Ліцензія, стейблкоїни, валютний контроль: чотири питання, які треба вирішити до запуску ринку віртуальних активів

Ринок віртуальних активів в Україні працює вже сьогодні — просто поза правилами. Питання не в тому, чи буде регулювання. Питання в тому, яким воно буде, і чи зможе за ним працювати реальний бізнес.

НКЦПФР готує майбутнє регулювання ринку віртуальних активів. Паралельно Комісія проводить серію зустрічей із компаніями, які вже працюють з українськими користувачами: де бізнес бачить регуляторні ризики, які правила можуть створювати зайві бар’єри, що потрібно врахувати заздалегідь.

Одна з таких зустрічей — робоча розмова Голови НКЦПФР Олексія Семенюка з CEO Trustee Plus Вадимом Грушею. Обговорювали ліцензування, класифікацію стейблкоїнів, валютний контроль та роботу міжнародних криптоплатформ. Нижче — суть кожного з цих вузлів.

«Ми хочемо будувати правила не у вакуумі. Нам важливо розуміти, як вони працюватимуть для конкретної компанії і конкретного користувача. Тому ми говоримо з бізнесом, слухаємо аргументи, дивимося на практичні кейси. Ми можемо мати різні позиції щодо окремих питань — і це нормально. Саме в такому діалозі можна знайти рішення, які дадуть ринку можливість розвиватися, а державі — ефективно управляти ризиками»
Олексій Семенюк, Голова НКЦПФР

1. Одна ліцензія чи кілька дозволів

Перше питання — як узагалі заходити на ринок легально.

Обговорювався підхід «один регулятор — одна ліцензія» у порівнянні з практикою окремих країн ЄС, де діяльність компанії може потребувати окремих дозволів: одного — для операцій із криптоактивами, іншого — для надання традиційних фінансових послуг.

Тут позиції збігаються: правила авторизації мають бути чіткими та передбачуваними. Компанія, яка планує працювати в Україні легально, повинна заздалегідь розуміти вимоги регулятора, процедуру отримання дозволу та подальші правила нагляду.

2. Стейблкоїни: де проходить межа між EMT та ART

Питання виглядає термінологічним, але наслідки в нього цілком практичні.

Від віднесення активу до EMT або ART залежить увесь регуляторний режим його обігу. Для найпоширеніших стейблкоїнів, зокрема USDT, ця відповідь визначає вимоги до емітента, до резервів і до провайдерів послуг.

Спільний висновок: питання потребує додаткового юридичного опрацювання. Законодавство має максимально чітко визначати критерії класифікації, щоб різне трактування одного й того самого активу не створювало правової невизначеності для ринку.

3. Валютний контроль: де має проходити межа

Тема, у якій позиції держави та бізнесу поки що розходяться найпомітніше.

Для держави принциповим залишається недопущення використання криптоактивів як неконтрольованого каналу виведення капіталу.

Для бізнесу принциповим є зрозумілий алгоритм: у яких випадках операція може бути зупинена, хто ухвалює відповідне рішення та яку відповідальність нестиме провайдер.

Обидві логіки правомірні — і саме тому практичні механізми валютного контролю визначено як напрям, що потребує подальшого діалогу між регуляторами та ринком.

4. Не лише забороняти, а створити можливість працювати легально

Четвертий вузол — робота міжнародних криптоплатформ в Україні, зокрема тих, які одночасно можуть продовжувати обслуговувати російських клієнтів.

Дискусійна теза: чи достатньо державі концентруватися на обмеженнях і рекламі неліцензованих сервісів, чи основним завданням має стати створення зрозумілого механізму, за яким міжнародна платформа може пройти авторизацію, виконати українські вимоги та легально працювати на нашому ринку.

Розглядався також міжнародний досвід локалізації глобальних криптоплатформ, коли для конкретної юрисдикції формується окремий набір доступних продуктів та обмежень.

Закон — це лише рамка

Після ухвалення законодавства про віртуальні активи доведеться розробити значний масив підзаконного регулювання: авторизація учасників ринку, пруденційні вимоги, нагляд, санкції. Саме там абстрактні норми перетворюються на конкретні процедури — або не перетворюються.

Тому на зустрічі запропоновано сформувати робочу групу за участі представників ринку, яка зможе надавати практичні пропозиції до майбутнього регулювання. Сторони домовилися продовжити робочий діалог та залучати бізнес до обговорення підзаконних актів.

«Закон — це лише рамка. Далі починається найскладніше: зробити так, щоб правила реально працювали. І тут нам потрібна експертиза людей, які щодня працюють на цьому ринку. Регулятор має слухати бізнес, але водночас тримати баланс між розвитком ринку, захистом інвестора та інтересами держави»
Олексій Семенюк, Голова НКЦПФР

НКЦПФР продовжить зустрічі з представниками бізнесу та професійної спільноти. Мета — зібрати різні позиції та практичні пропозиції до того, як нові правила почнуть діяти, а не після.

Там, де позиції збігаються, — рухатися далі разом. Там, де є розбіжності, — шукати рішення, які дозволять Україні створити конкурентний, зрозумілий і відповідальний ринок віртуальних активів.