Сумний пост про регуляції НБУ та муніципальні облігації

02.12.2020 12:46 | Eugene Dubogryz

1. Позавчора НБУ прийняв, а сьогодні опублікував нову постанову (#150 від 30 листопада 2020), яка діятиме відсьогодні і дуже сильно змінює правила гри на ринку, якщо його можна так назвати, муніципальних облігацій.
2. Яка мене розчарувала. З таких точкових і нібито незначних змін все й починається. Непрацюючі кредити, кризи, банкопади і все інше, що ми так любимо.
3. Головні зміни стосуються оцінки кредитного ризику за муніципальними бондами та їхніми емітентами. Банки матимуть право оцінювати кредитний ризик за муніципальними облігаціями на дуже низькому рівні. Близько 1% - це дуже низьке значення в наших умовах. Незалежно ані від параметрів цих облігацій, ані від кредитної історії муніципалітета, ані від його фінансового стану та виконання ним бюджетів. Раніше такої можливості не було. Банки мали оцінювати муніципалитети на базі їхнього фінансового стану та кредитної історії. Власне як і всіх інших боржників.
4. Свого роду водорозділ за фактом наявності в муніципалитету облігацій. Фактично всі муніципалитети як потенційні боржники банків поділяються на дві категорії – ті, в кого є облігації й банки матимуть право оцінювати такого боржника дуже толерантно та швидко, за дуже спрощеною процедурою, та не беручи до уваги всі його ризики та реальну платоспроможність. Та ті, хто не випустив бондів, яких треба оцінювати як і всіх інших позичальників – брати до уваги кредитну історію, фінансовий стан.
5. Як це працювало та як працюватиме? Щоб не лізти в довгі пояснення та перехресні посилання – «з пунктів 33 та 34 Постанови 351 перейдіть до пункту 153 та допоміжних, а потім поверніться, а потім подивіться рядок 5 таблиці 6 додатку 9» спробую на конкретному прикладі.
6. Приклад. Візьмемо умовний муніципалітет умовного міста. Наприклад, місто Нью-Марганець. Влада міста хоче взяти банківський кредит на 1 мільярд гривень, який місто або поверне або не поверне з імовірністю 50/50. Тобто або так або ні. В банківській сфері це називається PD (probability of default, імовірність дефолту)=0.5.
6.1 Які очікувані втрати банку, що ризикне та дасть кредит такому муніципалітету? Банки оцінюють очікувані втрати (або кредитний ризик) за таким позичальником за формулою CRінд = PDінд х LGDінд х EADінд***. У даному випадку PD=0.5*, LGD=0.95*, EAD=1 млрд грн**. Тобто очікувані втрати банку, вони ж кредитний ризик, сума, на яку банк має зменшити розмір регулятивного капіталу – 450 млн грн.
6.2 Трохи більш складна схема. Нью-Марганець замість кредита випускає облігації та продає тому ж банкові. Яким буде кредитний ризик банку у цьому разі, за цими облігаціями? Точніше був, до останніх змін. Формула та ж сама. CRінд = PDінд х LGDінд х EADінд.PD той самий, EAD також. Але значення LGD будуть відрізнятися в залежності від валюти, в якій Нью-Марганець випускає облігації. Для бондів в інвалюті буде PD=0.5, LGD=0.7, EAD=1 млрд грн. Для гривневих – те саме, що й у випадку з кредитом. Відтак, кредитний ризик за валютними облігаціями нашого муніципалітета буде вже 350 млн грн, а не 450 млн грн.
6.3 Що буде тепер? Формула не змінюється. CRінд = PDінд х LGDінд х EADінд. Змінюються PD та LGD. LDG тепер не 0.7, а 0.6. PD… З PD дещо цікавіше. Тепер для емітентів муніципальних паперів – яким би не був їхній реальний фінансовий стан – банк має право визначати PD таким чином, ніби цей позичальник має кредитний рейтинг на один рівень нижче українського**** Тобто В- за класифікацією Фітч (бо в України - B). Тобто, його клас автоматично стає не 4, а 3, а PD вже не 0.5, а 0.01595 (Таблиця 11 Додатку 9 до 351 Постанови НБУ). Тобто «розрахункова» ймовірність дефолту зменшується більш ніж в 30 разів. Тоді як реальна залишається 50% - в муніципалітета ж нічого не змінилося по суті. Те саме з LGD. Якщо раніше коефіцієнт 0.7 можна було застосовувати лише до ЦП в інвалюті, то тепер можна і до гривневих. І не 0.7, а вже 0.6.
Отже, PD=0.01595, LGD=0.6, EAD=1 млрд грн. Кредитний ризик, відтак – 9.57 млн грн.
6.4 А очікувані збитки? Та ті ж самі – 450 млн грн! Бо ж в позичальника-муніципалитета по суті нічого не змінилося, фінстан не погіршився та не покращився. «Какім ти бил, такім ти і остался». Змінилася лише методика розрахунку «верхньої планки» КР.
6.5 Тільки раніше за всі ці очікувані збитки від ризикових операцій – а кредит позичальнику з імовірністю повернення 50% це операція вкрай ризикова – мав заплатити акціонер банку. Через зменшення регулятивного капіталу на цю суму.
6.6 Тепер акціонер має можливість заплатити лише 9.6 млн з 450 очікуваних збитків. А хто - решту 440.4 млн?
6.7 Вкладники.
7. Арифметично це означає, що банки за бажанням можуть визнавати кредитний ризик за будь-якими муніципальними облігаціями на рівні не вище 0,957%. Незалежно від реального фінстану муніципалітету та можливості обслуговувати ці зобов’язання. Нижня планка. Достатньо лише випустити облігації.
8. Тобто якщо муніципалитет випустив облігації, то банки мають право оцінювати ймовірність дефолту за такими облігаціями не більше ніж 1.5% А кредитний ризик - 1%. Якщо хочуть, то можуть і більше, хоч 100%, це їхнє право.
9. Фактично це дає можливість занижувати реальний ризик за операціями з муніципальними бондами, якщо очікувані втрати за такими бондами вище, ніж 1%.
10. А що з тими муніципалітетами, які дійсно надійні і чия ймовірність дефолту і так нижча ніж 1.6%? Нічого. Ймовірність дефолту за ними не змінюється. Кредитний ризик стає трохи нижчим за рахунок зменшення LGD з 70% до 60%.
11. Це схематоз? Ні. Точніше, не зовсім. Бо правила оцінки кредитного ризику, які задає Нацбанк – це мінімальні вимоги. Добросовісні банки до них так і ставляться, і їхні внутрішні правила жорсткіші.
12. Але це дає можливість для ризикових операцій з такими цінними паперами з боку менш добросовісних банків.
13. Хто заплатить за цей схематоз, якщо він буде? У випадку недержавних банків – у першу чергу їхні вкладники. У випадку державних – всі платники податків, тобто всі ми.
14. Але сумно мені через інше. Схематоз таке – якщо є бажання, він й так буде.
15. Сумно через те, що регулятор, як у часи 2011-2013, вважає, що кредитування можна стимулювати зміною правил оцінки ризиків.
16. Хочеться придумати якийсь смішний жарт на кшталт «у воєнний час значення числа Пі може сягати 10», але нічого розумного на думку не спадає.
17. Саме так і починається «накопичення дисбалансів» у банківській системі. Тут заплющуємо очі, тут дозволяємо не оцінювати ризики, тут даємо можливість приховати реальний стан справ. Закінчується це завжди погано. Винятків у новітній банківській історії України ще не було.
Декілька P.S.
P.S.1. Ні, я не пропустив норму, згідно якої коефіцієнт ліквідності муні-бондів як застави за кредитами різко зростає – з колишніх 40% до 75-92% в залежності від ставки та maturity (для бондsв від 1 до 5 років). Це окрема історія, про неї колись згодом, не треба все й одразу.
P.S.2. Ні, я не проти розвитку ринку муніципальних облігацій за умови, що на них буде реальний попит та банки коректно оцінюватимуть ризики.
P.S.3. Ні, я не вважаю 351 Постанову ідеальною та такою, де нічого не треба змінювати. Вважаю, що треба і багато чого. Та конкретно ці зміни вважаю ризиковими.
P.S.4. Ні, я не проти розвитку кредитування. Тільки за. Проте я не вважаю, що це треба робити шляхом зміни правил та принципів оцінки ризиків. Ці правила не для того.
* формальною мовою – «4 клас позичальника-бюджетної установи»
*Хто цікавиться, що так LGD та чому 0.95, а не 1, той може знайти це в Постанові 351 НБУ, 5 та 33 пункти. Чому 33-й? Бо під дію пункту 34 гривневі муні-бонди раніше не потрапляли, лише валютні.
** EAD – «експозиція під ризиком», такий термін, часте використання якого поза банківськими колами натякає, що хтось намагається вдати з себе більш розумного, ніж він/вона є.
*** Юридично не зовсім для цієї, та не хочу перенавантажувати пост різними CV, RC, RRінд іт.д.
****Якщо боржник не має власного рейтингу. Зазначу, що тут може бути поле для схем – якщо муніципалитет розуміє, що ризикує отримати рейтинг нижче, ніж Україна мінус один рівень, в нього немає стимулу взагалі звертатися за міжнародним рейтингом.

Додати коментар

Користувач:
email:





Long-term investments,
Patience and discipline pay,
Slow and steady growth.

- Fin.Org.UA

Новини

07:35 - Фінансовий астрологічний прогноз на 12.07.2025
00:00 - Накази Міністерства енергетики України
00:00 - Новини від Міністерства енергетики України
00:00 - Регуляторні акти Міністерства енергетики України
21:26 - Курченку повідомили про заочну підозру у "привласненні" українських підприємств на Донбасі
21:00 - Новини 11 липня: парад кредитних угод, історичний максимум Bitcoin та підозра заступнику голови уряду московія
20:48 - Російські шахти зупиняють видобуток — бояться ще більших збитків
20:22 - Мінекономіки та ЮНІДО підписали угоду про запуск ініціативи зеленого індустріального відновлення за підтримки Японії
19:55 - Прибуткові ПрАТи – перший результат трансформації виробничого напряму УЗ під керівництвом Шрамка, - Rail Freight
19:52 - Прибуткові ПрАТи – перший результат трансформації виробничого напряму УЗ під керівництвом Шрамка, - Rail Freight
19:52 - Національний банк підписав Хартію стійкості людського капіталу
19:35 - Один бренд і 100 підконтрольних ФОП: слідчі викрили схему ухилення від податків
19:15 - Золото в диапазоне, но тестирует верхнюю границу
19:03 - Приватбанк отримає від ЄБРР 600 мільйонів євро на кредити бізнесу
18:45 - Понад $1 мільйон інвестицій у жіноче підприємництво: стартував прийом заявок на другий етап «СТВОРЮЙ!»
18:43 - Україна та ЄБРР підписали меморандум, який передбачає запуск нової фондової біржі
18:37 - Зернова справа на 12 мільйонів гривень: НАБУ вручило підозру прокурору спеціалізованої прокуратури
18:27 - Герман Галущенко і заступник Генсекретаря ПРООН Хаолян Сюй обговорили продовження підтримки українського енергосектору
18:25 - Герман Галущенко і заступник Генсекретаря ПРООН Хаолян Сюй обговорили продовження підтримки українського енергосектору
18:19 - Єдиний авіаносець флоту московія хочуть списати на металобрухт після семи років ремонту
18:08 - ТЕХ-СОФТ АТЛАС: як платять українці у 2025-му – тренди першого півріччя
18:01 - Санаторій в престижній Конча-Заспі: АРМА перевіряє аномальну ціну переможця аукціону
18:00 - 257 млн податків за останні 3 квартали: "Ябко" розкриває звітність за 2025 рік
17:30 - Мінекономіки презентувало бачення промислової політики на URC 2025 у Римі
17:30 - Як інвестувати в нерухомість під час війни
17:25 - Нацбанк показав курс долара та євро на понеділок 14 липня
17:24 - "Укргідроенерго" отримає від ЄІБ перший транш кредиту на відновлення ГЕС
17:00 - В червні українці купили 9,5 тисяч мотоциклів: яким маркам надають перевагу
16:43 - Кількість тривалих затримок російських авіакомпаній подвоїлася
16:41 - Міжнародне агентство сумнівається, що московія зможе підтримувати теперішній видобуток нафти


Більше новин

ВалютаКурс
Алжирський динар0.32237
Австралійський долар27.4982
Така0.34419
Канадський долар30.5128
Юань Женьміньбі5.8294
Чеська крона1.9807
Данська крона6.5456
Гонконгівський долар5.3228
Форинт0.122137
Індійська рупія0.48694
Рупія0.0025764
Новий ізраїльський шекель12.5313
Єна0.28423
Теньге0.079819
Вона0.030394
Ліванський фунт0.000467
Малайзійський ринггіт9.8235
Мексиканське песо2.234
Молдовський лей2.4644
Новозеландський долар25.1332
Норвезька крона4.1312
Саудівський ріял11.141
Сінгапурський долар32.6414
Донг0.0016004
Ренд2.3309
Шведська крона4.3805
Швейцарський франк52.4729
Бат1.28789
Дирхам ОАЕ11.3757
Туніський динар14.3979
Єгипетський фунт0.844
Фунт стерлінгів56.4233
Долар США41.7842
Сербський динар0.41692
Азербайджанський манат24.5746
Румунський лей9.6166
Турецька ліра1.0401
СПЗ (спеціальні права запозичення)57.2078
Болгарський лев24.9711
Євро48.8416
Ларі15.3862
Злотий11.47
Золото139893.92
Срібло1572.99
Платина56985.71
Паладій48735.84

Курси валют, встановлені НБУ на 14.07.2025