Національний банк знизив облікову ставку до 15,5%

Правління Національного банку України ухвалило рішення знизити облікову ставку до 15,5% річних із 25 жовтня 2019 року. Національний банк продовжує цикл пом’якшення монетарної політики, оскільки бачить стійку тенденцію до уповільнення інфляції до цілі 5%.

У вересні 2019 року споживча інфляція в річному вимірі сповільнилася до 7,5% та була навіть нижчою за прогноз, опублікований у липневому Інфляційному звіті. Зниження інфляції продовжилося і в жовтні, як свідчать результати попередньої оцінки Національного банку.

В основі цієї стійкої тенденції – поступове послаблення фундаментального тиску на ціни, ознакою якого є стрімке уповільнення базової інфляції. Жорстка монетарна політика стала однією з причин зміцнення обмінного курсу та покращення інфляційних очікувань. Це помітно позначається на цінах та перевищує вплив факторів, які навпаки тиснуть на ціни в бік підвищення, зокрема вплив все ще стійкого споживчого попиту.

Як і раніше, очікується, що інфляція знизиться до 6,3% на кінець цього року і на початку наступного увійде в цільовий діапазон та досягне середньострокової цілі 5% наприкінці 2020 року.

Базова інфляція уповільнюватиметься до кінця 2019 року суттєвіше, ніж передбачалося раніше, а ціни на паливо залишатимуться нижчими минулорічних через міцніший обмінний курс гривні.  Водночас на інфляцію в бік зростання буде тиснути вплив несприятливих погодних умов на пропозицію овочів. Відповідно, зважаючи на взаємокомпенсуючий вплив цих чинників, прогноз Національного банку з інфляції на кінець 2019 року є незмінним.

Подальше уповільнення інфляції до 5% у 2020-2021 роках, як і цього року, зумовлюватимуть досить жорсткі монетарні умови. Навіть за поступового зниження облікової ставки її реальне значення залишатиметься високим з огляду на поліпшення інфляційних очікувань. Порівняно високі реальні процентні ставки підтримуватимуть інвестиційну привабливість гривневих фінансових інструментів та, відповідно, позначатимуться на обмінному курсу гривні.

Як наслідок, сприятливіша, ніж очікувалося раніше, ситуація на валютному ринку нівелюватиме тиск на ціни з боку внутрішнього попиту, який за новим прогнозом буде дещо вищими, ніж передбачалося досі.

Також поступовій дезінфляції сприятимуть:

• виважена фіскальна політика,
• відносно низькі ціни на енергоресурси на світових ринках,
• зростання пропозиції продовольчих товарів завдяки підвищенню продуктивності сільськогосподарського виробництва.

Порівняно з липневим  макроекономічним прогнозом Національний банк підвищив прогноз темпів економічного зростання на 2019 і 2020 роки до 3,5% та на 2021 рік – до 4%. Це зумовлено стійкішим внутрішнім попитом, збільшенням продуктивності у сільськогосподарському виробництві, поліпшенням споживчих настроїв.

Водночас стримуючими факторами для економічного зростання у 2020 році будуть уповільнення світової економіки та погіршення умов торгівлі.

У 2019 році дефіцит поточного рахунку звузиться до 2,9% ВВП, незважаючи на більш міцний обмінний курс гривні, завдяки кращим умовам торгівлі та високому врожаю зернових.

У 2020-2021 роках дефіцит поточного рахунку дещо розшириться внаслідок зменшення обсягів транзиту газу та погіршення цінових умов на світових товарних ринках: нижчих цін на залізну руду та поступове подорожчання енергоносіїв.

Поточний прогноз Національного банку передбачає укладання нової програми співпраці з Фондом до кінця 2019 року.  Це дозволить Україні отримувати інше офіційне фінансування, покращувати умови доступу до міжнародних ринків капіталу, а також підтримувати інтерес інвесторів до українських активів.

У результаті, обсяг міжнародних резервів, попри здійснення суттєвих виплат за зовнішнім боргом, у цьому та наступних роках коливатиметься на рівні близько 23-24 млрд дол. США, що достатньо для фінансування майбутнього імпорту впродовж трьох місяців.

Реалізація цих ризиків може погіршити курсові й інфляційні очікування та ускладнити доступ до міжнародних ринків капіталу в умовах необхідності здійснення пікових  боргових виплат.

Також актуальними залишаються такі ризики:

• повне припинення транзиту газу з Росії територією України,
• посилення торговельних війн та підвищення турбулентності на глобальних фінансових ринках,
• ескалація військового конфлікту та нові торговельні обмеження з боку Росії.

Таким чином, стрімкіше зниження фундаментального інфляційного тиску та незмінність балансу ризиків створили підстави для дещо швидшого пом’якшення монетарної політики у цьому році, ніж передбачав попередній макроекономічний прогноз, і Правління знизило облікову ставку на 1 п.п. до 15,5%

Як і раніше, найбільш стрімке зниження облікової ставки очікується впродовж 2020 року разом із поверненням інфляції до цільового діапазону та покращенням інфляційних очікувань.

Реалізація низки окреслених проінфляційних ризиків як внутрішнього, так і зовнішнього походження, може зумовити більш повільне зниження процентної ставки до 8%.

Водночас існують можливості і для більш швидкого зниження облікової ставки до 8%. Важлива умова для цього - прискорена реалізація ключових внутрішніх реформ. Мова йде як про реформи, передбачені меморандумом про взаємодію між Урядом та Національним банком, так і про судову реформу як необхідну передумову забезпечення верховенства права в Україні.

Зниження облікової ставки до 15,5% ухвалене Рішенням Правління Національного банку України від 24 жовтня 2019 року № 797-рш "Про розмір облікової ставки".

Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики, яка передувала ухваленню Правлінням цього рішення, буде оприлюднено 4 листопада 2019 року.

Новий детальний макроекономічний прогноз буде опубліковано в Інфляційному звіті 31 жовтня 2019 року.

Наступне засідання Правління Національного банку України з питань монетарної політики відбудеться 12 грудня 2019 року відповідно до затвердженого та оприлюдненого графіка.

Облікова ставка Національного банку України (з 1992 року)