Чому збільшилася діра, в якій зникає майже 3,4 млрд грн

Бизнес Цензор, 19 февраля 2019. Опубликовано 15:39 20 февраля 2019 года Хто отримує ці мільярди, та до чого тут апельсин?

У індіанців народу Дакота (вони ж Сіу) є правило: якщо кінь здох, то з нього потрібно злізти. “І підібрати собі нового коня, який буде носити тебе в світі живих”, — вчать досвідчені вожді.

Зараз Уряд знову — вже в четвертий раз за останні три роки — змінює норми споживання газу без лічильників. Це зроблено урядовою постановою №63 від 30 січня 2019 року.

І знову, як і в попередні три рази, це зроблено без будь-яких розрахунків та обґрунтувань. Тепер норма споживання для користувачів газовою плитою становить 3,29 куб. м на людину.

Це дуже близько до норми 3,3 куб. м, яка була раніш встановлена постановою Уряду, та була скасована остаточно рішенням Верховного суду України в листопаді 2018 року — через порушення процедури затвердження та (увага!) необґрунтованість.

В Законі “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”, якій формує загальні підходи до встановлення нормативів, зазначено, що кожен норматив повинен бути обґрунтованим.

Це дуже важливо для газової сфери — адже від обґрунтованості нормативу залежить баланс на ринку природного газу.

Якщо норматив встановлено навмання — а це ми спостерігаємо вже четвертий раз — на ринку формується діра, в якій безплатно споживають мільйони кубічних метрів газу.

За аналізом Міненерговугілля, розбалансування системи при нормі 3,3 куб. м становить 383 мільйони кубічних метрів газу на рік. В грошовому еквіваленті — це 3,4 мільярди гривень, при регульованій ціні газу 8,5 грн за кубічний метр.

Хто отримує ці гроші? Фактично ці гроші вилітають в трубу — адже споживачі без лічильників спалюють газ напропале.

Тут є і додаткове обігрівання житла через відчинені газові шафи або запалені конфорки “вічний вогонь”, і використання газу для різноманітних хатніх промислів, та навіть саморобних автономних водонагрівачів.

Тому маємо доведений результат — за минулий опалювальний період “нормовики” на 17% збільшили використання газу.

Отримуючи завдяки заниженим нормам такі можливості, споживачі всіляко ухиляються від установлення лічильників газу. На додачу, додаткові переваги отримують і субсидіанти без лічильників газу — вони отримують із бюджету 100% компенсацію споживання газу.

Є також і оборотна сторона — споживачі із лічильниками, почувши про “бонуси” норм, у деяких випадках псують свої прилади обліку, для того щоб повернутись до розрахунку по нормам.

Що ж стосується обґрунтувань та досліджень фактичного споживання газу без лічильників, то вони проводяться регулярно. Наприклад, є дослідження 2013 року, проведене за підтримки USAID.

Надалі були дослідження, розроблені профільним інститутом УкрНДІінжпроект у 2015 році, яке було оновлене у 2018 році і доповнено статистикою за даними 512 тисяч абонентів.

Середнє фактичне споживання по цій вибірці побутових споживачів складає в середньому на плиту 6,64 куб. м на людину. Тобто фактично норма, яка прийнята наразі Урядом, є заниженою більш, ніж у два рази.

Ось чому занижені норми — це неживий кінь, який нікуди не вивезе, тому треба пересаджуватись. Рішення просте, як апельсин: для руху вперед Уряду достатньо затверджувати реальні, обґрунтовані норми.

Денис СЕНЕКТУТОВ, голова Асоціації газового ринку України