Доступ за кошти бюджету до Scopus та WoS для вишів та наукових установ України буде продовжено, – МОН

МОН продовжує передплату на міжнародні наукометричні бази даних Scopus та Web of Science для всіх державних та комунальних вишів і наукових установ України.
Низка закладів також отримає доступ до нових аналітичних інструментів.
Відповідний наказ МОН був підписаний сьогодні, 29 травня 2020 року. “Доступ до баз для всіх – незалежно від відомчого підпорядкування – вперше був наданий у червні минулого року.
Цьогоріч перед нами постало питання, чи продовжувати такий формат передплати, адже в нинішніх умовах ми маємо максимально ефективно витрачати кожну бюджетну гривню.
Рішення приймалося на основі рекомендацій Комісії, до якої входять експерти як від академічної, так і від університетської наукової спільноти.
Водночас враховувалися показники використання баз даних у 2019-2020 роках та в попередні роки”, – пояснив перший заступник Міністра освіти і науки Юрій Полюхович. Він також підкреслив, що Комісія звернула увагу на ті установи, які не досить активно скористалися доступом до баз даних, зокрема, за рік мали менш як 100 пошукових запитів та переглядів записів. “Ми обов"язково зробимо докладніший моніторинг, щоб з"ясувати причини цього.
Приміром, плануємо провести анкетування серед закладів.
Можливо, проблема в тому, що вчені елементарно не знають про таку можливість або не вміють користуватися базами.
Але ж це можна вирішити через кращу комунікацію та проведення навчання”, – зазначив Юрій Полюхович. Для підключення або продовження доступу всі заклади мають обов"язково подати до ДНТБ відповідні заявки.
https://dntb.gov.ua/international-db-dntb Наразі МОН домовилося з компаніями, що надають доступ до баз даних, про передплату Web of Science на 1 рік, а Scopus – на 9 місяців.
У майбутньому ці терміни планується продовжити відповідно до показників активності користування базами та наявності бюджетних коштів. Окрім доступу для всіх установ до Scopus та Web of Science, для низки закладів також буде забезпечено передплату на аналітичні платформи InCites та SciVal. Так, за рекомендацією Комісії доступ до SciVal одержать: Державна науково-технічна бібліотека України, де ним зможуть скористатися представники усіх установ; 5 ЗВО, що входять одночасно до двох авторитетних міжнародних рейтингів університетів Times Higher Education (THE) та QS World University Rankings. Це будуть такі університети: КНУ імені Тараса Шевченка; НТУ «Харківський політехнічний інститут»; НУ «Львівська політехніка»; Сумський державний університет;  ХНУ імені В.
Н.
Каразіна. Передбачається, що ці ЗВО нададуть можливість користування платформою для науковців з інших вишів та наукових установ. Доступ до InCites матиме Український інститут науково-технічної експертизи та інформації, де ним зможуть скористатися вчені з інших установ. “Ми обов"язково потім також проаналізуємо інформацію про використання цих інструментів, щоб прийняти рішення про розширення доступу до них.
Адже одне з наших головних завдань – це інтеграція української науки в світовий та Європейський дослідницькі простори.
А вона неможлива без того, щоб кожен український вчений мав доступ до інформації про дослідження своїх колег у всьому світі”, – наголосив перший заступник Міністра. Нагадуємо, що 21 травня почався прийом заявок на другий конкурс Нацфонду досліджень, у ньому підтримку зможуть отримати колективи провідних і молодих учених. Довідково Scopus та Web of Science – визнані в світі міжнародні наукометричні бази даних.
Вони індексують наукові видання за різними напрямами: природничі, технічні, суспільні, гуманітарні науки тощо.
Доступ до цих баз дає можливість проводити аналіз міжнародних наукових досліджень, оцінювати значимість отриманих результатів і прогнозувати тренди науково-технічного розвитку.
Зокрема, бази дозволяють відстежувати наукову цитованість публікацій. Для проведення ґрунтовного наукометричного аналізу на інституційному або національному рівні за допомогою Scopus та Web of Science існують додаткові інструменти – аналітичні системи SciVal та InCites відповідно. Досвід іноземних університетів свідчить, що використання цих аналітичних платформ дає змогу проводити бенчмаркінг, стратегічне планування та приймати ефективні рішення в управлінні науково-технічною та інноваційною діяльністю.