Минобороны и НБУ требуют от банков не начислять военным проценты за кредиты

18.02.2020 19:06 | Укррудпром

19:00 18 февраля 2020 года

Вокруг кредитования военнослужащих возник новый скандал, на этот раз между Минобороны и Нацбанком. Говорят, что он начинался с устных перепалок чиновников, а завершился официальным письмом №220/424 министра обороны Андрея Загороднюка в адрес председателя НБУ Якова Смолия с требованием повлиять на банки, нарушающие закон “О социальной и правовой защите военнослужащих и членов их семей”. Который повсеместно нарушается, как свидетельствуют “многочисленные обращения военнослужащих”.

Речь о п. 15 ст. 14 закона, согласно которой кредиторы не имеют права насчитывать по кредитам военнослужащих проценты, пени и штрафы. От момента их призыва и до завершения так называемого “особого периода”. В Минобороны напомнили, что отправной точкой здесь является 17 марта 2014 года, когда президент подписал указ “О частичной мобилизации” и особый период действует до сих пор. Он продолжается, поскольку президент Украины не принимал решения “о переводе государственных институтов в функционирование в условиях мирного времени”. Данная позиция подтверждается письмом Верховного суда №60-1543/0/2-18.

Вероятно, в НБУ согласны с этими аргументами, потому что вдогонку гневному письму Минобороны выдали свою телеграмму (№20-0006/8037), в которой потребовали от банков выполнять требования вышеупомянутого закона.

Сама по себе проблема не новая — на банкиров не первый раз жалуются за невыполнение закона “О социальной и правовой защите военнослужащих и членов их семей”. Заемщикам-военным несмотря ни на что продолжают насчитывать проценты по кредитам, а также штрафы с пенями. Закон не предусматривает ответственности в отношении кредиторов, и те его открыто нарушают.

“Поначалу закон еще более-менее выполняли. Сразу после принятия и в разгар военных действий, а теперь повсеместно нарушают. Банкиров интересуют только их заработки и больше ничего, а Нацбанк за ними не следит, как следует. Мы сталкиваемся с тотальной безнаказанностью, которую покрывает НБУ. Банки продолжают насчитывать проценты по кредитам, а потом и штрафные санкции, а когда человек их не платит — обращаются в суды. Финансисты, конечно же, не сообщают, что требуют взыскать кредиты с огромными штрафами с украинцев, которые защищают родину. А судьи, которые не справляются с большим потоком дел, не вникают в суть. И выносят постановления о взыскании задолженности, после чего с военнослужащего начинают списывать задолженность с процентами и штрафами”, — рассказал “Стране” старший партнер адвокатской компании “Кравец и партнеры” Ростислав Кравец.

Нередко заемщики узнают о том, что им насчитали огромные проценты и штрафы именно, когда начинается принудительное списание задолженности с зарплатных карт. С довольствия Минобороны. Судебный исполнитель взыскивает задолженность в бесспорном режиме (автоматически, никого не предупреждая). Военнослужащий лишь видит смс-сообщение о списании денег. Часто без указания причины.

Люди, конечно, начинают звонить в банк и доказывать свою правоту. Однако вернуть деньги просто так уже не получается. Для этого нужно как минимум лично явиться в банк и доказать, что находишься на службе. А как максимум — подать иск и отстоять свое право на льготу в суде. Несмотря на то, что она четко описана в законе.

Юристы и финансисты говорят, что ЧП с кредитами обычно возникает в двух случаях:

Когда банк знает, что имеет дело с военнослужащим-заемщиком, и просто не хочет исполнять закон. В расчете на то, что у человека не будет времени и желания с ним спорить, и он просто заплатит. Прибыль ставится превыше всего. Когда банк на самом деле не знает, что человек стал военнослужащим, что его призвали. Финансистов не уведомили, а они сами не удосужились перезвонить клиенту, когда тот перестал по непонятной причине платить по предоставленному займу. Они настроены заработать на пене и штрафах, и ждут своего “звездного часа”.

“Кстати, во втором случае финансовая часть Минобороны могла бы информировать банки о том, что человек пошел на военную службу. После того, как опросила его и оформила контракт. Если сам человек не сделал этого. Может быть тогда закон лучше выполняли”, — допустил в беседе со “Страной” финансовый аналитик Василий Невмержицкий.

Большей дисциплины в части выполнения закона можно было бы добиться, и если бы контроль взял на себя Национальный банк. Как он это сделал для законодательства в части финансового мониторинга. НБУ требует от банков четкого выявления публичных лиц, и беспощадно штрафует те банки, что не делают этого или делают недостаточно качественно.

Хватило буквально 1-2 штрафов в адрес банков, не выявивших всех своих военнослужащих и насчитавших по их кредитам проценты со штрафами, и подразделения финмониторинга стали бы с блеском выполнять эту задачу. А может и придумали, как ее максимально автоматизировать.

“Вроде бы все логично: есть закон о финмониторинге публичных лиц и о запрете на начисление процентов военнослужащих. Оба социально важны. Особенно во втором случае, ведь речь идет о защитниках родины. Потому повышенный контроль по этой части был бы объясним. В принципе никто не спорит с тем, что банки должны выполнять действующее законодательство, вне зависимости от разных взглядов на проблему”, — признал Невмержицкий.

Додати коментар

Користувач:
email:





Money flows like wind,
Investments ebb and flow,
The market prevails.

- Fin.Org.UA

Новини

13:20 - Marsh McLennan купує агенцію Fisher Brown Bottrell Insurance за $316 млн
13:20 - НБУ змінить порядок щодо діяльності та плану фінансування страховика
13:20 - Іншуртех Estaly залучив $3,8 млн початкового фінансування від OneRagtim
13:20 - AON завершив придбання страхового брокера NFP
13:20 - PeppercornAI залучив £3,25 млн для інтеграції штучного інтелекту в страхування
12:22 - Курс валют на 26 квітня: гривня слабне до долара та євро
12:11 - Який порядок оподаткування ПДФО іноземних доходів?
12:09 - Як формується загальний оподатковуваний дохід та сума витрат особи, яка провадить незалежну професійну діяльність?
12:07 - Чи може неповнолітня особа отримати ЕДП у КНЕДП ДПС та який порядок отримання?
12:05 - Куди подавати реєстраційну заяву за ф. № 1-ПРРО суб’єкту господарювання для реєстрації ПРРО на відокремлений підрозділ (філію)?
12:04 - За яким ідентифікатором форми фізичні особи – резиденти подають в електронному вигляді Звіт про контрольовані іноземні компанії (КІК)?
12:03 - Очікувана вартість закупівель через Prozorro торік зросла на 70%
12:02 - За використання рибних ресурсів до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників надійшло понад 1,5 млн грн рентної плати
12:01 - Державний бюджет протягом трьох місяців п. р. отримав від платників Дніпропетровщини майже 12 млрд гривень
11:53 - Енергетична ситуація в регіонах станом на 26 квітня
11:37 - Споживання електроенергії зросло на 3,8%: в енергосистемі зберігається дефіцит – "Укренерго"
11:31 - Відбулось дев’яте засідання Діалогу з прав людини
11:27 - РосЗМІ: У московії різко зросла кількість вакансій для людей з інвалідністю на тлі війни в Україні
11:20 - ОРАНТА запускає програму «Особиста безпека» з покриттям воєнних ризиків
11:00 - За 2023 рік перевізникам компенсували лише 6% витрат на перевезення пільговиків
10:59 - Ситуація в енергосистемі станом на 26 квітня
10:55 - Громада – це, в першу чергу, люди і найважливіші зміни мають відбуватись саме на місцях, – Оксана Сивак
10:47 - Учні Київщини та Чернігівщини навчались правил мінної безпеки
10:46 - Сольський не відсторонений і після звільнення з-під варти зможе повернутися до роботи - адвокат
10:22 - "Укрзалізниця" відновила регулярний рух поїздів на Харківщині
10:16 - Anglo American відхилила пропозицію з поглинання від гірничодобувного гіганта BHP як значно недооцінену
10:08 - Попри повномасштабну війну сфера публічних закупівель як ніколи динамічно розвивається, — Надія Бігун
09:58 - Як формується загальний оподатковуваний дохід та сума витрат особи, яка провадить незалежну професійну діяльність?
09:56 - Чи може неповнолітня особа отримати ЕДП у КНЕДП ДПС та який порядок отримання?
09:56 - Болгарія ризикує втратити мільярди коштів ЄС через суперечку з шахтарями


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар25.9066
Канадський долар29.0135
Юань Женьміньбі5.4745
Чеська крона1.6915
Данська крона5.7007
Гонконгівський долар5.0675
Форинт0.108258
Індійська рупія0.4761
Рупія0.0024507
Новий ізраїльський шекель10.4698
Єна0.25503
Теньге0.089231
Вона0.028856
Мексиканське песо2.3263
Молдовський лей2.2218
Новозеландський долар23.6434
Норвезька крона3.6249
московський рубль0.43016
Сінгапурський долар29.1693
Ренд2.0917
Шведська крона3.6517
Швейцарський франк43.4266
Єгипетський фунт0.8282
Фунт стерлінгів49.6274
Долар США39.6702
Білоруський рубль14.4192
Азербайджанський манат23.3327
Румунський лей8.5448
Турецька ліра1.2201
СПЗ (спеціальні права запозичення)52.2905
Болгарський лев21.7407
Євро42.5205
Злотий9.8591
Алжирський динар0.29133
Така0.35452
Вірменський драм0.099159
Домініканське песо0.66115
Іранський ріал0.00092851
Іракський динар0.029769
Сом0.43587
Ліванський фунт0.000436
Лівійський динар8.0586
Малайзійський ринггіт8.2657
Марокканський дирхам3.8465
Пакистанська рупія0.14042
Саудівський ріял10.3982
Донг0.0015718
Бат1.07729
Дирхам ОАЕ10.6188
Туніський динар12.4776
Узбецький сум0.0030882
Новий тайванський долар1.221
Туркменський новий манат11.1421
Сербський динар0.36025
Сомоні3.561
Ларі14.9113
Бразильський реал7.2282
Золото92395.86
Срібло1087.83
Платина35955.09
Паладій39903.06

Курси валют, встановлені НБУ на 26.04.2024

ТікерOpenMaxMinCloseVolume
2262861044.281044.281044.281044.282331877.24
2276561078.061078.061078.061078.06324496.06
227763997.7997.7997.7997.7997.70
2289101070.431070.431070.431070.4364225.80
229025983.97983.97983.97983.97983970.00
229470919.69919.69919.69919.69962915.43
2302621056.261056.261056.261056.26637981.04
AZRF011041.421049.861041.421049.8612547.68
CRSR061024.551024.551024.551024.5517417.35
FSTF021014.051021.481014.051021.4861968.50
IFZEMA110011001100110022000.00
TATM4.54.54.54.5450.00
XS47781550015500155001550062000.00

Дані за 25.04.2024