Китай пригрозив США відповіддю за санкції: він купує 90% нафти Ірану

Пекін заявив, що відповість на суттєве розширення вторинних санкцій США проти китайських компаній, які торгують з Іраном. Про це пише Financial Times. "Китай зробить усе необхідне для рішучого захисту своїх прав та інтересів", – сказав речника МЗС Китаю Лінь Цзянь.
Він назвав американські обмеження незаконними односторонніми санкціями, які не мають дозволу Ради Безпеки ООН. Напередодні Мінфін США запустив нову кампанію економічного тиску на Іран і запровадив санкції майже проти 60 фізичних осіб, компаній та суден.
До переліку потрапили учасники іранських нафтових мереж із материкового Китаю та Гонконгу, проте великих китайських банків Вашингтон не зачепив. Китай купує близько 90% іранської нафти.
Державні нафтопереробні компанії переважно дотримуються американських обмежень, а основними покупцями залишаються приватні НПЗ, відомі як "чайники".
США вже запроваджували санкції проти деяких із них, після чого Пекін наказав китайським компаніям не виконувати ці обмеження. Подальше посилення санкцій може спровокувати новий конфлікт між Вашингтоном і Пекіном лише за місяць до запланованої зустрічі Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна.
Лідери мають обговорити продовження річного перемир"я у торговельній війні. Для відповіді Китай може скористатися власною системою контрсанкцій або обмежити постачання критично важливих мінералів, від яких залежить американське високотехнологічне виробництво. Старший науковий співробітник Пекінського університету Ван Дун зазначив, що поки незрозуміло, чи справді Вашингтон готовий поширити вторинні санкції на Китай.
За його словами, у разі такого рішення Пекін захищатиме свої інтереси, як уже робив під час попереднього торговельного протистояння. Читайте також: "Обложена фортеця": як економіка Ірану працює в умовах 40-річних санкцій Нагадаємо: Наприкінці червня Китай залишався єдиною країною, яка продовжувала купувати іранську нафту, тоді як інші покупці уникали постачань через ризик поновлення американських санкцій. У травні постачання іранської нафти до Китаю скоротилися до 1,1 млн барелів на добу, після чого Тегеран знизив ціни для незалежних китайських НПЗ.