Правобережне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує:

Про новації, пов’язані з відрядженням
Кабінет Міністрів України постановою від 14 листопада 2018 року № 963 (далі – Постанова № 963) вніс зміни до п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» (далі – Постанова № 98).
Постановою № 963 урегульовані питання, пов’язані з направленням у відрядження осіб у зв’язку із здійсненням заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, поширивши на них дію Постанови № 98.
Постанову № 963 опубліковано у офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 20.11.2018 і вона набрала чинності 20.11.2018.
 
Розстрочення та відстрочення заборгованості зі сплати ЄСВ законодавством не передбачено
Чинним законодавством, що регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), не передбачено розстрочення та відстрочення заборгованості з його сплати.
Відповідно до частини 12 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
За наявності у платника податків одночасно із зобов’язаннями із сплати ЄСВ зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати ЄСВ виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу).
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати ЄСВ до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні у порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄСВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 ст. 9 Закону № 2464).
 
Дніпропетровська митниця ДФС відкриває телефонну лінію з питань митного оформлення автомобілів з іноземною реєстрацією
З 25 листопада 2018 року набрали чинності закони України, що запроваджують новий порядок митного оформлення автомобілів з іноземною реєстрацією.
З метою надання громадянам консультацій щодо порядку митного оформлення транспортних засобів, переліку необхідних документів та інших норм, що вводяться даними законами, в Дніпропетровській митниці ДФС відкрито телефонну лінію:
+38 (0562) 31-14-90. За вказаним номером телефону в робочі дні (з понеділка по п’ятницю з 9.00 до 21.00) співробітники Дніпропетровської митниці ДФС надаватимуть консультації та відповідатимуть на запитання громадян із зазначених питань.
 
Електронний фіскальний чек запобігає зловживанням під час здійснення розрахункових операцій
ДФС України впроваджено у тестовому режимі систему E-Receipt (електронний чек).
Завдяки електронному сервісу «Пошук фіскального чека» платники мають змогу оперативно отримати інформацію про здійснені розрахункові операції у будь-якій торговельній точці будь-якого населеного пункту країни.
Перевірка електронного чеку через електронний сервіс, встановлення достовірності його даних та факту передачі до ДФС є запорукою захисту прав громадян як споживачів, а також запобіжником зловживань під час здійснення розрахункових операцій.
У разі відсутності або невідповідності реквізитів чеків на сервері ДФС і наявному розрахунковому документі споживачам слід направляти до ДФС письмові звернення із цих питань з додаванням копій отриманих розрахункових документів для організації та проведення відповідних контрольно-перевірочних заходів.
Крім того, у разі отримання користувачами фіскального чека, який викликає сумнів, вони теж можуть надіслати до ДФС електронний лист із прикріпленим фото чека.
Нагадаємо, що сервіс знаходиться у відкритій частині «Електронного кабінету», доступ до якої здійснюється в режимі реального часу (24/7/365) без ідентифікації особи за посиланням: cabinet.sfs.gov.ua/cashregs/check.
Для пошуку та перегляду фіскального касового чека необхідно ввести фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), дату та час видачі чека (для традиційних РРО); пошук електронного чека здійснюється за його фіскальним номером та датою.
 
Недобросовісні роботодавці ризикують отримати штрафи за порушення трудового законодавства
Недобросовісні роботодавці, які використовують працю неофіційно працевлаштованих громадян, відповідно до ст. 265 Кодесу законів про працю від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями ризикують отримати штрафи за кожного неоформленого працівника, зокрема, за:
► допуск неоформленого працівника до роботи (у т.ч. якщо оформлено на неповний день, але працюючого весь день) та виплату заробітної плати без нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – 30 мінімальних зарплат на 01.01.2018 (111 690 грн за кожного робітника);
► порушення встановлених державою гарантій оплати праці та недотримання пільг і гарантій, визначених спеціальними законами України: від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов’язок і військову службу» із змінами та доповненнями, від 12 грудня 1975 року № 1975-ХІІ «Про альтернативну (невійськову) службу» із змінами та доповненнями і від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» із змінами та доповненнями – 10 мінімальних зарплат на 01.01.2018 (37 230 грн за кожного робітника);
► порушення термінів виплати заробітної плати та інших платежів (більше ніж за один місяць) і виплата заробітної плати та інших платежів не в повному обсязі – 3 мінімальні зарплати на 01.01.2018 (11 169 грн);
► порушення інших вимог законодавства про працю (ненадання відпустки, невірне ведення табеля тощо) – 1 мінімальна зарплата на 01.01.2018 (3 723 грн).
 
«Електронний кабінет» надає можливість фізичній особі сплачувати податки та збори дистанційно
«Електронний кабінет» забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року (далі – ПКУ), нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання ПКУ і законами з питань митної справи.
Платник податків у меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини «Електронного кабінету» має доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема бюджетний рахунок на поточну дату, МФО банку.
Меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини «Електронного кабінету» надає можливість фізичним особам після ідентифікації за допомогою платіжної системи сплатити податки, збори, платежі.
З інформацією щодо сплати податків, зборів, платежів фізичними особами можна ознайомитись у меню «Стан розрахунків з бюджетом» розділу «Допомога» «Електронного кабінету». 
Вхід до «Електронного кабінету» здійснюється за посиланням http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС України.
Робота у приватній частині «Електронного кабінету» здійснюється з використанням особистого ключа кваліфікованого електронного підпису.
Слід зауважити, що відповідно до п. 5. розділу VII Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155) електронний цифровий підпис та посилений сертифікат відкритого ключа, що його підтверджує, видані відповідно до вимог Закону України «Про електронний цифровий підпис» до набрання чинності Законом № 2155, використовуються користувачами електронних довірчих послуг, кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг, які продовжують їх обслуговувати, відповідно як кваліфікований електронний підпис та кваліфікований сертифікат електронного підпису до закінчення строку дії посиленого сертифіката відкритого ключа, але не пізніше двох років з дня набрання чинності Законом № 2155.
 
До уваги сільськогосподарських товаровиробників – платників єдиного податку!
Дохід сільськогосподарського товаровиробника – платника єдиного податку 4-ої групи, отриманий від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки визначено п.п. 298.8.3 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року (далі – ПКУ).
Він включає доходи, отримані від:
► реалізації продукції рослинництва, що вироблена (вирощена) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, а також продукції рибництва, виловленої (зібраної), розведеної, вирощеної у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах), та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;
► реалізації продукції рослинництва на закритому ґрунті та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;
► реалізації продукції тваринництва і птахівництва та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;
► реалізації сільськогосподарської продукції, що вироблена із сировини власного виробництва на давальницьких умовах, незалежно від територіального розміщення переробного підприємства.
У разі, коли сільськогосподарське підприємство утворюється шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення, у рік такого утворення до суми, отриманої від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 – 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції), включаються також доходи, отримані протягом останнього податкового (звітного) періоду від надання супутніх послуг:
■ послуги із збирання врожаю, його брикетування, складування, пакування та підготовки продукції до збуту (сушіння, обрізування, сортування, очистка, розмелювання, дезінфекція (за наявності ліцензії), силосування, охолодження), які надаються покупцю такої продукції сільгосппідприємством-виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію за договором до дати її фактичної передачі покупцю);
■ послуги з догляду за худобою і птицею, які надаються її покупцю сільгосппідприємством-виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію за договором до дати її фактичної передачі покупцю);
■ послуги із зберігання сільськогосподарської продукції, які надаються її покупцю сільгосппідприємством-виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію за договором до дати її фактичної передачі покупцю);
■ послуги з відгодівлі та забою свійської худоби і птиці, які надаються її покупцю сільгосппідприємством-виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію до дати її фактичної передачі покупцю).
У разі, коли у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75 відсотків, сільськогосподарський товаровиробник – юридична особа сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах.
Якщо така частка не перевищує 75 відсотків у зв’язку із виникненням обставин непереборної сили у попередньому податковому (звітному) році, до платника єдиного податку 4-ої групи у наступному податковому (звітному) році зазначена вимога не застосовується. Такі платники податку для підтвердження статусу платника єдиного податку подають податкову декларацію разом із рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад про наявність обставин непереборної сили та перелік суб’єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин (п.п. 298.8.4. п. 298.8 ст. 298 ПКУ).
 
Важливо: вийшло доповнення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення
Станом на 27.11.2018 оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності».
Перелік змін та доповнень (версія 1.26.13.0) (станом на 27.11.2018):
Додано нові форми:

З метою реалізації вимог наказу Міністерства фінансів України від 11 квітня 2016 року № 428 «Про затвердження форм заявок-розрахунків на виготовлення та придбання марок акцизного податку, звіту про використання марок акцизного податку та журналів для обліку марок акцизного податку» (з 01.12.2018):

■ F/J 1314301 - Попередня заявка-розрахунок про потребу в марках акцизного податку;
■ F/J 1314401 - Додаткова попередня заявка-розрахунок про потребу в марках акцизного податку.

На виконання наказу Державної служби статистики від 30 серпня 2017 року № 242 «Про затвердження форми державного статистичного спостереження               № 9‑сг (річна) «Звіт про використання добрив і пестицидів»»:

■ S2702010 - Звіт про використання добрив і пестицидів під урожай 20__ року.

На виконання наказу Державної служби статистики від 06 липня 2018 року № 133 «Про затвердження форм державного статистичного спостереження щодо площ, валових зборів і врожайності сільськогосподарських культур»:

■ S2702912 - Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду на 1 грудня 20__ року.
Додано нові версії документів:
На виконання наказу Міністерства фінансів України від 17 вересня 2018 року                          № 763 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307» (з 01.12.2018):
■ F/J1201010 - Податкова накладна;
■ F/J1201110 - Додаток 1 до податкової накладної;
■ F/J1201210 - Додаток 2 до податкової накладної. Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.
Внесення змін до існуючих документів:

Для можливості зазначення двох періодів перебування фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування в графі 6 «Тип платника та період перебування (місяць)» титульного аркушу Додатку 5 «Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» додано додаткові поля «з», «по»:

■ F3000512 - Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску. Форма № Д5 (річна).

У «Відповіді на запит у електронному вигляді» у посиланнях після пункту 2 додано пункт 3 та змінено номери посилань 3-7 на 4-8 відповідно.

■ F1401802 - Відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків відповідь на запит у електронному вигляді.
Приклади формування електронних документів (Excel-файли):
                                                                                   Податкова накладна(10).xls – Створено новий файл прикладу відповідно до його нової версії.
Програмні модулі:
У відповідності до протоколу про обмін інформацією між ДФС України та Пенсійним фондом України надано можливість формування та направлення звітів страхувальників (роботодавців) щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відповідно до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435, в електронному вигляді за формою, що діяла з 01 травня 2015 року, якщо вони подаються до контролюючого органу за попередній звітний період (періоди) до 2016 року (коди форм: E04T00I-E04T09I, E05T00I-E05T06I, E06T00I-E06T04I, E07T00I-E07T01I).
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/spetsializovane-klientske-program/
 
Довідку про відсутність заборгованості можливо отримати в електронному вигляді
Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 (далі – Наказ № 733) затверджено Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.
Так, для отримання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка), платник подає відповідну заяву (на вибір):
► у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу. Якщо заяву подано до державної податкової інспекції, її передають до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі – уповноважений орган);
► в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину «Електронного кабінету» з дотриманням вимог Законів України                     від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінам та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155).
Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання заяви органом, до якого її було подано.
Надається Довідка безоплатно за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у заяві.
Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування.
Нагадуємо, що Наказ № 733 набрав чинності з дня набрання чинності               Законом № 2155, тобто 07 листопада 2018 року.
 
Право на податкову знижку для платника із статусом внутрішньо переміщеної особи застосовується з 01 січня 2019 року
Право платника податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року (далі – ПКУ).
Підпунктом 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ передбачено, що платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично сплачені ним протягом звітного податкового року суми коштів, у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи.
Платник податку має право скористатися зазначеною у п.п. 166.3.9 п. 166.3                     ст. 166 ПКУ податковою знижкою виключно за умови, що він та/або члени його сім’ї першого та другого ступенів споріднення:

не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України;
не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.

Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року.
Зауважимо, що отримання податкової знижки за орендоване житло застосовується з 1 січня 2019 року.
Нагадуємо, що для отримання податкової знижки платнику податку необхідно подати до контролюючого органу за місцем реєстрації річну податкову декларацію, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року                   (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).
Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься                      (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).
 
Для отримання бюджетного відшкодування ПДВ необхідно подати заяву
Платник ПДВ, який має право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію з податку на додану вартість (далі – податкова декларація) та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, яка відображається у податковій декларації (п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року (далі – ПКУ)).
Формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ (далі – Реєстр заяв) здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до п.п. 200.7.1 п. 200.1 ст. 200 ПКУ до Реєстру заяв вносяться такі дані:
1) найменування платника ПДВ та його індивідуальний податковий номер;
2) дата подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника ПДВ у банку, поданої у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання);
3) сума ПДВ, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначена у кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника ПДВ у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов’язань, та/або погашення податкового боргу такого платника ПДВ з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
4) сума ПДВ, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшена на суму податкового боргу;
5) реквізити поточного рахунка платника ПДВ для перерахування бюджетного відшкодування;
6) реквізити бюджетних рахунків для перерахування у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника ПДВ з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
7) реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування ПДВ;
8) дата початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, з обов’язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);
9) сума ПДВ, заявленого до бюджетного відшкодування, та дата поданої до контролюючого органу заяви в разі виникнення у платника ПДВ необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування;
10) дата складення та вручення платнику ПДВ акта перевірки;
11) дата та номер податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням (у разі подання) уточнюючого розрахунку, неузгоджена контролюючим органом;
12) дата початку оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування ПДВ, що оскаржується;
13) дата закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування ПДВ, узгоджена за результатами оскарження;
14) сума узгодженого контролюючим органом бюджетного відшкодування ПДВ за кожною заявою та дата її узгодження;
15) дата та сума повернення бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку;
16) дата та сума зарахування (перерахування) в рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника ПДВ з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
Внесення даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ посадовими особами відповідних органів здійснюється з дотриманням вимог законів щодо електронного підпису та електронного документообігу.
 
За 11 місяців у Дніпропетровській області зібрано 86,1 млрд. грн. податкових і митних платежів та 12,2 млрд грн єдиного внеску
 «З січня по листопад 2018 року органами ДФС на Дніпропетровщині забезпечено збір платежів до бюджетів усіх рівнів (із врахуванням ДУ Офісу ВПП ДФС та Дніпропетровської митниці ДФС) у сумі 86 млрд 111,4 млн грн, що перевищує надходження аналогічного періоду минулого року на                                          16 млрд 121,1 млн гривень», – повідомила очільник ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.
Так, до державного бюджету протягом одинадцяти місяців поточного року спрямовано 63 млрд 958,4 млн грн, що на 12 млрд 727,6 млн грн (або на 24,8 %) більше надходжень січня – листопада 2017 року.
До місцевих бюджетів області за відповідний період платниками регіону сплачено 22 млрд 153,0 млн гривень. Це на 3 млрд 393,5 млн грн (або на 18,1 %) більше фактичних надходжень одинадцяти місяців 2017 року. Надходження до місцевих бюджетів м. Дніпра складають більше 45 % надходжень по області. З початку року місцева казна обласного центру отримала від суб’єктів господарювання та громадян 10 млрд 19,3 млн гривень. При цьому, бюджети міста Дніпра отримали майже на 390 млн грн більше запланованого.
Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з січня по листопад 2018 року в області зібрано 12 млрд 199,7 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 2 млрд 115,6 млн грн (або на 21,0 %).
 
Актуальна інформація щодо оформлення легкових автомобілів з іноземною реєстрацією
Вступили в дію законодавчі зміни, запроваджені Законами України від                       08 листопада 2018 року № 2611-VIII «Про внесення змiн до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобiв» (далі – Закон № 2611) та № 2612-VIII «Про внесення змiн до Митного кодексу України та деяких iнших законодавчих актiв України щодо ввезення транспортних засобiв на митну територiю України».
Відповідно до вищевказаних законів нарахування акцизного податку буде здійснюватись за єдиною формулою, яка складається з базової ставки, помноженої на коефіцієнт об’єму двигуна та коефіцієнт транспортного засобу.
Базова ставка визначається окремо для кожного транспортного засобу в залежності від типу двигуна (бензиновий або дизельний) і в залежності від об’ємів циліндра.
Карбюраторний і дизельний – це 50 євро або 100 євро від об’єму циліндру та   75 євро або 150 євро відповідно.
Коефіцієнт об’єму двигуна визначається діленням об’єму циліндра двигуна внутрішнього згорання відповідного транспортного засобу на 1000 куб. сантиметрів.
Коефіцієнт віку дорівнює кількості повних календарних років, наступних за роком виробництва відповідного транспортного засобу до року визначення ставки податку. Для нових транспортних засобів та авто, що використовувалися до одного повного календарного року, коефіцієнт дорівнює 1, а для транспортних засобів, що використовувалися понад п’ятнадцять повних календарних років, коефіцієнт дорівнює 15.
Ставки акцизного податку для транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним або декількома), встановлюються у розмірі 1 євро за 1 кіловат-годину ємності електричного стимулятора таких транспортних засобів.
Ставка акцизного податку на транспортні засоби, що приводяться в рух тільки електричним двигуном, одним або декількома, встановлюється у розмірі 100 євро за 1 штуку.
Крім того, тимчасово, протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 2611 до акцизного податку буде застосовано коефіцієнт 0,5, крім електромобілів.
Зазначений коефіцієнт застосовується у разі ввезення легкового автомобіля фізичною особою для власного використання в кількості один транспортний засіб на одну особу.
Наприклад, при митному оформленні автомобіля Skoda Fabia 1,2, з бензиновим двигуном, 2011 року випуску (код УКТЗЕД 8703 22 90 30), вартість якого 2346 євро, сума митних платежів (мито 10 %, акцизний податок та податок на додану вартість 20%) при пільговій ставці акцизного податку становить 27 663 грн, при повній ставці акцизного податку – 33 358 гривень.
Слід зазначити, що протягом 180 днів митне оформлення транспортних засобів, щодо яких недотримані строки або умови митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, здійснюється за умови сплати митних платежів та добровільної сплати фізичною особою, яка є власником такого транспортного засобу або уповноважена розпоряджатися ним та декларує такий транспортний засіб, коштів у сумі, що дорівнює розміру 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8 500 грн).
При перевищенні строку транзиту або тимчасового ввезення транспортного засобу з іноземною реєстрацією більше ніж на 30 діб, власнику такого автомобіля загрожує штраф у розмірі 170 тис. грн або конфіскація транспортного засобу за рішенням суду. Про це повідомив директор Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ДФС Василь Поїзд під час брифінгу.
На сьогодні відповідальність за порушення митних правил при ввезенні автомобілів з іноземною реєстрацією поки що не змінюється і протягом 180 днів буде такою ж, як і передбачалося раніше. Проте через 180 днів, після набуття чинності закону, такі пільгові умови скасовуються і вступають у дію нові санкції щодо порушення вказаних митних правил.
Крім того, до Національної поліції України (далі – Нацполіція) в автоматизованому режимі буде передаватись інформація про строки тимчасового ввезення та транзиту автомобілів та осіб, які їх ввезли. Також Нацполіція матиме дані про транспортні засоби особистого користування, які перебувають на території України з порушенням строків тимчасового ввезення та/або транзиту.
Так, за керування транспортними засобами, щодо яких порушено строки їх тимчасового ввезення та/або транзиту, використання таких транспортних засобів для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, передача у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такі транспортні засоби на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту, передбачено штраф в розмірі 8 500 гривень. При повторному правопорушенні –       17 тис. грн з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік та з оплатним вилученням транспортного засобу.
Довідково: з основними питаннями та відповідями на них щодо правил розмитнення автомобілів з іноземною реєстрацією можливо ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/novini/359530.html
 
Вакцинацію, спрямовану на профілактику грипу, сплачує роботодавець: податкові наслідки
З доходу працівника у вигляді оплаченої роботодавцем вакцинації податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) не утримується, оскільки такий дохід звільняється від оподаткування (п.п. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року із змінами та доповненнями (далі – ПКУ)).
Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не входять, зокрема, кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на медобслуговування платника ПДФО за кошт його роботодавця за наявності підтвердних документів, окрім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медстрахування. До такої допомоги належать, зокрема, але не виключно, витрати роботодавця на вакцинацію працівника, спрямовану на профілактику захворювань у період загрози епідемії.
Такий дохід ПДФО не оподатковується, отже, не буде й утримання військового збору (п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
На дохід працівника у вигляді оплаченої роботодавцем вакцинації, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування також не нараховується, адже такі витрати роботодавця не належать до фонду оплати праці.
 
14 грудня – останній день подання заяви для переходу на сплату єдиного податку
Шановні платники податків, звертаємо вашу увагу!
Платники інших податків і зборів, які планують з І кварталу 2019 року перейти на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, повинні подати відповідну заяву до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Тобто, останнім днем подання заяви таким платником буде 14 грудня 2018 року.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.
Суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб'єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені для відповідних груп платників єдиного податку.
Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування регламентується ст. 298 Податкового кодексу України.
 
Реалізація прав людини та регулювання відносин у сфері оподаткування: податкові пільги щодо сплати податків
для учасників антитерористичної операції
Щороку у грудні місяці проводиться Всеукраїнський тиждень права, який має на меті підвищення рівня правової освіти та правової культури громадян, запровадження високих правових стандартів, а також створення сильної демократичної та правової держави.
Реалізація і захист прав людини та правозахисна діяльність набуває особливо важливого значення у сфері податкових відносин. Українське законодавство містить чимало актів, якими в різній мірі передбачено пільги для учасників бойових дій, для забезпечення соціального захисту та допомоги учасникам бойових дій, які захищають незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і беруть безпосередню участь в антитерористичній операції.
 Чинним законодавством передбачено ряд пільг, в тому числі щодо сплати податків і зборів:
- не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб сума щорічної разової грошової допомоги, яку надають учасникам антитерористичної операції (далі – АТО);
- не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, пенсії людей, які стали інвалідами під час АТО, а також пенсії, які надаються членам сімей загиблих у зоні АТО;
- звільняються від оподаткування військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення на час безпосередньої участі особи в антитерористичній операції;
- для учасників АТО передбачена пільга щодо сплати земельного податку. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених статтею 281 ПКУ.
Якщо особа не змогла вчасно подати податкову звітність через те, що вона перебувала у зоні АТО або на цій території розташоване її підприємство, вона звільняється від відповідальності, оскільки АТО є форс-мажорною обставиною. Але даний факт обов’язково повинен бути засвідчений Торгово-промисловою палатою, яка видає відповідне свідоцтво.
Фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність - призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб, єдиного податку, єдиного внеску.
Якщо зазначені особи мають найманих працівників і на строк своєї військової служби уповноважують іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, то обов’язок з нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе ця уповноважена особа.
Податок на доходи фізичних осіб та єдиний внесок, що був нарахований та утриманий уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою самозайнятою особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій.
Податкова звітність про суми податку, нарахованого та утриманого протягом строку військової служби самозайнятої особи уповноваженою особою з найманих працівників та звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи — підприємця уповноваженою особою на суми виплат найманим працівникам та іншим особам подається демобілізованою самозайнятою особою, без нарахування штрафних і фінансових санкцій.
 
Роботодавець – підприємець перераховує ПДФО за місцем своєї реєстрації
Податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) є, зокрема, самозайнята особа, яка зобов'язана нараховувати, утримувати та сплачувати податок до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі. При цьому, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм.
Порядок сплати (перерахування) ПДФО до бюджету передбачено ст.168 ПКУ. Відповідно до неї ПДФО, утриманий з доходів резидентів, підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України. Статтею 64 ПКУ встановлено, що ПДФО, який сплачується (перераховується) податковим агентом - фізичною особою, зараховується до відповідного бюджету за місцем реєстрації такої фізичної особи у органах доходів і зборів. Також відповідно до пп.168.4.5 ПКУ фізична особа, відповідальна згідно з вимогами цього розділу за нарахування та утримання ПДФО, у разі коли така фізична особа є податковим агентом, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету за місцем реєстрації у контролюючих органах.
Враховуючи викладене, у разі нарахування (виплати) ФОП на користь своїх найманих працівників доходів у вигляді зарплати за виконання робіт, які мають роз'їзний характер, сплата (перерахування) ПДФО із доходів у вигляді заробітної плати повинна здійснюватись за місцем реєстрації такої фізичної особи - підприємця.
 
Як і хто сплачує єдиний внесок у разі припинення підприємницької діяльності?
Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є фізичні особи підприємці (далі – ФОП), в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Згідно з п. 8 ст. 4 Закону України від 15 травня 2003 року 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою (далі – ФО).
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП зобов’язані подати самі за себе Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – ЄВ) згідно додатком 5 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями, із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (п. 8 розд. ІІІ Порядку № 435).
Термін сплати зобов’язань, визначених ФОП у Звіті з позначкою «ліквідаційний», настає в день подання такого Звіту. Відповідно ЄВ повинен бути сплачений до дати подання Звіту включно.
Крім цього, відповідно до ст. 5 Закону № 2464, зняття з обліку платників ЄВ, зокрема ФОП в органах доходів і зборів, здійснюється контролюючими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку.
ФОП знімаються з обліку як платники ЄВ в контролюючому органі у разі встановлення факту відсутності заборгованості зі сплати ЄВ, контроль за справлянням якого здійснюють контролюючі органи.
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП, така ФО користується правами, виконує обов’язки та несе відповідальність, що передбачені для платника ЄВ в частині діяльності, яка здійснювалася нею як ФОП.
За порушення норм Закону № 2464 платники ЄВ несуть фінансову та адміністративну відповідальність відповідно до ст.ст. 25, 26 Закону № 2464 та ст. 165 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-Х зі змінами та доповненнями.
 
Не вистачає до страхового стажу декілька місяців? –
Можете заключити договір про добровільну участь
Особа, якій не вистачає до страхового стажу декількох місяців, може заключити договір про добровільну участь, яким передбачена одноразова сплата єдиного внеску за попередні періоди (у тому числі за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року), в яких вона не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню на будь-який період, але не менше одного місяця.
Звертаємо увагу, що сума сплаченого єдиного внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладення договору, помножений на коефіцієнт 2.
В усіх випадках ця сума не може бути більшою за суму єдиного внеску, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої на дату укладення договору.
Зазначені норми передбачені в Законі України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями.
 
Електронні сервіси ДФС розширюють свої можливості
Електронний сервіс «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» (далі - ЗІР), що функціонує на веб-порталі ДФС, створено у рамках Електронного Уряду з урахуванням тенденцій розвитку інформаційних технологій у сфері побудови веб-ресурсу.
Робота цього ресурсу направлена на забезпечення суспільства своєчасною, достовірною і повною довідковою інформацією.
Інформаційне наповнення ЗІР здійснюється на підставі функціональних повноважень ДФС, з урахуванням результатів всебічного аналізу інформації про потреби клієнтів, які звертаються до Контакт-центру (щорічно понад 1 млн. звернень) та з метою мінімізації витрат часу представників бізнесу на спілкування з державою.
Нещодавно було розширено функціональні можливості зазначеного ресурсу, зокрема розділів «Запитання-відповіді з Бази знань», «Нормативні та інформаційні документи» та підрозділу «Письмові звернення» розділу «Єдиний реєстр ІПК, Електронний кабінет, письмові звернення».
Відтепер, скориставшись новою функціональною кнопкою «Нове у розділі», користувачі ЗІР мають можливість в один клік здійснити вибірку та ознайомитись із запитаннями-відповідями, документами, відповідями на письмові звернення або всіма одночасно (в залежності від обраного джерела пошуку), внесеними в ЗІР протягом останніх семи календарних днів.
Крім того, для додаткової деталізації пошуку необхідної інформації, пошукову систему ЗІР доповнено критерієм, який дозволяє розподіляти інформацію за типами платників (юридичні, фізичні, самозайняті особи або всі типи платників).
Ознайомитись із можливостями електронного сервісу можна за посиланням: http://zir.sfs.gov.ua/index/about.
 
Отримували іноземні доходи? – Не забудьте такі доходи задекларувати
Щороку громадяни декларують доходи, у тому числі ті, що отримані за кордоном. Порядок оподаткування іноземних доходів встановлено п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу, відповідно до якого, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, то сума такого доходу включається до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку – їх отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу ( 18 відсотків).
Фізичні особи, що є громадянами України та працюють тимчасово або постійно за кордоном, повинні декларувати доходи, отримані  як із джерел в Україні, так і іноземні доходи.
Якщо громадянин сплатив за кордоном податки з отриманих там доходів, то такі податки можна врахувати при сплаті податків в Україні.
Так, між Урядом України та Урядами ряду інших іноземних держав діють міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування. Згідно з п. 3.2 ст. З Податкового кодексу, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Податковим кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
З метою застосування міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування фізичних осіб України, громадяни, які отримують доходи за межами України, повинні підтвердити статус податкового резидента України.
Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід, уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.
У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену Податковим кодексом та іншими законами.
Нагадаємо, що ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відсотків.
 
Шановні платники податків!
Завчасно подбайте про сплату податків до бюджету, у зв’язку із святкуванням Новорічних та Різдвяних свят
Правобережне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє платникам податків, що відповідно до норм Податкового кодексу України термін сплати податків і зборів, якщо останній день сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, не переноситься.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.01.2018 №1-р «Про перенесення робочих днів у 2018 році» установлено, що для святкування
25 грудня 2018 року Різдва Христового, католицького, робочий день 24 грудня, понеділок, перенесено на суботу 22 грудня.
Для святкування Нового року 1 січня 2019 року, робочий день 31 грудня 2018 року, понеділок, перенесено на суботу 29 грудня 2018 року.
Нагадуємо, якщо останній день сплати податку або збору припадає на вихідний або святковий день, то податкові зобов’язання необхідно сплатити напередодні встановленого граничного терміну.
Звертаємо увагу, що Головне управління у Дніпропетровській області Державної казначейської служби України працює 28 грудня 2018 року до 20 год. 00 хв., а 29 грудня 2018 року до 13 год. 00 хвилин.
З метою вчасного здійснення розрахунків та надходження коштів до бюджету, недопущення формування податкового боргу, рекомендуємо здійснити всі необхідні податкові платежі до 28 грудня 2018 року. 
Шановні платники податків, з метою недопущення формування податкового боргу, у разі невчасної сплати податків, не залишайте на останній день сплату податкових зобов’язань. Пам’ятайте про важливість вчасного розрахунку з бюджетом, адже наявність податкової заборгованості порушує права усіх громадян, позбавляючи державу джерел фінансування потреб суспільства.
 
Щоб скористатись правом на податкову знижку у поточному році залишилось небагато часу
Скористатись правом на податкову знижку можна до кінця 2018 року, подавши до територіального органу ДФС за місцем реєстрації декларацію про майновий стан та доходи.
Для реалізації права на податкову знижку можуть громадяни України, які отримують дохід у вигляді заробітної плати та сплачують податок на доходи фізичних осіб. Своєчасна та у повному обсязі виплачена заробітна плата сприяє отриманню громадянами соціальних гарантій на законодавчому рівні.
Нагадуємо, відповідно до п.п.14.1.170 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України.