“Роттердам плюс”: що варто знати про розрахунок тарифу за електроенергію

24tv.ua, 17 травня 2018. Опубликовано 08:15 21 мая 2018 года Розмови про ціноутворення на ринку електроенергії уже майже два роки неможливі без згадування голосної назви “Роттердам плюс”. Якщо раптом ви досі не розібралися, при чому ця назва до оплати за електрику — сайт “24” зібрав для вас усі факти.

Що таке “Роттердам+”

Це методика формування ціни на паливну складову (а саме вугілля) при виробництві електроенергії на теплових електростанціях в Україні.

Діяти почала у травні 2016 року, як результат втрати Україною контролю над частиною Донецького вугільного басейну — через війну на Донбасі. Оскільки донбаське вугілля майже цілком потрапило під контроль окупантів, українська влада для забезпечення енергонезалежності прийняла рішення купувати вугілля на міжнародній біржі у Нідерландах, куди воно, в свою чергу, потрапляє з Південно-Африканської Республіки та Південної Америки.

Нацкомісія з питань енергетики та комунальних послуг розробила (зокрема, автором вказують Дмитра Вовка, керівника НКРЕКП) і затвердила цю методику. У відомстві запевнили, що формула усуне ручне регулювання цін, забезпечить незалежність від постачань із зони АТО, позбавить Україну від проблем з достатністю вугілля для опалювального сезону.

Як рахуються ціни за методикою

Вартість палива визначає наступна формула: ціна вугілля у портах Амстердам — Роттердам — Антверпен + вартість його доставки в Україну. Транспортування до українського порту та залізничний транспорт територією України на склади ТЕС входять у вартість доставки.

Ціна вугілля визначається як середня ціна на Європейському ринку за 12 місяців, які передують місяцю встановлення прогнозованої оптової ринкової ціни (тому некоректні порівняння з ціною на біржі Роттердама на певну дату).

І факт — з січня по листопад 2016 року ціна теплової електроенергії в Україні зросла вдвічі.

Чому формула “Роттердам+” — скандальна

Відповідно до методики, українські ТЕС повинні були укласти контракти з іноземними контрагентами на поставку антрацитової марки вугілля, перевести котли з антрацитної групи вугілля на газову, яке добувається в Україні. Ціна на вугілля, видобутого з державних шахт, мала дорівнювати ціні за вугілля по “Роттердам+”, що мало зменшити потребу в державній підтримці вугільної галузі.

Однак, за поясненням нардепа Лева Підлісецького, ТЕС купують вугілля на окупованій території за ціною від 600 до 1100 гривень за тонну, проте в тариф вкладають ціну вугілля як основної складової собівартості 1800-2000 гривень за тонну. При цьому блоки майже не переводяться на газову групу. А вугілля на державних шахтах у 2016 році закуповувалось за ціною близько 1300 гривень/тонна, а не за ціною “Роттердам+”, хоча в тариф вкладалось як “роттердамське”. Поза тим, шахти є одним з найбільших боржників за електроенергію і платять вони за неї за “роттердамським” тарифом, хоча державне вугілля постачалось на ТЕС за ціною 1300 гривень/тонна. Відтак “Роттердам+” жодним чином не сприяв збалансованості діяльності державних шахт і зменшенню розміру державної підтримки.

Судові справи довкола “Роттердам+”

Про корупційність методики заявляли і експерти, і депутати, і чиновники.

У березні 2017 року відразу чотири особи оскаржували дію формули “Роттердам плюс” в суді. Але Київський апеляційний господарський суд залишив дію методики в силі, позови відхилив.

Трохи пізніше, 24 березня 2017 року Національне антикорупційне бюро України розпочало досудове розслідування проти посадовців Нацкомісії. Причина — зловживання службовим становищем у зв"язку з методикою “Роттердам плюс”.

Але в липні Солом"янський районний суд міста Києва відмовився задовольнити клопотання детективів НАБУ щодо тимчасового доступу до документів десяти банків, пов"язаних із рахунками та рухом грошей “Центренерго” та “ДТЕК Дніпроенерго”. У вересні натомість детективам НАБУ цей суд дозволив тимчасовий доступ до рахунків “ДТЕК Дніпроенерго” в “Укрсоцбанку”.

17 серпня 2017 року НАБУ провело обшуки в будівлі НКРЕКП.

Нині розслідування “корупційності” “Роттердаму+” триває. Зокрема, у травні цього року стало відомо, що детективи НАБУ розслідують зловживання та порушення відносно “Роттердаму+” у компанії ДТЕК Ріната Ахметова.

Бути чи не бути “Ротттердаму+” в Україні

У серпні генпрокурор Юрій Луценко заявляв перед нардепами, що формула “Роттердам+” сприяє розкраданню бюджетних коштів, і вся ця методика — “мафіозна загроза”.

Виглядає, що “за” “Роттердам+” виступають лише в НКРЕКП, генеруючі компанії та трейдери, які отримують прибуток від формули. Нацкомісія вустами Дмитра Вовка восени минулого року заявляла, що “Роттердам+” НКРЕКП планує скасувати тоді, коли впровадять ринок електроенергії. Але останнє слово може бути за правоохоронцями, зокрема, НАБУ.

Яніна ТКАЧУК