Кожна дитина має право на розкриття власного таланту: в Україні з’являться наукові ліцеї для школярів, що цікавляться наукою та дослідженнями, - Лілія Гриневич

Мета реформи шкільної освіти – дати шанс для розвитку таланту кожної дитини, тому йдеться про створення гнучкої системи з можливостями вибору різних траєкторій.
Для дітей, які з дитинства цікавляться наукою та дослідженнями, а також демонструють хист саме до такої роботи, створюватимуть спеціальні наукові ліцеї.
Про це розповіла Міністр освіти і науки Лілія Гриневич, коментуючи прийняття Положення про науковий ліцей та науковий ліцей-інтернат, що було ухвалене на засіданні Уряду сьогодні, 22 травня 2019 року. «Ми маємо дуже талановитих дітей, які вже в ранньому віці демонструють хист та бажання займатися дослідженнями, створювати інноваційні рішення, шукати відповіді на складні запитання.
Часто такі школярі швидше засвоюють матеріал, потребують іншого підходу до навчання.
Вони є скрізь, адже ні талант, ні допитливість не залежать від місця народження, доходу сім‘ї чи національності.
Наше завдання – створити умови, які дозволили б цим дітям навчатися у швидшому темпі та отримувати поглиблені знання», – зазначила Лілія Гриневич. Вона додала, що наукові ліцеї – лише маленький елемент, який забезпечить нові можливості в системі шкільної освіти.
У таких закладах діти муситимуть засвоїти як загальний держстандарт, так і стандарт спеціалізованої освіти наукового спрямування як надбудови.
Наразі спеціалізований стандарт розробляється МОН та спільнотою освітян. Наукові ліцеї не матимуть у своїй структурі початкової школи, тобто дітей на навчання у них можна буде відбирати тільки з 5-го класу.
Усі учні наукових ліцеїв та ліцеїв-інтернатів отримуватимуть стипендії та безкоштовне харчування.
Діти зможуть як підвозитись до закладу, так і отримати місце у гуртожитку та проживати поруч зі школою. Для школярів, які проживатимуть в ліцеях-інтернатах, буде організовано чотириразове харчування, а для решти – одноразове. Учні 5-8-х класів отримуватимуть стипендію у розмірі 32% від звичайної академічної стипендії студентів закладів вищої освіти І-ІІ рівня акредитації, учні 9-х класів – 36%, учні 10-х класів – 40%, а учні 11-12-х класів матимуть 44% академічної стипендії. Заклад, який захоче отримати статус наукового ліцею, повинен буде пройти жорсткий відбір та засвідчити відповідність критеріям, закріпленим у Постанові. Зокрема, науковий ліцей повинен: мати укладений договір про співпрацю у сфері науки з закладом вищої освіти; мати профільні методичні комісії; залучити не менше двох досвідчених педагогічних або науково-педагогічних, наукових працівників до керівництва участі учнів у навчально-дослідницькій діяльності; забезпечувати високу результативність участі учнів у навчально-дослідницькій, дослідницько-експериментальній, науковій, конструкторській, винахідницькій, пошуковій діяльності, що має бути підтверджено, зокрема, наявністю патентів, винаходів, реалізованих дослідницьких проектів тощо. Щоб стати науковим ліцеєм, керівнику закладу загальної середньої освіти необхідно звернутися до Державної служби якості освіти (ДСЯО).
Після цього ДСЯО проведе позаплановий інституційний аудит і визначить, чи відповідає школа цим критеріям.
Останнє слово про перетворення закладу в науковий ліцей буде за засновником закладу, який ним керує.
Водночас утворити науковий ліцей у своєму складі зможуть і заклади вищої освіти за рішенням вченої ради. Наукові ліцеї зможуть: мати структурні підрозділи (окрім дошкільної та початкової освіти); самостійно обирати форми організації освітнього процесу; розробляти та апробовувати нові педагогічні технології, методи та форми навчання; створювати тимчасові (від одного семестру або триместру) науково-дослідницькі класи та/або проектні групи учнів; самостійно обирати форму, зміст та спосіб поточного та підсумкового оцінювання учнів, а також мати власну шкалу оцінювання; провадити освітню діяльність за власними освітніми програмами, зокрема наскрізними (затвердженими Держслужбою якості освіти); мати інклюзивні класи.
  Науковий ліцей чи ліцей-інтернат матиме піклувальну або наглядову раду.
Вона надаватиме пропозиції та рекомендації закладу, допомагатиме в організації заходів тощо.
До ради зможуть входити представники наукових установ, закладів вищої освіти, інноваційних компаній, професійних асоціацій. Нагадуємо, що українські проекти вже отримали близько 2 млн євро великих грантів для реалізації бізнес-стартапів у межах програми ЄС Горизонт 2020 – наразі це найбільша сума серед країн Східного партнерства, асоційованих у програму.