Проект наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України
Проект наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про затвердження Порядку визначення окремого ветеринарно-санітарного статусу тваринної субпопуляції одного або декількох господарств з єдиною системою управління біологічною безпекою щодо однієї або кількох хвороб, стосовно яких запроваджено заходи нагляду, контролю та біологічної безпеки"
Проект
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
НАКАЗ
_______________ Київ №__________
Про затвердження Порядку визначення окремого ветеринарно-санітарного статусу тваринної субпопуляції одного або декількох господарств з єдиною системою управління біологічною безпекою щодо однієї або кількох хвороб, стосовно яких запроваджено заходи нагляду, контролю та біологічної безпеки
Відповідно до статей 6, 7 та 22 Закону України «Про ветеринарну медицину», підпункту 9 пункту 4 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 1119 (із змінами),
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Порядок визначення окремого ветеринарно-санітарного статусу тваринної субпопуляції одного або декількох господарств з єдиною системою управління біологічною безпекою щодо однієї або кількох хвороб, стосовно яких запроваджено заходи нагляду, контролю та біологічної безпеки (далі – Порядок), що додається.
2. Директорату безпечності та якості харчової продукції забезпечити подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.
В. о. Міністра О. ТРОФІМЦЕВА
Повідомлення про оприлюднення:
Повідомлення про оприлюднення
проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Порядку визначення окремого ветеринарно-санітарного статусу тваринної субпопуляції одного або декількох господарств з єдиною системою управління біологічною безпекою щодо однієї або кількох хвороб, стосовно яких запроваджено заходи нагляду, контролю та біологічної безпеки»
З метою отримання зауважень та пропозицій до проекту наказу Мінагрополітики «Про затвердження Порядку визначення окремого ветеринарно-санітарного статусу тваринної субпопуляції одного або декількох господарств з єдиною системою управління біологічною безпекою щодо однієї або кількох хвороб, стосовно яких запроваджено заходи нагляду, контролю та біологічної безпеки» Міністерство аграрної політики та продовольства України повідомляє про його оприлюднення.
Повний пакет документів до проекту наказу Мінагрополітики «Про затвердження Порядку визначення окремого ветеринарно-санітарного статусу тваринної субпопуляції одного або декількох господарств з єдиною системою управління біологічною безпекою щодо однієї або кількох хвороб, стосовно яких запроваджено заходи нагляду, контролю та біологічної безпеки» розміщено в мережі Інтернет на офіційному веб-сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України (www.minagro.gov.ua [1]).
Зауваження та пропозиції стосовно проекту та аналізу регуляторного впливу у письмовій та електронній формі просимо надавати протягом місяця з дня опублікування цього оголошення за адресою:
01001, м.Київ, вул. Хрещатик, 24, Міністерство аграрної політики та продовольства України; e-mail: info@minagro.gov.ua;
01011, м.Київ, вул.Арсенальна,9/11, Державна регуляторна служба України; e-mail: inform@dkrp.gov.ua [2].
Заступник Міністра Володимир ТОПЧІЙ
Пояснювальна записка:
Пояснювальна записка
до проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Порядку визначення окремого ветеринарно-санітарного статусу тваринної субпопуляції одного або декількох господарств з єдиною системою управління біологічною безпекою щодо однієї або кількох хвороб, стосовно яких запроваджено заходи нагляду, контролю та біологічної безпеки»
Мета:удосконалення вітчизняних нормативно-правових актів, гармонізація українського законодавства до міжнародних вимог.
1. Підстава розроблення проекту акта
Проект наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Порядку визначення окремого ветеринарно-санітарного статусу тваринної субпопуляції одного або декількох господарств з єдиною системою управління біологічною безпекою щодо однієї або кількох хвороб, стосовно яких запроваджено заходи нагляду, контролю та біологічної безпеки» (далі – проект наказу) розроблено відповідно до статей 6, 7 Закону України «Про ветеринарну медицину».
2. Обґрунтування необхідності прийняття акта
В останні роки в Україні склалась складна епізоотична ситуація щодо африканської чуми свиней (далі – АЧС), що призвело до значного скорочення поголів’я свиней в країні і призвело до значних економічних збитків як для великотоварних виробників свинини, так і для одноосібних господарств.
Діючі заходи з ліквідації АЧС передбачають забій клінічно здорових свиней та знищення свиней з ознаками захворювання в зоні захисту навколо неблагополучного пункту. Тобто виникнення АЧС у приватному господарстві призводить до значних економічних збитків великих господарств, які розташовані в радіусі трьох кілометрів від осередку захворювання.
Підвищення рівня біологічної безпеки свиногосподарств мінімізує ризики виникнення захворювання і може захистити свиней від зараження небезпечними хворобами, у тому числі АЧС.
З метою мінімізації економічних втрат великотоварних господарств, в яких впроваджена система біозахисту, розроблено проект наказу Мінагрополітики про затвердження Порядку визначення окремого ветеринарно-санітарного статусу щодо однієї або кількох хвороб, стосовно яких запроваджено заходи нагляду, контролю та біологічної безпеки.
На сьогодні в Україні відсутні нормативно-правові акти, що регулюють зазначені вище питання.
3. Суть проекту акта
Розроблений проект наказу визначає можливість створення умов для отримання окремого ветеринарно-санітарного статусу субпопуляції тварин незалежно від епізоотичної ситуації території, на якій вони розташовані.
4. Правові аспекти
У даній сфері правового регулювання діє Закон України «Про ветеринарну медицину».
5. Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація проекту наказу не потребує додаткових фінансових витрат.
6. Прогноз впливу
Реалізація проекту наказу не вплине на ринкове середовище, розвиток регіонів, ринок праці, проте вплине на суб’єктів господарювання, діяльність яких пов’язана з утриманням сільськогосподарських тварин.
Прийняття наказу сприятиме підвищенню рівня біологічної безпеки господарств, діяльність яких пов’язана з утриманням тварин, а відтак і безпечності продукції, виготовленої з них.
61. Стратегічна екологічна оцінка
У проекті наказу відсутні положення, що матимуть вплив на довкілля, у тому числі на здоров’я населення.
7. Позиція заінтересованих сторін
Проект наказу обговорено зі спеціалістами Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Асоціації «Свинарі України». Пропозиції та зауваження, що надійшли, враховані.
8. Громадське обговорення
Проект наказу оприлюднено на офіційних веб-сайтах Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (www.consumer.gov.ua [3]) та Міністерства аграрної політики та продовольства України (www.minagro.gov.ua [1]) відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
9. Позиція заінтересованих органів
Проект наказу потребує погодження з Державною регуляторною службою України, Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
10. Правова експертиза
Проект наказу підлягає реєстрації в Міністерстві юстиції України.
11. Запобігання дискримінації
У проекті наказу відсутні положення, що містять ознаки дискримінації.
111. Відповідність принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків
У проекті наказу відсутні положення, що порушують принцип забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, тому він не матиме гендерного впливу.
12. Запобігання корупції
У проекті наказу відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.
13. Прогноз результатів
Прийняття наказу сприятиме удосконаленню вітчизняної нормативно-правової бази щодо вимог, направлених на здійснення оцінки ризику щодо ймовірності виникнення особливо небезпечних хвороб, розробки планів біологічної безпеки господарств, їх реалізації та визначення окремого ветеринарно-санітарного статусу тварин, об’єднаних однією системою нагляду за їх здоров’ям, і, як наслідок, збереження поголів’я тварин в Україні та розширення експортних можливостей вітчизняних виробників тваринницької продукції.
Заступник Міністра аграрної політики
та продовольства України Володимир ТОПЧІЙ
Аналіз регуляторного впливу:
Аналіз регуляторного впливу
до проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Порядку визначення окремого ветеринарно-санітарного статусу тваринної субпопуляції одного або декількох господарств з єдиною системою управління біологічною безпекою, щодо однієї або кількох хвороб, стосовно яких запроваджено заходи нагляду, контролю та біологічної безпеки»
І. Визначення проблеми, яку передбачається розв’язати шляхом державного регулювання
Ринок м’яса є важливою складовою для українського товарного ринку. В загальній продукції сільського господарства на тваринництво припадає 26% (2018). При цьому 12% загальної валової продукції формується за рахунок промислового виробництва тваринництва.
Цей напрям розвитку сільського господарства є інвестиційно- привабливим. Він став ключовим фактором гарантування продовольчої безпеки країни в частині забезпечення потреби внутрішнього ринку.
В загальному балансі м’яса та субпродуктів внутрішнє виробництво на 15,5% перевищує споживання.
Іноземні інвестиції в тваринництво станом за 2018 рік становлять лише 163 млн дол. США, що складає 29% в загальному портфелі інвестицій в сільське господарство України.
Однак, складна епізоотична ситуація через поширення у світі небезпечних хвороб, таких як: африканська чума свиней, губчаста енцефалопатія ВРХ, вузликовий дерматит ВРХ та інші, наносить масштабні економічні збитки всім країнам. Як результат, це призводить до закриття експортних ринків та впровадженням для країн міждержавних торгових бар’єрів.
З такою проблемою зіштовхнулися і промислові виробники м’яса в Україні.
На сьогодні, при наявності експортного потенціалу, виробники тваринницької продукції не можуть експортувати її до інших країн. Так, на сьогодні зовнішній ринок свинини майже закритий. Експортна квота встановлена ЄС по свинині взагалі не використовується. Свинина в обмеженій кількості відправляється лише в Грузію та Гонконг. Ще у 2015 році зовнішні поставки свинини становили 55 млн дол. США, у 2018 році вони скоротились до 3,7 млн дол. США. В результаті маємо практичну відсутність експорту.
Більш того, ринок Європейського Союзу по яловичині для України закритий, що значно стримує розвиток галузі. Очевидно, що закриті експортні ринки стримують інвестиції в галузь де Україна має значний потенціал.
При динамічному зростанні обсягів експорту м"яса птиці існують певні обмеження з відкриттям нових ринків. Так, до цього часу для України є закритим один з найбільших світових ринків - Китай.
Практика міжнародних відносин країн у частині торгівлі тваринницькою продукцією, за умови наявності хвороб на території країн, запроваджується в Кодексі здоров’я наземних тварин Міжнародного епізоотичного бюро, членом якого є Україна. Кодекс встановлює сучасні заходи і механізми зонування та визначення відповідного ветеринарно-санітарного статусу (компартменту) підприємства або їх об’єднань. Компартмент дає можливість країнам торгувати за наявності спалахів інфекційних хвороб.
Законом України «Про ветеринарну медицину» в ст. 1, 7 визначено поняття компартменту та зон вільних від хвороб тварин, які визначаються державними органами ветеринарної медицини.
Однак, на законодавчому рівні не встановлено порядок визначення ветеринарно-санітарного статусу (компартменту) тваринної субпопуляції одного або декількох господарств з єдиною системою управління біологічною безпекою щодо відповідних хвороб.
Таким чином, за неналежного нормативно-правового регулювання у частині визначення ветеринарно-санітарного статусу (компартменту) неможливо повноцінно використати експортний потенціал щодо торгівлі тваринницькою продукцією. Країна втрачає надходження валютної виручки, залучення іноземних інвестицій та не створює сприятливі умови для розвитку такого бізнесу в цілому.
Тому залишаються наступні проблемні питання, що потребують вирішення:
Для держави:
Високий рівень економічних збитків через наявність небезпечних хвороб, що призводить до закриття бізнесу в цілому.
Так, фактичний випадок АЧС на ПАТ «Агрокомбінат Калита» у 2015 році дозволив оцінити збитки від спалаху АЧС на великому свиногосподарстві. Окрім явних матеріальних втрат через знецінення капітальних інвестицій (які склали 14,4 млн дол. США), вартість тварин на фермі (6 млн дол. США), їх умертвіння, утилізацію та дезінфекцію території (0,8 млн дол. США) підприємство понесло й інші збитки: втрати від унеможливлення ведення бізнесу протягом 1 року - 1,2 млн дол. США, від нереалізованої продукції - 5,2 млн дол. США. Загальні втрати від АЧС на ПАТ «Агрокомбінат Калита» сягають 27,6 млн дол США.
Відсутність експортних поставок та неотримання валютної виручки.
В середньостроковій перспективі рівень недоотриманої вигоди від експорту м"ясної продукції оцінюється майже 100 млн дол. США, що становить практично 20% від поточного експорту.
Недостатній рівень визнання України, як надійного та безпечного торгового партнера.
За відсутності на законодавчому рівні можливості визначення окремого ветеринарно-санітарного статусу (компартменту) підприємства, при наявності в державі небезпечних хвороб тварин, Україна втрачає на міжнародному рівні статус надійного торгового партнера. В той же час, в Польщі тільки з 1 січня по 31 липня 2018 року було зафіксовано 78 випадків африканської чуми свиней, проте експорт свинини з цієї країни у 2018 році перевищив 1 млрд дол. США, а її партнерами були 24 країни світу.
Для суб’єктів господарювання:
Через небезпечні хвороби та введення карантинних заходів існує загроза втрати поголів"я та закриття бізнесу в цілому.
На кінець 2018 року карантин по АЧС діяв у 23 пунктах в 11 областях України, в результаті чого було знищено 32 тис. гол. тварин.
Не можливість здійснювати торгівлю, в тому числі експорт.
В разі підтвердження наявності небезпечної хвороби на будь-якому підприємстві та встановленні відповідної карантинної зони, за відсутності окремого ветеринарно-санітарного статусу (компартменту) жодне підприємство регіону не може здійснювати господарську діяльність в межах введення такої карантинної зони. Тварини підприємств в межах карантинної зони можуть підлягати знищенню.
- Знецінення капітальних інвестицій власників і не можливість залучати іноземні інвестиції.
На 31.12.2018 порівняно з 01.01.2018 іноземні інвестиції в тваринництво знизились на 6%, що свідчить про виведення капіталу з галузі.
Для громадян:
- Відсутність простежуваності на ринку м’яса.
- Потенційна можливість появи на ринку небезпечних продуктів, що негативно впливають на здоров"я людини.
Оскільки питання визначення окремого ветеринарно-санітарного статусу (компартменту) тваринної субпопуляції одного або декількох підприємств до цього часу залишається актуальним, з урахуванням вищезазначеного, виникла необхідність розроблення проекту наказу.
Основні групи (підгрупи), на які проблема справляє вплив:
Ні
Так
Групи (підгрупи)
-
+
Громадяни
-
+
Держава
-
+
Суб’єкти господарювання
-
+
У тому числі суб’єкти малого підприємництва
Врегулювання зазначених проблемних питань не може бути здійснено за допомогою:
ринкових механізмів, оскільки такі питання регулюються виключно нормативно-правовими актами;
діючих регуляторних актів, оскільки чинним законодавством порушені питання не врегульовані.
ІІ. Цілі державного регулювання
Основними цілями державного регулювання є:
Збільшення обсягів експорту тваринницької продукції та відкриття нових ринків. Орієнтовний показник - 15-20% від поточного рівня у середньостроковій перспективі.
Зняття обмежень, пов"язаних з внутрішньою та міжнародною торгівлею, що застосовується до тварин та продукції тваринного походження під час виникнення та розповсюдження інфекційних хвороб.
Покращення умов ведення бізнесу, зменшення економічних збитків.
Покращення інвестиційного клімату в галузі та підвищення експортного іміджу країни.
ІІІ. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей
Визначення альтернативних способів
Вид альтернативи
Опис альтернативи
Альтернатива 1
Збереження status quo
Дана альтернатива фіксує поточну ситуацію на ринку. За таких умов внутрішня та міжнародна торгівля залишаються обмеженими.
Альтернатива 2
Прийняття запропонованого Проекту наказу
Прийняття проекту наказу, яким встановлюється порядок визначення окремого ветеринарно-санітарного статусу (компартменту), який надає можливість суб"єктам господарювання впроваджувати заходи біологічної безпеки підвищеного рівня. Таким чином, це надає переваги для здійснення торгівлі навіть в умовах виявлення небезпечних хвороб і встановлення карантинних зон.
Крім того, створюються належні умови для здійснення зовнішньоекономічної діяльності та уникнення економічних збитків.
2. Оцінка вибраних альтернативних способів досягнення цілей
Оцінка впливу на сферу інтересів держави
Вид альтернативи
Вигоди
Витрати
Альтернатива 1
Збереження status quo
Відсутні
Недоотримання валютної виручки від експорту м"ясної продукції до 100 млн дол. США щорічно.
Продовження спадаючого тренду інвестування в тваринницьку галузь від 3% до 6% щорічно.
Втрата міжнародно-торгового іміджу та закриття експортних ринків для країни.
Альтернатива 2
Прийняття запропонованого Проекту наказу
Збільшення обсягів експорту на рівні 15-20% від поточного рівня.
Збільшення валютної виручки, в середньостроковій перспективі до 100 млн дол. США щорічно.
Покращення привабливості інвестиційного клімату. Збільшення інвестиційного портфелю на 10% в короткостроковій перспективі.
Зниження ризику виникнення економічних збитків, як наслідок поширення небезпечних інфекційних хвороб на 15%.
Витрати на доведення нових вимог до суб’єктів, які здійснюють діяльність будуть складати 526 грн. (Згідно постанові КМУ №102 від 06.02. 2019 заробітна плата для штатного співробітника Мінагрополітики складала 11565 грн/міс. На розміщення та оновлення відповідної інформації про нормативний акт співробітник в середньому буде витрачати близько 1 робочий день. Тобто витрати для держави будуть становити 11565 грн х 1 день / 22 дні (кількість робочих дній на місяць) = 526 грн ).
Оцінка впливу на сферу інтересів громадян
Вид альтернативи
Вигоди
Витрати
Альтернатива 1
Збереження status quo
Відсутні
Ризик обігу на ринку неякісної м"ясної продукції, що несе загрозу життя людей та поширенню небезпечних інфекційних захворювань
Альтернатива 2
Прийняття запропонованого Проекту наказу
Забезпечення простежуваності на ринку м’яса.
Зниження виникнення ризиків потрапляння на ринок небезпечних продуктів, що негативно впливають на здоров"я людини.
Відсутні
Оцінка впливу на сферу інтересів суб"єктів господарювання
В Україні, згідно даних Державної служби статистики, близько 3700 сільськогосподарських підприємств, які займаються вирощуванням худоби та птиці.
Однак, зважаючи на те що, отримання статусу компартменту є добровільним, не всі суб"єкти, що здійснюють таку діяльність мають потенційне бажання визначати окремий ветеринарно-санітарний статус та займатись зовнішньоекономічною діяльністю.
За оцінкою Міністерства аграрної політики та продовольства України, прогнозна кількість суб"єктів, які звернуться за визначенням окремого ветеринарно-санітарного статусу (компартменту) не буде перевищувати 100 суб"єктів господарювання. Відповідно до Господарського кодексу України всі вони є середніми та великими підприємствами.
Адже для визначення окремого компартменту потенційний суб"єкт має мати значні капіталовкладення для забезпечення високого рівня біобезпеки на підприємстві (спеціальний режим пропуску та контролю за переміщенням по території, постійне навчання персоналу та дотримання високого рівня гігієни, здійснення заходів для забезпечення біологічної безпеки на підприємстві, тощо).
Таким чином відповідна оцінка впливу на сферу інтересів буде здійснюватись лише для 100 суб"єктів господарювання.
Показник
Великі
Середні
Малі
Мікро
Разом
Кількість суб"єктів господарювання що підпадають під дію регулювання, одиниць, станом на
40
60
-
-
100
Питома вага групи у загальній кількості відсотків
40
60
-
-
100
Вид альтернативи
Вигоди
Витрати
Альтернатива 1
Збереження status quo
Відсутні
Зменшення кількості підприємств що займаються тваринництвом, до 5% щорічно.
Втрата прибутку, як на внутрішньому ринку, так і за рахунок експортної діяльності, до 100 млн дол. США щорічно.
Продовження негативних тенденцій щодо виведення інвестицій з галузі, від 3-6% щорічно.
Альтернатива 2
Прийняття запропонованого Проекту наказу
Покращення умов ведення бізнесу. Відкриття нових ринків збуту.
Збільшення доходності в середньостроковій перспективі до 100 млн дол. США щорічно.
Стимулювання інвестиційної діяльності, до 6% щорічно.
Вимоги проекту акту є добровільними. Прогнозуються витрати для суб"єктів господарювання на забезпечення виконання вимог регуляторного акту.
Витрати на ознайомлення вимог регулювання будуть складати 825 грн на одне підприємство (за даними Держстату середньомісячна заробітна плата у сільському господарстві становить 7259 грн/міс. Ознайомленням щодо відповідної інформації про нормативний акт будуть задіяно близько 5 співробітників, в середньому кожен з них буде витрачати близько 0,5 робочого дню. Що становить 2,5 робочих днів, тобто витрати будуть становити 7259 грн х 5 співробітників х 0,5 днів / 22 дні (кількість робочих дній на місяць) = 825 грн ).
Витрати на 100 підприємств будуть становити 82500 грн.
Витрати на виконання вимог регулювання будуть складати 3300 грн на одне підприємство (за даними Держстату середньомісячна заробітна плата у сільському господарстві становить 7259 грн/міс. Для заповнення необхідної документації (анкета) будуть залучено близько 5 співробітників, в середньому кожен з них буде витрачати близько 2 робочих днів. Тобто витрати будуть становити 7259 грн х 5 співробітників х 2 днів / 22 дні (кількість робочих дній на місяць) = 3300 грн ).
Витрати на 100 підприємств будуть становити 330000 грн.
Сумарні витрати на 100 підприємств будуть складати 412500 грн.
Сумарні витрати за альтернативами
Сума витрат, гривень
Альтернатива 1
Збереження status quo
Витрати держави
-
Витрати с/г підприємства
-
Альтернатива 2
Прийняття запропонованого Проекту наказу
Витрати держави
526 грн
Витрати с/г підприємства
412500 грн
ІV. Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей
Рейтинг результативності (досягнення цілей під час вирішення проблеми)
Бал результативності (за чотирибальною системою оцінки)
Коментарі щодо присвоєння відповідного бала
Альтернатива 1
Збереження status quo
1
Збереження існуючої ситуації є неприйнятним з огляду на
неврегульованість нормативно-правової бази у частині визначення окремого ветеринарно-санітарного статусу (компартменту). Альтернатива не досягає цілей державного регулювання.
Альтернатива 2
Прийняття запропонованого Проекту наказу
4
Така альтернатива є найбільш оптимальною, досягає цілей державного регулювання та дозволить:
зняти обмеження, пов"язані з внутрішньою та міжнародною торгівлею, що застосовуються до тварин та продукції тваринного походження під час виникнення та розповсюдження інфекційних хвороб;
покращити умови ведення бізнесу, зменшить економічні збитки від негативних наслідків виникнення хвороб;.
покращити інвестиційний клімат в галузі та підвищить експортний імідж країни.
Рейтинг результативності
Вигоди (підсумок)
Витрати (підсумок)
Альтернатива 1
Збереження status quo
Для держави: відсутні.
Для громадян: відсутні.
Для суб"єктів господарювання:відсутні.
Для держави: недоотримання валютної виручки від експорту м"ясної продукції до 100 млн дол. США щорічно.
Продовження спадаючого тренду інвестування в тваринницьку галузь від 3% до 6% щорічно.
Втрата міжнародно-торгового іміджу та закриття експортних ринків для країни.
Для громадян: ризик обігу на ринку неякісної м"ясної продукції, що несе загрозу життя людей та поширенню небезпечних інфекційних захворювань.
Для суб"єктів господарювання: зменшення кількості підприємств що займаються тваринництвом, до 5% щорічно.
Втрата прибутку, як на внутрішньому ринку, так і за рахунок експортної діяльності, до 100 млн дол. США щорічно.
Продовження негативних тенденцій щодо виведення інвестицій з галузі, від 3-6% щорічно.
Альтернатива 2
Прийняття запропонованого Проекту наказу
Для держави:
Збільшення обсягів експорту на рівні 15-20% від поточного рівня.
Збільшення валютної виручки, в середньостроковій перспективі до 100 млн дол. США щорічно.
Покращення привабливості інвестиційного клімату. Збільшення інвестиційного портфелю на 10% в короткостроковій перспективі.
Зниження ризику виникнення економічних збитків, як наслідок поширення небезпечних інфекційних хвороб на 15%.
Для громадян: Забезпечення простежуваності на ринку м’яса.
Зниження виникнення ризиків потрапляння на ринок небезпечних продуктів, що негативно впливають на здоров"я людини.
Для суб"єктів господарювання: покращення умов ведення бізнесу. Відкриття нових ринків збуту.
Збільшення доходності в середньостроковій перспективі до 100 млн дол. США щорічно.
Стимулювання інвестиційної діяльності, до 6% щорічно.
Для держави: витрати на доведення нових вимог до суб’єктів, які здійснюють діяльність будуть складати 526 грн. (Згідно постанові КМУ №102 від 06.02. 2019 заробітна плата для штатного співробітника Мінагрополітики складала 11565 грн/міс. На розміщення та оновлення відповідної інформації про нормативний акт співробітник в середньому буде витрачати близько 1 робочий день. Тобто витрати для держави будуть становити 11565 грн х 1 день / 22 дні (кількість робочих дній на місяць) = 526 грн ).
Для громадян: відсутні
Для суб"єктів господарювання: вимоги проекту акту є добровільними. Прогнозуються витрати для суб"єктів господарювання на забезпечення виконання вимог регуляторного акту. Витрати на ознайомлення вимог регулювання будуть складати 825 грн на одне підприємство (за даними Держстату середньомісячна заробітна плата у сільському господарстві становить 7259 грн/міс. Ознайомленням щодо відповідної інформації про нормативний акт будуть задіяно близько 5 співробітників, в середньому кожен з них буде витрачати близько 0,5 робочого дню. Що становить 2,5 робочих днів, тобто витрати будуть становити 7259 грн х 5 співробітників х 0,5 днів / 22 дні (кількість робочих дній на місяць) = 825 грн ). Витрати на 100 підприємств будуть становити 82500 грн. Витрати на виконання вимог регулювання будуть складати 3300 грн на одне підприємство (за даними Держстату середньомісячна заробітна плата у сільському господарстві становить 7259 грн/міс. Для заповнення необхідної документації (анкета) будуть залучено близько 5 співробітників, в середньому кожен з них буде витрачати близько 2 робочих днів. Тобто витрати будуть становити 7259 грн х 5 співробітників х 2 днів / 22 дні (кількість робочих дній на місяць) = 3300 грн ).
Витрати на 100 підприємств будуть становити 330000 грн.
Сумарні витрати на 100 підприємств будуть складати 412500 грн.
Рейтинг
Аргументи щодо переваги обраної альтернативи/причини відмови від альтернативи
Оцінка ризику зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта
Альтернатива 1
Збереження status quo
Відмова від Альтернативи 1, оскільки за даної ситуації суб"єкти господарювання не будуть мати стимулів підвищувати рівень біологічної безпеки на підприємствах, здійснювати зовнішньоекономічні операції та витрачатимуть доходи.
Ризики поширення небезпечних хвороб для тварин, закриття вже існуючих експортних ринків збуту.
Альтернатива 2
Прийняття запропонованого Проекту наказу
Така альтернатива є найбільш оптимальною: створює покращені умови для ведення бізнесу при наявності небезпечних хвороб на території України;
надає можливості для залучення додаткових інвестицій в галузь тваринництва;
зменшує ризики держави щодо відволікання коштів з Державного бюджету України на подолання наслідків небезпечних хвороб та відшкодування економічних збитків для суб"єктів господарювання;
надає можливість для створення нових суб"єктів господарювання (експортноорієнтованих) та створення робочих місць;
збільшення надходження валютної виручки.
Ризики зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта відсутні
V. Механізм та заходи, які забезпечать розв"язання визначеної проблеми
Для розв’язання проблеми, визначеної у пункті 1 цього аналізу регуляторного впливу, передбачається:
надання за бажанням та на добровільних засадах суб"єкту господарювання окремого ветеринарно-санітарного статусу (компартменту) визначеним уповноваженим органом;
впровадження системи опитування та надання висновків із відповідними рекомендаціями щодо благополуччя підприємства відповідним уповноваженим органом;
оцінка критеріїв відповідності здійснюватиметься за бальною системою;
отримання суб"єктом господарювання, по кожному питанню, позитивного або негативного рішення щодо визначення його окремого ветеринарно-санітарного статусу (компартменту).
Також, розв"язання визначених в розділі І Аналізу регуляторного впливу проблем забезпечать такі заходи:
Організаційні заходи для впровадження регулювання:
Для впровадження регуляторного акту необхідно забезпечити інформування громадськості та суб"єктів господарювання про вимоги регуляторного акта шляхом його оприлюднення у засобах масової інформації та розміщені на офіційному сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України.
2. Заходи, які необхідно здійснити суб"єктам господарювання:
1) ознайомитися з вимогами регулювання (пошук та опрацювання регуляторного акту в мережі Інтернет);
2) переглянути внутрішні операційні та управлінські процеси для забезпечення виконання вимог регулювання;
3) організувати виконання вимог регулювання.
VІ. Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні впроваджувати або виконувати ці вимоги
Реалізація регуляторного акта не потребуватиме додаткових бюджетних витрат і ресурсів на адміністрування регулювання органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування.
Державне регулювання не передбачає утворення нового державного органу (або нового структурного підрозділу діючого органу).
Відповідно, розрахунок витрат на виконання вимог регуляторного акта для органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування згідно з додатком 3 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта не проводився.
Розрахунок витрат суб’єктів малого підприємництва на виконання вимог регулювання (Додаток 4 (Тест малого підприємництва) до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта), не проводився, оскільки регулювання буде розповсюджуватись виключно на середніх та великих суб"єктів господарювання.
Дане регулювання спрямоване виключно на спрощення існуючих вимог.
Розрахунок витрат на одного суб’єкта господарювання великого і середнього підприємництва (Додаток 2 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта), не проводився, оскільки проектом акту не запроваджується нове обов"язкове регулювання на суб’єктів великого та середнього підприємництва. Оцінка витрат здійснена в рамках розділ Аналізу регуляторного впливу “Оцінка впливу на сферу інтересів суб"єктів господарювання”.
VІІ. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта
Строк дії цього регуляторного акта встановлюється на необмежений термін, оскільки він регулює відносини, які мають пролонгований характер. Зміна строку дії регуляторного акта можлива в разі зміни міжнародно-правових актів чи законодавчих актів України вищої юридичної сили на виконання яких розроблений цей проект регуляторного акта.
Термін набрання чинності регуляторним актом – наказ набиратиме чинності з дня його офіційного опублікування.
VІІІ. Визначення показників результативності дії регуляторного акта
Прогнозними значеннями показників результативності регуляторного акта є:
1. Розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов’язаних із дією акта – до 100 млн дол. США валютної виручки від експортних операцій щорічно.
2. Кількість суб’єктів господарювання, на яких поширюватиметься дія акта - не обмежується.
3. Розмір коштів і час, які витрачаються суб’єктами господарювання у зв’язку із виконанням вимог акта – середній.
4. Розмір коштів, які витрачатимуться суб’єктом господарювання у зв’язку із виконанням вимог акта, прогнозується на рівні 4125 грн в рік.
5. Кількість часу, який витрачатиметься суб’єктом господарювання у зв’язку із виконанням вимог акта – 12,5 людино/годин.
6. Кількість суб"єктів господарювання, що звернулися для отримання статусу (компартменту).
7. Кількість суб"єктів господарювання, які в результаті звернення за визначенням особливого ветеринарно-санітарного статусу (компартменту) отримали негативний висновок уповноваженого органу.
8. Кількість відкритих нових ринків для експорту тваринницької продукції.
9. Загальна кількість зовнішніх ринків для експорту тваринницької продукції.
10. Кількість експортованої тваринницької продукції.
11. Обсяги інвестицій в тваринницьку галузь.
12. Рівень поінформованості суб’єктів господарювання – високий. Проект акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднено на офіційному веб-сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України.
ІХ. Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності дії регуляторного акта
Відстеження результативності регуляторного акта здійснюватиметься шляхом проведення базового, повторного та періодичного відстежень статистичних показників результативності акта, визначених під час проведення аналізу впливу регуляторного акта.
Базове відстеження результативності цього регуляторного акта здійснюватиметься після набрання ним чинності, оскільки для цього використовуватимуться виключно статистичні показники.
Повторне відстеження результативності регуляторного акта здійснюватиметься через рік з дня набрання чинності цим регуляторним актом, але не пізніше двох років після набрання ним чинності. За результатами даного відстеження відбудеться порівняння показників базового та повторного відстеження.
Періодичне відстеження результативності буде здійснюватися один раз на кожні три роки починаючи з дня закінчення заходів з повторного відстеження результативності цього акта.
Вид даних, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності – статистичні.
У разі надходження пропозицій та зауважень щодо вирішення неврегульованих або проблемних питань буде розглядатись необхідність внесення відповідних змін.
Відстеження результативності регуляторного акта буде здійснювати Міністерство аграрної політики та продовольства України протягом усього терміну його дії.
Строк виконання заходів 30 робочих днів.
Заступник Міністра Володимир ТОПЧІЙ
ЗавантажитиРозмір
Порядок.docx [4]32.07 КБ
