Понад 3,3 млрд євро інвестовано в «чисту» енергетику та енергоефективність України за 5 років завдяки ефективним законодавчим змінам, - Держенергоефективності

На прес-конференції у Будинку Уряду Голова Держенергоефективності Сергій Савчук окреслив журналістам результати роботи за 5 років та ініціативи, завдяки яким українські сім’ї зменшують комунальні платежі, а бізнес інвестує у вітчизняну «зелену» електро- та теплоенергетику. Серед ключових показників роботи: На 6 млрд м3 на рік зменшено споживання газу населенням, бюджетною сферою та теплокомуненерго у 2018 р.
порівняно із 2014 роком.
Таким чином, Україна щороку заощаджує близько 1,2 млрд євро, не витрачаючи їх на закупівлю блакитного палива. 3,3 млрд євро залучених інвестицій у відновлювану енергетику та енергоефективність завдяки ефективним законодавчим стимулам. Найбільше інвестицій вкладено у «чисту» енергетику: понад 2,5 млрд євро – у близько 3000 МВт потужностей відновлюваної електроенергетики; більше 500 млн євро – у понад 2200 МВт нових потужностей, що генерують тепло «не з газу». Близько 650 тис.
родин (а це еквівалентно двом регіонам України) утеплилися завдяки співфінансуванню «теплих кредитів» із державного та місцевих бюджетів.
Тепер усі ці родини заощаджують до 70% на комунальних послугах, а їхня нерухомість зросла у ціні приблизно на 30%. Ще 3 тис.
ОСББ можуть залучити до 1 млрд грн «теплих кредитів» у цьому році. У 35 разів збільшено обсяг фінансування місцевих програм здешевлення «теплих кредитів»: із 5 млн грн у 2014 р.
до близько 170 млн грн у 2019 році. Вперше запроваджено ЕСКО-механізм, в рамках якого приватні інвестори уклали вже понад 340 контрактів вартістю близько 500 млн грн для утеплення бюджетних установ.
Економія енерговитрат сягає 70% без жодної бюджетної інвестиції. У 3 рази збільшено кількість місцевих органів влади, де впроваджено енергомоніторинг у бюджетній сфері: із 60 таких органів влади у 2017 р.
до 210 у 2019 році. За участю Держенергоефективності розроблено та Парламентом прийнято у 2017 р.
Закон України № 2119-VIII щодо запровадження 100% обліку тепла і води в країні. Вперше із врахуванням кращих європейських практик розпочато сертифікацію енергоефективності будівель. вже атестовано близько 1300 енергоаудиторів, які мають право проводити сертифікацію будівель та обстеження інженерних систем; більше 400 перших будівель отримали енергетичні сертифікати. За ініціативи Держенергоефективності розроблено Концепцію стимулювання енергетичної утилізації сміття та низку законопроектів, що дозволять: інвесторам вкладати кошти у так звані «waste-to-energy plants», як в Данії, Великобританії та інших країнах; заміщувати в еквіваленті до 1 млрд куб м газу щороку; і, як результат, зменшити кількість сміттєзвалищ. У 2018 р.
ініційовано приєднання України до Міжнародного агентства із відновлюваних джерел енергії (IRENA). Запроваджено Інвестиційну карту «UAMAP», де опубліковано понад 100 потенційних проектів на суму понад 4 млрд євро. Спільно із МЗС Фінляндії та НЕФКО засновано та вже працює Фінсько-український трастовий фонд обсягом 6 млн євро для фінансування підготовки проектів з енергоефективності та відновлюваної енергетики.
Вже опрацьовуються заявки, а фінські компанії зможуть стати співінвесторами нових проектів. За участю Держенергоефективності розроблено та Парламентом прийнято Закон України від 25.04.2019 № 2712-VIII щодо переходу на систему аукціонів у відновлюваній енергетиці. Близько 12 тис.
родин перейшли на електроенергію з енергії сонця завдяки «зеленому» тарифу, прив’язаному до курсу євро.
Для порівняння у 2014 р.
лише близько 20 домогосподарств мали сонячні панелі. Усі зазначені ініціативи сприяють не лише зменшенню енергоспоживання та оптимізації енерговитрат громад, а й формують нову енергоефективну культуру у суспільстві. Враховуючи набутий досвід, Держенергоефективності продовжує працювати над пріоритетними завданнями: розробка нової 5-річної цільової програми для населення, бюджетної сфери та промисловості; розвиток системи аукціонів; впровадження механізму стимулювання підприємств до енергоефективних заходів та переходу на відновлювані джерела енергії; розвиток сфери енергетичної утилізації сміття; створення ринку твердого біопалива; розвиток сфери виробництва та використання рідких біопалив; запровадження ринку «зелених» облігацій. Більш детальна інформація /за посиланням/.