Хто експортує вугілля з України

Бизнес Цензор, 26 июля 2016.
Опубликовано 16:19 26 июля 2016 года


Заступник “міністра енергетики ЛНР”, бізнес-партнер губернатора Донеччини часів Януковича, Рінат Ахметов, мешканка Донецька, син відомого луганського авторитету, та інші.

За даними Державної фіскальної служби (ДФС), які є в розпорядженні БЦ, протягом шести місяців 2016 року Україна офіційно експортувала 90 тисяч тонн сортового вугілля марки “А” (антрацит).

Це невеликий обсяг, якщо порівнювати його з потребами українських теплоелктростанцій. За прогнозним балансом Міненерговугілля, в 2016 році українські ТЕС мають спалити 25 млн тонн вугілля, 9 млн з яких припадають на марку “А”.

Вугілля цієї марки видобувається виключено на території окремих районів Донецької та Луганської областей (ОРДЛО), не контрольованих Україною.

Як свідчать дані ДФС, через українську митницю антрацит продавався в Туреччину, Молдову, Польщу, Румунію, Боснію і Герцеговину та Словаччину. Офіційний експорт почався лише в лютому 2016 року. Останній раз легальний експорт марки “А” відбувався лише в 2014 році.

За інформацією Liga.net, яка посилається на закриті дані Федеральної митної служби Росії та РЖД (”Российские железные дороги”), в 2015 році Російська Федерація імпортувала з Донбасу 1,3 млн тонн вугілля марки “А”.

Згідно з даними української митниці, в 2015 році вугілля марки “А” з країни не вивозилось. Єдиний можливий варіант значних поставок в Росію в минулому році — вивезення палива через ділянки кордону, які не контролюються Україною.

Слід зазначити, що сортовий антрацит не підходить для теплової енергетики — теплоелектростанцій і теплоелектроцентралей. Вони споживають вугілля марки АШ, або антрацитовий штиб — вугільний пил відносно низької якості.

На експорт йде більш дороге та якісне вугілля марок АС (антрацит семечка), або АО (антрацит орех). Фракція (розмір) цього вугілля складає 6-13 мм, 13-50 мм, або навіть 50-100 мм.

В залежності від якості палива та умов доставки, вартість однієї тонни цього вугілля складає від $40 до $115. Таким чином, загальна виручка від експорту 90 тисяч тонн антрациту потенційно перевищує 200 млн грн.

Як повідомляв БЦ, зараз вугілля державних шахт продається за граничною ціною, яка не перевищує 1200 грн за тонну, або $48.

Хто постачає вугілля з ОРДЛО за кордон?

Найбільший постачальник — компанія “Ровеньки-Вуглепостач”, зареєстрована в Києві. Згідно Держреєстру, вона належить київському бізнесмену луганського походження Сергію Мельнику.

Його брат Олександр Мельник, за інформацією “министра государственной безопасности ЛНР” Леоніда Пасечніка, на момент жовтня 2015 року був заступником “министра топлива, энергетики и угольной промышленности ЛНР”.

До війни обидва брати мешкали в місті Ровеньки Луганської області, яке зараз знаходиться в ОРДЛО. Там розташовані найбільше антрацитове вуглевидобувне підприємство “ДТЕК Ровенькиантрацит”, багато так званих малих шахт та копанок.

Через трейдера “Ровеньки-Вуглепостач” брати Мельничуки контролюють збагачувальну фабрику “Космонавтів” та ще одного трейдера — “Тандем Торг ТПК”.

Другим в переліку найбільших експортерів антрациту є компанія “Інтегралл”, яка зареєстрована в місті Старобільськ Луганської області на контрольованій території. Згідно реєстру, вона належить мешканцям міста Антрацит Луганської області Олегу Куріцину та Лідії Шалигіній.

Як повідомляло видання INSIDER, ці підприємці є співзасновниками трейдера “Темп ЛТД” разом з Олексієм Близнюком — сином Анатолія Близнюка, губернатора Донецької області за часів Віктора Януковича. В 2015 році “Темп ЛТД” уклала договір з державною генерацію “Центренерго” на постачання 165 тисяч тонн вугілля.

На третій позиції вуглевидобувна компанія “ДТЕК Ровенькиантрацит” Ріната Ахметова. Фізично вона знаходиться в ОРДЛО, але зареєстрована в Україні.

Компанія поновила експорт антрациту лише в червні. В ДТЕК заявили, що не вивозили антрацит з країни протягом року.

Всі інші трейдери експортували порівняно малі обсяги — менше тисячі тонн. Так, близько тисячі тонн вивезла компанія “Інформакс”, зареєстрована в Києві. Згідно українського реєстру, вона належить мешканці Донецьку Анні Шимановській, до одруження — Кончевій.

Як можна дізнатись з її сторінки в соцмережі VK, Шимановська і зараз мешкає в Донецьку.

Також цікавим трейдером є компанія Гірничо-збагачувальна фабрика “Центральна”, зареєстрована в місті Антрацит Луганської області. Згідно даних ДФС за півроку вона експортувала 700 тонн антрациту.

Нею володіють Дмитро Полубатко, Віталій Жарчинський та Наталія Жарчинська. Як повідомляли “Наші гроші”, Дмитро Полубатко — син луганського бізнесмена Володимира Полубатка, президента футбольного клубу “Сталь” з Алчевську.

Радник міністра внутрішніх справ Станіслав Речинський повідомляв про причетність Полубатко-старшого до фінансування сепаратистів на Донбасі, називаючи його “кримінальним авторитетом на прізвисько “Футболіст”. Пізніше адвокат Полубатка ці заяви спростовувала.

Віталій Жарчинський був депутатом Антрацитівської міської ради від Партії регіонів та виконавчим директором КП ТПК “Данко”. Також він був засновником низки підприємств: ТОВ “Перевальське гірниче товариство”, ТОВ “Євролугінвест”, ТОВ “Гірниче підприємство “Антрацитвугілля” та інші. 

Сергій ГОЛОВНЬОВ