Чи має право ФОП – платник єдиного податку за договором управління передавати в управління нерухоме майно, площа якого не перевищує встановлені обмеження?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області  повідомляє.
Пунктом 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) встановлені умови перебування фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, у відповідних групах платників єдиного податку.
Умови, відповідно до яких суб’єкт господарювання не може бути платником єдиного податку, зазначені у п. 291.5 ст. 291 ПКУ.
Зокрема, не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп:
ФОП, які здійснюють діяльність з управління підприємствами (п.п. 7 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ);
ФОП, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 кв. метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 кв. метрів (п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).
Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 (далі – КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 (із змінами).
Згідно з наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396 «Про затвердження Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності» клас 68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна» КВЕД ДК 009:2010 включає, зокрема, надання в оренду та управління власним або орендованим нерухомим майном (багатоквартирними будівлями та житлом, нежитловими будівлями, у т. ч. виставковими залами, складськими приміщеннями, земельними ділянками) та надання будівель, упоряджених або неупоряджених квартир чи апартаментів для довготермінового використання зазвичай на умовах щомісячної або річної оплати.
Згідно з частиною першою ст. 320 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.
Правові засади операцій по управлінню майном регламентуються ЦКУ.
Згідно з частиною першою ст. 1029 ЦКУ за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов’язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).
Установником управління є власник майна (частина перша ст. 1032 ЦКУ).
Управителем може бути суб’єкт підприємницької діяльності (частина перша ст. 1033 ЦКУ).
Частиною першою ст. 1035 ЦКУ визначено, що істотними умовами договору управління майном є:
1) перелік майна, що передається в управління;
2) розмір і форма плати за управління майном.
Договір про управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на майно, передане в управління (частина п’ята ст. 1033 ЦКУ).
Отже, ФОП – платник єдиного податку не має права за договором управління майном передавати в управління (ФОП або юридичній особі) нерухоме майно (у тому числі, якщо площа такого нерухомого майна не перевищує обмеження встановлені п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ), оскільки майно в управління передається від установника управління, який є його власником, тобто від фізичної особи.
Дохід від передачі нерухомого майна в управління або виплати від управителя не вважаються доходами ФОП – платника єдиного податку. Такий дохід оподатковується за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб.