МОН готуватиме Національну дорожню карту дослідницьких інфраструктур
За наступні 2 роки МОН планує створити Національну дорожню карту дослідницьких інфраструктур.
Цей документ збере провідні українські наукові інфраструктури, для підтримки яких держава направлятиме основні ресурси.
Про це повідомив генеральний директор директорату науки МОН Дмитро Чеберкус сьогодні, 6 грудня 2019 року, під час відкриття семінару «Рамкова програма ЄС «Горизонт 2020»: можливості використання науково-дослідної інфраструктури для українських вчених та підприємців».
«Одне з наших стратегічних завдань у сфері науки – відійти від принципу фінансування «всім потрохи» до принципу підтримки кращих.
Це стосується і розвитку інфраструктури.
Ні для кого не таємниця, що ми зараз маємо з цим велику проблему.
Науковцям доводиться працювати на застарілому обладнанні, що стримує як розвиток досліджень, так і можливість співпраці з науковцями з інших країн.
Точково ми працюємо над рішенням цього.
Наприклад, за 2018-2019 роки ми створили у вишах мережу центрів колективного користування науковим обладнанням.
Загалом наразі їх 22.
Однак для вирішення проблеми на рівні всієї держави ми потребуємо системних рішень», – розповів Дмитро Чеберкус.
Він пояснив, що підготовка концепції розвитку інфраструктур якраз триває.
Одним з ключових її елементів буде створення Національної дорожньої карти дослідницьких інфраструктур.
«Концепцію ми плануємо представити вже наступного року, а над розробкою карти працюватимемо в 2020-2021 роках.
Хочу зауважити, що для інших країн, зокрема Європи, цей процес займав до 5 років.
Однак ми не можемо собі цього дозволити – ми маємо вкластися в максимально оперативні терміни», – наголосив очільник директорату.
Робота матиме 4 етапи:
ідентифікація, класифікація та систематизація інфраструктур;
визначення пріоритетних інфраструктур;
формування міжнародних зв"язків;
активна фаза розвитку (буде розрахована на 10 років).
«Зараз найскладнішим завданням буде підготовка методології – за якими принципами відбиратиметься інфраструктура для включення в карту.
Адже саме на підтримці цих інфраструктур буде сконцентровано державну підтримку.
Наразі є бачення таких критеріїв як відкритий доступ, міжнародний зв"язок, унікальність тощо.
Але в підсумку це має бути узгоджена позиція всіх зацікавлених сторін, і, насамперед, ми маємо почути думку науковців», – підкреслив Дмитро Чеберкус.
Він додав, що під час створення карти Україна орієнтуватиметься на досвід Європи.
Зокрема, йдеться про ESFRI – стратегічний дорадчий орган ЄС, утворений 2002 року для координації національних політик та політики ЄС щодо розвитку дослідницьких інфраструктур.
ESFRI, зокрема, формує важливий стратегічний документ – Дорожню карту розвитку дослідницьких інфраструктур.
В неї включаються інфраструктури, які визнані пріоритетними на загальноєвропейському рівні та мають ключове значення для довгострокових потреб Європейського дослідницького простору.
Під час семінару виконавчий секретар ESFRI Домінік Собчак позитивно оцінив зусилля України щодо розвитку інфраструктур та план дій зі створення національної дорожньої карти.
Він докладно розповів про механізм роботи та включення проектів до дорожньої карти ESFRI, а також надав важливі рекомендації для інтеграції наших інфраструктур до Європейського дослідницького простору.
«Дуже важливо узгоджувати дорожню карту та бюджетне планування на той же період з чітким передбаченням необхідних ресурсів.
Перш за все, держава повинна забезпечити розвиток та функціонування інфраструктур за власні ресурси.
Лише в такому випадку Україна зможе претендувати на партнерство з європейськими інфраструктурами», – пояснив Домінік Собчак.
Водночас Дмитро Чеберкус нагадав, що МОН активно комунікує з європейськими партнерами, щоб вивчити потрібний нам досвід розвитку інфраструктур та відкрити нові міжнародні можливості для українських дослідників.
Раніше МОН повідомляло, що українські інноватори зможуть отримати до 200 тис.
євро для розвитку – Уряд вніс зміни до постанови про використання коштів допомоги від «Горизонт-2020».
