Сумний пост про регуляції НБУ та муніципальні облігації

02.12.2020 12:46 | Eugene Dubogryz

1. Позавчора НБУ прийняв, а сьогодні опублікував нову постанову (#150 від 30 листопада 2020), яка діятиме відсьогодні і дуже сильно змінює правила гри на ринку, якщо його можна так назвати, муніципальних облігацій.
2. Яка мене розчарувала. З таких точкових і нібито незначних змін все й починається. Непрацюючі кредити, кризи, банкопади і все інше, що ми так любимо.
3. Головні зміни стосуються оцінки кредитного ризику за муніципальними бондами та їхніми емітентами. Банки матимуть право оцінювати кредитний ризик за муніципальними облігаціями на дуже низькому рівні. Близько 1% - це дуже низьке значення в наших умовах. Незалежно ані від параметрів цих облігацій, ані від кредитної історії муніципалітета, ані від його фінансового стану та виконання ним бюджетів. Раніше такої можливості не було. Банки мали оцінювати муніципалитети на базі їхнього фінансового стану та кредитної історії. Власне як і всіх інших боржників.
4. Свого роду водорозділ за фактом наявності в муніципалитету облігацій. Фактично всі муніципалитети як потенційні боржники банків поділяються на дві категорії – ті, в кого є облігації й банки матимуть право оцінювати такого боржника дуже толерантно та швидко, за дуже спрощеною процедурою, та не беручи до уваги всі його ризики та реальну платоспроможність. Та ті, хто не випустив бондів, яких треба оцінювати як і всіх інших позичальників – брати до уваги кредитну історію, фінансовий стан.
5. Як це працювало та як працюватиме? Щоб не лізти в довгі пояснення та перехресні посилання – «з пунктів 33 та 34 Постанови 351 перейдіть до пункту 153 та допоміжних, а потім поверніться, а потім подивіться рядок 5 таблиці 6 додатку 9» спробую на конкретному прикладі.
6. Приклад. Візьмемо умовний муніципалітет умовного міста. Наприклад, місто Нью-Марганець. Влада міста хоче взяти банківський кредит на 1 мільярд гривень, який місто або поверне або не поверне з імовірністю 50/50. Тобто або так або ні. В банківській сфері це називається PD (probability of default, імовірність дефолту)=0.5.
6.1 Які очікувані втрати банку, що ризикне та дасть кредит такому муніципалітету? Банки оцінюють очікувані втрати (або кредитний ризик) за таким позичальником за формулою CRінд = PDінд х LGDінд х EADінд***. У даному випадку PD=0.5*, LGD=0.95*, EAD=1 млрд грн**. Тобто очікувані втрати банку, вони ж кредитний ризик, сума, на яку банк має зменшити розмір регулятивного капіталу – 450 млн грн.
6.2 Трохи більш складна схема. Нью-Марганець замість кредита випускає облігації та продає тому ж банкові. Яким буде кредитний ризик банку у цьому разі, за цими облігаціями? Точніше був, до останніх змін. Формула та ж сама. CRінд = PDінд х LGDінд х EADінд.PD той самий, EAD також. Але значення LGD будуть відрізнятися в залежності від валюти, в якій Нью-Марганець випускає облігації. Для бондів в інвалюті буде PD=0.5, LGD=0.7, EAD=1 млрд грн. Для гривневих – те саме, що й у випадку з кредитом. Відтак, кредитний ризик за валютними облігаціями нашого муніципалітета буде вже 350 млн грн, а не 450 млн грн.
6.3 Що буде тепер? Формула не змінюється. CRінд = PDінд х LGDінд х EADінд. Змінюються PD та LGD. LDG тепер не 0.7, а 0.6. PD… З PD дещо цікавіше. Тепер для емітентів муніципальних паперів – яким би не був їхній реальний фінансовий стан – банк має право визначати PD таким чином, ніби цей позичальник має кредитний рейтинг на один рівень нижче українського**** Тобто В- за класифікацією Фітч (бо в України - B). Тобто, його клас автоматично стає не 4, а 3, а PD вже не 0.5, а 0.01595 (Таблиця 11 Додатку 9 до 351 Постанови НБУ). Тобто «розрахункова» ймовірність дефолту зменшується більш ніж в 30 разів. Тоді як реальна залишається 50% - в муніципалітета ж нічого не змінилося по суті. Те саме з LGD. Якщо раніше коефіцієнт 0.7 можна було застосовувати лише до ЦП в інвалюті, то тепер можна і до гривневих. І не 0.7, а вже 0.6.
Отже, PD=0.01595, LGD=0.6, EAD=1 млрд грн. Кредитний ризик, відтак – 9.57 млн грн.
6.4 А очікувані збитки? Та ті ж самі – 450 млн грн! Бо ж в позичальника-муніципалитета по суті нічого не змінилося, фінстан не погіршився та не покращився. «Какім ти бил, такім ти і остался». Змінилася лише методика розрахунку «верхньої планки» КР.
6.5 Тільки раніше за всі ці очікувані збитки від ризикових операцій – а кредит позичальнику з імовірністю повернення 50% це операція вкрай ризикова – мав заплатити акціонер банку. Через зменшення регулятивного капіталу на цю суму.
6.6 Тепер акціонер має можливість заплатити лише 9.6 млн з 450 очікуваних збитків. А хто - решту 440.4 млн?
6.7 Вкладники.
7. Арифметично це означає, що банки за бажанням можуть визнавати кредитний ризик за будь-якими муніципальними облігаціями на рівні не вище 0,957%. Незалежно від реального фінстану муніципалітету та можливості обслуговувати ці зобов’язання. Нижня планка. Достатньо лише випустити облігації.
8. Тобто якщо муніципалитет випустив облігації, то банки мають право оцінювати ймовірність дефолту за такими облігаціями не більше ніж 1.5% А кредитний ризик - 1%. Якщо хочуть, то можуть і більше, хоч 100%, це їхнє право.
9. Фактично це дає можливість занижувати реальний ризик за операціями з муніципальними бондами, якщо очікувані втрати за такими бондами вище, ніж 1%.
10. А що з тими муніципалітетами, які дійсно надійні і чия ймовірність дефолту і так нижча ніж 1.6%? Нічого. Ймовірність дефолту за ними не змінюється. Кредитний ризик стає трохи нижчим за рахунок зменшення LGD з 70% до 60%.
11. Це схематоз? Ні. Точніше, не зовсім. Бо правила оцінки кредитного ризику, які задає Нацбанк – це мінімальні вимоги. Добросовісні банки до них так і ставляться, і їхні внутрішні правила жорсткіші.
12. Але це дає можливість для ризикових операцій з такими цінними паперами з боку менш добросовісних банків.
13. Хто заплатить за цей схематоз, якщо він буде? У випадку недержавних банків – у першу чергу їхні вкладники. У випадку державних – всі платники податків, тобто всі ми.
14. Але сумно мені через інше. Схематоз таке – якщо є бажання, він й так буде.
15. Сумно через те, що регулятор, як у часи 2011-2013, вважає, що кредитування можна стимулювати зміною правил оцінки ризиків.
16. Хочеться придумати якийсь смішний жарт на кшталт «у воєнний час значення числа Пі може сягати 10», але нічого розумного на думку не спадає.
17. Саме так і починається «накопичення дисбалансів» у банківській системі. Тут заплющуємо очі, тут дозволяємо не оцінювати ризики, тут даємо можливість приховати реальний стан справ. Закінчується це завжди погано. Винятків у новітній банківській історії України ще не було.
Декілька P.S.
P.S.1. Ні, я не пропустив норму, згідно якої коефіцієнт ліквідності муні-бондів як застави за кредитами різко зростає – з колишніх 40% до 75-92% в залежності від ставки та maturity (для бондsв від 1 до 5 років). Це окрема історія, про неї колись згодом, не треба все й одразу.
P.S.2. Ні, я не проти розвитку ринку муніципальних облігацій за умови, що на них буде реальний попит та банки коректно оцінюватимуть ризики.
P.S.3. Ні, я не вважаю 351 Постанову ідеальною та такою, де нічого не треба змінювати. Вважаю, що треба і багато чого. Та конкретно ці зміни вважаю ризиковими.
P.S.4. Ні, я не проти розвитку кредитування. Тільки за. Проте я не вважаю, що це треба робити шляхом зміни правил та принципів оцінки ризиків. Ці правила не для того.
* формальною мовою – «4 клас позичальника-бюджетної установи»
*Хто цікавиться, що так LGD та чому 0.95, а не 1, той може знайти це в Постанові 351 НБУ, 5 та 33 пункти. Чому 33-й? Бо під дію пункту 34 гривневі муні-бонди раніше не потрапляли, лише валютні.
** EAD – «експозиція під ризиком», такий термін, часте використання якого поза банківськими колами натякає, що хтось намагається вдати з себе більш розумного, ніж він/вона є.
*** Юридично не зовсім для цієї, та не хочу перенавантажувати пост різними CV, RC, RRінд іт.д.
****Якщо боржник не має власного рейтингу. Зазначу, що тут може бути поле для схем – якщо муніципалитет розуміє, що ризикує отримати рейтинг нижче, ніж Україна мінус один рівень, в нього немає стимулу взагалі звертатися за міжнародним рейтингом.

Добавить комментарий

Автор:

Введите Код, указанный на рисунке
 




Новини

15:36 - Мінсоцполітики виступає за розвиток та контроль ринку надавачів соціальних послуг
15:36 - Мінстратегпромом подав пропозиції щодо участі України в програмі ЄС «Європа-2027»
12:48 - Столичный “Электротяжмаш” потерял крупного клиента
12:48 - Расчетный центр запустил новый сервис для развития рынка капиталов
11:54 - Кабмин планирует выделить 1,4 млрд гривен на компенсации за отмену льгот на оплату электроэнергии
11:54 - По обвинению в заказе убийства задержали экс-первого замглавы СБУ, после чего он сбежал в наручниках
11:54 - Санкции США, госизмена и суд на $3,5 млрд. Все из-за Мотор Сич. Почему она опять на слуху
11:24 - Оперативна інформація про поширення коронавірусної інфекції 2019-nCoV
11:00 - Экс-заместитель главы Государственной фискальной службы вернулся в юридический бизнес
10:06 - monobank предложил попавшему под санкции США нардепу Игоря Коломойского закрыть счет
10:06 - “Воля-Д” вместо “Шквала”. Почему буксует модернизация украинских БМП
10:06 - НБУ на этой неделе воздержался от интервенций на межбанке
09:12 - “Перемирие” на Донбассе заканчивается? Для чего Путин создал новый кризис в отношениях с Украиной
09:12 - “Оператор ГТС” заплатит “Нафтогазу” 5,3 млрд гривен за газ для балансировки системы
09:12 - Финансовая компания из Люксембурга начинает банкротство “Индустриального союза Донбасса”
09:12 - Атом без присмотра. Зачем Шмыгаль забрал себе в управление “Энергоатом”
08:18 - Навальный рассказал о дворце Путина за 100 млрд рублей. Главное
08:18 - Пластик побеждает природу
08:18 - НБУ предоставил банкам 256 млн гривен короткого рефинанса
22:47 - Мінфін видав нові Узагальнюючі податкові консультації
21:55 - Заява Geek Journal щодо правомірності використання контенту 1+1 без дозволу правовласника! 1+1 media
20:42 - Прем’єр-міністр України та Віце-прем’єр-міністр Канади обговорили розширення Угоди про вільну торгівлю та лібералізацію візового режиму
20:42 - Майже 20 тис. державних службовців мають доступ до системи HRMIS, - Наталія Алюшина
19:42 - Кабмин утвердил план корпоратизации госпредприятия “Оператор рынка”
19:42 - В Днепропетровской области на продажу выставили электростанцию Сергея Таруты и Олега Мкртчана
19:18 - Пасажири Укрзалізниці у 2020 році 66 % квитків придбали онлайн
18:48 - Суд продлил меру пресечения для менеджера Николая Злочевского по делу о рекордной взятке
18:48 - Денис Шмыгаль анонсировал реализацию первой концессионной дороги в 2021 году
18:48 - СБУ обнаружила схему незаконного ввоза подержанных импортных грузовиков
18:48 - Американская Silvaco покупает украинского разработчика решений по автоматизации проектирования интегральных микросхем


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар21.7094
Канадський долар22.1596
Юань Женьміньбі4.3435
Куна4.527
Чеська крона1.3097
Данська крона4.6036
Гонконгівський долар3.633
Форинт0.095766
Індійська рупія0.38595
Рупія0.0020063
Новий ізраїльський шекель8.5853
Єна0.27135
Теньге0.067086
Вона0.025519
Мексиканське песо1.4114
Молдовський лей1.6138
Новозеландський долар20.2026
Норвезька крона3.3146
Російський рубль0.37578
Саудівський ріял7.5078
Сінгапурський долар21.2036
Ренд1.8634
Шведська крона3.397
Швейцарський франк31.7941
Єгипетський фунт1.7901
Фунт стерлінгів38.4309
Долар США28.1648
Білоруський рубль11.099
Азербайджанський манат16.5783
Румунський лей7.0275
Турецька ліра3.7892
СПЗ (спеціальні права запозичення)40.6035
Болгарський лев17.5176
Євро34.2526
Злотий7.5434
Алжирський динар0.21416
Така0.33343
Вірменський драм0.054105
Іранський ріал0.0006732
Іракський динар0.019366
Сом0.3421
Ліванський фунт0.018756
Лівійський динар21.1383
Малайзійський ринггіт7.0047
Марокканський дирхам3.1763
Донг0.0012244
Бат0.9445
Дирхам ОАЕ7.698
Туніський динар10.5192
Узбецький сум0.0026988
Новий тайванський долар1.006
Туркменський новий манат8.0785
Ганське седі4.8198
Сербський динар0.29536
Сомоні2.5022
Ларі8.6366
Бразильський реал5.4505
Золото51799.01
Срібло708.17
Платина30727.23
Паладій66505.54

Курси валют, встановлені НБУ на: 25.01.2021

ТікерOpenMaxMinCloseVolume
BAVL0.460.460.450.45294000.00
CEEN8.38.38.38.3415000.00
MHPC177.5200177.520015775.00
SHCHZ1616161616000.00
UNAF1951951951955850.00
YASK0.2080.2080.2080.2084368.00

Дані за 22.01.2021