Сумний пост про регуляції НБУ та муніципальні облігації
02.12.2020 12:46 | Eugene Dubogryz
1. Позавчора НБУ прийняв, а сьогодні опублікував нову постанову (#150 від 30 листопада 2020), яка діятиме відсьогодні і дуже сильно змінює правила гри на ринку, якщо його можна так назвати, муніципальних облігацій.
2. Яка мене розчарувала. З таких точкових і нібито незначних змін все й починається. Непрацюючі кредити, кризи, банкопади і все інше, що ми так любимо.
3. Головні зміни стосуються оцінки кредитного ризику за муніципальними бондами та їхніми емітентами. Банки матимуть право оцінювати кредитний ризик за муніципальними облігаціями на дуже низькому рівні. Близько 1% - це дуже низьке значення в наших умовах. Незалежно ані від параметрів цих облігацій, ані від кредитної історії муніципалітета, ані від його фінансового стану та виконання ним бюджетів. Раніше такої можливості не було. Банки мали оцінювати муніципалитети на базі їхнього фінансового стану та кредитної історії. Власне як і всіх інших боржників.
4. Свого роду водорозділ за фактом наявності в муніципалитету облігацій. Фактично всі муніципалитети як потенційні боржники банків поділяються на дві категорії – ті, в кого є облігації й банки матимуть право оцінювати такого боржника дуже толерантно та швидко, за дуже спрощеною процедурою, та не беручи до уваги всі його ризики та реальну платоспроможність. Та ті, хто не випустив бондів, яких треба оцінювати як і всіх інших позичальників – брати до уваги кредитну історію, фінансовий стан.
5. Як це працювало та як працюватиме? Щоб не лізти в довгі пояснення та перехресні посилання – «з пунктів 33 та 34 Постанови 351 перейдіть до пункту 153 та допоміжних, а потім поверніться, а потім подивіться рядок 5 таблиці 6 додатку 9» спробую на конкретному прикладі.
6. Приклад. Візьмемо умовний муніципалітет умовного міста. Наприклад, місто Нью-Марганець. Влада міста хоче взяти банківський кредит на 1 мільярд гривень, який місто або поверне або не поверне з імовірністю 50/50. Тобто або так або ні. В банківській сфері це називається PD (probability of default, імовірність дефолту)=0.5.
6.1 Які очікувані втрати банку, що ризикне та дасть кредит такому муніципалітету? Банки оцінюють очікувані втрати (або кредитний ризик) за таким позичальником за формулою CRінд = PDінд х LGDінд х EADінд***. У даному випадку PD=0.5*, LGD=0.95*, EAD=1 млрд грн**. Тобто очікувані втрати банку, вони ж кредитний ризик, сума, на яку банк має зменшити розмір регулятивного капіталу – 450 млн грн.
6.2 Трохи більш складна схема. Нью-Марганець замість кредита випускає облігації та продає тому ж банкові. Яким буде кредитний ризик банку у цьому разі, за цими облігаціями? Точніше був, до останніх змін. Формула та ж сама. CRінд = PDінд х LGDінд х EADінд.PD той самий, EAD також. Але значення LGD будуть відрізнятися в залежності від валюти, в якій Нью-Марганець випускає облігації. Для бондів в інвалюті буде PD=0.5, LGD=0.7, EAD=1 млрд грн. Для гривневих – те саме, що й у випадку з кредитом. Відтак, кредитний ризик за валютними облігаціями нашого муніципалітета буде вже 350 млн грн, а не 450 млн грн.
6.3 Що буде тепер? Формула не змінюється. CRінд = PDінд х LGDінд х EADінд. Змінюються PD та LGD. LDG тепер не 0.7, а 0.6. PD… З PD дещо цікавіше. Тепер для емітентів муніципальних паперів – яким би не був їхній реальний фінансовий стан – банк має право визначати PD таким чином, ніби цей позичальник має кредитний рейтинг на один рівень нижче українського**** Тобто В- за класифікацією Фітч (бо в України - B). Тобто, його клас автоматично стає не 4, а 3, а PD вже не 0.5, а 0.01595 (Таблиця 11 Додатку 9 до 351 Постанови НБУ). Тобто «розрахункова» ймовірність дефолту зменшується більш ніж в 30 разів. Тоді як реальна залишається 50% - в муніципалітета ж нічого не змінилося по суті. Те саме з LGD. Якщо раніше коефіцієнт 0.7 можна було застосовувати лише до ЦП в інвалюті, то тепер можна і до гривневих. І не 0.7, а вже 0.6.
Отже, PD=0.01595, LGD=0.6, EAD=1 млрд грн. Кредитний ризик, відтак – 9.57 млн грн.
6.4 А очікувані збитки? Та ті ж самі – 450 млн грн! Бо ж в позичальника-муніципалитета по суті нічого не змінилося, фінстан не погіршився та не покращився. «Какім ти бил, такім ти і остался». Змінилася лише методика розрахунку «верхньої планки» КР.
6.5 Тільки раніше за всі ці очікувані збитки від ризикових операцій – а кредит позичальнику з імовірністю повернення 50% це операція вкрай ризикова – мав заплатити акціонер банку. Через зменшення регулятивного капіталу на цю суму.
6.6 Тепер акціонер має можливість заплатити лише 9.6 млн з 450 очікуваних збитків. А хто - решту 440.4 млн?
6.7 Вкладники.
7. Арифметично це означає, що банки за бажанням можуть визнавати кредитний ризик за будь-якими муніципальними облігаціями на рівні не вище 0,957%. Незалежно від реального фінстану муніципалітету та можливості обслуговувати ці зобов’язання. Нижня планка. Достатньо лише випустити облігації.
8. Тобто якщо муніципалитет випустив облігації, то банки мають право оцінювати ймовірність дефолту за такими облігаціями не більше ніж 1.5% А кредитний ризик - 1%. Якщо хочуть, то можуть і більше, хоч 100%, це їхнє право.
9. Фактично це дає можливість занижувати реальний ризик за операціями з муніципальними бондами, якщо очікувані втрати за такими бондами вище, ніж 1%.
10. А що з тими муніципалітетами, які дійсно надійні і чия ймовірність дефолту і так нижча ніж 1.6%? Нічого. Ймовірність дефолту за ними не змінюється. Кредитний ризик стає трохи нижчим за рахунок зменшення LGD з 70% до 60%.
11. Це схематоз? Ні. Точніше, не зовсім. Бо правила оцінки кредитного ризику, які задає Нацбанк – це мінімальні вимоги. Добросовісні банки до них так і ставляться, і їхні внутрішні правила жорсткіші.
12. Але це дає можливість для ризикових операцій з такими цінними паперами з боку менш добросовісних банків.
13. Хто заплатить за цей схематоз, якщо він буде? У випадку недержавних банків – у першу чергу їхні вкладники. У випадку державних – всі платники податків, тобто всі ми.
14. Але сумно мені через інше. Схематоз таке – якщо є бажання, він й так буде.
15. Сумно через те, що регулятор, як у часи 2011-2013, вважає, що кредитування можна стимулювати зміною правил оцінки ризиків.
16. Хочеться придумати якийсь смішний жарт на кшталт «у воєнний час значення числа Пі може сягати 10», але нічого розумного на думку не спадає.
17. Саме так і починається «накопичення дисбалансів» у банківській системі. Тут заплющуємо очі, тут дозволяємо не оцінювати ризики, тут даємо можливість приховати реальний стан справ. Закінчується це завжди погано. Винятків у новітній банківській історії України ще не було.
Декілька P.S.
P.S.1. Ні, я не пропустив норму, згідно якої коефіцієнт ліквідності муні-бондів як застави за кредитами різко зростає – з колишніх 40% до 75-92% в залежності від ставки та maturity (для бондsв від 1 до 5 років). Це окрема історія, про неї колись згодом, не треба все й одразу.
P.S.2. Ні, я не проти розвитку ринку муніципальних облігацій за умови, що на них буде реальний попит та банки коректно оцінюватимуть ризики.
P.S.3. Ні, я не вважаю 351 Постанову ідеальною та такою, де нічого не треба змінювати. Вважаю, що треба і багато чого. Та конкретно ці зміни вважаю ризиковими.
P.S.4. Ні, я не проти розвитку кредитування. Тільки за. Проте я не вважаю, що це треба робити шляхом зміни правил та принципів оцінки ризиків. Ці правила не для того.
* формальною мовою – «4 клас позичальника-бюджетної установи»
*Хто цікавиться, що так LGD та чому 0.95, а не 1, той може знайти це в Постанові 351 НБУ, 5 та 33 пункти. Чому 33-й? Бо під дію пункту 34 гривневі муні-бонди раніше не потрапляли, лише валютні.
** EAD – «експозиція під ризиком», такий термін, часте використання якого поза банківськими колами натякає, що хтось намагається вдати з себе більш розумного, ніж він/вона є.
*** Юридично не зовсім для цієї, та не хочу перенавантажувати пост різними CV, RC, RRінд іт.д.
****Якщо боржник не має власного рейтингу. Зазначу, що тут може бути поле для схем – якщо муніципалитет розуміє, що ризикує отримати рейтинг нижче, ніж Україна мінус один рівень, в нього немає стимулу взагалі звертатися за міжнародним рейтингом.