ДПІ у Новокодацькому районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує
Інформація для платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та єдиного податку четвертої групи у зоні АТО
ДФС України на головній сторінці офіційного веб-порталу у вкладинці «Заходи для платників» повідомила наступне.
З метою узгодження розміру грошових зобов’язань платників податків відповідно до приписів Спеціальних норм (пп. 38.6 та 38.8 п. 38 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ)), суб’єкти господарювання, які до набрання чинності вищевказаних норм належали до зазначеної категорії платників, уточнюють узгоджені у період з 14.04.2014 по дату набрання чинності вказаних норм податкові зобов’язання керуючись нормами ст. 50 ПКУ.
Інформація розміщена за посиланням: http://sfs.gov.ua/302692.html
Орендодавець – бюджетна установа отримала кошти у вигляді компенсації витрат на утримання наданої в оренду нерухомості: що з ПДВ?
Відповідно до пп. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
Згідно з п. 188.1 ст. 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю – бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
Отже, кошти, які надійшли орендодавцю – бюджетній установі у вигляді компенсації витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, а також комунальних послуг і енергоносіїв від орендаря, до бази оподаткування ПДВ не включаються, і податкова накладна у таких випадках не складається.
Деклараційна кампанія – 2018: наближається граничний строк сплати ПДФО та військового збору
Нагадуємо, що громадянам, які подали декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік, необхідно сплатити до 1 серпня року, що настає за звітним, суми податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та військового збору, які зазначені у поданій податковій декларації про майновий стан і доходи (п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ)).
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПКУ у разі несплати узгодженої суми грошового зобов’язання з ПДФО та військового збору за наслідками поданої річної декларації про майновий стан і доходи у строк до 1 серпня року, що настає за звітним, платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 %. погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу.
Після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня (пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).
Про зміни до Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва
Відповідно до абзацу четвертого пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16.03.2018 № 142 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.04.2018 за № 398/31850) (далі – наказ № 142), який набрав чинності 04.05.2018, внесено зміни до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 № 772, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 06.04.2012 за № 510/20823 (зі змінами) (далі – наказ № 772).
Наказом № 142 приведено у відповідність до чинного законодавства норми при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік з метою набуття і підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи – сільськогосподарського товаровиробника, а саме:
у графі 3 пп. 3.1 п. 3 Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва, затвердженого наказом № 772, слова та цифри «719 «Інші доходи від операційної діяльності», на якому обліковуються суми ПДВ, які залишаються у розпорядженні суб’єктів спеціального режиму оподаткування, встановленого статтею 209 розділу V Податкового кодексу України» замінено словами та цифрами «718 «Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів», на який зараховується бюджетна дотація для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції відповідно до статті 16-1 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України».
За І півріччя цього року на Дніпропетровській митниці ДФС здійснено зовнішньоторговельних операцій на суму близько 101,9 млрд. гривень
Упродовж 6 місяців 2018 року зовнішньоекономічні операції у зоні діяльності Дніпропетровської митниці ДФС здійснювали понад сім тисяч суб’єктів господарювання. Вони перемістили через митний кордон України товарів на суму близько 101,9 млрд. грн. З цієї кількості імпортовано товарів на суму близько 49,1 млрд. грн., експортовано – понад 52,8 млрд. грн., що становить відповідно 48% (імпорт) та 52% (експорт) загального обсягу зовнішнього товарообміну. Порівняно з аналогічним періодом 2017 року імпорт збільшився на 14,3%, а експорт – збільшився на 9,1%.
У 2018 році підприємці переважно експортували товари до Польщі (17,2%), Росії (14,1%), Китаю (12,5%). Серед основних експортних товарів були: залізна руда, прокат, труби сталеві. А імпорт товарів здійснювали з Росії (32,9%), Китаю (9,2%), Німеччини (8,9%). Серед основних імпортних товарів – вугілля, промислове устаткування, фармацевтична продукція.
Питання легалізації найманих осіб та заробітної плати – один з пріоритетних напрямів роботи ГУ ДФС
Днями в Інформаційному агентстві «МОСТ - ДНЕПР» відбулося засідання «круглого столу» на тему: «Прозорий бізнес – прозорі заробітні плати» за участі представників Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Пенсійного фонду, Інспекції з питань праці та зайнятості населення, а також суб’єктів господарювання.
Під час засідання проінформовано, що за перше півріччя поточного року фіскальною службою встановлено факти порушення чинного законодавства по 37 суб’єктам господарювання, з них - 28 матеріалів з питань порушення трудового законодавства, які направлені для подальшого розгляду та вжиття заходів на адресу ГУ Держпраці у Дніпропетровській області.
За результатами розгляду скарг громадян та платників податків в ході фактичних перевірок виявлено 1245 неоформлених найманих осіб у 1016 податкових агентах. Після проведення заходів, громадяни працевлаштовані, а за рахунок працевлаштування в бюджет надійшло 1,8 млн. грн. податків і зборів.
В ході контрольно - перевірочних заходів перевірено 103 суб’єкта господарювання. Встановлені порушення податкового законодавства при виплаті заробітної плати та інших доходів у 87 суб’єктах з податку на доходи фізичних осіб та 41 суб’єкта господарювання по ЄСВ.
Донараховано податку на доходи фізичних осіб - 43,6 млн грн, військового збору - 0,4 млн грн, єдиного соціального внеску - 0,8 млн гривень.
Також зазначено, в яких сферах найчастіше зустрічаються порушення трудового законодавства у Дніпропетровській області.
Для створення позитивних умов легалізації трудових відносин, сталого скорочення нелегальної (тіньової) зайнятості населення Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено 79 семінарів, 42 зустрічі з бізнесом, розміщено у засобах масової інформації 833 інформаційних матеріали.
Крім того, працівниками фіскальної служби сумісно з органами виконавчої служби проведена роз’яснювальна робота з 2261 керівником підприємств з питання підвищення рівня заробітної плати та легалізації найманої праці.
Як результат, - у квітні-травні поточного року легалізували найману працю 691 підприємця. А за рахунок оформлених 4,4 тисяч найманих працівників до бюджету додатково надійшло 5,0 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 6,0 млн грн єдиного внеску.
Підсумовуючи засідання зауважено, що в умовах бюджетної децентралізації, питання легалізації найманих осіб та заробітної плати залишається одним з головних напрямків роботи ГУ ДФС у Дніпропетровській області.
Фінансова звітність – невід’ємна частина податкової звітності з податку на прибуток
Згідно з п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до цього пункту платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід'ємною частиною (п. 46.2. ст. 46 ПКУ).
Відповідно до вимог п. 46.5 та п. 46.6 ст. 46 ПКУ форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Пунктом 48.1 ст. 48 ПКУ передбачено, що форма податкової декларації повинна містити необхідні обов’язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору, серед яких є інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід'ємною частиною.
Так, у спеціально відведеному полі декларації «Наявність додатків» у клітинці ФЗ проставляється позначка «+» та у полі «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків – форм фінансової звітності» позначка «+» проставляється у відповідних клітинках, а саме:
- Баланс (Звіт про фінансовий стан);
- Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід);
- Звіт про рух грошових коштів;
- Звіт про власний капітал;
- Примітки до річної фінансової звітності;
- Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва;
- Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва.
Податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених п. 46.4 ст. 46 ПКУ (п. 48.7 ст. 48 ПКУ).
За неподання податкової звітності у строки, визначені законодавством, або її затримку п. 120.1 ст. 120 ПКУ передбачена відповідальність у вигляді штрафної (фінансової) санкції у розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»
10.07.2018 вийшло оновлення спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.26.9.0.
Перелік змін та доповнень (версія 1.26.9.0) (станом на 10.07.2018)
Внесення змін до існуючих документів:
У зв’язку зі зміною електронних форматів і для забезпечення приймання та автоматизованої обробки фінансової звітності банків, яка є додатком до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств та її невід’ємною частиною, відповідно до п. 46.2 ст. 46 розділу І Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, внесено зміни до документів:
► J0902203 – Звіт про фінансовий стан (Баланс);
►J0902303 – Звіт про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіт про фінансові результати);
► J0902603 – Звіт про зміни у власному капіталі (Звіт про власний капітал);
► J0902703 – Звіт про рух грошових коштів за прямим методом;
► J0902803 – Звіт про рух грошових коштів за непрямим методом;
► J0903701 – Проміжний скорочений звіт про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіт про фінансові результати).
Для форм J0112816,J0152816, J0182804 «Додаток ТЦ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» в графі 2 таблиці надано можливість зазначити код нерезидента.
З метою повної реалізації вимог наказу Міністерства фінансів України від 23.03.2018 № 381 внесено зміни до наступних документів:
► F0200420, J0200520 – Додаток 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1)»;
► F/J 0215220 – Додаток 2 «Довідка про суму від’ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)».
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/spetsializovane-klientske-program/
Податок на нерухомість: звірка даних проводиться за заявою платника
Фізичні особи протягом 60 днів з дня вручення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення зобов’язані сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок) (пп. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ)).
Відповідно до пп. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ платники податку, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:
об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
права на користування пільгою із сплати податку;
розміру ставки податку;
нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Довідково: податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (пп. 266.7.2. п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
Затверджено нове Положення про організацію бухгалтерського обліку та контролю для банків України
07.07.2018 набрала чинності постанова Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75, якою затверджено Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України (далі – Положення).
Відповідно до вищевказаного Положення банк зобов’язаний забезпечити:
►документування всіх операцій, що здійснюються його відокремленими підрозділами (складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку);
► своєчасне, повне та достовірне відображення в регістрах бухгалтерського обліку всіх операцій, які здійснюють його відокремлені підрозділи;
► дотримання відокремленими підрозділами вимог облікової політики банку;
► виконання відокремленими підрозділами потрібних процедур внутрішнього контролю;
► формування та зберігання відокремленими підрозділами первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, звітів відповідно до вимог законодавства України;
► формування звітності в розрізі відокремлених підрозділів;
► надання інформації в розрізі відокремлених підрозділів банку зовнішнім користувачам (Національному банку України, органам статистики та іншим органам відповідно до вимог законодавства України).
Постанову № 75 розміщено на головній сторінці офіційного інтернет-представництва Національного банку України у вкладинці «Офіційне опублікування нормативно-правових актів» за посиланням:https://bank.gov.ua/uk/publish/category?cat_id=8804895
Оперативним управлінням ГУ ДФС у Дніпропетровській області припинено діяльність конвертаційного центру
В рамках операції «Рубіж-2018» внесено відомості в ЄРДР за ч. 1 ст. 205 КК України стосовно посадових осіб підприємства м Дніпра.
Проведеними розшуковими і перевірочними заходами встановлено підприємство-імпортер, яке як платник податків, знаходилося в м. Києві та використовувало схему діяльності центру мінімізації митних платежів. Суть схеми полягала у використанні товарів прикриття, а саме імпортувалися товари широкого споживання, по кожній митної декларації декларувалася велика кількість товарних позицій, що розрізняються за ваговими і ціновими характеристиками, з різним податковим навантаженням. У той же час реалізація ввезеного товару декларувалася не в повному обсязі. В результаті були неправомірно сформовані суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в розмірі 52,7 млн. грн.
З метою подальшого незаконного формування податкового кредиту з ПДВ підприємствам транзитно-конветраційних груп і реального сектора економіки вказане підприємство перереєстрували в м Дніпро - змінили адресу реєстрації, директора та засновника.
З метою попередження поширення схемного податкового кредиту, упередження нанесення державі збитків у вигляді несплати податків, на підставі постанови суду у кримінальному провадженні накладено арешт на активи підприємства - суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ на загальну суму 52,7 млн. грн.
В даний час проводяться слідчі дії щодо осіб, причетних до скоєння кримінального злочину з метою пред'явлення підозри за статтями 28, 191, 205, 366 КК України.
Шановні бухгалтера та аудитори!
Прийміть найкращі вітання з професійним святом!
Важко уявити собі галузь національної економіки, де б не використовувалась ваша праця, ваш досвід та професійні знання. Без людей цих професій неможливе існування жодного підприємства, організації, фірми малого, середнього і великого бізнесу. Без сумніву, ці професії надзвичайно важливі і вкрай відповідальні!
Від щирого серця бажаємо вам здоров’я та щастя, розсудливості та впевненості, а також великого успіху, який буде супроводжувати вас у всіх ваших справах!
Електронна звітність: порядок припинення дії договору про визнання електронних документів за ініціативи підписувача
Згідно з п. 14 розділу ІІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (далі – Порядок), дія договору про визнання електронних документів (далі – Договір) та пов’язаних з ним повідомлень про надання інформації щодо електронного цифрового підпису припиняється, зокрема за ініціативи підписувача заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів (далі – Заява про приєднання до Договору) (керівника), поданої з дотриманням передбаченої п. 15 роздлу ІІІ Порядку процедури.
Пунктом 15 розділу ІІІ Порядку визначено, що заява про припинення дії договору про визнання електронних документів (далі – Заява про припинення дії Договору) за формою згідно з додатком 3 до Порядку подається до контролюючого органу (визначеного відповідно до п. 5 розділу ІІІ Порядку) безпосередньо підписувачем Заяви про приєднання до Договору (керівником) із пред’явленням документа, що посвідчує особу, або уповноваженим представником.
Якщо Заява про припинення дії Договору подається представником адресата, до неї долучається оригінал або належним чином оформлена копія документа, який засвідчує повноваження такого представника відповідно до законодавства (п. 15 розділу ІІІ Порядку).
Відповідно до п. 16 розділу ІІІ Порядку Договір вважається припиненим у день настання однієї з подій, зазначених у п. 14 розділу ІІІ Порядку.
Довідково: переглянути та завантажити актуальні форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису можна на офіційному сайті Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД ДФС) у розділі «Отримання послуг електронного цифрового підпису»: www.acskidd.gov.ua/r_kor.
Також для удосконалення процедур ідентифікації та автентифікації клієнтів під час надання послуг електронного цифрового підпису внесено Зміни № 5 до Регламенту АЦСК ІДД ДФС. Переглянути Зміни № 5 до Регламенту АЦСК ІДД ДФС можна у розділі «Отримання послуг електронного цифрового підпису»: https://acskidd.gov.ua
Про заповнення податкової звітності з ПДВ
Доводимо до відома платників ПДВ, що ДФС України у зв’язку з набранням чинності 04.05.2018 наказом Міністерства фінансів України від 23.03.2018 № 381, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.04.2018 за № 451/31903 (далі – наказ № 381), листом від 11.07.2018 № 21051/7/99-99-15-03-02-17 «Про заповнення податкової звітності з ПДВ» (далі – лист № 21051) повідомила наступне.
Наказом № 381 внесено зміни до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість та форми податкової декларації з податку на додану вартість (далі – декларація), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (зі змінами і доповненнями) (далі – наказ № 21). Зокрема, зміни внесено до Додатку 1 (Д1), Додатку 5 (Д5) та до Додатку 9 (Д9) декларації та визначено особливості їх заповнення.
Відповідно до пункту 2 розділу VІІІ наказу № 21 подання податкової звітності за формою, яка враховує зміни, внесені наказом № 381, вперше має здійснюватися за звітний період червень 2018 року (граничний термін подання 20.07.2018), ІІ квартал 2018 року (граничний термін подання декларації 09.08.2018).
Змінами до форми декларації додатки 1, 5 та 9 до декларації викладено в новій редакції.
Додаток 1 (Д1)
У таблиці 1 додатку 1 (Д1) «Коригування податкових зобов’язань згідно зі статтею 192 та пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу» передбачено окремі рядки для відображення коригування податкових зобов’язань в розрізі умовних ІПН 600000000000, визначених за ставкою 7 та ставкою 20 відсотків, які переносяться до рядків 4.1 та 4.2 декларації.
Крім того, Додаток 1 (Д1) доповнено таблицями 1.1 та 1.2.
Додаток 5 (Д5)
У таблиці 1 додатку 5 (Д5) «Операції на митній території України, що оподатковуються податком на додану вартість за основною ставкою та ставкою 7 %, крім ввезення товарів на митну територію України» передбачено окремі рядки для відображення показників в розрізі умовних ІПН 600000000000, які переносяться до рядків 4.1 та 4.2 декларації.
Крім того, Додаток 5 (Д5) доповнено таблицями 1.1 та 1.2
Додаток 9 (Д9)
У таблиці 1 додатку 9 (Д9) «Обсяг податкових зобов’язань з податку на додану вартість з постачання товарів за результатами діяльності за операціями, визначеними пунктом 16-1.3 статті 161 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», розрахований за даними податкових накладних за відповідний звітний (податковий) період, зареєстрованих у ЄРПН» зазначається:
- у рядку 1 – обсяг операцій з постачання товарів за результатами діяльності за операціями, визначеними пунктом 16-1.3 статті 161 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» (без податку на додану вартість), розрахований за даними податкових накладних за відповідний звітний (податковий) період, зареєстрованих у ЄРПН;
- у рядку 2 – сума податку на додану вартість, нарахована за операціями, визначеними пунктом 16-1.3 статті 161 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», відповідно до обсягу постачання товарів, зазначеного в рядку 1 таблиці 1 додатку 9 (Д9).
У таблиці 2 додатку 9 (Д9) передбачено окремий рядок для розрахунку питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів новоствореними платниками (ПВН). Такий розрахунок новоствореними платниками здійснюється виходячи із обсягів постачання (без податку на додану вартість) за кожний звітний (податковий) період, при цьому рядок «Усього» такими платниками не заповнюється.
Детальніше з інформацією про заповнення податкової звітності з ПДВ можливо ознайомитись у листі № 21051, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72968.html
Увага! З 23 липня 2018 року змінюється адреса електронної поштової скриньки ДФС
ДФС України повідомила про зміну адреси електронної поштової скриньки.
З 23 липня 2018 року буде використовуватись e-mail адреса – post@sfs.gov.ua.
Використання e-mail адреси kabmin_doc@sfs.gov.ua – з 23.07.2018 ПРИПИНЯЄТЬСЯ!
Інформація розміщена на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/novini/343862.html
Чи видає орган ДФС довідки фізичній особі, про те, що вона не зареєстрована, як суб’єкт господарювання?
Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про адміністративні послуги» від 06 вересня 2012 року № 5203-VI, адміністративна послуга - результат здійснення владних повноважень суб’єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов’язків такої особи відповідно до закону.
Суб’єктом надання адміністративних послуг на кожну адміністративну послугу, яку він надає відповідно до закону, затверджуються інформаційна і технологічна картки, а у разі якщо суб’єктом надання є посадова особа, - органом, якому вона підпорядковується (п. 1 ст. 8 Закону № 5203).
Надання органами ДФС довідок про наявність у фізичної особи статусу підприємця чинними нормативно-правовими актами не передбачено.
Наказом Державної фіскальної служби України від 13.01.2015 року № 7 «Про затвердження інформаційних карток адміністративних послуг» із змінами та доповненнями встановлено тимчасовий перелік адміністративних послуг, що надаються ДФС та її територіальними органами, до якого не включено послугу з надання довідок про наявність у фізичної особи статусу підприємця.
Водночас з метою забезпечення органів державної влади та учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців відповідно до Закону України 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відомості, що містяться в ЄДР, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених Законом № 755, за їх надання стягується плата (частина перша ст. 11 Закону № 755)
Відповідно до частини третьої ст. 5 Закону № 755 забезпечення ведення ЄДР та надання відомостей з нього належить до повноважень суб’єктів державної реєстрації.
Порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань затверджений наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2016 року № 1657/5.
Чи потрібно завіряти документи, що подаються для розблокування податкових накладних
Копії документів, що подаються на розгляд комісії ДФС для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, завіряти не потрібно.
Такі документи подаються в сканованому вигляді у форматі PDF у вигляді окремих додатків до Повідомлення щодо подання документів про підтвердження реальності здійснення операцій з відповідним накладанням на них електронного цифрового підпису підписувача (підписувачів) та електронної печатки (за наявності).
Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначено п. 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 117.
Уважно заповнюйте КВЕД у заяві на ліцензію з продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів
Відповідно до розпорядження ДФС України від 28.02.2018 р. № 18-р «Про ведення Реєстру виданих, тимчасово призупинених, анульованих ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами», з 02.08.2018 вводиться єдиний зразок заяви, яка заповнюється суб’єктами господарювання в залежності від дії, яку необхідно здійснити.
Зокрема, суб’єктам господарювання в заяві на видачу ліцензії, внесення чергового платежу (щоквартально сплата за ліцензією), переоформлення ліцензії та внесення змін РРО, видачу дубліката ліцензії заповнювати пункт 5. «код та назва виду діяльності» для вказаної дії суб’єктам господарювання необхідно мати діючий код КВЕД, а саме:
47.11 (роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах, переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами);
47.25 (роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах);
47.26 (роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах);
56.10 (діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування);
56.30 (обслуговування напоями).
Як скласти податкову накладну
У випадку отримання кількох авансових платежів протягом одного дня від одного і того ж покупця за один і той же товар в межах одного і того ж договору, не буде вважатися помилкою, коли постачальником буде складена одна податкова накладна на загальну суму таких авансових платежів.
Якщо у цивільно-правовому договорі з покупцем не передбачено складання зведених податкових накладних, та покупець одного і того ж дня оплачує товар кількома авансовими платежами в межах різних цивільно-правових договорів, також не буде вважатися помилкою якщо продавцем буде складена одна податкова накладна на загальну суму таких авансових платежів.
Такі податкові накладні, зареєстровані в ЄРПН, є підставою для включення сум ПДВ, зазначених у них, до складу податкового кредиту відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПКУ).
При цьому датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ у постачальника відповідно до п. 187.1 ПКУ буде або дата отримання попередньої оплати (авансу) від покупців, або дата відвантаження товарів покупцям (в залежності від того, яка з подій настала раніше) не залежно від того в рамках одного чи декількох цивільно-правових договорів відбувається перша подія.
На кожне повне або часткове постачання товарів, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс), платником складається податкова накладна, до якої вносяться дані у розрізі номенклатури постачання товарів.
У разі здійснення постачання товарів одному покупцю два та більше разів на місяць за одним або за різними договорами у відповідності до п. 201.4 ПКУ можливе складання не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведеної податкової накладної на кожного платника податку на загальну суму постачання, здійсненого протягом такого місяця.
Таким чином, дата першої події визначатиметься платником у хронологічному порядку подій (відвантажень чи оплат) по цивільно-правових договорах, укладених платником з покупцем. По факту виникнення за правилом «першої події» податкових зобов’язань у платника виникає обов’язок складення податкових накладних згідно з п. 201.4 або п. 201.7 ПКУ.
Чи може ФОП, який здійснює продаж в магазині на ринку, бути єдинником І групи?
Згідно з п. 291.4 Податкового кодексу України до І групи платників єдиного податку віднесено ФОП, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300 000 гривень.
Отже, фізична особа – підприємець, яка здійснює роздрібний продаж товарів в магазині, що розташований на території ринку, не може бути платником єдиного податку І групи.
Обмеження щодо продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів
Обмеження щодо продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів встановлені Законом України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями.
Зокрема, забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів:
1) особами, які не досягли 18 років;
2) особам, які не досягли 18 років;
3) у приміщеннях та на території навчальних закладів, закладів охорони здоров’я, крім ресторанів, що знаходяться на території санаторіїв;
4) у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, що здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій;
5) у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі);
6) з торгових автоматів;
7) на полицях самообслуговування (крім тютюнових виробів у блоках та алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, пива);
8) поштучно (для тютюнових виробів, крім сигар);
9) у споживчих упаковках, що містять менш як 20 сигарет;
10) з рук;
11) у невизначених для цього місцях торгівлі.
Забороняється продаж товарів дитячого асортименту, що імітують тютюнові вироби.
На час проведення масових заходів сільські, селищні та міські ради в межах відповідної адміністративної території можуть заборонити або обмежити продаж пива (крім пива у пластиковій тарі), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та куріння тютюнових виробів.
Продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов’язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.
У разі відмови покупця надати такий документ продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів такій особі забороняється.
При цьому сільські, селищні та міські ради в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб’єктами господарювання (крім закладів ресторанного господарства) у визначений рішенням таких органів час доби.
Платники податків мають право надіслати заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені через «Електронний кабінет»
Відповідно до п. 5 Порядку взаємодії територіальних органів ДФС України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 № 1146, повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.
В заяві платнику необхідно зазначити напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.
Надіслати заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі платники податків можуть за допомогою приватної частини Електронного кабінету / меню «Листування з ДФС».
Детально дізнатись про роботу Електронного кабінету можна ознайомившись з інструкцією користувача у меню Допомога відкритої частини Електронного кабінету.
Майже півтора мільйона разів платники скористались Загальнодоступним інформаційно-довідковим ресурсом ДФС
Протягом І півріччя 2018 року платники податків скористались Загальнодоступним інформаціно-довідковим ресурсом (ЗІР) 1,4 млн разів та самостійно у зручний для себе час отримали необхідну інформацію за допомогою цього електронного сервісу ДФС.
На сьогоднішній день у ЗІР функціонують 13 розділів, серед яких:
- «Запитання-відповіді з Бази знань»,
- «Необхідно знати»,
- «Актуальні запитання»,
- «Останні зміни в законодавстві»,
- «Інтерактивна мапа»,
- «Ставки податків та зборів»,
- «Інформація з питань митної справи» тощо.
Користувачам ресурсу мають змогу оперативно та у зручній формі отримувати актуальну інформацію щодо змін у податковому, митному та іншому законодавстві, контроль за додержанням якого покладено на ДФС, термінів подання звітності та сплати податків (зборів), ставок загальнодержавних, місцевих податків і зборів та єдиного внеску, а також оподаткування товарів в залежності від обраного митного режиму тощо.
Крім того, для користувачів ресурсу в тестовому режимі працює система фіксації задоволеності платників податків інформаційно-довідковими послугами, яка дає можливість оцінити якість уніфікованих відповідей, розміщених у розділі «Запитання-відповіді з Бази знань».
Станом на 1 липня 2018 року користувачами ЗІР оцінено 111 актуальних відповідей. Рівень задоволеності їх якістю склав 73,6 відсотка.
Також користувачі мережі Інтернет можуть використовувати ЗІР у якості комутатора зв’язку з оператором Контакт-центру ДФС, а саме: у розділі ЗІР «Контакт-центр ДФС» розташовано номер телефону: «0-800-501-007», при натисканні на який в комунікаційних пристроях (телефон, планшет) або комп’ютерах відбувається з’єднання з автовідповідачем Контакт-центру ДФС.
Нагадуємо, що інформація, розміщена в ЗІР, щоденно актуалізується. Доступ до інформації обмежень не має.
Скористатись ЗІР можна через офіційний веб-портал ДФС (вкладка «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс») або безпосередньо через пошукову систему в Інтернет мережі, зазначивши назву ресурсу (докладно про користування ЗІР у розділі «Про ресурс»).
Євген Бамбізов: Повністю подолати контрабанду можливо лише за умови повної фіскалізації готівкових розрахунків
Без повної фіскалізації всіх готівкових розрахунків одних тільки заходів, які запроваджує ДФС на митниці для боротьби з контрабандою, недостатньо. Про це заявив в.о. заступника Голови ДФС Євген Бамбізов під час зустрічі з представниками Європейської Бізнес Асоціації.
«На сьогодні основна проблема контрабанди полягає в необлікованій готівці, основна проблема, так званих, «скруток», які ДФС перекриває за допомогою СМКОР – теж облікована готівка. Тому через те, що відсутня обов’язкова фіскалізація готівкових розрахунків легалізовуються товари, які завозяться контрабандним шляхом», - зазначив Євген Бамбізом.
Наразі для покращення ситуації у сфері готівкових розрахунків запроваджено пілотний проект із застосування новітніх моделей для реєстрації розрахункових операцій - e-Receipt (електронний чек). Це також дозволить спростити та здешевити процес ведення господарської діяльності. Зокрема, йдеться про альтернативу касовим апаратам - замість традиційних РРО бізнес зможе використовувати мобільні телефони, планшети, ноутбуки та інші сучасні засоби комунікації.
Для запуску електронної системи фіскалізації по всьому ланцюгу - від митниці до роздрібної торгівлі - ДФС активно веде консультації з бізнесом. Наразі триває етап розробки технічних вимог до системи, надалі стартуватиме етап тестування, після якого до пілоту долучиться бізнес.
Крім того, ДФС вже впроваджені електронні митні декларації, працює система електронного адміністрування ПДВ.
У перспективі, за словами Євгена Бамбізова, запровадження електронної акцизної марки. Ця система є дієвим інструментом контролю за обігом та виробництвом підакцизних товарів, що також і попереджає появу на ринку фальсифікованої продукції. Він підкреслив, що обов’язково будуть проведені зустрічі з представниками тютюнової та лікеро-горілчаної галузей для обговорення всіх нюансів впровадження новацій. При чому, окремо для кожної галузі.
Зроблено перший крок з врегулювання ситуації, яка склалася з транспортними засобами на іноземній реєстрації
Законопроекти №8487 та №8488 щодо врегулювання ситуації з транспортними засобами з іноземною реєстрацією, у розробці яких активну участь брала ДФС, наразі ухвалені Верховною Радою України у першому читанні.
Зокрема, передбачається удосконалення порядку ввезення громадянами в митному режимі тимчасового ввезення або транзиту транспортних засобів, порядок переміщення та реєстрацію авто з іноземними номерами.
Мова йде про застосування фінансової гарантії, якщо нерезидент переміщує у режимі тимчасового ввезення більш, ніж один транспортний засіб. При транзиті вимога грошової застави в розмірі митних платежів буде розповсюджуватися на резидентів.
При умові ввезення громадянами-резидентами транспортних засобів комерційного призначення необхідно надавати трудовий договір з підприємством-нерезидентом, підтверджений компетентними органами країни реєстрації компанії. Строк ввезення обмежений – 10 днів.
Також законопроектами передбачена обов’язкова реєстрація транспортних засобів, якщо вони ввезені громадянами України на строк понад 30 днів. Зареєструвати таку автівку буде необхідно протягом 10 діб з моменту ввезення.
Крім того, лібералізовані ставки акцизного збору, але при застосуванні коефіцієнтів в залежності від віку автомобіля та об’єму двигуна. Також скасовано обмеження відповідності екологічним нормам (ЄВРО-5) для легкових транспортних засобів, що були у використанні, при їх митному оформленні та реєстрації.
У той же час посилюється й відповідальність громадян за порушення умов тимчасового ввезення або транзиту.
Запропонований інформаційний обмін між ДФС та Державною прикордонною службою щодо фактів наміру перетинання державного кордону України особами, які раніше вже порушували митні правила.
Державна фіскальна служба також буде взаємодіяти з Національною поліцією в частині контролю за дотриманням водіями порядку використання таких транспортних засобів на митній території України, недопущення порушення обмежень, встановлених Митним кодексом України.
Також при їх митному оформленні та реєстрації скасовуються обмеження відповідності екологічним нормам для легкових транспортних засобів, що були в користуванні.
«У законопроекті передбачено майже всі запобіжники і механізми вирішення ситуації, яка склалася з транспортними засобами з іноземною реєстрацією. Після ухвалення закону всі ці автомобілі потрібно буде вивезти за кордон або надати до митного оформлення документи, що підтверджують право власності транспортного засобу, після чого буде надана можливість здійснити митне оформлення», - зазначив в.о. директора Департаменту адміністрування митних платежів ДФС Сергій Тупальський.
У другому читанні парламент планує розглянути законопроекти вже у вересні.
На сьогодні загальне податкове навантаження на транспортні засоби, що були у використанні, складає приблизно 35-45% від вартості автомобіля.
За 6 місяців 2018 року ввезено 49,6 тис. шт. вживаних транспортних засобів зі сплатою митних платежів у сумі понад 3 млрд грн, тобто в середньому 63,4 тис. грн з одного автомобіля.
При ввезенні вживаного легкового автомобіля, наприклад, Skoda Octavia 2010 року вартістю 93,1 тис.грн сплачено 47,5 тис. грн митних платежів, Renault Megane 2012 року випуску вартістю 63,7 тис. грн сплачено 26,3 тис. грн, при ввезенні Renault Scenic 2010 року вартістю 67,7 тис. грн сплачено 41,4 тис. грн.
При лібералізації ставок акцизу податкове навантаження на б/в автівки зменшиться в рази.
Віктор Кривіцький: Необхідно налагодити чітку та збалансовану систему роботи митниць
ДФС вживатиме весь комплекс заходів, які можливо буде використати у рамках діючого законодавства для боротьби з контрабандою. Про це повідомив в.о. заступника Голови ДФС Віктор Кривіцький під час зустрічі з представниками Європейської Бізнес Асоціації.
Він зазначив, що найближчим часом для визначення професійного рівня керівного складу відбудеться заслуховування начальників митниць та митних постів.
«Ми маємо налагодити чітку збалансовану систему роботи митниць, їх взаємодію з податковим блоком та правоохоронними органами, забезпечити високу виконавську дисципліну, максимально реалізовувати аналітичну складову в роботі митників», - підкреслив Віктор Кривіцький.
За його словами, до боротьби з контрабандою необхідно максимально мобілізувати всю правоохоронну систему в країні та налагодити ефективну взаємодію з громадянським суспільством. Зокрема, вже відпрацьований алгоритм спільних дій ДФС та Національної поліції щодо боротьби з контрабандою, про що буде оголошено на спільній нараді в понеділок.
«Присутність поліції на пунктах пропуску однозначно не повинна впливати на щоденне митне оформлення «білого» бізнесу», - наголосив Віктор Кривіцький.
Крім того, наразі необхідний зворотний зв'язок з бізнесом, адже компанії мають можливість реалізовувати в країні завезені контрабандні товари завдяки використанню схем з їх легалізації (оприбуткування). Для ліквідації цього явища необхідно законодавчо вирішити питання щодо неможливості реалізації такого товару без відповідних документів.
Серед комплексу заходів з протидії контрабанді Віктор Кривіцький визначив автоматизацію митних процедур та забезпечення митниць сучасними технічними засобами контролю. Перші 10 електронних стаціонарних сканерів будуть встановлені у пунктах пропуску з найбільшим вантажопотоком на західному кордоні та на кордонах з Росією та Білоруссю.
Результати першого місяця опитування щодо відкритих даних Державної фіскальної служби України
ДФС з 11.06.2018 року розпочала проведення опитування серед аналітиків, представників бізнес-середовища, громадськості та ЗМІ щодо наборів даних, які ДФС оприлюднює у формі відкритих даних відповідно до вимог ст.101 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» зі змінами.
Протягом місяця (період з 11.06.2018 по 11.07.2018) участь в опитуванні взяли понад 1 700 респондентів, що свідчить про «трендовість» відкритих даних ДФС серед громадськості, яка підтверджується результатами опитування.
Більше 97% респондентів задоволені регулярністю оновлення наборів даних у формі відкритих даних на офіційному веб-порталі ДФС (sfs.gov.ua) та на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних (data.gov.ua).
Майже 95% респондентів вважає, що набори даних у формі відкритих даних, які оприлюднюються ДФС, є корисними.
Більше 94% респондентів вважає, що набори даних у формі відкритих даних, які оприлюднюються ДФС є більш зручним способом отримання інформації, ніж надсилання письмових запитів.
Більше 93% респондентів зазначили, що завантаження (перегляд) наборів даних у формі відкритих даних здійснюють з розділу «Відкриті дані» тестова версія офіційного веб-порталу ДФС (sfs.gov.ua).
93% респондентів вважає Реєстр платників податку на додану вартість пріоритетним набором даних у формі відкритих даних.
81% респондентів вважають, що доцільно в Електронному кабінеті розміщувати інформацію про стан оновлення наборів даних у формі відкритих даних на інформаційних ресурсах.
ДФС продовжує здійснювати опитування і запрошує громадськість взяти в ньому участь (sfs.gov.ua/opros2).
Розроблено спільний алгоритм дій з реалізації експерименту щодо протидії ухиленню від сплати митних платежів
Державна фіскальна служба України та Нацполіція розробили спільний алгоритм дій для реалізації експерименту щодо протидії ухиленню від сплати митних платежів.
Механізм містить два блоки: порядок доступу та цілодобового перебування представників МВС у зонах митного контролю (ЗМК) і можливості використання Автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор-2006».
Суть першого розділу полягає в наступному:
посадові особи державних органів, у цьому випадку мова йде про представників Нацполіції, перебувають в зонах митного контролю з дотриманням режиму такої зони та з письмового дозволу начальника митного поста, а в пунктах пропуску через державний кордон – також ще й за погодженням з начальником відповідного органу Держприкордонслужби;
Нацполіція письмово повідомлятиме митниці (за кожною буде закріплений координатор) про наявність оперативної інформації щодо можливих випадків переміщення товарів з порушенням норм законодавства;
підставою для проведення огляду (переогляду) вантажів, транспортних засобів є письмове доручення у рамках кримінального провадження (вичерпний перелік підстав закріплений у постанові Кабміну від 23 травня 2012 року № 467);
при проведенні огляду (переогляду) за ініціативи правоохоронних органів застосовуватимуться засоби фото- та відеофіксації;
в акті про проведення огляду (переогляду) будуть міститися дані про осіб, які були присутні під час його проведення, та їх підписи.
Що стосується другого блоку алгоритму дій, то між ДФС та МВС буде укладена спільна угода про надання доступу до Автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор-2006».
Крім того, фіскальна служба вже отримала перелік посадових осіб Нацполіції, яким буде надано право перебувати в зонах митного контролю. До кінця тижня цей перелік буде переданий до митниць.
Отже, механізм спільних дій передбачає реагування виключно в рамках діючого законодавства. Дії правоохоронців не перешкоджатимуть митному оформленню та не призведуть до необгрунтованих затримок. Всі рішення будуть спрямовані на виявлення порушень митних правил і контрабанди.
Змінено порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого ЄСВ
З 06.07.2018 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 15.05.2018 № 511, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 червня 2018 року за № 692/32144, яким внесено зміни та доповнення до Наказу Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Відповідно до внесених змін з 1 серпня 2018 року Додаток 4 «Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (звітний період серпень місяць 2018 року, термін подання протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду) та Додаток 5 «Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (звітний період за 2018 рік) будуть подаватися за новими формами.
З огляду на зазначене звіти за формами Додатка 4 за звітний період:
липень 2018 року (які подаються з 01 по 20 серпня 2018 року) подаються за формами звітності, затвердженими наказом Мінфіну № 435;
звітність за новими формами, затвердженими наказом № 511, подаватиметься платниками єдиного внеску, починаючи з 1 вересня 2018 року, тобто за звітні періоди починаючи з серпня 2018 року.
Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, розміщений на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Законодавство>ЄСВ>Накази» за посиланням:
http://sfs.gov.ua/ediniy-vnesok-na-zagalnoobovyazkove-/-nakazi/72973.html».
Порядок відображення у фіскальних чеках сум заокруглень
У зв’язку з прийняттям Правлінням Національного банку України постанови від 15.03.2018 № 25 «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів» Державна фіскальна служба України надає роз’яснення щодо заокруглення сум реалізованих товарів (наданих послуг) у фіскальних чеках суб’єктами господарювання, які здійснюють готівкові розрахунки за реалізовані товари (надані послуги) або інші операції з готівкою із використанням реєстраторів розрахункових операцій.
Відповідно до пункту 5 розділу І Положення про форму і зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13, розрахункові документи, що друкуються РРО, можуть містити додаткові дані про проміжний підрахунок загальної суми за чеком, суму здачі та інші дані, зокрема інформацію, яка визначена технічними вимогами до спеціалізованих реєстраторів розрахункових операцій.
Таким чином, суб’єкти господарювання можуть додатково друкувати у реквізитах розрахункових документів загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах фіскального чеку наступним чином:
- після рядка 7 фіскального чеку перед рядком 8 фіскального чеку додати нові рядки «Загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) за чеком до заокруглення» та «заокруглена знижка/заокруглена надбавка»;
- в рядку 8 фіскального чеку «СУМА» зазначати «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення». Саме вказана сума вважається сумою розрахунку за відповідним розрахунковим документом.
До підсумку розрахункових операцій z-звіту та х-звіту відповідно до пунктів 15 та 17 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 №199 (зі змінами), має потрапляти загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), тобто сума з розрахункових документів після заокруглення.
Приклади.
Заокруглення до збільшення:
Загальна вартість товарів, які указані в чеку, становить 35 грн. 49 коп., тоді у рядку «надбавка» вказується – 1 коп., а у рядку «СУМА» зазначається «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення» – 35 грн. 50 коп.
Заокруглення до зменшення:
Якщо загальна вартість товарів, які указані в чеку, становить 35 грн. 44 коп., тоді у рядку «знижка» вказується – 4 коп., а у рядку «СУМА» зазначається «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення» – 35 грн. 40 коп.
До підсумку розрахункових операцій z-звіту та х-звіту потрапляє «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення», у наведених прикладах відповідно 35 грн. 50 коп. та 35 грн. 40 коп.
Порядок розрахунку показника ΣОвердрафт в СЕА ПДВ
Відповідно до пункту 200?.3 статті 200? Податкового кодексу України показник ΣОвердрафт є складовою формули, за якою обраховується сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. ΣОвердрафт – це сума середньомісячного розміру сум податку, які за останні 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені.
Показник ΣОвердрафт щокварталу (станом на 01.01.2016, 01.04.2016, 01.07.2016 ……01.07.2018 і т.д.) протягом перших шести робочих днів такого кварталу підлягає автоматичному перерахунку з урахуванням показника середньомісячного розміру сум податку, які за останні 12 звітних (податкових) місяців станом на дату такого перерахунку, були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені.
Такий перерахунок здійснюється шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком.
Крім того, для розрахунку/перерахунку показника ΣОвердрафт особа має бути зареєстрована платником ПДВ не менше 12 послідовних місяців (без анулювання та повторної реєстрації протягом такого періоду).
В обрахунку показника ΣОвердрафт застосовуються суми нарахувань за попередні 12 місяців по деклараціях з ПДВ/ уточнюючих розрахунках до таких декларацій в частині суми, що підлягає сплаті до бюджету (рядок 18 декларації з ПДВ, уточнюючих розрахунків до таких декларацій), які погашені, в т.ч. відстрочені (розстрочені).
Для перерахунку показника ΣОвердрафт станом на 01.07.2018 застосовуються суми нарахувань у період з 01.07.2017 по 30.06.2018 включно.
У Новомосковську проведено кущовий семінар для платників
У приміщенні Новомосковської міської ради фахівцями Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та Новомосковської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено кущовий семінар для платників податків Новомосковського регіону.
Податківці ознайомили бухгалтерів підприємств і організацій та фізичних осіб – підприємців з останніми змінами податкового законодавства. Зокрема розглянуті актуальні питання щодо справляння податку з доходів фізичних осіб, адміністрування єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, особливості справляння плати за землю для фізичних осіб.
Особливу увагу на семінарі приділено експериментальному проекту щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій. Присутнім роз’яснені переваги та перспективи впровадження інноваційної електронної системи e-Receipt.
Під час заходу фахівці фіскальної служби звернули увагу на найбільш поширені помилки, які допускаються платниками при заповненні звітності, та закликали надавати її засобами телекомунікаційного зв’язку.
Наприкінці семінару присутні мали можливість задати питання фахівцям фіскальної служби, а також отримали друковану продукцію на податкову тематику.
Подібні зустрічі є надзвичайно важливими, адже дають змогу вирішити нагальні питання шляхом конструктивного діалогу та підвищити рівень податкової обізнаності населення.
Про застосування положень п. 139.3 ст. 139 Податкового кодексу України, у редакції, чинній до 01.01.2018
ДФС України про застосування положень п. 139.3 ст. 139 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у редакції, чинній до 01.01.2018 листом від 12.07.2018 № 21197/7/99-99-15-02-02-17 (далі – лист ДФС № 21197), повідомила наступне.
У практичній діяльності платників було виявлено актуальне питання у процесі застосування Узагальнюючої податкової консультації щодо застосування положень п. 139.3 ст. 139 Кодексу стосовно порядку врахування перевищення резерву над розміром встановленого ліміту, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 03.04.2018 № 400 (далі – Консультація), яке стосується двох можливих варіантів розрахунку різниці між розміром резервів та лімітом у випадку перевищення резерву станом на 01 січня 2015 року, розрахованого згідно з п. 21 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, що наведений у питанні 1 цієї Консультації.
З метою відпрацювання єдиного алгоритму для застосування п. 139.3 ст. 139 Кодексу Державна фіскальна служба України звернулася до Міністерства фінансів України листом від 05.06.2018 № 1640/4/99-99-15-02-02-13 для узгодження питання порядку розрахунку різниці між розміром резервів та лімітом у випадку наявності перевищення резерву станом на 01 січня 2015 року, розрахованого згідно з п. 21 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Після обговорення на засіданнях робочих груп, які створені при Міністерстві фінансів України, листом від 27.06.2018 № 11210-09-10/17443 Міністерство фінансів України (далі – лист МФУ № 11210-09-10/17443) висловило свою позицію, яка полягає у наступному.
Підпунктом 139.3.1 п. 139.3 ст. 139 Кодексу у редакції, чинній до 01.01.2018, встановлено, що банки та небанківські фінансові установи, крім страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, корпоративних інвестиційних фондів та адміністраторів недержавних пенсійних фондів, визнають для оподаткування резерв, сформований у зв’язку із знеціненням (зменшенням корисності) активів згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням вимог підпунктів 139.3.2 – 139.3.4 цього пункту.
Підпунктами 139.3.3 і 139.3.4 п. 139.3 ст. 139 Кодексу у редакції, чинній до 01.01.2018, передбачено коригування (збільшення/зменшення) фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду для обчислення платниками податку на прибуток підприємств.
Так, зокрема, пп. 1 пп. 139.3.3 п. 139.3 ст. 139 Кодексу у редакції, чинній до 01.01.2018, встановлено порядок збільшення фінансового результату до оподаткування на суму перевищення розміру резерву станом на кінець податкового (звітного) періоду, над лімітом, 20 відсотків (на період з 01 січня 2015 року до 31 грудня 2015 року – 30 відсотків, на період з 01 січня 2016 року до 31 грудня 2018 року – 25 відсотків) сукупної балансової вартості активів, знецінення яких визнається шляхом формування резерву, збільшеної на суму резерву, за такими активами згідно з даними фінансової звітності за податковий (звітний) період.
Абзацом другим цього підпункту визначено, що коригування фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду не здійснюється у розмірі зазначеного перевищення резерву, що виникло у попередніх податкових (звітних) періодах.
Порядок коригування фінансового результату до оподаткування, визначений підпунктами 139.3.3 і 139.3.4 п. 139.3 ст. 139 Кодексу у редакції, чинній до 01.01.2018 Кодексу, був запроваджений у Кодексом починаючи з 01 січня 2015 року у зв’язку із зміною методологічного підходу визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за даними фінансової звітності, яка складається банками відповідно до вимог міжнародних стандартів фінансової звітності.
Таким чином, відповідно до п. 21 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу банки були зобов’язані здійснити перерахунок резерву у зв’язку із знеціненням (зменшенням корисності) активів станом на 01 січня 2015 року.
Резерв, сформований банком у зв’язку із зменшенням корисності активів згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності станом на кінець 2014 року, у сумі, що не перевищує ліміт у розмірі 30 відсотків вартості, яка розраховується як сукупна балансова вартість активів, знецінення яких визнається шляхом формування резерву, збільшена на суму резерву за такими активами, згідно з даними фінансової звітності за 2014 рік, вважається резервом на 01 січня 2015 року, визнаним для оподаткування.
При цьому сума перевищення резерву над таким лімітом не змінює об’єкт оподаткування поточного або попередніх податкових (звітних) періодів, у тому числі не збільшує та не зменшує фінансовий результат до оподаткування, та вважається перевищенням резерву, що виникло у попередніх звітних (податкових) періодах.
Тож, положення абзацу другого пп. 1 пп. 139.3.3 п. 139.3 ст. 139 Кодексу у редакції, чинній до 01.01.2018, застосовуватиметься банками з урахуванням вимог п. 21 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу щодо суми перевищення резерву над лімітом, яке вважається таким, що виникло у попередніх податкових (звітних) періодах станом на 01 січня 2015 року.
Таким чином, для розрахунку суми збільшення фінансового результату до оподаткування на підставі положення пп. 1 пп. 139.3.3 п. 139.3 ст. 139 Кодексу у редакції, чинній до 01.01.2018, у наступних податкових (звітних) періодах сума перевищення резерву над лімітом станом на кінець кожного з таких періодів порівнюється із перевищенням резерву, що виникло у попередніх податкових (звітних) періодах (включаючи перевищення резерву, розраховане згідно з п. 21 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу), не залежно від того, чи здійснювалось коригування фінансового результату до оподаткування у попередньому податковому (звітному) періоді.
Враховуючи висновок Міністерства фінансів України, викладений у листі МФУ № 11210-09-10/17443, для застосування положень п. 139.3 ст. 139 Кодексу у редакції, чинній до 01.01.2018, у наступних податкових (звітних) періодах у частині порядку врахування перевищення резерву над розміром встановленого ліміту та прикладу розрахунку різниці між розміром резервів та лімітом у випадку наявності перевищення резерву станом на 01 січня 2015 року (включаючи перевищення резерву, розраховане згідно з п. 21 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу), наведеного у питанні 1 Консультації, необхідно використовувати варіант розрахунку № 1, наведений у таблиці листа ДФС № 21197, як такий, що відповідає вимогам Кодексу.
Детальніше з листом ДФС № 21197 можна ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72974.html
Про податковий облік курсових різниць від перерахунку сформованих страхових резервів за активами в іноземній валюті
ДФС України у листі від 12.07.2018 № 21198/7/99-99-15-02-02-17 «Про податковий облік курсових різниць від перерахунку сформованих страхових резервів за активами в іноземній валюті» (далі – лист ДФС № 21198) повідомила стосовно порядку податкового обліку курсових різниць від перерахунку сформованих страхових резервів за активами в іноземній валюті.
Лист ДФС № 21198 розміщенно на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72975.html
До уваги платників акцизного податку!
У зв’язку з введенням в експлуатацію з 02.08.2018 програмного забезпечення «Ліцензування виробництва та обігу (спирт, алкогольні напої, тютюнові вироби)» та відповідно до розпорядження ДФС України від 28.02.2018 № 18-р «Про ведення Реєстру виданих, тимчасово призупинених, анульованих ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами», з 02.08.2018вводиться єдиний зразок заяви щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, яка заповнюється суб’єктами господарювання залежно від дії, яку необхідно здійснити, а саме:
? видача ліцензії;
? внесення чергового платежу (щоквартальна сплата за ліцензію);
? переоформлення ліцензії та внесення змін до РРО;
? видача дубліката ліцензії;
? анулювання ліцензії.
Слід зазначити, що для оформлення нової ліцензії, видачі дубліката ліцензії, подовження терміну дії ліцензії до органів ДФС необхідно надавати платіжні документи (квитанція, платіжне доручення) по кожній заяві окремо (тютюнові вироби та алкогольні напої), тобто, окремий пакет документів подається на оформлення по кожному торговельному об’єкту.
Чи можливо включити до податкової знижки витрати на лікування?
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.1 розд.ХІХ Податкового кодексу України, платники податку зможуть скористатися правом на податкову знижку по витратах, понесених на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім’ї І ступеня споріднення, у разі набуття чинності закону про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.
Станом на 1 січня 2018 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування не набув чинності, тому податкова знижка по витратах, понесених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім’ї І ступеня споріднення (п.п.166.3.4 п.166.3 ст.166 ПКУ), за наслідками 2017 року платникам не надається.
Терміни подання податкової декларації та сплати туристичного збору
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до пп. 268.7.3 п. 268.7 ст. 268 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) базовий податковий (звітний) період з туристичного збору дорівнює календарному кварталу.
Форма податкової декларації туристичного збору затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 № 636 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.07.2015 за № 912/27357.
Підпунктом 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ визначено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Згідно з пп. 268.7.1 п. 268.7 ст. 268 ПКУ сума туристичного збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням податкових агентів.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації.
Не забудьте повідомити фіскальні органи про зміну прізвища або місця проживання
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що згідно зі ст.67 Конституції України кожен громадянин зобов’язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.70.7 ст.70 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи - платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки платника податків або повідомлення. Відомості про зміну даних подаються платником податку протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою 5-ДР до контролюючого органу за своєю податковою адресою, а фізична особа, яка не має постійного місця проживання в Україні, – до контролюючого органу за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування.
Пунктом п.45.1 ст.45 ПКУ передбачено, що платник податків зобов’язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одну податкову адресу.
На реконструкцію доріг буде спрямовано 1 млрд 785 млн грн додаткових надходжень митних платежів
У січні – червні 2018 року додаткові надходження митних платежів, які у рамках експерименту мають бути спрямовані на реконструкцію доріг, складають 1 млрд 785 млн грн.
Нагадаємо, що експеримент з фінансового забезпечення реконструкції та поточного ремонту автомобільних доріг триває з вересня 2015 року. Відповідно до нього 50% від суми перевиконання щомісячних планових митних платежів (мито, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів, податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів) направляється у спеціальні фонди відповідних регіональних бюджетів.
Спочатку пілотний проект проводився в Одеській, Волинській, Львівській та Чернівецькій областях. Минулого року участь в експерименті взяли всі митниці ДФС. На поточний рік експеримент було подовжено.
Уточнююча звітність платниками подається до дати початку проведення перевірки, яка вказана у копії наказу
Повідомляємо, що п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.
Це правило не поширюється на випадки, встановлені ст. 177 ПКУ.
Згідно з п. 77.4 ст. 77 ПКУ про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Враховуючи вищевикладене, платник податків може подати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору до дати початку проведення перевірки, яка вказана у копії наказу про проведення документальної планової перевірки та письмовому повідомленні про її проведення.
Сплата податку на нерухомість за житло, яке належить дитині-сироті
Відповідно до пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Згідно з пп. «д» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину не є об’єктами оподаткування податком.
Отже, якщо житло належить дитині-сироті, то податок за такий житловий об’єкт не сплачується.
Податковий календар на 20 липня 2018 року
п’ятниця, 20 липня 2018 року, останній день подання:
- податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2018 року платниками, у яких податковий період дорівнює календарному місяцю;
- податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за червень 2018 року у разі неподання податкової декларації на 2018 рік;
- податкової декларації з рентної плати за червень 2018 року з розрахунком:
►рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
► рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;
► рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
► рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;
- звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма № Д4 (місячна) за червень 2018 року;
- декларації акцизного податку за червень 2018 року*
*Увага! Суми податку з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання із сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, діючих відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ), виробниками тютюнових виробів сплачуються до бюджету протягом п’яти робочих днів після отримання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання податкової декларації (пп. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 ПКУ);
останній день сплати:
- авансового внеску з єдиного податку на липень 2018 року платниками єдиного податку 1-ої та 2-ої груп;
- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за червень 2018 року, крім гірничих підприємств.
Відбулось засідання робочої групи Громадської ради при ГУ ДФС у Дніпропетровській області
В приміщенні ГУ ДФС у Дніпропетровській області 18 липня 2018 року відбулось засідання робочої групи Громадської ради при ГУ ДФС у Дніпропетровській області.
Під час засідання обговорювались актуальні питання в організації роботи центрів обслуговування платників при ДПІ (ОДПІ) Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі – ЦОП). Надано пропозиції щодо удосконалення та покращення роботи ЦОПів.
У ході засідання вирішено низку інших питань стосовно діяльності Громадської ради.
Електронне декларування за митними деклараціями на Дніпропетровській митниці ДФС
Кількість електронних митних декларацій (далі – ЕМД), оформлених на бланку єдиного адміністративного документу у т.ч. у відсотковому відношенні до загальної кількості оформлених митних декларацій складає у червні 2018 року 12461 шт. (99,6 %).
У порівнянні з аналогічним періодом минулого року (з 01.06.2017 по 30.06.2017) відсотковий показник кількості оформлених ЕМД збільшився на 0,6 % та складає 99,6%.
Також, у порівнянні з травнем 2018 року у червні поточного року відсотковий показник кількості оформлених ЕМД збільшився на 0,6 % та складає 99,6%.
За півроку місцеві бюджети Дніпропетровщини одержали майже на 2 мільярди гривень більше ніж торік
«Доходи місцевих бюджетів Дніпропетровської області за січень – червень 2018 року склали 11 мільярдів 558,3 мільйони гривень, що на 20,7%, або на 1 мільярд 983,0 мільйони гривень більше рівня 2017 року», - повідомила виконуюча обов’язки начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.
Вона також зазначила, що більше половини надходжень в місцеві скарбниці регіону забезпечує податок на доходи фізичних осіб. Його сума склала 6 мільярдів 615,8 мільйонів гривень. Це на 1 мільярд 459,4 мільйони гривень більше фактичних надходжень першого півріччя минулого року.
Наступною за фінансовою потужністю складовою доходів місцевих бюджетів області є плата за землю. Власники землі та землекористувачі сплатили у розмірі 1 мільярд 828,8 мільйонів гривень.
Ще одним важливим джерелом доходів місцевих громад Дніпропетровщини є єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва. Так, протягом шести місяців цього року до кошиків місцевих бюджетів області від суб’єктів господарювання надійшло 1 мільярд 47,9 мільйонів гривень єдиного податку, що на 231,4 мільйони гривень більше минулорічних надходжень.
