Участь у «Європейській зеленій угоді» синхронізує Україну та ЄС, - Дмитро Кулеба

Уряд створив міжвідомчу групу, що координуватиме подолання наслідків зміни клімату в рамках «Європейської зеленої угоди» (European Green Deal).
Групу очолив Віце-прем"єр-міністр з європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба. Положення про міжвідомчу робочу групу з питань координації подолання наслідків зміни клімату в рамках ініціативи Європейської комісії «Європейська зелена угода» та посадовий склад Кабінет Міністрів ухвалив сьогодні, 24 січня. Європейська зелена угода – це магістральний напрям реформ Європейського Союзу на наступні десятиріччя.
Йдеться про комплексні зміни в економіці, енергетиці, транспорті, сільському господарстві, індустріальному виробництві та інших сферах. «Україна має долучитися до формування «Європейської зеленої угоди» як повноцінний гравець і стати невід’ємною частиною європейської політики у цій сфері.
Для українців це означатиме енергетичну безпеку, чисте довкілля, справедливу економіку та зрештою нижчі платіжки за енергію», – сказав Дмитро Кулеба. За його словами, Україна має всі складові успіху для участі у «Європейській зеленій угоді»: динамічний ринок відновлюваної енергетики, інфраструктуру для транспортування альтернативних енергоносіїв, великі європейські амбіції нового уряду і готовність зробити їх дійсністю. Міжвідомча група координуватиме процеси та рішення, що стосуються подолання наслідків зміни клімату та взаємодії України з Європейською комісією з цих питань.
Серед основних завдань робочої групи: сприяння підготовці національного інтегрованого плану з енергетики та зміни клімату на 2021—2030 роки; забезпечення взаємодії та координації діяльності міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади для забезпечення поступового переходу до низьковуглецевого розвитку держави за умови економічної, енергетичної та екологічної безпеки і підвищення добробуту громадян; підготовка пропозицій та рекомендацій щодо механізмів, оптимальних шляхів розв’язання проблем та сприяння реалізації державної політики за такими напрямами: зменшення викидів парникових газів; розвиток сфери використання відновлювальних джерел енергії та альтернативних видів палива; розвиток транспортної інфраструктури щодо використання низьковуглецевих видів моторного палива, електричних, водневих автомобілів громадського та спеціального електротранспорту, створення мультимодальних транспортних сполучень та автоматизації руху, створення передумов смарт-мобільності; зменшення обсягів виробництва та споживання енергоємних продуктів; збереження об’єктів рослинного та тваринного світу, їх угруповань та комплексів, екосистем та складових елементів екомережі; запобігання та скорочення промислового забруднення; залучення «зелених» інвестицій та розроблення інвестиційних планів, спрямованих на їх реалізацію; сприяння виробництву товарів та продукції багаторазового використання, створення інноваційної екосистеми; застосування цифрових технологій, зокрема використання штучного інтелекту, хмарних технологій, інтернету речей, стандартів зв’язку, мобільних мереж, та їх впливу на довкілля з метою сприяння переходу до низьковуглецевого розвитку держави та зменшення ресурсоємності; запровадження екологічних стандартів будівництва та модернізації житлового та нежитлового фонду з огляду на енерго- та ресурсоефективність; сприяння підвищенню ресурсоефективності промисловості та переходу до низьковуглецевого циркулярного виробництва; запровадження політики запобігання недобросовісному екологічному маркуванню продукції, створення ринку вторинної сировини та побічних продуктів; удосконалення нормативно-правового регулювання з питань скорочення викидів вуглецю, подолання  енергетичної бідності, а також інших питань, які виникають у сфері зміни клімату; підвищення ефективності діяльності центральних органів виконавчої влади у сфері подолання наслідків зміни клімату; розроблення наукової концепції, спрямованої на подолання наслідків змін клімату. Наступного тижня на засіданні Ради асоціації Україна-ЄС у Брюсселі будуть обговорювати, зокрема, і питання співпраці за «Європейською зеленою угодою». Українська сторона пропонує започаткувати кліматичний діалог високого рівня.