21).
Згідно з п. 8 розд. VІ Порядку № 21 у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників. Уточнення показників у додатках може здійснюватися у такому порядку: у рядку додатка, що уточнюється, – зазначаються показники зі знаком «–»; в наступному рядку – зазначаються правильні показники.
Враховуючи викладене, виправлення помилок проводиться шляхом подання уточнюючого розрахунку, до якого у разі заповнення даних у відповідних рядках додаються відповідні додатки з відміткою «уточнюючий». Зазначені додатки містять вартісні показники, які відображаються на суму уточнення (збільшення або зменшення) з відповідним знаком та відповідають даним з колонки 6 уточнюючого розрахунку. У разі якщо колонка 6 уточнюючого розрахунку у відповідних рядках, до яких повинні додаватися додатки, не заповнена, то відповідно додатки до таких рядків уточнюючого розрахунку платником податку не додаються.
Отже, у випадку виправлення платником податку помилок у рядках поданої раніше декларації, в результаті чого збільшується/зменшується сума бюджетного відшкодування, у додатку 3 та додатку 4, які подаються у складі уточнюючого розрахунку, відображаються вартісні показники (сума збільшення/зменшення), які відповідають даним з колонки 6 уточнюючого розрахунку (рядок 20.2).
Виправлення помилки, допущеної у додатку 3 та/або додатку 4 до декларації, яка не вплинула на суму бюджетного відшкодування (наприклад, неправильно вказані індивідуальний податковий номер, звітний податковий період) здійснюється наступним чином: повторюється помилковий запис, вартісні показники сторнуються (показуються зі знаком «–»), далі наводиться правильний запис щодо операції з виправленими показниками (у тому числі і вартісні дані); підсумковий рядок «Усього» не заповнюється.
У випадку виявлення помилки у додатку 4 до декларації в реквізитах банківського рахунку, платник податку зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок, графи 4 та 5 якого повинні мати однакові показники, графа 6 – відповідно нульове значення показника, до якого додати додаток 4, в якому заповнюються виправлені реквізити банківського рахунку, період та задекларована сума бюджетного відшкодування.
Чи враховуються у зменшення МПЗ суми ПДФО та військового збору, сплачені з доходів від трудової участі та дивідендів членів фермерського господарства?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що до суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відносяться, зокрема, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, які сплачені за придбання товарів у фізичних осіб), з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення (п.п. 141.9.2 п. 141.9 ст. 141 ПКУ та пункти 297¹.2 – 297¹.5 статті 297¹ ПКУ).
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про фермерське господарство» трудові відносини у фермерському господарстві (далі – ФГ) базуються на основі праці його членів. У разі виробничої потреби ФГ має право залучати до роботи в ньому інших громадян за трудовим договором (контрактом). Трудові відносини членів ФГ регулюються Статутом, а осіб, залучених до роботи за трудовим договором (контрактом), – законодавством України про працю.
Членами ФГ не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом).
Сума ПДФО та військового збору, сплаченого з доходу, який виплачується члену ФГ пропорційно його трудової участі в діяльності ФГ, враховується при визначенні МПЗ.
При отриманні інших доходів (у тому числі з дивідендів) фізичною особою, яка не перебуває з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах, сума ПДФО та ВЗ сплаченого з такого доходу не враховується при визначені МПЗ.
До уваги платників податку на прибуток підприємств!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що 16.02.2024 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 04.01.2024 № 6 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18.01.2024 за № 93/41438 (далі – наказ № 6).
Наказом № 6 визначено пов’язані з реалізацією положень Закону України від 10 серпня 2023 року № 3325-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки діяльності з охорони людського життя на морі відповідно до міжнародних договорів України» (далі – Закон № 3325) зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20.02.2023 № 101) (далі – Декларація).
Законом № 3325 внесено зміни, зокрема, до розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), якими передбачаються редакційні уточнення окремих положень, а саме:
слова «операторів, отриманий від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів» замінено словами «організаторів азартних ігор, отриманий від діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, крім доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів»;
слова «азартних ігор з використанням гральних автоматів» замінено словами «організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів»;
слова «букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино)» замінено словами «діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор».
Такі зміни стосуються уточнення об’єктів оподаткування податком на прибуток підприємств суб’єктів, що здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор, визначених підпунктами 134.1.5, 134.1.6 пункту 134.1 статті 134 Кодексу, а саме:
- доходу організаторів азартних ігор, отриманого від діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, крім доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.5 статті 141 Кодексу;
- доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.5 статті 141 Кодексу.
Відповідно до підпункту 141.5.1 пункту 141.5 статті 141 Кодексу суб’єкти, що здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор, одночасно з податком на прибуток за ставкою, визначеною у пункті 136.1 статті 136 Кодексу, сплачують податок на дохід за ставками, визначеними підпунктами 136.4.1, 136.4.2 пункту 136.4 статті 136 Кодексу.
Нарахований суб’єктом, що здійснює діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор, податок на дохід за ставками, визначеними підпунктами 136.4.1, 136.4.2 пункту 136.4 статті 136 Кодексу, не є різницею та не зменшує фінансовий результат до оподаткування такого суб’єкта.
Згідно з підпунктами 136.4.1, 136.4.2 пункту 136.4 статті 136 Кодексу (з урахуванням внесених змін) під час провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною пунктом 136.1 статті 136 Кодексу, для платників податку на прибуток встановлено ставку податку у розмірі:
10 відсотків від доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів (підпункт 136.4.1 пункту 136.4 статті 136 Кодексу);
18 відсотків від доходу, отриманого від діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, крім доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю (підпункт 136.4.2 пункту 136.4 статті 136 Кодексу).
У зв’язку із зазначеним до основної форми Декларації наказом № 6 внесено такі зміни:
у рядку 10 уточнено редакцію особливих відміток для суб’єктів, що здійснюють організацію та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, та суб’єктів, що здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор, крім організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів;
показники рядків 11 – 13 і 15 щодо сум доходів, отриманих від діяльності з організації і проведення азартних ігор, та податку на дохід викладено в новій редакції.
Також аналогічні показники рядків 11 – 13, 15 Додатка ВП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (рядки 29 - 32, 34 - 36, 38 - 40, 42) приведено у відповідність до форми Декларації.
Положеннями пункту 46.6 статті 46 Кодексу передбачено, якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
З урахуванням цього платники податку на прибуток матимуть змогу подати Декларацію за оновленою формою, починаючи зі звітного (податкового) періоду – півріччя 2024 року.
Крім того, нагадуємо, що 05 квітня 2024 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 06.03.2024 № 111 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 березня 2024 року за № 429/41774 (далі – наказ № 111).
Наказом № 111 внесені зміни до форми Декларації, які пов’язані з реалізацією положень Закону України від 21 листопада 2023 року № 3474-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків та інших платників податків» (далі – Закон № 3474).
Для цілей оподаткування прибутку банків Законом № 3474 внесено зміни, зокрема, до розділів ІІІ «Податок на прибуток підприємств» та ХХ «Перехідні положення» Кодексу щодо встановлення:
а) базової (основної) ставки податку на прибуток підприємств у розмірі 25 відсотків для цілей:
оподаткування прибутку банку;
оподаткування скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії банку;
застосування положень щодо виплати дивідендів банками;
б) базової (основної) ставки податку на прибуток підприємств у розмірі 50 відсотків за результатами податкового (звітного) 2023 року з урахуванням вимог пункту 68 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.
У зв’язку з цими змінами форма Декларації приведена у відповідність до положень Кодексу, а саме доповнено: примітку 5 основної форми, примітку 2 додатку АВ, примітку 6 додатку КІК, примітку 2 додатку ВП та приміткою 1 додаток ЗП Декларації реченням такого змісту:
«Банки зазначають базову (основну) ставку податку на прибуток у відсотках, встановлену пунктом 136.11 статті 136 розділу ІІІ Податкового кодексу України або пунктом 68 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України.».
Платники податку на прибуток матимуть змогу подати Декларацію за оновленою формою, з урахуванням змін, внесених наказом № 111, починаючи зі звітного (податкового) періоду – півріччя 2024 року.
До запровадження оновленої форми Декларації рекомендується банкам застосовувати форму, що діяла до набрання чинності наказу № 111, з обрахунком суми податку на прибуток за ставками у відсотках, визначеними пунктом 136.11 статті 136 Кодексу, починаючи з І кварталу 2024 року, та пунктом 68 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу за податковий (звітний) період – 2023 рік (у тому числі для уточнюючої Декларації).
Суб’єкти ЗЕД зобов’язані дотримуватись граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Територіальні органи Державної податкової служби України на підставі отриманої від Національного банку України (далі – НБУ) податкової інформації проводять документальні позапланові перевірки з питань дотримання резидентами вимог валютного законодавства, зокрема і в частині дотримання встановлених НБУ граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) визначено, що контролюючі органи мають право проводити, зокрема, документальні (позапланові, виїзні або невиїзні) перевірки.
Главою 8 розділу II Кодексу визначено види перевірок, які можуть бути проведені контролюючими органами, а також порядок та процедуру їх проведення. Зокрема, встановлюється чітке розмежування щодо порядку допуску до виїзних та невиїзних перевірок, а також щодо місця проведення зазначених перевірок.
Підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки є отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків, зокрема, валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначається порушення платником податків відповідно валютного, податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Кодексу).
Відповідно до абзацу другого підпункту 78.4 статті 78 Кодексу право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 Кодексу (пункт 78.5 стаття 78 Кодексу).
Відповідно до пункту 81.1 статті 81 Кодексу посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Слід зазначити, що документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка (абзац шостий підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Кодексу).
При цьому статтею 79 Кодексу визначено особливості проведення документальної невиїзної перевірки.
Згідно з пунктом 79.1 статті 79 Кодексу документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 Кодексу.
При цьому пунктом 79.2 статті 79 Кодексу встановлено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Слід зазначити, що абзацом третім пункту 79.2 статті 79 Кодексу визначено, що виконання умов статті 79 надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
При цьому документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу (абзац сьомий підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Кодексу).
Згідно з пунктом 86.1 статті 86 Кодексу, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).
У разі встановлення під час перевірки порушень, зокрема підтвердження факту порушення граничних строків розрахунків за експортно-імпортними операціями, складається акт.
Якщо порушення відсутні, складається довідка.
У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки) (пункт 86.7 статті 86 Кодексу).
Згідно з підпунктом 86.7.1 пункту 86.7 статті 86 Кодексу, акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі – матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі – комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.
Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Слід зазначити, що відповідно до підпункту 86.7.4. пункту 86.7 статті 86 Кодексу, під час розгляду матеріалів перевірки комісія з питань розгляду заперечень приймає висновок, що є невід’ємною частиною матеріалів перевірки.
Матеріалами перевірки є: акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід’ємною частиною; заперечення до акта (довідки) перевірки; пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 Кодексу.
Поряд з цим слід зазначити, що акт перевірки є лише носієм інформації, встановленої під час проведення перевірки, та не порушує права платника. При цьому висновки податкового органу за наслідками проведення перевірки, викладені у відповідному акті, не породжують для суб’єкта господарювання певних юридичних наслідків та не змінюють фінансово-економічне становище платника.
Відповідно до пункту 58.1 статті 58 та пункту 86.8 статті 86 Кодексу на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.
Водночас згідно з підпунктом 86.7.5 пункту 86.7 статті 86 Кодексу податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п'яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.
Поряд з цим пунктом 56.1 статті 56 Кодексу визначено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
