Бе! Команда. Сколько депутатов Коломойского осталось в “Слуге народа

06.03 08:36 | Укррудпром

Українська правда, 4 марта 2021. Опубликовано 08:21 06 марта 2021 года Чи стане жорстка посадка літака з менеджером Коломойського кінцем дружби президента та олігарха, що це може означати для них обох і чи зможе Коломойський розвалити фракцію Зеленського, розбиралась “Українська правда”.

“Це дуже потішна історія. Коломойський весь час, поки Порошенко був президентом, дзвонив Льовочкіну і задовбував, що це вони з Фірташем привели “цю біду” до влади. Тепер друзів Коломойського кидаюmь “на кічу”, і робить це президент, за якого він топив всю виборчу кампанію”, — розповідає в розмові з УП один із депутатів, близьких до лідера ОПЗЖ. 

“Ми спочатку дуже напружились, коли почалася ця історія з санкціями проти каналів і Медведчука. А тепер запасаємось попкорном: будемо дивитись, як Франкенштейн убиває свого творця. Дуже цікаво”, — додає співрозмовник з неприхованою втіхою.

У стосунках між дніпровським олігархом і президентом Зеленським з різною інтенсивністю, але постійно проявлялась певна напруга. Часом вона зростала, коли потрібен був черговий “антиколомойський закон”, часом стихала.

Однак на початок весни 2021-го припав небачений сплеск політичної активності Зеленського, коли жорсткі “привіти” отримала одразу ціла плеяда олігархів. В тому числі отримав звісточку і головний олігарх Дніпра. 

Чи стане жорстка посадка літака з менеджером Коломойського кінцем дружби президента та олігарха, що це може означати для них обох і чи зможе Коломойський розвалити фракцію Зеленського, розбиралась “Українська правда”.

Зіпсований телефон. Чому Коломойський більше не дзвонить Зеленському

Ігор Коломойський був прихильником Володимира Зеленського ще до того, як той наважився піти у президенти. Олігарху подобалося, як жартував Зеленський і як “Квартал” зухвало насміхався з тодішньої політичної еліти.

Свого часу Зеленський, на той момент ще керівник студії “Квартал 95”, прилітав до Коломойського в Женеву та розважав його гостей на дні народженні.

І про те, що Зеленський роздумує піти в президенти, олігарх так само дізнався одним з перших — ще взимку 2018 року. 

Такі перспективи тішили Коломойського, який був готовий допомагати будь-кому, аби тільки Порошенко не обрався на другий термін.

“Я вважаю, що у нас (із Зеленським — УП) дуже хороші відносини. Вони утворилися протягом якогось тривалого терміну, останніх 7 років спілкування на тлі виробництва їхнього контенту, який транслювався у нас (на “1+1” — УП)”, — розповідав олігарх в інтерв’ю УП відразу після перемоги на виборах Зеленського 2019 року.

Коломойський дійсно допомагав Зе!Команді, починаючи з того, як в новорічну ніч 2019 року “1+1”, вирішив транслювати не привітання президента Порошенка, а заяву Зеленського про похід у президенти. 

А далі була виборча кампанія, масована реклама, нескінченні тізери серіалу “Слуга народу”, документальні фільми про актора-президента Рональда Рейгана, який промовляв до глядачів голосом Зеленського, ледь не цілодобова трансляція усіх можливих продуктів “Кварталу” у дні “тиші” тощо, тощо.

Перемога Володимира Олександровича певною мірою була не лише його тріумфом, але й тріумфом Коломойського. Не даремно той після кількох років екзилю повернувся в Україну за кілька днів до інавгурації Зеленського.

І як повернувся — у рясній серії його інтерв’ю кожне слово промовляло: “от хто насправді господар становища”. 

На початках все складалось добре, того ж таки 2019 року олігарх отримав неформальний вплив на державне “Центренерго” через “зрозумілих” йому людей у керівництві компанії та посилив позиції на ринку нафтопроводів. 

Однак, з часом дует нового президента і олігарха почав перетворюватись на дві окремі сольні партії.

Першим дзвіночком для Коломойського стало ухвалення законопроєкту про неможливість повернення банків колишнім власникам, який в народі називають “антиколомойським”.

Наближені до олігарха депутати намагалися його заблокувати, зірвати кворум на комітеті і тому подібне — але нічого не вдалося. Зеленський зумів переконати своїх депутатів.

З початком 2021 року удари по Коломойському тільки почастішали.

Спершу вигнали з фракції “СН” близького до олігарха депутата Олександра Дубінського. 

Потім НАБУ екстрено посадило літак, на борту якого колишній перший заступник голови правління “ПриватБанку” Володимир Яценко утікав до Австрії. Далі була підозра колишньому голові “ПриватБанку” Олександру Дубілету, який давно перебрався з родиною до Ізраїлю.

Нарешті у п’ятницю, 26 лютого, відбулася повна заміна менеджменту “Центренерго”.

Інакше, як відкритою конфронтацією цю ситуацію назвати складно.

Водночас, сам олігарх відкидає можливість відкритої війни з ОПУ чи самим президентом. 

“Це ж не пов’язано з президентом. Президент же не керує НАБУ чи Генпрокуратурою”, — відповідає Коломойський на запитання УП про підозри Яценку та Дубілету. 

“У нас немає стосунків, якісь лише епізодичні речі. Я востаннє його з днем народження привітав, смс-ку відправив. Він подякував, і більше не було у нас спілкування”, — розповідає олігарх про нинішні відносини із Зеленським. 

“Знаєте, коли посадили літак з Яценком, Коломойський навіть не зателефонував ні разу. Раніше через усякі дурниці набирав, а тут — мовчанка. Це дуже промовисто. А із Зеленським вони не спілкуються ще давніше”, — розповідає в розмові з УП один із топів “Слуги народу”.

Така ситуація не лише промовиста, але й тривожна. Як показує політична історія останніх десятиліть, Коломойський найчастіше воліє нічого не говорити, коли готує удар у відповідь.

У господаря Дніпра є досить широкий спектр можливих відповідей. І одна із них — розвал президентської фракції.

Чотири стовпи групи Коломойського

Якось один із близьких членів команди Зеленського розповідав УП про атмосферу, яка панувала в оточенні президента 20 травня 2019 року, після того, як пролунали слова його інавгураційної промови: “Я розпускаю Верховну Раду восьмого скликання”. 

“Ми всі були на куражі, здавалось, що ми можемо все. Але було і страшно — де ми візьмемо стільки людей? У нас же нікого крім невеликої команди немає. Як зібрати порядних людей в список і закрити всі округи? Ніхто толком не знав”, — пригадував співрозмовник.

Після тріумфу Зеленського на парламентських виборах у 2019-му мало хто і справді розумів, як йому це вдалося, і хто ці люди зі значками “народний депутат” на лацканах тоді ще дешевих піджаків.

Особливо вражав результат президентської партії на мажоритарці, де вона зуміла взяти 130 мандатів.

Тепер, у 2021-му секрет організації виборів у штабі Зеленського поступово обростає усе точнішими деталями і стає все більш зрозумілим. 

Як виявилось, те, що спочатку пояснювали запитом суспільства на оновлення еліт, частково було просто наслідком “попутництва” найбільш вправних представників “старого” політичного класу.

Яскравим прикладом цього стала так звана “група Іллі Павлюка” у фракції “Слуги народу”, яка у задумі її творців мала складатись із 70 депутатів.

Павлюк був не єдиним, хто “допомагав” партії Зеленського і розраховував сколотити у Раді свою групу із президентських депутатів. Такі плани були і в Ігоря Коломойського.

Сам Коломойський всіляко відхрещується від будь-якої групи.

“У мене немає жодної групи, це все інсинуації”, — переконує олігарх в розмові з УП. 

“Я з депутатами не спілкуюсь. Максимум міг набрати Дубінського, але він вже не в “Слузі народу”, чи Арахамію. При тому з Давідом ми навіть частіше спілкувались. А для чого мені це?”, — сказав дніпровський бізнесмен на запитання про його людей у “Слузі народу”. 

В той же час Зеленський в інтерв’ю УП розповідав, що група Коломойського насправді є.

“Є депутати, які з ним в хороших відносинах. Я знаю цих людей… Ну от, Саня Дубінський — він з каналу “1+1”, у них давні стосунки, і це зрозуміло. Є речі, мені здається, які вони роблять дуже неправильно, я про це казав. 

Загроза тільки одна — коли вони починають сваритися і рубатися всередині партії “Слуга народу”. І це дуже неправильно, це найголовніше. Чи є в цьому загроза? Думаю, що ризик є”, — пояснював УП роль Коломойського президент.

У керівництві “Слуги” зізнаються, що група олігарха досить велика.

“Звичайно, ця група неформально існує. Коломойський постійно в розмовах називає цифру 40 депутатів, яких він, начебто, контролює у “Слузі”. Але ми, як не рахували, стільки не назбирували. Зараз їх максимум 26 виходить”, — додає він не під запис.

Як вдалося з’ясувати УП, загалом так звана група Коломойського збиралась навколо кількох кураторів, кожен з яких відповідав за вибори у своєму регіоні.

Таких кураторів загалом можна виділити чотири:

давній бізнес-партнер і друг Коломойського Ігор Палиця — відповідав за вибори на мажоритарці у Волинській та Івано-Франківській областях, куди просував переважно членів своєї колишньої партії “УКРОП”; соратник олігарха і його заступник в часи керування ОДА Святослав Олійник — відповідальний за мажоритарників Дніпропетровської області; близький до Коломойського кременчуцький бізнесмен Юрій Шаповалов — курував вибори на округах у Полтавській області; штатний “чорний технолог” і телеведучий Олександр Дубінський — займався підбором “медійного десанту” на округи у Київській області і Києві.

Симптоматично, що станом на березень 2021-го ніхто зі згаданих “ковалів перемоги” Зеленського не є депутатом його фракції. 

Загалом вони зуміли провести у Раду досить серйозну команду, яка навіть тепер за кількістю може змагатись з усіма опозиційними фракціями, окрім, хіба, ОПЗЖ:

Березін Максим Юрійович (округ №151, Полтавська область), очолював у Кременчуці так звану “Муніципальну варту”; Боблях Андрій Ростиславович (округ №145, Полтавська область), пов’язаний із соратником Шаповалова ексмером Полтави Андрієм Матковським; Бородін Владислав Валерійович (округ №38 Дніпропетровська область), кум і бізнес-партнер Олійника; Бужанський Максим Аркадійович (округ №25, Дніпропетровська область), входить у “медійну” підгрупу Дубінського; Василевська-Смаглюк Ольга Михайлівна (округ №96, Київська область), колишня журналістка “1+1”; Демченко Сергій Олексійович (округ №29, Дніпропетровська область); Дубінський Олександр Анатолійович (округ №94, Київська область), нещодавно виключений із фракції СН через американські санкції; Дунда Олег Андрійович (округ №91, Київська область), колишній керівник департаменту “ПриватБанку” у Дніпрі; Зуєв Максим Сергійович (округ №207, Чернігівська область), колишній заступник голови партії “Україна майбутнього”, яку перед виборами перейменували у “За майбутнє” і яку очолює Палиця; Касай Костянтин Іванович (округ №149, Полтавська область); Куницький Олександр Олегович (округ №169, Харківська область), входить у “медійну” підгрупу Дубінського; Ляшенко Анастасія Олексіївна (округ №148, Полтавська область), була учасницею скандалу із начебто отриманими хабарями під час розгляду законопроекту про “майданчики Яценка”; Матусевич Олександр Борисович (округ №86, Івано-Франківська область); Мовчан Олексій Васильович (округ №150, Полтавська область), племінник Шаповалова, до обрання працював у Prozzoro.Продажі; Нестеренко Кирилл Олександрович (округ №26, Дніпропетровська область); Прощук Едуард Петрович (округ №85, Івано-Франківська область); Рубльов Вячеслав Володимирович (округ №20, Волинська область), близький до Палиці; Северин Сергій Сергійович (округ №39, Дніпропетровська область), колишній помічник Святослава Олійника; Трухін Олександр Миколайович (округ №40, Дніпропетровська область), колишній зять одного з лідерів групи “Приват” Мартинова, це не завадило йому дрейфувати під опіку Банкової, за що недавно Трухін отримав посаду заступника голови фракції і групу підопічних депутатів; Фріс Ігор Павлович (округ №84, Івано-Франківська область), давній знайомий Палиці; Чорний Дмитро Сергійович (округ №34, Дніпропетровська область), коишній депутат Дніпропетровської облради від партії “УКРОП”; Швець Сергій Федорович (округ №214, Київ,) колишній журналіст “1+1”; Яременко Богдан Васильович (округ, №215 Київ), дипломат, був членом “УКРОПу”, у Раді потрапив у скандал з литуванням із повією під час засідання.

Ще двоє не чужих Коломойському людей зайшли у Раду за списками “Слуги народу”. 

Мова про Олександра Ткаченка (№9 у списку) колишнього гендиректора групи “1+1 Media”, яка належить Коломойському. 

Ткаченко у Раді був головою комітету з питань гуманітарної та інформполітики, а рік тому перейшов на роботу в уряд на посаду міністра культури. 

Крім цього, депутатом “Слуги” є Артем Ковальов (№45 у списку), який до обрання був гендиректором інформагентства “УНІАН” та фіндиректором всього діджиталсегменту холдингу “1+1”.

Найцікавіше, що після виключення Дубінського з президентської фракції і уже згаданих гучних затримань у справі “ПриватБанку”, люди Коломойського почали всіляко уникати якоїсь формалізації дружби з олігархом.

Формально вони ніяк не означені як єдиний суб’єкт, усі депутати розпорошені по кілька представників в усіх 15 групах, на які формально розбита фракція “Слуга народу”.

“Ми уже вирішили, що чорт з ним, зберемо їх усіх разом, дамо когось головного і хай живуть, як хочуть. Арахамія прийшов до них і каже, що, мовляв, виберіть собі старшого, і я буду з ним говорити. А вони шарахаються — не хочуть палитись в “групі Коломойського”. Кому треба ці проблеми? — розповідає співрозмовник УП у верхівці “СН”.

Як розповіли керівники кількох із 15 груп у “СН”, усе частіше трапляються випадки, коли деякі депутати Коломойського дозволяють собі в тиху голосувати не так, як решта людей олігарха.

“У мене у групі є кілька Бєніних людей. І я з кожним перед голосуванням говорю. Вони загалом тримають лінію, але часом після розмови голосують так, як ти їх просиш, а не як кажуть “бородаті”, — зізнається один і заступників глави фракції “СН”.

***

Після введення санкцій проти Медведчука і його оточення поступово Володимир Зеленський ніби оновив себе до версії куражного 2019 року. 

“Начальник каже: “Не називайте мені прізвищ. Байдуже хто: вчинив злочин — нехай відповідає. Вони нам що, друзі?”, — переказує слова президента один із найближчих його соратників. 

Однак, якщо Зеленському було вигідно атакувати Медведчука навіть з електоральної точки зору, то не можна цього сказати про Коломойського. 

Війні з Коломойським аплодуватимуть прихильники Петра Порошенка та західні партнери: перші за Зеленського однаково не проголосують, а другі — правом голосу не наділені. 

А от втрати від війни з Коломойським можуть бути дуже серйоні. 

“Якщо Володя піде проти Коломойського, то у нього не залишиться союзників”, — пояснює в розмові з УП один із політичних старожилів. І додає: “Якщо Бєню загнати у кут — він піде домовлятися з усіма. Він помириться з Порошенком, прийде до Юлі, до ОПЗЖ... Ігор всім буде помагати, щоб тільки розвалити “зелень”.

Роман КРАВЕЦ, Роман РОМАНЮК