Як Уряд та НБУ тримають курс гривні за рахунок нарощування боргу

23.05.2019 17:12 | Укррудпром

Бизнес Цензор, 23 мая 2019. Опубликовано 16:44 23 мая 2019 года Активна скупка облігацій Уряду загрожує девальвації та гальмує справжні інвестиції в економіку. Чому вкладати гроші в ОВДП набагато вигідніше, ніж в банківські депозити, або в реальні сектори економіки?

Облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) — боргові папери уряду, які він випускає для залучення додаткових грошей. Зазвичай урядові облігації випускають для модернізації і створення нової інфраструктури. Але у випадку України — Уряд залучає додаткові гроші для погашення попередніх боргів.

На даний момент в обігу перебуває облігацій внутрішньої державної позики України, випущених як в попередні роки, так і цього року, на 770 млрд грн.

З них: 360 млрд грн — у власності українських банків; 337 млрд грн — в НБУ; 25,24 млрд грн — у юридичних осіб резидентів і 9 млрд грн — у фізичних осіб.

Але є ще одна категорія покупців облігацій Уряду — іноземні компанії. Їх ще називають іноземними інвесторами або нерезидентами.

Тільки з початку року нерезиденти придбали ОВДП на 40 млрд грн. При цьому, всього з початку року було випущено ОВДП на 147 млрд грн. 

Так, якщо на початку 2019 року обсяг ОВДП в портфелі нерезидентів становив 1% від паперів в обігу, то вже в травні цей показник виріс до 5% від загальної кількості в обігу.

Облігації уряду України зацікавили іноземців в 2018 році, після скасування податку на доходи з них і підняття облікової ставки НБУ до 16%, яка спровокувала ріст дохідності ОВДП до 15-17% річних.

Тобто висока облікова ставка Національного банку зробила дорогим залучення кредитного ресурсу, відповідно виросла дохідність облігацій уряду, які він продає для погашення старих боргів.

Чим ОВДП приваблюють інвесторів?

Облігації внутрішньої державної позики привабливі для інвесторів з декількох причин:

Головна причина: високі відсоткові ставки — в межах 18-19% річних. Боргові папери українського уряду наразі одні з найбільш дохідних у світі. Високі відсотки за ними означають рівень потреби Уряду в грошах і ступінь довіри (точніше — високий ступінь недовіри).

Окрім того, іноземці, які купують наші ОВДП, отримують бонус у вигляді курсової різниці. Курс української гривні має певну сезонність: зростає на початку року і знижується до осені, а потім знову починає рости.

Тобто, інвесторам вигідне сезонне укріплення гривні, щоб купити її по вищому курсу, а потім обміняти — за нищим. Відповідно, чим більше вони купують ОВДП, тим сильніше укріплюється гривня і тим більшим буде заробіток на курсовій різниці в момент виходу з інвестиції.

На цьому графіку яскраво видно сезонність укріплення та девальвації гривні (зелені прозорі свічки-зростання долара (девальвація гривні). Жовті зафарбовані свічки -падіння долара (укріплення гривні). Червоні вертикальні лінії-початку циклів зростання курсу долара з натяком на сезонність. Джерело: finstop)

Друга причина: прибуток, отриманий від інвестицій в ОВДП, не оподатковується податком на доходи. Наприклад, з доходу від депозиту потрібно сплатити податок на дохід фізичних осіб 18% та військовий збір у 1,5%. Водночас з доходу від ОВДП — лише 1,5% військового збору.

Причина третя: повернення інвестицій від облігацій державного займу на 100% гарантуються державою. Ризик неповернення звичайно є, але він набагато нижчий, ніж інвестиція в банківський депозит, або в реальний сектор економіки України.

Для чого уряд продає так багато ОВДП?

В умовах відсутності траншу МВФ та надходжень від інших стратегічних кредиторів, гроші від проданих ОВДП Уряд направляє на погашення попередніх боргів і фінансування бюджету.

В цілому, в 2019 році Україні потрібно повернути $15,7 млрд зовнішніх боргів: $5,6 млрд — в першому кварталі, $4,3 млрд — у другому, $3,6 млрд — у третьому і $3,9 млрд — в четвертому.

“У травні ми погасили $2,7 млрд. Хтось це відчув? Ні! Ситуація контролюється. Щомісяця ми виплачували борги — це серйозні виклики”, — заявив напередодні прем"єр-міністр України Володимир Гройсман.

Окрім погашення рекордної суми боргу, Уряду потрібно знаходити додаткові кошти на фінансування дефіциту бюджету.

Так, через падіння надходження імпортного і внутрішнього податку на додану вартість (обсяги імпорту і обсяги промвиробництва знижуються), контрабанду, зниження виробництва підакцизних товарів і невиконання плану приватизації, недонадходження запланованих обсягів до держбюджету в першому кварталі 2019 року становили 35 млрд грн, або 10,8%, йдеться в повідомленні Рахункової палати України.

Як скупка ОВДП нерезидентами впливає на курс гривні?

Активна скупка нерезидентами облігацій внутрішньої державної позики з високою дохідністю здатна позитивно впливати на курс гривні лише в короткостроковій перспективі. Це ілюзія стабільності на короткий час. Її ціна: збільшення державного боргу і відкладена на недалеке майбутнє девальвація гривні.

Як це працює? Щоб іноземній компанії придбати українські ОВДП, їй потрібно завести в Україну валюту, продати її на міжбанку і вже за гривню придбати боргові папери Уряду.

В цей момент міжбанківський ринок наповнюється додатковим обсягом валюти, її пропозиція зростає, перевищуючи попит, відповідно курс гривні укріплюється.

Тобто, випускаючи на ринок ОВДП з надвисокою дохідністю і залучаючи валюту іноземних спекулянтів, Уряд укріплює гривню, закриває діри в бюджеті і створює ілюзію стабільності.

До росту економіки такі процеси не мають жодного і відношення.

В майбутньому, коли настане момент погашати високодохідні ОВДП, на ринку відбудуться зворотні процеси: нерезиденти обмінюватимуть на валюту великі обсяги гривні, яку вони отримають від продажу ОВДП, і виводитимуть за кордон капітали.

Відповідно, на ринку різко зростає попит на валюту і гривня девальвує. Так сталося влітку минулого року, коли інвестори виходили з ОВДП, які вони придбали на початку 2018 року. Процес девальвації в 2018 році яскраво видно на цьому графіку.


Джерело: hryvna.today 

Окрім того, для погашення боргу перед власниками ОВДП Уряду потрібно буде знайти додаткові обсяги гривні. Попередні рази гроші для погашення ОВДП Уряд позичав, розміщуючи нові папери.

Чому ОВДП під високі відсотки шкідливі для економіки України?

Висока дохідність ОВДП мотивує потенційних інвесторів не поспішати з інвестиціями в реальний сектор економіки України.

Для чого інвестувати в підприємства і нести політичні та економічні ризики, чекаючи повернення грошей 5-10 років, якщо можна придбати ОВДП Мінфіну і через півроку-рік-два отримати майже 19% річних дохідності?

Теж саме стосується внутрішніх інвесторів та банків, яким вигідніше інвестувати залучені депозити в ОВДП і отримати гарантований прибуток з мінімальними ризиками, ніж розвивати кредитування реального сектору і нести всі можливі ризики від популізму української влади і волатильності на міжнародних товарних ринках.

Юрій ВІННІЧУК

Додати коментар

Користувач:
email:





Bond markets ebb and flow
Investors seek safe havens
In uncertain times

- Fin.Org.UA

Новини

07:35 - Фінансовий астрологічний прогноз на 27.04.2024
00:00 - Новини від Міністерства енергетики України
22:23 - 38-мі роковини аварії на Чорнобильській АЕС: Руслан Стрілець взяв участь у офіційних заходах під головуванням Президента Володимира Зеленського
21:57 - Затверджено Консолідовану фінансову звітність Національного банку України за 2023 рік та розподіл прибутку
21:00 - Новини 26 квітня: Сольського звільнили під заставу, Кабмін зберіг чинний тариф на електрику для населення
20:52 - Остін: США виділяють 6 млрд дол на замовлення зброї для України
20:49 - Здійснено черговий крок у запровадженні європейських вимог до капіталу банків і банківських груп
20:40 - Мінфін оновив дані про фінансування держбюджету від початку великої війни: хто став найбільшим донором 
20:35 - Два топменеджери Ощадбанку перейшли в правління "Сенс Банку"
20:10 - Квартири колаборанта Сальдо і росолігарха Шелкова в Одесі вдруге виставили на аукціон
19:58 - Рівень розрахунків населення за газ становить 95% – Чернишов
19:47 - У поліції Києва розповіли про причини обшуків у "Київтеплоенерго"
19:27 - З початку року від міжнародних партнерів надійшло близько 12 мільярдів доларів
19:14 - Захист ТЕЦ, ТЕС і ГЕС ніколи не відносився до відповідальності Мінінфраструктури – Кубраков
19:07 - Мінекономіки: Презентовано концепцію проекту Національної Стратегії розвитку сфери інтелектуальної власності до 2030 року
18:50 - Прем’єр-міністр зустрівся з очільницею МЗС Латвії
18:47 - У Києві через ремонт обмежать рух транспорту на кількох вулицях 
18:40 - У Центробанку московія стверджують, що конфіскація заморожених активів не вплине на фінстабільність московії
18:20 - Підприємці Харківщини зможуть отримати вдвічі більший грант від держави на розвиток
18:14 - World IP Day: презентовано концепцію проекту Національної Стратегії розвитку сфери інтелектуальної власності до 2030 року
17:49 - Суд зупинив ліцензію "Нафтогазу" на розподіл газу на Черкащині: компанія подала апеляцію
17:45 - Підсумки торгів цінними паперами на Українській біржі за 26.04.2024
17:44 - Денис Башлик: Ринок земель в Україні здатен впоратися з будь-якими викликами, завдяки чітко визначним передумовам
17:42 - Чи насправді буде обмежена робота онлайн-казино після Указу Президента?
17:37 - Японія продовжуватиме підтримку українського енергосектору: Зустрічі Германа Галущенка з представниками Уряду Японії
17:32 - Затверджено порядок організації психіатричної допомоги особам, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів медичного характеру
17:29 - Продовжено строки на подання заявки для розрахунку обсягу квот щодо діяльності з культивування рослин роду коноплі — рішення уряду
17:28 - Японія продовжуватиме підтримку українського енергосектору: зустрічі Германа Галущенка з представниками Уряду Японії
17:26 - Уряд ухвалив постанову щодо строків державної атестації наукових установ
17:20 - Національний банк України анонсував низку кроків з валютної лібералізації


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар25.8816
Канадський долар28.9972
Юань Женьміньбі5.4649
Чеська крона1.6867
Данська крона5.691
Гонконгівський долар5.0584
Форинт0.108183
Індійська рупія0.47511
Рупія0.0024423
Новий ізраїльський шекель10.4009
Єна0.25254
Теньге0.089457
Вона0.028796
Мексиканське песо2.2942
Молдовський лей2.22
Новозеландський долар23.5629
Норвезька крона3.5997
московський рубль0.43076
Сінгапурський долар29.0888
Ренд2.0991
Шведська крона3.6272
Швейцарський франк43.4084
Єгипетський фунт0.8269
Фунт стерлінгів49.5494
Долар США39.6015
Білоруський рубль14.3943
Азербайджанський манат23.2923
Румунський лей8.5282
Турецька ліра1.218
СПЗ (спеціальні права запозичення)52.1706
Болгарський лев21.6995
Євро42.4409
Злотий9.8181
Алжирський динар0.29133
Така0.35452
Вірменський драм0.099159
Домініканське песо0.66115
Іранський ріал0.00092851
Іракський динар0.029769
Сом0.43587
Ліванський фунт0.000436
Лівійський динар8.0586
Малайзійський ринггіт8.2657
Марокканський дирхам3.8465
Пакистанська рупія0.14042
Саудівський ріял10.3982
Донг0.0015718
Бат1.07729
Дирхам ОАЕ10.6188
Туніський динар12.4776
Узбецький сум0.0030882
Новий тайванський долар1.221
Туркменський новий манат11.1421
Сербський динар0.36025
Сомоні3.561
Ларі14.9113
Бразильський реал7.2282
Золото92856.01
Срібло1091.89
Платина36302.7
Паладій38449.1

Курси валют, встановлені НБУ на 29.04.2024

ТікерOpenMaxMinCloseVolume
2262861046.391046.391046.391046.391307987.50
2276561080.091080.091080.091080.09237619.80
2288111063.621063.621063.621063.6237226.70
229025985.42985.42985.42985.42782423.48
229470921.25921.25921.25921.25644875.00
2302621060.181060.181060.181060.18106018.00
CRSR061024.551025.321024.551025.3213328.39
FCOM011055.931055.931055.931055.9335901.62
FSTF021021.481022.251021.481022.2533733.48
USGK78454545454545454519657125.00

Дані за 26.04.2024