8 ключових завдань: як аутсайдеру євроінтеграції стати її лідером

Колонка міністра інфраструктури Владислава Криклія для Європейської правди3 Червня 2020, 10:12
Карантин карантином, але курс на Європу ніхто не скасовував. Підписавши Угоду про асоціацію "Україна-ЄС", наша держава отримала низку зобов’язань, і вона має їх виконати.
Від самого початку, як тільки я прийшов працювати у Міністерство інфраструктури, ми поставили собі за мету значно покращити показники відомства саме за євроінтеграційним напрямом. Бо очевидно, що в галузі інфраструктури він має бути одним з найголовніших.
У підсумку вийшов чималий список завдань. Це імплементація 44 директив та 13 регламентів ЄС у сфері транспорту та надання послуг поштового зв’язку.
Плюс ще 13 директив і три регламенти у сфері морського та внутрішнього водного транспорту. Адже європейські закони постійно оновлюються і вдосконалюються.
За поточним прогресом виконання всіх завдань у межах кожного року та загальною картиною імплементації європейського законодавства в цілому з листопада минулого року слідкує запроваджена Урядом онлайн-система "Пульс Угоди". Для відмітки у "100% виконано" протягом 2018-2024 роках нам потрібно реалізувати 107 завдань (445 заходів).
У 2017-2019 роках міністерство виконало в середньому 14% від запланованого на рік. За три місяці 2020-го ми вже вийшли на результат 25%.
Проте маємо досягти кращого виконання.
Кожний із заходів залежить від схвалення базових проєктів законів, які й дадуть "зелене світло" для розробки та прийняття відповідних підзаконних актів надалі. Щоб зрушити ситуацію, необхідно прийняти законопроєкти, які наразі зареєстровані у Верховній Раді. Це одразу 59 виконаних завдань та + 13% до виконання.
У зоні моєї відповідальності - законопроєкти про внутрішній водний і залізничний транспорт, зміни у сфері перевезення небезпечних вантажів, законопроєкти про поштовий зв’язок, про суспільно важливі послуги з перевезення пасажирів та мультимодальні перевезення, зміни з врегулювання ринку послуг автомобільного транспорту та зміни у сфері безпеки експлуатації колісних транспортних засобів.
Серед усіх восьми в Раді зареєстровано перші три.
Законопроєкт про внутрішній водний транспорт, який зараз доопрацьовується до другого читання спільно з фахівцями, бізнесом та громадськістю, включає імплементаційні норми п"ятьох основних європейських директив.
Вони стосуються систем фрахтування та ціноутворення на національному та міжнародному внутрішньому водному транспорті, доступу до перевезення вантажів і взаємного визнання дипломів. Це директиви про технічні вимоги до суден внутрішнього плавання та гармонізовані річкові інформаційні служби (РІС), а також про визнання професійних кваліфікацій у внутрішньому судноплавстві.
Річкові перевезення були і залишаються найдешевшим та найбільш екологічним видом перевезень з усіх можливих. Тому не дивно, що вони повсюдно використовуються у Європі на рівні з літаками і залізницею. ЄС схвально оцінює законопроєкт про внутрішній водний транспорт і очікує на якнайшвидше його прийняття у другому читанні.
Окрім того, що даний закон приведе українське законодавство у відповідність до європейського, він має поліпшити конкуренцію на ринку та збільшити інвестиції завдяки рівним умовам та прозорим правилам. З його прийняттям очікуємо зростання обсягу вантажоперевезень з поточних 12 млн тонн до 30 млн тонн на рік та економічним ефектом для держави до 13-16 млрд грн щороку.
Розвиток суднобудування водночас сприятиме створенню нових робочих місць. Крім цього, перехід частини вантажу з автошляхів на річку допоможе значно розвантажити дороги і зменшити витрати на їх ремонт.
Новий закон дозволить використовувати потужності Дніпра не на 10%, як зараз, а на повну, як це було ще в часи Київської Русі, коли існував славнозвісний шлях "із варяг у греки".
Законопроєкт "Про залізничний транспорт України", який зараз зареєстрований в Раді, дозволить нарешті замінити сьогоднішні неефективні правила функціонування залізниці на відкритий ринок залізничних перевезень з прозорими та рівними умовами для бізнесу і якісними послугами для пасажирів.
Ми маємо зобов’язання перед ЄС відкрити цей ринок, щоб в майбутньому в залізничній інфраструктурі міг оперувати будь-який перевізник – як приватний, так і державний. Для цього у Міністерстві вже розпочала свою роботу Комісія з відбору учасників експериментального проєкту щодо допуску суб"єктів приватної тяги.
Цей проєкт бізнес чекав і просив уже два роки. Такий експеримент на окремих невеликих ділянках дозволить протестувати систему залучення приватних операторів: питання отримання дозволу для оперування на інфраструктури, системи управління безпекою, співпраці з Укрзалізницею як з оператором інфраструктури.
Ми готуємося до відкриття ринку залізничних перевезень, коли на наших залізничних магістралях нарешті з"являться приватні перевізники.
Вони надаватимуть послуги локомотивної тяги та перевезення вантажів.
Зміни в законодавство у сфері перевезення небезпечних вантажів дозволять підвищити їх безпеку та забезпечити галузь кваліфікованим персоналом. Зміни у сфері безпеки експлуатації колісних транспортних засобів – впровадити систематичні перевірки такого транспорту на придатність його до експлуатації.
Законопроєкт про поштовий зв’язок забезпечить всіх громадян України вільним доступом до поштової мережі. Він створить рівні умови на ринку для всіх його учасників і максимально спростить ціноутворення та продуктовий ряд для споживачів. З прийняттям цього закону до роботи на пошті нарешті зможуть долучитися люди з інвалідністю. Це те, що вже давно діє в цивілізованій Європі. І так має бути у нас.
Зміни з врегулювання ринку послуг автомобільного транспорту сприятимуть зменшенню кількості ДТП за участі транспорту, що перевозить пасажирів чи вантажі. Він запроваджує е-кабінет перевізника і відповідний державний реєстр, а також обов’язкове ліцензування.
Законопроєкт про суспільно важливі послуги з перевезення пасажирів підвищить їхню якість та комфортабельність. Наша ключова мета – організувати ці послуги на європейському рівні. Перевезення, які будуть визнані суспільно важливими, переводитимуться на договірну основу із забезпеченням відповідної оплати за рахунок коштів місцевих бюджетів.
Буде впроваджена система отримання обов’язкового фінансового відшкодування, що виплачується перевізникам таких послуг. Ці послуги будуть недискримінаційними, прозорими, дотримуючись законодавства щодо публічних закупівель. А місцева влада самостійно визначатиме базовий тариф на такі послуги громадянам.
Законопроєкт про мультимодальні перевезення сприятиме захисту навколишнього середовища через переорієнтацію значної частини перевезень з автошляхів на річку та інші екологічні види доставки. Незалежно від зміни видів транспорту та складної логістики, здійснювати перевезення вантажу можна буде всього за одним перевізним документом – документом мультимодального перевезення. Це оптимізує час і витрати, збільшить обсяги перевезень всередині країни і покращить сервіс.
Транспортна мережа України може і має розвиватися на рівні з ЄС та у гармонійному поєднанні з його країнами.
Спільно з нашими міжнародними партнерами ми активно працюємо над тим, щоб якомога швидше річки Дніпро, Південний Буг та українська частина Дунаю стали невід’ємним елементом європейської мережі внутрішніх водних шляхів. Ми прагнемо реалізації всіх проєктів, що передбачені Індикативним інвестиційним планом TEN-T. А це 4800 км доріг і залізниць, 6 сучасних портів і 11 логістичних центрів в Україні.
Перед нами стоїть завдання - приєднатися до процесу стабільного розвитку транспортної мережі Європи зараз, інтегрувавши українські шляхи в міжнародні. Або так і залишитись у минулому столітті десь поза цим усім.
Ми на півдорозі до змін і ми маємо це пройти, якщо справді прагнемо кращого. Майбутнє України – в ЄС.
https://www.eurointegration.com.ua/experts/2020/06/3/7110639/