Приватизація та окупація - основні новели від Верховної Ради

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, відкривши пленарне засідання, нагадав, що сьогодні буде продовжено розгляд правок до законопроекту про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях №7163. Залишилося розглянути 49 правок.

А.Парубій також зазначив, що після ухвалення рішення щодо законопроекту №7163 наступним буде розглядатися законопроект про приватизацію державного майна №7066 та розповів про інші питання, заплановані сьогодні до розгляду.

Народні депутати продовжили розглядати правки до законопроекту про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях №7163.

Після закінчення розгляду всіх правок головуючий надав заключне слово представнику профільного комітету - секретарю Комітету з питань національної безпеки і оборони Іван Віннику.

Доповідач поінформував про пропозиції Комітету щодо повернення до розгляду рядку правок та внесення деяких техніко-юридичних до законопроекту, на яких наполягає Комітет.

Із заключним словом виступили представники депутатських фракцій і груп.

Народні депутати повернулися та під час голосування 264 голосами підтримали правку № 649 народного депутата О.Рябчина.

Головуючий поставив на голосування законопроект №7163 для прийняття у другому читанні та в цілому з правками, які озвучив доповідач під стенограму, та з техніко-юридичними правками.

280 голосами законопроект було прийнято у другому читанні та в цілому.

Прийнято Закон "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях".

Законодавчим актом визначено особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях.

Законом встановлено, що «тимчасово окупованими територіями у Донецькій та Луганській областях на день ухвалення цього Закону визнаються частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють загальний ефективний контроль».

Законом встановлено, що «правовий статус тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, а також правовий режим на зазначених територіях визначаються цим Законом, Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права».

Згідно із Законом, «тимчасова окупація Російською Федерацією територій України, визначених  частиною першою статті 1 цього Закону, незалежно від її тривалості є незаконною і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав».

Актом встановлено, що «діяльність збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного гуманітарного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв’язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, які додаються до заяви про державну реєстрацію народження особи та заяви про державну реєстрацію смерті особи відповідно».

Згідно із Законом, «відповідальність за моральну та матеріальну шкоду, завдану державі Україна, органам державної влади та органам місцевого самоврядування, фізичним та юридичним особам, покладається на Російську Федерацію».

У межах тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях діє особливий порядок забезпечення прав і свобод цивільного населення, визначений цим Законом, іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.

Законом встановлено: «за державою Україна, територіальними громадами сіл, селищ, міст, розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб’єктами публічного права зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях».

Визначений Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» порядок регулювання правочинів та реалізації прав суб’єктів, визначених частинами шостою і сьомою цієї статті, поширюється з урахуванням необхідних змін (mutatis mutandis) на тимчасово окуповані території України у Донецькій та Луганській областях, крім порядку в’їзду осіб на тимчасово окуповані території в Донецькій та Луганській областях та виїзду з них, що встановлюється відповідно до цього Закону, та порядку територіальної підсудності справ, підсудних розташованим на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях судам, що встановлюється відповідно до Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції».

Законом встановлено, що «особи, які беруть участь у збройній агресії Російської Федерації або залучені до участі в окупаційній адміністрації Російської Федерації, несуть кримінальну відповідальність за діяння, що порушують законодавство України та норми міжнародного гуманітарного права.»

Згідно із Законом, «державна політика із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях базується на Конституції та законах України, міжнародних договорах, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, принципах і нормах міжнародного права».

Цілями державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях є:

1) звільнення тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях та відновлення на цих територіях конституційного ладу;

2) захист прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб;

3) забезпечення незалежності, єдності та територіальної цілісності України.

Законом встановлено, що «Російська Федерація як держава-окупант відповідно до IV Гаазької конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додатка до неї: Положення про закони і звичаї війни на суходолі від 18 жовтня 1907 року, IV Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року та Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І), від 8 червня 1977 року зобов’язана забезпечити захист прав цивільного населення та створити необхідні умови для його життєдіяльності.

Факт остаточного виведення та повної відсутності всіх збройних формувань Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях у порядку, визначеному цим Законом, встановлюється Міністром оборони України та Міністром внутрішніх справ України шляхом спільного подання Президентові України, який виключно на цій підставі приймає відповідне рішення.»

Прикінцевими і перехідними положеннями встановлено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Цей Закон діє без шкоди для невіддільного суверенного права України на тимчасово окуповану Російською Федерацією територію Автономної Республіки Крим та міста Севастополя та заходів, спрямованих на відновлення територіальної цілісності України у межах її міжнародно визнаного державного кордону.

Законом внесено зміни до законів України: «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про військово-цивільні адміністрації», «Про правовий режим воєнного стану», «Про Збройні Сили України», «Про прокуратуру», «Про судовий збір», «Про боротьбу з тероризмом», «Про контррозвідувальну діяльність».

Закон прийнято з техніко-юридичними правками.

Проект Закону зареєстровано за №7163.

Народні депутати почали розгляд у другому читанні проекту Закону про приватизацію державного майна (нова редакція) №7066.

Голова Комітету з питань економічної політики Андрій Іванчук доповів підготовлений до другого читання законопроект. Він повідомив, що під час підготовки до законопроекту надійшло 733 правки, 501 з яких враховано, 232 відхилено.

Парламентарії розпочали правок до законопроекту.

Перед перервою Голова Верховної Ради України Андрій Парубій запросив народних депутатів на відкриття чергової постійно діючої експозиції Музею українського парламентаризму з нагоди 100-літнього ювілею проголошення незалежності Української Народної Республіки 22 січня 1918 року.

Після перерви народні депутати продовжили розгляд правок до законопроекту про приватизацію державного майна №7066.

Після завершення розгляду всіх правок головуючий надав слово Прем’єр-міністру Володимиру Гройсману, який звернувся до народних депутатів з проханням підтримати цей дуже важливий законопроект.

Голова Комітету з питань економічної політики Андрій Іванчук зачитав під стенограму пропозиції, які пропонується врахувати в остаточній редакції законопроекту.

А.Іванчук попросив повернутися до правок №612 і поставити її на підтвердження.

Народні депутати підтримали правку.

За результатами голосування законопроект №7066 266 голосами був прийнятий у другому читанні та в цілому.

Прийнято Закон "Про приватизацію державного і комунального майна".

Закон прийнято в новій редакції, у якому з метою уніфікації та оптимізації законодавства з питань приватизації, удосконалюються механізми та процедури приватизації, прискорюються процеси приватизації тощо.

Закон регулює правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна  та майна, що належить Автономній Республіці Крим.

Згідно із Законом, «основною метою приватизації є прискорення економічного зростання, залучення іноземних і внутрішніх інвестицій, зменшення частки державної або комунальної власності у структурі економіки України шляхом продажу об’єктів приватизації ефективному приватному власнику.»

Законом встановлено, що приватизація здійснюється на основі таких принципів:

законності;

відкритості та прозорості;

рівності та змагальності;

державного регулювання та контролю;

продажу об’єктів приватизації з урахуванням особливостей таких об’єктів;

захисту економічної конкуренції;

створення сприятливих умов для залучення інвестицій;

повного, своєчасного та достовірного інформування про об’єкти приватизації та порядок їх приватизації;

забезпечення конкурентних умов приватизації.

Дія цього Закону не поширюється на приватизацію об’єктів державного житлового фонду, у тому числі гуртожитків.

Дія цього Закону не поширюється на відчуження належних державі пакетів акцій у порядку передбаченому статтями 65, 65¹, 65², 65³, 68 та 69 Закону України «Про акціонерні товариства».

Дія цього Закону не поширюється на дії суб’єктів управління, спрямовані на вихід з складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю, учасником якого є держава або територіальна громада і розмір державної або комунальної частки становить 50 або менше відсотків.

Згідно із Законом, приватизація (відчуження) майна, що перебуває у комунальній власності, здійснюється органами місцевого самоврядування відповідно до вимог цього Закону.

Законом встановлено, що приватизація земель державних і комунальних підприємств, установ та організацій регулюється Земельним кодексом України.

Актом встановлено, що приватизації не підлягають казенні підприємства та об’єкти, необхідні для виконання державою своїх основних функцій, для забезпечення обороноздатності держави, та об’єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України.

Законом встановлена класифікація об’єктів приватизації, визначені суб’єкти приватизації, повноваження державних органів приватизації у сфері приватизації, порядок і способи приватизації.

Перелік об’єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Фонду державного майна України, а переліки об’єктів малої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, затверджуються Фондом державного майна України.

Перелік об’єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, ухвалюється місцевою радою. Включення нових об’єктів до цього переліку здійснюється шляхом ухвалення окремого рішення щодо кожного об’єкта комунальної власності.

Законом визнано такими, що втратили чинність, закони України «Про приватизацію державного майна», «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі», «Про особливості приватизації підприємств, що належать до сфери управління Міністерства оборони України», «Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва», «Про призупинення приватизації підприємств нафтопереробної промисловості України». «Про Державну програму приватизації» та ряд Постанов Верховної Ради України.

Закон прийнято з техніко-юридичними правками.

Проект Закону зареєстровано за №7066.

Народні депутати включили до порядку денного сесії законопроект про схвалення рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2018 році для участі у багатонаціональних навчаннях.

За результатами голосування парламентарії не підтримали включення до порядку денного сесії чотири законопроекти про Вищий антикорупційний суд, законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей управління державними банками і проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності дрібних фермерських господарств і деконцентрації повноважень у сфері земельних відносин.

Головуючий закрив ранкове засідання.