Дефолт чи реструктуризація: що буде з українським держборгом та чого чекають від США
Економічна правда, 18 травня 2022. Опубликовано 17:10 18 мая 2022 года Попри складну ситуацію з бюджетом, Мінфін вважає, що Україна має продовжувати платити за своїми боргами. Чи виправдано це, та як це питання можуть допомогти вирішити Сполучені Штати.
На плечі бюджету впали значні видатки, а доходи радикально скоротилися. Щомісяця державному бюджету бракує 5 млрд дол. Видатки саме на таку суму країна не може самостійно профінансувати, а тому вимушена перекривати їх запозиченнями.
За словами міністра фінансів Сергія Марченка, економічні резерви держави вичерпуються. Якщо війна триватиме ще три-чотири місяці, то Україні доведеться вживати радикальних заходів, зокрема підвищувати податки.
Уряд сподівається на партнерів: порушує питання бюджетного фінансування чи не на кожних переговорах поруч з питанням постачання озброєння.
Однак не всі кошти, які отримує Україна із США та ЄС, ідуть на підтримку держави. Частину з них уряд спрямовує на виплату комерційних кредитів, забезпечуючи прибутки міжнародним фінансовим корпораціям.
Деякі економісти вважають, що в умовах повномасштабної війни Україна не може дозволити собі витрачати дорогоцінний фінансовий ресурс на виплату комерційних позик, а тому має почати переговори про реструктуризацію.
Інші, серед яких Мінфін, категорично проти цього.
Скільки та кому заборгувала Україна
За даними Мінфіну, розмір держборгу, у тому числі гарантованого, 31 березня становив 96,8 млрд дол або 2,83 трлн грн. Якщо цю суму розділити на всіх українців, то виявиться, що кожен винен 2,3 тис дол або майже 69 тис грн.
Близько 37% цієї суми — борг перед внутрішніми кредиторами: переважно банками та НБУ. Останній до 2015 року активно кредитував бюджет, друкуючи гривню. Під час війни йому довелось повернутися до цієї практики.
Утім, переважна частина держборгу — зобов’язання перед іноземними кредиторами. Зовнішні запозичення варто розділити на борг перед комерційними кредиторами та міжнародними фінансовими організаціями.
На відміну від комерційних позик, кредити від МФО надаються на пільгових умовах: під низький відсоток, на довгі терміни, а інколи передбачають пільговий період, протягом якого взагалі не потрібно нічого сплачувати.
Ще близько 11% боргів — гарантований державою борг. Це позики українським компаніям, переважно державним, за якими Україна є поручителем. Тобто якщо позичальник не заплатить, то борг повертатимуть платники податків.
Більшість гарантій, а це 8,8 млрд дол, уряд надав за позиками перед зовнішніми кредиторами. Останній відомий випадок, коли така гарантія спрацювала, — це кредит Державній продовольчо-зерновій корпорації перед китайським Ексімбанком, за яким тепер заплатять усі українці.
Скільки потрібно віддати
У 2022 році уряд віддав на обслуговування і погашення боргу майже 183 млрд грн, з них 142 млрд грн отримали внутрішні кредитори. У травні-грудні держава виплатить ще понад 400 млрд грн, з яких 88 млрд грн — зовнішнім кредиторам.
Традиційно пік виплат за зовнішніми запозиченнями припаде на вересень, коли держава погасить перед іноземними кредиторами борги на суму, еквівалентну 51 млрд грн. Більшу частину цієї суми — еквівалент 42 млрд грн — потрібно буде віддати на погашення та виплату процентів за єврооблігаціями.
Борги тиснутимуть на бюджет України наступні 23 роки, що відволікатиме суттєві фінансові ресурси на відновлення держави після завершення війни.
За чинними кредитними угодами та випущеними раніше облігаціями у 2023 році Україна має повернути 423 млрд грн, з яких майже 160 млрд грн — перед іноземцями. Особливо складним обіцяє бути 2024 рік, коли сума виплат за зовнішніми зобов’язаннями зросте до 220 млрд грн у гривневому еквіваленті.
Понад половину, 116 млрд грн, потрібно віддати за комерційними зовнішніми зобов’язаннями, тобто перед міжнародними фінансовими організаціями.
Що можна зробити з боргами
Перший варіант — справно обслуговувати борги попри складну фінансову ситуацію. У такому разі державі доведеться віддавати частину отриманої від партнерів фінансової допомоги на погашення боргів та виплати процентів.
Другий варіант — оголосити дефолт, тобто відмовитися від виплат чи їх частини.
Третій варіант — провести реструктуризацію, домовившись з кредиторами про відтермінування платежів, зменшення суми чи процентної ставки. На відміну від дефолту, реструктуризація не нищить довіру інвесторів до України і дозволяє навіть у короткостроковому майбутньому знову отримувати кредити.
Якщо переговори про реструктуризацію й вестимуться, то стосуватимуться вони переважно єврооблігацій. Внутрішні кредитори, тобто переважно банки, і так без проблем погоджуються перепозичати гроші уряду.
Четвертий варіант — викупити частину зобов"язань, зокрема українські єврооблігації. Наразі вони коштують 35-45% від номіналу. Це зекономить понад 50% на погашенні суми боргу і 100% коштів, які підуть на виплату відсотків.
Проблема в тому, що Україна не має на це грошей. До війни уряд викупив 10% євробондів з погашенням у вересні, що дозволило зекономити 10-15 млн дол.
Що з боргами планує робити уряд
Попри складу ситуацію з бюджетом, у Мінфіні вважають, що Україна має продовжувати платити за своїми боргами, зокрема зовнішніми.
“Враховуючи графік виплат за зовнішнім боргом, витрати на обслуговування держборгу в найближчий період несуттєві порівняно з потребами фінансування бюджету. Також більш важливим є можливість повноцінного фінансування дефіциту як з офіційних, так і з комерційних джерел”, — відповіли у відомстві.
Це свідчить про те, що уряд прагне зберегти хороші стосунки з кредиторами навіть у складних умовах, аби після війни мати можливість залучати значні кошти для відбудови країни. Оголошення про реструктуризацію може похитнути довіру інвесторів до України. Утім, цю довіру і так похитнула війна.
До чого готуються кредитори
Кредитори готові до того, що Україна не зможе обслуговувати і погашати борги вчасно та повністю. Про це свідчить низька вартість українських єврооблігацій.
“У ціну єврооблігацій кредитори закладають максимально негативні сценарії, адже тривалість війни і післявоєнний стан економіки України спрогнозувати нереально. За таких умов очікувати на своєчасність та повноту виплат — дуже оптимістично”, — вважає старший аналітик групи ICU Тарас Котович.
Тобто проведення реструктуризації за боргом уже включене в ціну євробондів.
Водночас міжнародні кредитори очікують, що Україні все ж вдасться здійснити всі зовнішні виплати за євробондами, термін яких спливає у вересні. Вартість цих паперів наразі перевищує 60% від номіналу, зокрема завдяки заявам уряду, який наголошував , що справно повертатиме борги.
Про що говорить досвід реструктуризації
Україна вже реструктурувала свої зовнішні зобов’язання. Це сталося у 2015 році через російське вторгнення на Донбас та анексію Криму. Тоді держава домовилася з кредиторами про списання 20% боргу та відтермінування виплат.
Замість списаної суми уряд випустив ВВП-варанти, виплати за якими залежать від темпів економічного зростання і триватимуть аж до 2040 року.
Досі Україна уникала значних виплат за варантами, але в майбутньому вони можуть перетворитися на “бомбу”, закладену в систему державних фінансів. Імовірно, після закінчення війни українська економіка відновлюватиметься швидкими темпами, що збільшуватиме суму виплат за цими паперами.
Якщо ВВП зросте на 5%, то їх розмір становитиме 0,55% від обсягу економіки. Якби так сталося у 2021 році, то довелось би віддати додаткові 60 млрд грн.
Ризики впливу таких виплат уряд дещо мінімізував. За шість місяців до 24 лютого Мінфін поступово викуповував ВВП-варанти, придбавши близько 20% від їх загальної кількості. Таким чином, видатки на них уже на одну п"яту менші.
Чи на часі реструктуризація
Думки українських економістів щодо необхідності проведення реструктуризації за зовнішніми комерційними зобов’язаннями розділилися.
З одного боку, кожен отриманий долар від західних партнерів важливий для перемоги, тож витрачати його на погашення комерційних позик недоречно.
Ба більше, частину коштів від партнерів Україна отримує на грантових засадах. Домовитися про їх отримання набагато складніше, якщо партнери розумітимуть, що профінансують не боротьбу українців проти окупантів, а прибуток якоїсь фінансової корпорації, яка володіє українськими бондами.
“Виходить абсурдна ситуація: ми в усього світу просимо про допомогу, про пільгове фінансування, про безповоротні гранти, але водночас витрачаємо ці кошти на виплати комерційних позик іноземним кредиторам”, — ділиться в розмові з ЕП один з колишніх високопосадовців НБУ.
Від війни втрачають усі: і країни ЄС, які обривають зв"язки з росією та погоджуються поступово відмовитися від її нафти та газу, і західні компанії, які страждають від санкцій. Проте найбільше страждає Україна, економіка якої вже зазнала втрат на сотні мільярдів доларів, не кажучи про життя людей.
Без втрат у такій ситуації можуть залишитися лише кредитори України.
“У ситуації, коли всі роблять внески в українську боротьбу, іноземні кредитори України не можуть бути осторонь, удавати, що нічого страшного не відбувається, та сподіватися на вчасні платежі за єврооблігаціями”, — каже керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій.
З іншого боку, переговори про реструктуризацію слід починати тоді, коли позичальник не може повернути всі свої борги. Наразі це не так.
“Україна має непоганий запас валюти в розпорядженні Нацбанку та отримує великі обсяги підтримки. При цьому пік цьогорічних виплат за зовнішнім боргом ще відносно не скоро”, — зазначає Котович.
Зрештою, є ймовірність, що Україні не доведеться проводити переговори про реструктуризацію, бо з боргами допоможуть міжнародні партнери.
Чи допоможуть партнери
11 травня Конгрес США ухвалив законопроєкт про пошук варіантів негайного звільнення України від двосторонніх, багатосторонніх та комерційних боргів.
Американські парламентарі фактично дають вказівку представникам США у міжнародних фінансових організаціях, зокрема МВФ та Світовому банку, використовувати вплив та авторитет Сполучених Штатів для просування ідеї призупинення виплат за міжнародними боргами України.
Конгрес наказує своїм урядовцям допомогти забезпечити комплексне погашення українського боргу. У разі остаточного ухвалення законопроєкту Сенатом штати стануть головним посередником між Україною та її кредиторами в питаннях не лише погашення чи рефінансування старих боргів, а й залучення нового пільгового фінансування від МВФ та інших організацій.
“Коли документ ухвалять та підпишуть, кроки США в підтримці України можуть стати переломним моментом в частині можливого перегляду умов запозичень, зменшення боргового навантаження чи отримання додаткової підтримки для максимального полегшення боргового тиску на країну”, — констатують в ICU.
Ярослав ВІНОКУРОВ
