Проект закону, що передбачає збільшення перехідного періоду для мовної статті Закону «Про освіту» до 2023 року, має пройти 5 Комітетів ВРУ і після цього потрапить у зал, – Лілія Гриневич

Проект закону, що передбачає збільшення перехідного періоду для мовної статті Закону «Про освіту» до 2023 року, для голосування у залі парламенту має пройти 5 профільних комітетів Верховної Ради: науки і освіти, національних меншин, протидії корупції, європейської інтеграції та бюджетний комітет. Про це повідомила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич під час зустрічі з делегацією представників Ради Європи (РЄ).

«Зі свого боку ми прийняли рекомендації Венеційської комісії та зараз працюємо над їх імплементацію. Ви можете ознайомитися з "Дорожньою картою імплементації статті 7 "Мова освіти" Закону України "Про освіту". Тут  ми пропонуємо до розгляду графік консультацій, наш план дій щодо реалізації інших рекомендацій Венеційської комісії. Також хочу повідомити, що Уряд вже подав до парламенту і у Верховній Раді зареєстровано проект закону, що передбачає видовження перехідного періоду до 5 років – з 2017 до 2023 року», – розповіла Міністр представникам делегації.

До її складу увійшли  Режі Брійя, спеціальний радник Генерального Секретаря Ради Європи в Україні, Клаудія Лучіані, голова Директорату Ради Європи з питань демократичного врядування та протидії дискримінації, Мортен Енберг, голова Офісу РЄ в Україні.

Лілія Гриневич наголосила, що МОН вдячне Венеційській комісії за цю рекомендацію, оскільки видовження перехідного періоду насамперед потрібно з педагогічної точки зору. Так, наразі необхідний час для підготовки дітей та шкіл  з мовою навчання національних меншин до вивчення окремих предметів українською мовою. Передусім, йдеться про вдосконалення вивчення української мови в школах, щоб діти були готові до навчання українською, для підвищення кваліфікації вчителів тощо.

«Вже в бюджет на 2018 рік ми заклали кошти на підвищення кваліфікації вчителів у школах з мовою національних меншин, також передбачено близько 46 млн гривень на закупівлю обладнання в класи української мови в школах з мовою навчання національних меншин. Учителі української мови в цих школах також  отримують набавку за престижність праці не менш як 20%», – зазначила Міністр.

На прохання делегації вона також докладніше розповіла про перебіг консультацій з угорською меншиною.

«Ми почали процес консультацій з меншинами ще до висновку Венеційської комісії. Загалом з угорською громадою у нас відбулося вже три раунди консультацій – у Києві, Ужгороді, а також Берегові – регіоні компактного проживання угорської меншини. Після висновків Венеційської комісії ми продовжили консультації щодо імплементації статті і зосередились на обговоренні мовної статті у проекті закону «Про загальну середню освіту», що розшиватиме положення статті 7 Закону «Про освіту». Такі консультації, доволі конструктивні, відбулися з представниками усіх меншин, окрім угорської, що відмовилась приїхати. Зокрема, одним із аргументів було те, що група народних депутатів, які здебільшого представляють Опозиційний блок, зробили подання до Конституційного Суду, в якому оскаржують статтю 7 Закону «Про освіту». На думку лідерів громадських організацій, що представляють угорську громаду,  до висновку КС подібні консультації є передчасними. Для нас же очевидно, що це штучне затягування переговорного процесу», – пояснила Міністр.

Представники делегації підтримали намір МОН продовжувати консультації з меншинами. А також зазначили, що відкритість та прозорість Уряду України в цих питаннях допомагає показати добру волю та готовність України до конструктиву.

Нагадуємо, що раніше Верховний комісар ОБСЄ з питань національних меншин Ламберто Заньєр виступив із заявою на підтримку двомовної освіти в школах з мовою навчання національних меншин в Україні ( https://mon.gov.ua/ua/news/verhovnij-komisar-obsye-pidtrimav-dvomovnu-osvitu-v-ukrayini).