Ірина Ставчук: Для розвитку сільського господарства важлива екологічна трансформація та адаптація до зміни клімату

За обсягом викидів парникових газів сільське господарство можна прирівняти до енергетики.
Сукупно викиди від обробки землі, використання добрив, поводження з гноєм та від тваринництва складають майже 90 млн тонн СО2.
Водночас, впливаючи на клімат, агропромисловість є однією з найбільш вразливих до кліматичних змін.
На цьому наголосила заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Ірина Ставчук на International Forum AgroGreenDeal-2021. За словами Ірини Ставчук, середньорічна температура в Україні, як і у світі в цілому, вже піднялась на 1,1°С.
І ці зміни відчутні для аграріїв.
Протягом наступних 20 років в Україні очікується підвищення у межах 0,8 - 1,1°С.
За найгіршого сценарію антропогенного впливу на кінець століття температура у світі може піднятися до 4,3°С.
Це суттєві виклики для ведення і планування сільськогосподарської діяльності.
І хоча річна кількість опадів за всіх сценаріїв для України зміниться несуттєво, однак посилиться їх перерозподіл впродовж року в межах ±20% – із збільшенням в холодний період і зменшенням в теплий, особливо у липні і серпні.
Це також критичний фактор для сільського господарства. «Агропромисловий сектор важливий в структурі економіки України і в той же час є потужним джерелом викидів парникових газів.
Тому сьогодні в національній урядовій політиці питанню скорочення викидів від сільського господарства варто приділяти значну увагу в контексті Європейської зеленої угоди та курсу на досягнення кліматичної нейтральності в довгостроковій перспективі», - відзначила Ірина Ставчук. Для вироблення екотрансформаційної політики у сільському господарстві наразі Міндовкілля: проводить консультації щодо другого Національно-визначеного внеску України до Паризької угоди.
До НВВ2 входять такі кліматоохоронні заходи, як поширення більш ощадливих для ґрунту технологій обробітку; внесення добрив, що повільно вивільняються; збільшення частки виробництва органічної продукції; посилення контролю за незаконне розорювання пасовищ і водоохоронних територій.
За спільними підрахунками Міндовкілля та Мінекономрозвитку їх реалізація дозволить до 2030 року скоротити викиди парникових газів від сільського господарства на 14% від поточного рівня, а за категорією викидів від ріллі та пасовищ – на 20%. завершує розробку рамкової Стратегії з адаптації до зміни клімату; спільно з Мінекономрозвитку працює над імплементацією Нітратної директиви ЄС; ініціювало спільно з Мінекономрозвитку реформу системи управління зрошувальними системами, а функції формування та реалізації політики в цій сфері вже передані до новоствореного Мінагрополітики.
Це також є важливим для розвитку сектору сільського господарства та його адаптації до кліматичних змін.