Децентралізація по-українськи: “гра в наперстки” чи модель самоврядування європейського зразка?

Радіо Свобода, 31 липня 2015.
Опубликовано 10:17 01 августа 2015 года


КСУ визнав законопроект про децентралізацію таким, що відповідає основному закону і викликав критику окремих депутатів.

Конституційний суд України визнав законопроект про децентралізацію таким, що відповідає Основному Закону. Тепер документ відправлять знову на розгляд Верховної Ради. Водночас, представники різних політичних сил заявили про тиск на суд і парламент, щоб зібрати потрібні для ухвалення змін до Конституції 300 голосів.

Законопроект щодо децентралізації влади не спричиняє обмеження або порушення прав людини, ліквідації незалежності чи порушення територіальної цілісності України. Таке рішення 31 липня у Києві оприлюднив Конституційний суд: “Конституційний суд України дійшов висновку визнати законопроект про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади (2217-а) таким, що відповідає вимогам статей 157-ї та 158-ї Конституції України”.

Рішення Конституційного суду щодо децентралізації — важливий крок, що наближає доленосні для держави зміни, зауважив у своєму твітері президент Петро Порошенко, який виступив ініціатором законопроекту.

Це буде повноцінна модель самоврядування європейського зразка — Селіванов

Зараз розглянутий Конституційним судом документ передадуть знову до парламенту, який вирішить, ухвалювати закон чи ні. Ймовірно, депутати дочекаються для цього наступної сесії, зауважує представник Верховної Ради у Конституційному суді Анатолій Селіванов. Водночас, за його словами, після внесення змін до Конституції потрібно буде вносити зміни в інше існуюче законодавство.

“Сьогодні потрібно 16 нових законів. І от якщо ці 16 законів з’являться замість закону про місцеві ради і місцеве самоврядування, бо я вже вважаю, що місцеві адміністрації і представники президента, які раніше були, вже пішли в історію — то, безумовно, це буде повноцінна модель (самоврядування — ред.) європейського зразка”, — зазначає Селіванов.

Згідно із законопроектом щодо децентралізації, територія України має бути поділена на громади, які об’єднуються в райони, а ті в свою чергу — у регіони, що є тотожним поняттям теперішнім областям та Автономній республіці Крим. Виконавчу владу в районах і областях, у Києві та Севастополі будуть здійснювати призначені президентом префекти. Вибори голів громад та депутатів рад громад, районів та областей — у разі ухвалення закону про децентралізацію — відбудуться у жовтні 2017 року. Із набуттям ними повноважень припиняться повноваження тих депутатів місцевих рад, яких українці оберуть у жовтні цього року на місцевих виборах.

Особливий статус Донбасу може завдати шкоди суверенітету України — віце-спікер

Водночас, у Верховній Раді депутати із різних політичних сил уже розкритикували рішення Конституційного суду.

У законопроекті насправді є пункти, які обмежують права людини і можуть загрожувати національній безпеці, вважає віце-спікер парламенту, депутат від “Самопомочі” Оксана Сироїд.

“Повноваження президента достроково зупиняти повноваження органів місцевого самоврядування, власне, і порушують право українців на місцеве самоврядування. А пункт восьмий перехідних положень, який пропонує особливий порядок здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, у майбутньому чи в найближчому майбутньому може завдати серйозної шкоди суверенітету і територіальній цілісності України”, — каже вона.

За децентралізацію, “але тільки якщо розглядати її окремо від спеціального статусу Донбасу” висловився у блозі на “Українській правді” депутат від “УДАРу” Єгор Фірсов.

Не голосувати за децентралізацію закликав і екс-депутат та колишній міністр оборони Анатолій Гриценко.

Тим часом, експерт Центру політико-правових реформ Ярина Журба зауважила в ефірі Радіо Свобода, що про особливий статус цього регіону у перехідних положеннях законопроекту не йдеться. За її словами, Венеціанська комісія рекомендувала регулювати статус адміністративно-територіальних одиниць на Донбасі виключно окремим законом, а не Конституцією, але на це не погодились.

Судді КСУ остерігаються переслідування за ухвалені за Януковича рішення — Ляшко

Рішення Конституційного суду незаконне, бо ухвалене під тиском,  написав у своєму Facebook лідер фракції Радикальної партії Олег Ляшко. На його думку, частина суддів скомпрометували себе в період правління Віктора Януковича і тепер остерігаються кримінального переслідування.

“Грою в наперстки” назвав згадане рішення депутат від “Самопомочі” Семен Семенченко.  У цьому контексті він згадує ДТП 26 липня за участю головуючого судді Юрія Бауліна та нещодавне звільнення з посади його колеги Віктора Шишкіна. 

“Аварія, у яку потрапив голова Конституційного суду — це може бути випадковістю і збігом, але змушує насторожитись. Так само, як і ще один чудовий збіг: той суддя (Віктор Шишкін — ред.), що хотів голосувати проти, не отримав “аплодисменти і квіти” за свою позицію”, — сказав Семенченко.

Зараз триває “обробка” окремих депутатів, щоб зібрати на сесії 300 голосів, заявив депутат у коментарі Радіо Свобода.

“Самопоміч” однозначно не буде голосувати за ці зміни, — наголосив він. — Наскільки я знаю, не буде голосувати і “Радикальна партія”. Але ми готові запропонувати альтернативний варіант, альтернативні правки. Вони зараз будуть доведені до відома депутатів”.

За словами Семенченка, вони хочуть залишити за префектами і центральною владою тільки регуляторні функції і не закріплювати за підконтрольними сепаратистам територіями ніякого особливого статусу.

Анастасія МОСКВИЧОВА, Яна ПОЛЯНСЬКА