ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!

 
 
Дніпропетровщина: до загального фонду держбюджету надійшло понад 3,6 млрд грн податку на прибуток підприємств
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Упродовж січня – липня 2026 року платники Дніпропетровщини перерахували до загального фонду державного бюджету майже 3 646,0 млн грн податку на прибуток підприємств. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, надходження зросли на понад 153,8 млн грн, або на 4,4 відс., порівняно з аналогічним періодом минулого року. 
«Висловлюємо вдячність кожному, хто сьогодні працює, наповнює бюджети, і своїм особистим внеском підтримує роботу економіки країни», – підкреслив Юрій Павлютін.
Звертаємо увагу, що у разі переходу платником єдиного податку на загальну систему оподаткування в середині року, такий платник подає Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (із змінами та доповненнями) (далі – Декларація), за податковий (звітний) рік, який починається з дати переходу на загальну систему оподаткування та закінчується 31 грудня такого року.
Крім того, оскільки об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається на підставі фінансової звітності підприємства, то такий платник податку разом з Декларацією подає фінансову звітність за період перебування на спрощеній системі оподаткування та за звітний рік (з 01 січня по 31 грудня такого року).
Довідково: п.п. «а» п. 137.5 ст. 137 Податкового кодексу України.
 
 
Офіс податкових консультантів – якісна фахова податкова допомога платникам
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
На Дніпропетровщині з вересня минулого року працює Офіс податкових консультантів (далі – ОПК) у м. Дніпрі і нещодавно відкрився ОПК у м. Кривий Ріг.
Для бізнесу і для кожного платника податків ОПК – це якісна фахова податкова допомога.
Сервіс спрямований на вирішення нагальних податкових питань, які виникають у платників. Надати фахову пораду і запобігти порушенням законодавства – головне завдання для податківців.
Робота ОПК спланована так, що після отримання консультації платник має можливість, за потреби, отримати і необхідну адміністративну чи іншу послугу в ЦОП.
До ОПК, як і до ЦОПів, запис здійснюється також і за електронною чергою. Отже, суб’єкт звернень може дистанційно обрати зручний для себе час відвідати ОПК і отримати консультацію. 
Крім того, оперативно отримати податкові роз’яснення, не залежно від місця перебування платника, можна звернувшись до онлайн-пунктів ОПК, які діють знедавна у м. Кривому Розі та м. Кам’янському.
Нагадуємо, що в ОПК консультації надаються за такими напрямами: 
- оподаткування фізичних та юридичних осіб;
- електронні сервіси та звітність;
- податкові спори;
- податковий аудит;
- фактичні перевірки та законодавство щодо РРО/ПРРО;
- контроль за обігом підакцизних товарів; 
- зупинення реєстрації ПН / РК; 
- погашення податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску;
- надання кваліфікованих електронних довірчих послуг;
- трансфертне ціноутворення.
Розширення можливостей отримання консультаційної допомоги кожним платником, незалежно від статусу чи масштабу бізнесу – це важливий крок до реалізації принципів безбар’єрності, рівного доступу до державних послуг. 
Довідково: адреси ОПК на Дніпропетровщині (https://dp.tax.gov.ua/kontakti
ОПК м. Дніпро, просп. Богдана Хмельницького, буд. 25 (телефон модератора – (056) 374 – 31 – 18);
ОПК м. Кривий Ріг, вул. Гірничих інженерів, буд. 4-А (телефон модератора – (099) 414–77–12); 
онлайн – пункти ОПК: 
м. Кривий Ріг, вул. Гірничих інженерів, буд. 4-А, (телефон модератора – (099) 414–77–12);
м. Кам’янське, вул. Медична, буд. 9 (телефон модератора – (056) 374–86–47).
 
 
Податкова служба активно розширює безбар’єрні можливості: взаємодія з платниками у зручному та доступному форматі – пріоритет
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Податкова служба активно розширює безбар’єрні можливості, будуючи взаємодію з платниками у зручному і доступному форматі для кожного. 
У фокусі уваги – створення умов, за яких отримати податкові послуги можуть усі платники податків, незалежно від їхніх фізичних чи цифрових можливостей.
Основні принципи безбар’єрності:
- гнучкість: можливість обрати найзручніший формат отримання послуг – онлайн, офлайн або телефоном;
- прозорість: чітка, зрозуміла і доступна інформація, зокрема для людей з інвалідністю чи старшого віку;
- універсальність: податкові послуги мають бути доступні для кожного – без винятків.
Безбар’єрність в податкових органах це:
- фізична доступність: облаштування пандусів, зручних входів та інфраструктури для людей з інвалідністю та маломобільних груп;
- інформаційна доступність: адаптовані сторінки вебпорталу, зручні для людей із порушеннями зору або слуху, зрозумілі матеріали;
- цифрова доступність: можливість отримати найпопулярніші послуги онлайн через Електронний кабінет – без відвідування податкових підрозділів.
Безбар’єрність – це модернізація інфраструктури та розвиток цифрових сервісів, які допомагають податковій службі забезпечувати комфортну та якісну підтримку всім платникам податків.
 
 
Роздрібна торгівля алкогольними напоями: платники Дніпропетровщини спрямували до місцевих бюджетів понад 347,1 млн грн акцизного податку
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Протягом семи місяців поточного року місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від платників акцизного податку за операціями з роздрібної торгівлі алкогольними напоями понад 347,1 млн гривень. Це майже на 3,0 млн грн більше ніж у минулому році, темп росту – 100,9 відсотка.
Звертаємо увагу, що у разі повернення покупцем пива, алкогольних напоїв (у тому числі якщо повернення такого товару відбулось в іншому податковому періоді) база оподаткування акцизним податком зменшується на вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) повернутих товарів, якщо вартість таких товарів включалась до такої бази оподаткування акцизним податком.
При цьому, дата проведення розрахункової операції з видачі готівкових коштів за повернутий покупцем товар або оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк такого покупця відповідає податковому періоду, коли відбувається таке зменшення бази оподаткування акцизним податком.
 
 
Сільськогосподарські товаровиробники – платники єдиного податку поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 515,3 млн гривень
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
У січні – липні 2026 року сільськогосподарські товаровиробники поповнили місцеві бюджети Дніпропетровської області єдиним податком на понад 515,3 млн гривень. Надходження зросли у порівнянні з аналогічним періодом 2025 року майже на 31,0 млн грн, або на 6,4 відсотка.. 
Нагадуємо, що платники єдиного податку четвертої групи можуть самостійно перейти на застосування ставки єдиного податку (податок), визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано відповідну заяву у порядку згідно з п. 298.2 ст. 298 ПКУ, за умови сплати податку за поточний рік у розмірі, що розраховується виходячи з 25 відс. річної суми податку за кожний квартал, протягом якого платник перебував на четвертій групі платників єдиного податку (п.п. 298.8.7 п. 298.8 ст. 298 ПКУ).
Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву (п.п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п.п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
За умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу (п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
 
 
До уваги платників податків!
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Відповідно до п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на період дії воєнного стану в Україні, та по 31 грудня року, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства встановлюються особливості адміністрування податків, зборів, платежів, що здійснюється контролюючими органами, визначеними п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ (податкового адміністрування), визначені п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Порядок розрахунку критеріїв для включення платників податків до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік платників), визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац одинадцятий п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Порядок формування та оприлюднення Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.10.2024 № 495 (із змінами) (далі – Порядок), визначає порядок розрахунку критеріїв для включення платників податків до Переліку платників, який включає, зокрема, алгоритми розрахунку середніх показників критеріїв щодо включення платників податків до Переліку платників, на підставі яких формується цей перелік (абзаци перший та другий п. 1 розд. І Порядку).
Під час формування Переліку платників здійснюється порівняння визначених ПКУ показників платника податків із середніми значеннями цих показників загалом по Україні (п. 1 розд. ІІ Порядку).
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view
 
 
Щодо застосування нормативної грошової оцінки земельної ділянки ФОПом – платником єдиного податку (другої або третьої групи), якщо протягом податкового року затверджено нову НГО
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до абзаців першого – третього п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
У такому додатку, зокрема, зазначаються:
кадастрові номери земельних ділянок, які використовуються такими платниками для здійснення підприємницької діяльності, та для яких визначається мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ), їх нормативна грошова оцінка (НГО) та площа таких земельних ділянок.
Підпунктом 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що МПЗ – це мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним МПЗ.
Формула, за якою здійснюється обчислення МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, визначена п.п. 38 прим. 1.1.1 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ. Одним із складових показників цієї формули є НГО відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації НГО земель (Кі), на який індексується НГО земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 01 січня поточного року, що визначається за формулою встановленою п. 289.2 ст. 289 ПКУ.
Коефіцієнт індексації НГО земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з НГО земель та земельних ділянок (абзац п’ятий п. 289.2 ст. 289 ПКУ).
Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначено Законом України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1378).
Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу місцевого самоврядування (частина перша ст. 15 Закону № 1378).
Частиною другою ст. 18 Закону № 1378 встановлено, що НГО земельних ділянок проводиться:
розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення – не рідше ніж один раз на 5 – 7 років;
розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення – не рідше ніж один раз на 5 – 7 років, а несільськогосподарського призначення – не рідше ніж один раз на 7 – 10 років.
Рішення рад щодо НГО земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування НГО земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (абзац перший п. 271.2 ст. 271 ПКУ).
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (частина друга ст. 20 Закону № 1378).
Рішення рад, зазначених у ст. 23 Закону № 1378, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до п. 271.2 ст. 271 ПКУ (частина шоста ст. 23 Закону № 1378).
Слід зазначити, що затверджена рішенням органу місцевого самоврядування (далі – Рішення) технічна документація з нормативної грошової оцінки землі із застосуванням кумулятивного коефіцієнту індексації діє до набрання чинності нового Рішення щодо НГО землі.
Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (із змінами) (далі – Декларація), у складі якої формується додаток 2 «Розрахунок загального МПЗ за податковий (звітний) рік» (далі – Додаток 2).
Таким чином, при заповненні Додатка 2 до Декларації за податковий (звітний) рік, в якому було затверджено нову НГО землі Рішенням, фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку (другої або третьої групи) застосовується НГО земельної ділянки станом на 01 січня такого податкового (звітного) року (попередня), яка індексується на коефіцієнт індексації за попередній рік.
Враховуючи положення п. 271.2 ст. 271 ПКУ нова НГО земельної ділянки буде застосовуватися при визначені загального МПЗ за наступний податковий (звітний) рік з урахуванням коефіцієнта індексації за попередній рік.
 
 
Несплата або сплата не в повному обсязі авансових внесків з єдиного податку платниками першої та другої груп: за якою формою надсилається ППР?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що відповідно до абзацу першого п. 58.2 ст. 58 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення (ППР) визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
ППР надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими ПКУ, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (абзац другий п. 58.2 ст. 58 ПКУ).
Порядок надіслання контролюючими органами ППР платникам податків, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 (із змінами) (далі – Порядок № 1204).
Порядок складання контролюючими органами ППР наведено у розд. ІІ Порядку № 1204.
Відповідний структурний підрозділ контролюючого органу згідно з п. 2 розд. ІІ Порядку № 1204 складає ППР, зокрема, формою «Ш» – у разі застосування штрафних санкцій за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов’язання / порушення строків зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні послуги».
Несплата (неперерахування) або сплата (перерахування) не в повному обсязі фізичною особою – платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до ПКУ (п. 122.1 ст. 122 ПКУ).
Пунктом 86.8 ст. 86 ПКУ встановлено, що ППР приймається в порядку, передбаченому ст. 58 ПКУ, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п’ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.
За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом’якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до ПКУ, поданих у порядку, встановленому ст. 86 ПКУ, ППР приймається в порядку та строки, визначені п. 86.7 ст. 86 ПКУ.
ППР приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п’яти робочих днів,
наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному п.п. 86.7.1 п. 86.7 ст. 86 ПКУ (абзац перший п.п. 86.7.5 п. 86.7 ст. 86 ПКУ).
Враховуючи зазначене, у разі несплати (неперерахування) або сплати (перерахування) не в повному обсязі фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку (першої або другої групи) авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені ПКУ, за результатами акта перевірки щодо таких виявлених порушень визначається сума штрафу в розмірі, встановленому п. 122.1 ст. 122 ПКУ, та складається ППР за формою «Ш», яке надсилається (вручається) платнику єдиного податку (першої або другої групи) у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.
 
 
 
Який порядок виправлення помилки в реквізиті акцизної накладної «Особа - отримувач пального» або «Особа - отримувач спирту етилового»?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
У разі допущення помилки в акцизній накладній, зокрема, у реквізитах «Особа - отримувач пального» або «Особа - отримувач спирту етилового», та реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) першого та другого примірника або тільки першого примірника акцизної накладної складеної в двох примірниках, платником податку складається розрахунок коригування:
- з кодом виду коригування «1» до акцизної накладної, у якої зареєстровані всі примірники:
в одному примірнику – для коригування складеної в одному примірнику акцизної накладної;
в двох примірниках – для коригування складеної в двох примірниках акцизної накладної, другий примірник якої зареєстрований отримувачем в ЄРАН;
- з кодом виду коригування «6» до акцизної накладної складеної в двох примірниках, другий примірник якої не зареєстрований отримувачем в ЄРАН:
в одному примірнику – для коригування складеної в двох примірниках акцизної накладної, другий примірник якої не зареєстрований отримувачем в ЄРАН.
При цьому у табличній частині такого розрахунку платник:
у графі 1 зазначає порядковий номер рядка – цифру «1»;
з акцизної накладної переносить до граф 2, 3 таблиці дані щодо коду товару згідно з УКТ ЗЕД, його опису;
до граф 4, 5 вносить показник коригування (зменшення) обсягу реалізованого пального/спирту етилового з відповідним знаком (–), при цьому зменшення обсягів має збігатися з обсягом реалізованого пального/спирту етилового, зазначеного в акцизній накладній (з урахуванням показників акцизної накладної та розрахунків коригування до такої накладної, зареєстрованих в ЄРАН).
Такий розрахунок коригування в повному обсязі сторнує обсяг пального (спирту етилового), зазначений в акцизній накладній та розрахунках коригування до такої накладної, зареєстрованих в ЄРАН.
Після реєстрації в ЄРАН розрахунків коригування, складених для відміни показників акцизної накладної, платником складаються акцизні накладні на операції з реалізації пального (спирту етилового), які фактично відбулись, з правильними реквізитами та показниками, в яких зазначається:
порядковий номер документа, який має відповідати поточній нумерації;
дата складення нової акцизної накладної, яка має відповідати даті складення помилкової накладної, що була зареєстрована в ЄРАН;
реєстраційний номер зареєстрованого в ЄРАН першого примірника акцизної накладної, показники якої було скориговано;
дата складання акцизної накладної, показники якої було скориговано.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view
 
 
Чи має право підприємство у разі анулювання реєстрації платника ПДВ подати уточнюючий розрахунок за період у якому він був платником ПДВ?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання, у тому числі податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.
Згідно із п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Тобто, обов’язок щодо подання податкової декларації з ПДВ та уточнюючого розрахунку до такої податкової декларації покладається на платника ПДВ.
Враховуючи те, що суб’єкт господарювання у разі анулювання реєстрації платника ПДВ виключається із Реєстру платників ПДВ, то уточнюючий розрахунок за період, у якому він був платником ПДВ, такий суб’єкт господарювання подати не може.
 
 
Рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці: за якою датою складається розпорядчий документ (наказ) підприємства?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Відповідно до абзацу восьмого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн грн, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн грн, має право прийняти рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, у кожному з яких виконується зазначений критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік такої безперервної сукупності років. У подальші роки такої сукупності років коригування фінансового результату також не застосовуються, крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ.
Форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (із змінами) (далі – Декларація).
В основній частині Декларації у полі «Наявність рішення» проставляється позначка про прийняте рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ, а у полі «Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці» – номер та дата розпорядчого документа підприємства, на підставі якого прийнято таке рішення.
Таким чином, розпорядчий документ (наказ) підприємства про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140, п. 140.6 ст. 140 ПКУ) має бути прийняте протягом останнього річного звітного періоду, але не пізніше дати подання Декларації за відповідний річний податковий (звітний) період.
При цьому зазначаємо, що положенням про Міністерство фінансів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375 (із змінами), встановлено, що Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері, зокрема, бухгалтерського обліку та аудиту. Отже, питання порядку оформлення первинних документів належить до компетенції Міністерства фінансів України.
 
 
Уточнення показників податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: заповнення рядка 2
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що відповідно до п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (із змінами та доповненнями).
Рядок 2 «податковий період» заголовної частини Декларації передбачає заповнення рядків 2.1 та 2.2.
Так, у полі «звітний» рядка 2.1 зазначається рік, на який подається Декларація.
Згідно з приміткою 3 інформації до Декларації поле «починаючи з» рядка 2.1 заповнюється у разі подання Декларації за новопридбані об’єкти нерухомого майна (починаючи з (число/місяць)).
У рядку 2.2 вказується податковий період, що уточнюється («з урахуванням уточнень з» (число/місяць)). Періодом, що уточнюється, вважається період, за який платник, керуючись нормами ст. 50 глави 2 розд. II ПКУ, самостійно узгоджує суму податкового зобов’язання у зв’язку з самостійним виявленням помилки у раніше поданій Декларації, що уточнюється, або у зв’язку із зміною об’єкта оподаткування (примітка 4 інформації до Декларації).
У разі подання «уточнюючої» Декларації заповнюється рядок 2.2 рядка 2 Декларації, а рядок 2.1 рядка 2 Декларації не заповнюється.
Якщо уточнюються показники раніше поданої Декларації у складі «звітної» або «звітної нової» Декларацій – заповнюються рядки 2.1 та 2.2 рядка 2 Декларації.
 
 
Порядок зберігання установами/підприємствами щоденних фіскальних звітних чеків (Z-звітів) в електронній формі
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує.
Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО) (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або програмними РРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.
Разом з тим, п. 6 глави 4 розд. II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (із змінами та доповненнями) передбачено, що суб’єкт господарювання має забезпечити збереження щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України (не менш як 1095 днів).
Збереження суб’єктом господарювання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в паперовій та/або електронній формі здійснюється у будь-який зручний та не заборонений чинним законодавством спосіб.
При цьому спосіб збереження суб’єктом господарювання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в паперовій та/або електронній формі має забезпечити (у тому числі під час проведення перевірки) можливість візуального перегляду такого Z-звіту для підтвердження факту оприбуткування готівки та повноти обліку здійснених розрахункових операцій.
Дані наданих для перегляду Z-звітів в паперовій та/або електронній формі мають співпадати з даними електронних копій таких Z-звітів, що містяться у фіскальній пам’яті РРО та/або на фіскальному сервері контролюючого органу.
Установа/підприємство, відповідно до вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (із змінами і доповненнями) (далі – Положення № 148), зобов’язана(е) визначити та затвердити внутрішнім документом місце та спосіб зберігання відокремленими підрозділами щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) у електронній формі, формат їх зберігання, який має забезпечувати візуальний перегляд щоденних          Z-звітів представниками центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику, а також відповідальну за зберігання цих чеків особу (абзац другий п. 12 розд. ІІ Положення № 148).
 
 
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області