ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!

 
 
Про порядок видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи)
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Порядок видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) (далі – Порядок) та форма цієї довідки затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2022 № 219.
Порядок визначає процедуру видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) (далі – довідка) особі (юридичній або фізичній), яка не є резидентом та отримує доходи з джерелом їх походження з України (п. 1 Порядку).
Довідка видається контролюючим органом у паперовій або електронній формі за місцезнаходженням (місцем проживання) резидента або нерезидента, який здійснює господарську діяльність на території України через постійне представництво, або іншого нерезидента, на якого покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому Податковим кодексом України (далі – ПКУ), що здійснює на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України (п. 2 Порядку).
Довідка видається безоплатно у паперовій або електронній формі на підставі Заяви про видачу довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) за формою, наведеною у додатку до Порядку (далі – Заява) (п. 3 Порядку).
Згідно з п. 4 Порядку Заява подається до відповідного контролюючого органу безпосередньо нерезидентом або через особу, яка здійснює на користь нерезидента виплату доходів з джерелом їх походження з України, або уповноваженою ним особою, яка має підтвердити свої повноваження.
Заява має бути подана українською мовою у паперовій формі або засобами електронного зв’язку в електронній формі з урахуванням вимог, визначених ст. 42 глави 1 розд. II ПКУ.
Довідка або обґрунтована відмова у її видачі видається контролюючим органом у паперовій або електронній формі за підписом керівника контролюючого органу (його заступника або уповноваженої особи) протягом 5 робочих днів від дати одержання Заяви нерезидента або уповноваженої ним особи у порядку, визначеному ст. 42 глави 1 розд. II ПКУ (п. 5 Порядку).
Джерелом інформації для видачі довідки є дані додатку ПН до податкової декларації (розрахунків) з податку на прибуток підприємств за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (із змінами), надані податковими агентами податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь нерезидентів, а також сум утриманого з них податку або надані нерезидентом документи у разі самостійного нарахування і сплати податку (п. 6 Порядку).
 
 
Про особливості складання податкової накладної при нарахуванні податкових зобов’язань з ПДВ у разі списання дебіторської заборгованості
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Частиною другою ст. 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 996) передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Підставою для списання дебіторської заборгованості у бухгалтерському обліку є визнання її безнадійною.
Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Відповідно до п.п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 ПКУ касовий метод для цілей оподаткування згідно з розд. V ПКУ – метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг, на електронний гаманець у емітента електронних грошей та/або на рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг, з електронних гаманців у емітента електронних грошей та/або з рахунків в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).
Дебіторська заборгованість, яка виникла у платників податку, які застосовують касовий метод, за операціями з постачання товарів / послуг, може бути списана після закінчення строку позовної давності за такою заборгованістю та після вжиття необхідних заходів щодо її стягнення.
Таке списання дебіторської заборгованості з метою оподаткування ПДВ вважається іншим видом компенсації вартості поставлених товарів / послуг.
Отже, платник податку, який застосовує касовий метод визначення податкових зобов’язань, на дату списання простроченої дебіторської заборгованості (дата складання бухгалтерського документа про списання) за поставлені та не оплачені товари / послуги повинен скласти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну на покупця (боржника).
 
 
Коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з цінними паперами
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
При визначенні фінансового результату до оподаткування враховуються різниці щодо операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів встановлені п. 141.2 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п.п. 141.2.1 п. 141.2 ст. 141 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується:
на суму від’ємного фінансового результату від продажу або іншого відчуження цінних паперів, відображеного у складі фінансового результату до оподаткування звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
на суму від’ємного загального результату переоцінки цінних паперів (загальна сума уцінок цінних паперів перевищує загальну суму їх дооцінок за податковий (звітний) період) (крім державних цінних паперів або облігацій місцевих позик), відображеного у складі фінансового результату до оподаткування звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Відповідно до п.п. 141.2.2 п. 141.2 ст. 141 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується:
на суму позитивного фінансового результату від продажу або іншого відчуження цінних паперів, відображеного у складі фінансового результату до оподаткування звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Підпунктом 141.2.3 п. 141.2 ст. 141 ПКУ встановлено, що платники податку окремо визначають загальний фінансовий результат за операціями з продажу або іншого відчуження цінних паперів звітного періоду відповідно до національних або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Якщо за результатами звітного періоду отримано від’ємний загальний фінансовий результат від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів (загальна сума збитків від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів з урахуванням суми від’ємного фінансового результату від таких операцій та/або від’ємного загального результату переоцінки цінних паперів, не врахованих у попередніх податкових (звітних) періодах, перевищує загальну суму прибутків від таких операцій), сума такого від’ємного значення загального фінансового результату за операціями з продажу або іншого відчуження цінних паперів зменшує загальний фінансовий результат від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів наступних податкових (звітних) періодів, що наступають за податковим (звітним) періодом виникнення зазначеного від’ємного значення фінансового результату (п.п. 141.2.4 п. 141.2 ст. 141 ПКУ).
Якщо за результатами звітного періоду платником податку отримано позитивний загальний фінансовий результат від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів (загальна сума прибутків від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів перевищує загальну суму збитків від таких операцій з урахуванням суми від’ємного фінансового результату від таких операцій та/або від’ємного загального результату переоцінки цінних паперів, не врахованих у попередніх податкових (звітних) періодах), сума позитивного загального фінансового результату від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів збільшує фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду платника податку (п.п. 141.2.5 п. 141.2 ст. 141 ПКУ).
Згідно з п.п. 141.2.6 п. 141.2 ст. 141 ПКУ положення п. 141.2 ст. 141 ПКУ не поширюються на:
1) операції платників податку з розміщення, погашення, викупу та наступного продажу, конвертації цінних паперів власного випуску, а також векселедавців, заставодавців та інших осіб, що видали неемісійний цінний папір, під час видачі та погашення таких цінних паперів;
2) операції РЕПО, операції з врахування векселів, інші операції з цінними паперами, які відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку визнаються кредитними;
3) операції з деривативами.
Довідково: операція РЕПО – це операція купівлі (продажу) цінних паперів із зобов’язанням зворотного їх продажу (купівлі) через визначений строк за заздалегідь обумовленою ціною, що здійснюється на основі єдиного договору РЕПО (п.п. 14.1.167 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
 
 
Про строки сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що базовий податковий (звітний) період для податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок), дорівнює календарному року.
Податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується:
а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
б) юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. 
Звертаємо увагу, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються фізичній особі – платнику податку контролюючим органом до 01 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Довідково: п.п. 266.6.1 п. 266.6, п.п. 266.7.2 п. 266.7 та п.п. 266.10.1. п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України.
 
 
Фізичним особам – власникам земельних ділянок!
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Відповідно до п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку (далі – податок) або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).
Податковим обов’язком є обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені, зокрема, ПКУ (п. 36.1 ст. 36 ПКУ).
Податковий обов’язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов’язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (п. 36.3 ст. 36 ПКУ).
Податковий обов’язок відповідно до п. 37.2 ст. 37 ПКУ виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими ПКУ пов’язує сплату ним податку.
Абзацом першим п. 286.5 ст. 286 ПКУ визначено, що нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.
Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1 ст. 285 ПКУ).
Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог ст.ст. 285-287 (п. 288.7 ст. 288 ПКУ).
Враховуючи положення п. 288.7 ст. 288 ПКУ та п. 287.10 ст. 287 ПКУ податкове зобов’язання з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати) може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ.
Згідно з положеннями абзацу першого п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право, зокрема, самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом.
Слід зауважити, що п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ було передбачено на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупинення перебігу строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ.
При цьому дію п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ було зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».
Водночас, п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Так, відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Враховуючи зазначене, фізичній особі, якій не надсилалися (не вручалися) податкові повідомлення-рішення (контролюючим органом не здійснювалося нарахування плати за землю), податкове зобов’язання з плати за землю нараховується за останні три роки. При цьому строк давності (1095 днів), визначений ст. 102 ПКУ, подовжується на період його зупинення з 18.03.2020 до 31.07.2023 (включно), оскільки з 01.08.2023 відновлено перебіг строку давності.
 
 
Під час засідання «круглого столу» з платниками податків – про важливе
 
За участі завідувача Солонянського сектору обслуговування платників Дніпровської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Людмили Бик відбулося засідання «круглого столу» з представниками бізнесу. 
Платників проінформували про експериментальний проєкт з управління податковими ризиками в Державній податковій службі України (ДПС). Основна мета якого полягає у впровадженні міжнародних підходів до управління комплаєнс-ризиками. Це допомагає переходити від масових перевірок до партнерської взаємодії з бізнесом, завчасно попереджати порушення, підвищувати добровільну сплату податків та спрямовувати ресурси податкової на боротьбу з реальними зловживаннями.
Ознайомили з основними положеннями Національної стратегії доходів до 2030 року, яка спрямована на забезпечення фінансової стабільності держави, боротьбу з тіньовою економікою та адаптацію законодавства до стандартів ЄС.
Акцентували увагу на праві громадян на податкову знижку. Розглянули підстави для її нарахування та певні обмеження щодо її застосування.
Обговорили актуальні питання щодо податкового обліку. Наголосили, що основна мета ведення податкового обліку полягає в накопиченні повної та достовірної інформації для правильного визначення суми податків і зборів, складання податкової звітності та її своєчасного подання до контролюючих органів згідно з вимогами законодавства.
Також говорили про засади та принципи безбар’єрності податкової служби. ДПС впроваджує безбар’єрність для забезпечення рівного доступу всіх громадян до податкових сервісів. Основні засади включають створення зручних умов обслуговування без фізичних, цифрових чи інформаційних перешкод для кожного платника податків.
Учасникам повідомили про спеціалізований сервісний центр - Офіс податкових консультантів (Офіс). Основна мета створення Офісу полягає у підвищенні податкової грамотності суспільства, спрощенні комунікації з бізнесом, зменшенні кількості податкових спорів і штрафів, а також у зміцненні довіри до податкової служби та сприянні добровільній сплаті податків.
Нагадали про важливість легалізації найманої праці. Зазначили, що основна мета легалізації найманої праці — це гарантування соціального захисту працівників, подолання тіньової зайнятості та забезпечення справедливих податкових надходжень до державного і місцевих бюджетів.
Крім того, розглянули сучасні формати спілкування з податковою службою Дніпропетровщини.