Потяги з трьох частин, дрова у вагонах і 10 мільярдів збитку. Як залізниця готується до чергової воєнної зими

Підготовка Укрзалізниці до холодів у воєнний час давно вийшла за межі заміни мастила чи перевірки ущільнювачів у вагонах.
Для залізничників це щорічний іспит на витривалість в умовах постійних обстрілів інфраструктури, гострого дефіциту локомотивів, кадрового голоду, фінансової кризи та загрози нових блекаутів. У державній компанії запевняють, що підготовку регіональних філій до зимового періоду 2026-2027 років завершать до 1 листопада.
Скільки локомотивів втратила залізниця з початку року, як рятуватимуть пасажирські рейси під час знеструмлень і де компанія шукає кошти для латання бюджетних дірок? 10 мільярдів збитку і зламана модель Операційна підготовка до морозів відбувається на тлі критичного фінансового дефіциту.
За підсумками 2025 року Укрзалізниця зафіксувала 7,7 млрд грн збитку, проте лише в першому півріччі 2026-го цей показник перевищив 10 млрд грн. Головна причина фінансової кризи – занепад попередньої економічної моделі компанії.
За словами голови правління Укрзалізниці Олександра Перцовського, раніше збитки від пасажирського сектору покривалися прибутком від транзиту російських та білоруських вантажів і внутрішніх вантажних перевезень. Транзит зупинений, а внутрішні перевезення під час великої війни впали вдвічі.
Найближчим часом вантажопотік ризикує просісти ще більше через простій металургійних та гірничо-збагачувальних комбінатів. Читайте також Заплатять усі: Укрзалізниця підвищує вантажні тарифи для бізнесу Щоб подолати кризу, уряд почав субсидувати пасажирські перевезення через модель держзамовлення (PSO) і дозволив компанії підняти тарифи на вантажні перевезення на 30%.
Імовірно, з 1 січня 2027 року вони зростуть ще на 15%. "Індексація вантажних тарифів – вимушений і компромісний захід, щоб мати ресурси на пальне, електроенергію та ремонти до зими", – зазначав Перцовський. Компанія також оптимізує витрати: продає непрофільні активи, скорочує капітальні інвестиції і підтримує внутрішнє сполучення прибутками від міжнародних рейсів. Вогонь по локомотивах і збірні потяги Найбільшим викликом для залізниці залишаються системні удари ворога по інфраструктурі та рухомому складу.
московія оголосила війну українським локомотивам, намагаючись знеструмити магістралі і повністю зупинити рух. З початку великої війни ворог пошкодив або знищив 521 локомотив, 304 з них – лише з початку 2026 року, а також 399 пасажирських вагонів.
Щоб компенсувати брак тяги, компанія змушена вдаватися до нестандартних рішень. "З метою забезпечення перевезень в умовах втрати значної кількості локомотивів пасажирські поїзди далекого сполучення вимушено курсують за складною технологічною схемою – об"єднуються у дво- або тригрупні поїзди.
Такий режим руху вимагає жорсткого дотримання графіка та додатково обмежує пропускну спроможність дільниць", – пояснюють в Укрзалізниці. Об"єднувати вагони швидкісних поїздів "Інтерсіті+" наразі не планують через різні напрямки курсування.
Водночас для цієї категорії залишається гострою проблема складного й довгого ремонту в умовах дефіциту запчастин. Як працювати без світла В Україні електрифіковано 48% колій.
На випадок повторення знеструмлень та атак на контактну мережу залізничники відпрацювали чіткі сценарії реагування.
У разі вимкнення електрики на лінії негайно виводитимуть автономні тепловози, а під час глибоких блекаутів приміські електропоїзди замінять на дизель-поїзди. У випадку пошкодження колій або загрози обстрілів залізничники використовують альтернативні схеми руху.
"Якщо залізничне сполучення з певним населеним пунктом тимчасово унеможливлюється, УЗ разом з місцевою владою організовує комбіновані перевезення за схемою "поїзд плюс автобус", – зазначає начальник управління стратегічних комунікацій Укрзалізниці Сергій Щур. З 1 жовтня такий пілотний проєкт запущений для Лозової на Харківщині та Сум. Читайте також московія посилює удари по логістиці: що відбувається з портами та залізницею Залежно від безпекової ситуації можуть тимчасово скорочуватися маршрути пасажирських поїздів з їх відновленням одразу після стабілізації ситуації. Як опалюватимуться вагони Одне з важливих питань для пасажирів узимку – чи буде тепло у вагонах, якщо потяг застрягне в полі через відсутність напруги.
У компанії запевняють: майже всі пасажирські вагони, підготовлені до роботи взимку, мають котли комбінованого типу.
Вони працюють від електромережі, але в разі знеструмлення переводяться на автономне тверде паливо.
Для цього є дрова і 13 тис.
тонн вугілля. УЗ також готує автономні локації для цивільних на випадок критичної ситуації в містах.
"Частину не залученого рухомого складу компанія переобладнала на "Вагони незламності".
Вони облаштовані повноцінною автономною системою опалення, зарядними пристроями від генераторів, мікрохвильовками, холодильниками та комплектами Starlink для безперебійного зв"язку", – підкреслює начальниця управління розвитку бренду Укрзалізниці Єлизавета Кравець. Крім того, на вокзалах країни функціонуватиме близько ста пунктів незламності з резервним живленням, питною водою, гарячим чаєм та стабільним зв"язком. Кадровий дефіцит та ремонт під вогнем Компанія стикається з гострим дефіцитом персоналу.
З 2021 року штат Укрзалізниці щороку скорочується: тільки за перше півріччя 2026-го він зменшився на 10,3 тис.
осіб.
Основні причини – мобілізація та міграція.
Для оперативного відновлення інфраструктури компанія формує посилені ремонтні бригади, які виїжджають на об"єкти відразу після дозволу військових та ДСНС. У компанії наголошують, що тривалість ремонтів залежить не лише від наявності робітників, а й від обсягів руйнувань та безпекової ситуації на ділянках, адже збереження життя залізничників та пасажирів – абсолютний пріоритет. Євроколії та нова інфраструктура Паралельно залізниця намагається оновлювати парк, але заміна 1 600 пасажирських вагонів вимагає понад 2 млрд дол.
Їх у компанії немає, тому ставку роблять на ремонти на власних заводах.
Для покриття дефіциту тяги підписали угоду з французькою компанією Alstom на постачання 55 нових електровозів, що стане наймасштабнішою інвестицією в рухомий склад за останні роки. Читайте також Укрзалізницю розділять.
Чи відкриє це шлях до приватизації Залізниця також реалізує стратегічні інфраструктурні проєкти.
Зокрема, компанія завершила електрифікацію першої в Україні новозбудованої євроколії – 22-кілометрової дільниці між Ужгородом та Чопом.
Половину проєкту вартістю 1,3 млрд грн покрив грант ЄС за програмою Connecting Europe Facility, ще половину – уряд та УЗ.
У 2026 році з держбюджету на нього виділили 285 млн грн. Зараз залізничники електрифікують другу чергу – ділянку від Чопа до кордону з Угорщиною (Захонь), яку планують завершити до кінця 2026 року.
Це дозволить євросоюзівським поїздам курсувати до Ужгорода без заміни локомотивів на кордоні, скорочуючи час у дорозі та зменшуючи операційні витрати.