У Жеваго намагаються відібрати головний актив

За спробою помічено росіян та Коломойського. Чому відновилась війна за Полтавський ГЗК?

 Один із найбагатіших українців Костянтин Жеваго, переховуючись від українських правоохоронців, ризикує втратити Полтавський ГЗК. Наскільки великі шанси у його опонентів забрати головний актив Ferrexpo?

12 вересня Північний апеляційний господарський суд визнав недійсною купівлю гірничорудною компанією Ferrexpo Костянтина Жеваго 40,19% акцій Полтавського ГЗК, вказано в постанові суду, яка оприлюднена 20 вересня в Єдиному держреєстрі судових рішень. 

ПГЗК — власник найбільших запасів залізняку в Європі і ключовий актив Ferrexpo, що котирується на Лондонській фондовій біржі. На відміну від інших українських гірничо-збагачувальних комбінатів, він фокусується на виробництві якісних котунів — продукції з високою доданою вартістю. Через це ПГЗК вважається одним із найпривабливіших інвестиційних обєктів на ринках, що розвиваються. 

У 2020 році його частка виторгу в Ferrexpo становила 76%. У першому півріччі 2022 року дохід Ferrexpo знизився на 31%, до $936 млн, чистий прибуток на 88%, до $82 млн. Війна також скоротила статки Костянтина Жеваго майже вдвічі. В лютому 2022 року Forbes оцінював їх у $2,1 млрд, а вже в червні — у $1,1 млрд.

Справа тривалістю 20 років

Полтавський ГЗК дістався Жеваго майже випадково, розповідав бізнесмен Forbes у 2011 році. У розпал ваучерної приватизації в середині 1990-х його структури консолідували для інвесторів із Центральної та Східної Європи великі пакети акцій підприємств, виставлених державою на продаж. 

ПГЗК, придбаний Жеваго з партнерами в листопаді 1996-го, вирішили залишити собі. “Нас запитали, чи не хочемо купити 42% акцій, — розповідав Жеваго. — Подумали і вирішили, що беремо. Це була звичайна транзакція на вторинному ринку. Саме так само ми могли купити, наприклад, “ДніпроАзот”.  

ГЗК, якому судилося стати головним підприємством групи Ferrexpo, перебував у плачевному стані. Робітникам понад пів року не виплачували зарплату, за електроенергію накопичилось $30 млн боргу. “Партнери ще років зо три дорікали мені за те, що я купив цей головний біль”, — говорив пізніше Жеваго” 

Але вже скоро жалітись не доводилося. Розрахувавшись із боргами, структури Жеваго почали докуповувати акції й до 2001 року довели свій пакет до контрольного.

Паралельно ГЗК зацікавилася група російських підприємців, відома в Україні як VS Energy. Серед її бенефіціарів тоді були російські бізнесмени та політики Олександр Бабаков, Євген Гінер та їхні партнери — разом вони сконцентрували близько 15% акцій комбінату. У 2001 році вони придбали ще 25%+1 акцій у державного підприємства “Укрполіметали”. 

Повний контроль над Полтавським ГЗК Костянтин Жеваго зміг оформити завдяки придбанню на біржі ПФТС державного пакета акцій 6,6% — під час торгів ціна на нього зросла в 11 разів, до $14,8 млн. 

Копальня Полтавського ГЗК (Фото: Ferrexpo)

Здавалося, що корпоративна суперечка за підприємство неминуча, але тоді все обійшлося — Жеваго з партнерами викупили весь пакет росіян, заплатив за нього у 2002 році $27 млн. На той момент це влаштувало як покупця, який отримав повний контроль над одним із найбільших видобувачів залізняку в Україні, так і продавця, для якого проданий ГЗК був непрофільним активом. Основні інтереси VS Energy в Україні зосереджені в готельному бізнесі та енергетиці.

Угода була структурована через компанії-нерезиденти з орбіти VS Energy: Gilson Investments, Calefort Developments, Emsworth Assets і Trimcroft Service, які сукупно володіли 40,19% акцій ПГЗК. Покупцями з боку Жеваго та його міноритарних партнерів виступили Eastcoast United Inc., Statex Corp., Newport Inc., Sayers Holdings Limited.  

Згодом після декількох додаткових емісій та примусового викупу акцій у міноритаріїв у рамках процедури squeeze-out єдиним акціонером ПГЗК стала Ferrexpo.

У 2005 році росіяни вирішили, що продешевили, й оскаржили угоду трирічної давнини в суді. Начебто крапку у справі, яка тривала близько 10 років, було поставлено в 2015 році Вищим господарським судом, який став на бік Ferrexpo. 

Третій акт судової драми розгорнувся через пять років і продовжується наразі. В травні 2021-го Господарський суд Києва відмовив Trimcroft Services визнати недійсним договір купівлі-продажу 40,19% акцій ПГЗК. Проте наступна інстанція — Північній апеляційний господарський суд — стала на сторону позивача. 

“40,19% акцій ГЗК має бути передано позивачам”, — зазначається в повідомленні на сайті Ferrexpo. У компанії наголосили, що збираються захищати свої інтереси й вивчають усі варіанти, включно з оскарженням цього рішення у Верховному Суді.

російський слід і тінь Коломойського

Кому вигідне скасування угоди за 2002 рік? У нас немає достовірної інформації про те, хто стоїть за позивачами, — каже керуючий партнер юрфірми “Ілляшев та партнери” Михайло Ілляшев, який захищає в судовому процесі інтереси Ferrexpo.

Trimcroft Services, Gilson Investments, Calefort Developments, Emsworth Assets не входять до групи VS Energy, повідомив Forbes генеральний директор “ВС Енерджі Інтернейшнл Україна” Ігор Судак. Він не вказує нових бенефіціарів компаній, які судяться за акції Полтавського ГЗК.

Видання “Новое время” відзначає, що 21 лютого 2022 року громадянин України Віталій Гладченко став власником великого пакету акцій британської компанії Calefort Developments Limited. Минулого року українські ЗМІ вказували на зв’язок цієї історії з іншим українським бізнесменом — Ігорем Коломойським.

Цікаво, що про цю версію, яка не отримала розвитку, заявили навіть на телеканалі Еспресо, співвласником якого є Іван Жеваго — син Костянтина Жеваго.

Ігор Коломойський Фото УНІАН

Опосередкований звязок із групою “Приват” прослідковується через громадянку Кіпру Ісідору Сіахініан Софію, яка з 2016 року значиться директором чотирьох іноземних компаній-продавців 40,19% акцій ПЗГК. Вона ж вказана бенефіціаром українських компаній “Вікор М” і “Веріса”, які за даними YouControl, мають відношення до групи “Приват”.

Ще одне непряме свідчення причетності до справи Коломойського. За даними джерела Forbes, знайомого з обставинами справи, головуюча на судовому процесі в Північному апеляційному господарському суді Людмила Кропивна є найближчою подругою колеги-судді Марини Барсук — дружини адвоката Віктора Барсука. В минулому він був юристом Костянтина Жеваго, а нині, за даними Слідство.Інфо працює в офісі Ігоря Коломойського.

Два джерела Forbes, які знайомі з обставинами справи, не виключають, що за проблемами Костянтина Жеваго може стояти Ігор Коломойський, у якого є історія відносин, як із Жеваго, так і групою VS Energy.

У 2007—2008 роках Коломойський зі своїм партнером по групі “Приват” Геннадієм Боголюбовим сконцентрував близько 10% акції Ferrexpo і намагались увійти до наглядової ради компанії. Зіткнувшись із протидією Жеваго, вони вимушені були продати акції. Це була спекулятивна операція, говорив Жеваго в інтервю “Фокусу”. Тоді він зазначив, що Коломойський і Боголюбов заробили на акціях майже в пять разів більше, ніж витратили.

Звязок Коломойського з VS Energy прослідковується через “Нікопольський завод феросплавів”, який контролюється групою “Приват” й EastOne Віктора Пінчука. Упродовж двох років, до 2015-го, до наглядової ради НЗФ входив Михайло Спектор, який з 2005-го керував українськими активами VS Energy. Того ж року він залишив посаду президента “ВС Енерджі Інтернейшнл Україна”. 

Спектор, за даними ЕП, перебував у наглядовій раді ПАТ “НЗФ” у рамках домовленостей, досягнутих наприкінці 2005-го — на початку 2006 року Коломойським та Боголюбовим із Віктором Пінчуком про обєднання феросплавних активів.

При цьому, за даними Коломойського, Спектор у початковому розподілі часток бувбенефіціаром 20% частки холдингу. Спочатку Пінчук володів 30% у феросплавному холдингу, проте у 2008-му зменшив свою частку до 25% за рахунок продажу 5% третій стороні.

Третьою стороною при створенні холдингу виступали запрошені як посередники Михайло Воєводін і його партнери Михайло Спектор і Олександр Бабаков, стверджує видання. 

Це не перший корпоративний конфлікт Костянтина Жеваго з VS Energy. В кінці нульових сторони зійшлися в суперечці за контроль над “Одесаобленерго”. Суди тривали кілька років і завершилися у 2010 році поразкою Жеваго у Вищому господарському суді.

VS Energy, яка володіє в Україні активами в енергетиці, банківській сфері й готельному бізнесі, переживає тиск з боку правоохоронців за ймовірні звязки з російськими підприємцями і політичними діячами. 

Проте станом на сьогодні російські акціонери цієї бізнес-групи формально вийшли майже з усіх українських активів, а їхнє місце зайняли люди з громадянством ЄС. Хоча це не завадило Бюро економічної безпеки накласти арешт на частину готелів.

Окрім цього, у травні 2022 року Київський апеляційний суд відмовив ДБР та Офісу генпрокурора в арешті активів групи компаній VS Energy через відсутність достатньої кількості доказів. 

Перспективи справи

Після визнання судом недійсним договір купівлі-продажу 40,19% акцій ПГЗК позивач спробує отримати судове рішення та наказ на примусове виконання цього рішення, каже старший партнер Ario Law Firm Юліан Хорунжий. 

“Зараз ми працюємо над різними варіантами захисту, які надано нам українським законодавством”, — повідомив Михайло Ілляшев. Ferrexpo, за його словами, подасть касаційну скаргу протягом тижня. Це завадить фактичному виконанню рішення апеляції позивачами, — каже Хорунжий.

Ускладнює справу проблема, повязана з акціями ПГЗК, придбаними Ferrexpo у процесі шести додаткових емісій. “Судом було прийнято абсолютно незаконне, я б навіть сказав свавільне рішення. Ним на користь позивачів стягнуто не лише акції, які були предметом угод, але й акції, які ніколи позивачам не належали”, — каже Ілляшев.  

“Тепер Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку має відмінити додаткові емісії, — казав НВ голова аналітичного департаменту інвесткомпанії Concorde Capital Олександр Паращій. — Як це зробити, з урахуванням того, що ці акції були оплачені, не зовсім зрозуміло”.

Проблеми Жеваго в Україні

Мажоритарний власник Ferrexpo Жеваго третій рік не може ступити на українську землю. У 2019му Генпрокуратура оголосила його в міжнародний розшук у справі про розтрату і легалізацію 2,5 млрд грн через його банк “Фінанси та Кредит”. А в 2021 році Інтерпол оголосив Жеваго в міжнародний розшук за запитом Державного бюро розслідувань. Тоді пресслужба та адвокати бізнесмена також відкинули цю інформацію через відсутність офіційних підтверджень цієї заяви від Інтерполу.

Дмитро УЛЯНИЦЬКИЙ,  Денис КАЦИЛО