Коли операція з виплати заробітної плати фізичним особам – нерезидентам вважається контрольованою

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Міністерство фінансів України стосовно правомірності віднесення виплати (нарахування) заробітної плати фізичних осіб – нерезидентів до операцій, які підпадають під визначення контрольованих, повідомило наступне.
Для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткування платника податку на прибуток (далі – платник) і здійснюються:
а) з пов’язаними особами – нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ));
б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів – нерезидентів;
в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, або які є резидентами цих держав;
г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.
Норми визначені п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ.
Підпунктом 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ передбачено, що господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.
Відповідно до п.п. 14.1.84 п. 14.1 ст. 14 ПКУ інші терміни для цілей                  розділу III «Податок на прибуток підприємств» ПКУ використовуються у значеннях, визначених Законом України від 16 липня 1999 року № 996-XVI «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 996), національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку і міжнародними стандартами фінансової звітності, введеними в дію відповідно до законодавства.
Законом № 996 визначено, що господарська операція – це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства.
Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 ПКУ).
Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 із змінами, витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов’язань. Витрати на оплату праці найманих працівників включаються до складу витрат звітного періоду.
Підпунктом 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ визначено, що господарські операції, передбачені п.п. 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і п.п. 39.2.1.5                    п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
► річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
► обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує          10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Таким чином, якщо одночасно виконуються вищевказані умови, операції з виплати (нарахування) заробітної плати фізичним особам – нерезидентам можуть вважатися контрольованими для цілей ст. 39 ПКУ, а отже відповідно до п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПКУ по таким операціям необхідно подавати звіт про контрольовані операції.
Разом з тим, необхідно зауважити, що будь-які детальні висновки щодо віднесення конкретних господарських операцій до контрольованих надаються лише за результатами детального вивчення умов, аналізу суттєвих обставин здійснення відповідних операцій та первинних документів.