У Національному банку України відбулася нарада з керівниками найбільших банків

У Національному банку України відбулася нарада з керівниками найбільших банків

Сьогодні під час наради з керівниками 40 найбільших банків Голова Національного банку України Валерія Гонтарева повідомила про останні тенденції на валютному та грошово-кредитному ринках, які, за її словами, певною мірою стабілізуються. Також було проінформовано про нові інструменти, що пропонує регулятор на ринку, та динаміку основних макроіндикаторів.

“Незважаючи на складну ситуацію у світі, валютний ринок України зберігає спокій. Триває укріплення реального ефективного обмінного курсу гривні і більше того,  четвертий місяць поспіль ми фіксуємо приріст депозитарної бази в національній валюті. Гривневі вклади збільшуються, навіть з урахуванням “ефекту” від ситуації з виведенням неплатоспроможних банків з ринку. Їх обсяг у національній валюті з початку червня збільшився на 1.9%. За валютними депозитами майже пройдена точка стабілізації.  За червень їх відплив був меншим, ніж 1%. Це найкращий результат за останні місяці, тому ми очікуємо на зростання вже за один-два місяці. Ми сподіваємось, що банки зможуть укріпити свої депозитні портфелі  до кінця цього року”, - зазначила Голова Національного банку України.

Як підкреслив заступник Голови Національного банку України Дмитро Сологуб, завдяки стабілізації ситуації на валютному ринку споживча інфляція вперше з початку 2014 року сповільнилася. За останній місяць індекс споживчих цін у червні зріс на 0.4%, що відповідає прогнозу Національного банку України.

“Ми фіксуємо стабільність на ринку, укріплення з квітня курсу гривні до долара США та звуження діапазону його коливань. Також ми відзначаємо зниження інфляційних ризиків. Крім того, ми очікуємо продовження уповільнення інфляції впродовж наступних місяців. Саме з метою закріплення цих позитивних зрушень на грошово-кредитному ринку ми залишили облікову ставку незмінною. У той самий час у разі подальшого зниження інфляції – зможемо перейти до зниження ставки вже найближчим часом”, - наголосив Дмитро Сологуб.

Оцінюючи негативний розвиток ситуації в Греції, він підкреслив, що на сьогодні це ніяким чином не може вплинути на стабільність української економіки, адже прямих економічних наслідків для нашої країни грецька криза не матиме.

За його словами, проблема Греції полягає в тому, що вона втратила підтримку своїх основних кредиторів та не має альтернативних джерел фінансування. На відміну від Греції, відносини України із зовнішніми кредиторами складаються досить успішно. Програми зовнішньої допомоги тривають і всі бачать позитивні заяви від наших міжнародних кредиторів. Адже Україна, і Національний банк зокрема, виконують усі вимоги, передбачені угодами з надання фінансової допомоги.

Крім того, як додав Сологуб, на відміну від Греції в України є можливість використовувати обмінний курс як механізм макроекономічної корекції. Греція  як член Єврозони була позбавлена ​​можливості використовувати курсові механізми, а внутрішня девальвація не дала результату. Україна може використовувати всі ці механізми. Проте проведення структурних реформ відіграє найважливішу роль і здебільшого обумовлює позитивний ефект від внутрішньої і зовнішньої девальвації.

Обговорюючи чинники, що можуть мати вплив на український банківський сектор, Голова Національного банку України Валерія Гонтарева зазначила, що нещодавнє голосування у Верховній Раді України за законопроект №1558-1 про реструктуризацію валютних кредитів несе пряму загрозу існуванню фінансово-банківської системи країни. Єдиний компромісний варіант вирішення цієї проблеми є приєднання та виконання Меморандуму щодо врегулювання питання реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті. Адже переговорний процес між позичальником і банком про реструктуризацію валютних іпотечних кредитів повинен бути виключно добровільним.

Перший заступник Голови Національного банку України Олександр Писарук повідомив присутніх про виконання найбільшими банками планів капіталізації за результатами минулорічного стрес-тестування, яке проходило в рамках програми “Стенд-бай” Міжнародного валютного фонду та проекту Світового банку. “Усі банки, які мали провести докапіталізацію, забезпечили виконання розроблених за результатами діагностичного обстеження бізнес-планів та взятих на себе зобов’язань у визначені строки. Звичайно цим вони посприяли підвищенню стійкості банківської системи, захисту інтересів вкладників і кредиторів банків України”, – підкреслив Писарук.

Як зазначив директор Департаменту фінансової стабільності Віталій Ваврищук, сьогодні триває нове діагностичне обстеження 20 найбільших українських банків у рамках спільної з Міжнародним валютним фондом програми розширеного фінансування (EFF). За його результатами буде визначено додаткову потребу банків у капіталі.

“Перший етап обстеження, під час якого здійснювався аналіз якості активів, близький до завершення для перших 10 банків.  Після цього розпочнеться другий етап – стрес-тестування банків на основі базових макроекономічних припущень. Стрес-тестуванню підлягають кредитні портфелі банків, їхні портфелі цінних паперів (крім ОВДП) та майно, яке перейшло у власність банку від реалізації прав заставодержателя.  Також перевірятимуться всі кредити, надані пов"язаним із банком особам. Стрес-тестування відбудеться з урахуванням коригувань, здійснених протягом першого етапу діагностичного обстеження”, – зазначив Ваврищук.

Він додав, що стрес-тестування також пройдуть великі позичальники, загальна сума кредитів яких більше, ніж 200 млн. грн., або більше 5% регулятивного капіталу банку-кредитора. У результаті буде визначено рівень очікуваних збитків та резервування за кожним великим кредитом індивідуально з урахуванням вартості застави для кожного прогнозного періоду.

Під час наради заступник директора Департаменту відкритих ринків Національного банку України Микола Селехман представив депозитні сертифікати як інструмент з управління ліквідністю банків.

Обговорюючи поточний статус законодавчих ініціатив Національного банку України, директор Юридичного департаменту Віктор Новіков зосередив увагу на проекті закону, згідно з яким до кінця року буде створено Кредитний реєстр Національного банку України. Закон дасть змогу ефективніше ідентифікувати та оцінювати кредитні ризики. Усі конкретні заходи розроблено та підтримано Міжнародним валютним фондом та Світовим банком, адже прийняття цього проекту закону є структурним маяком Міжнародного валютного фонду.