Коли в Україні з’явиться регулювання віртуальних активів?

Скільки криптовалюти обертається в Україні? Сьогодні не існує офіційної оцінки того, яким обсягом криптовалют володіють українці або яким є її оборот, скажімо, за рік.
Аналітичні компанії можуть оцінити активність українських користувачів в блокчейні, але сумарний обсяг криптоактивів, що належать їм, досі не визначений. Хоча дещо ми таки можемо дізнатись по непрямих ознаках.
Приблизно так, як можна прикинути розмір кита, коли з-під води видно лише його хвіст.
Тоді звернемось до даних Chainalysis.
Згідно з її дослідженням, у 2025 році Україна посідала восьме місце у світі за загальним індексом криптоадопції, тобто активності використання криптовалют. А за даними аналітичної компанії DL Research, яка оприлюднила звіт World Crypto Rankings за 2025 рік, Україна очолила світовий рейтинг за співвідношенням обсягу операцій зі стейблкоїнами до ВВП.
Україна – одна зі світових лідерів за криптоактивністю.
Віртуальні активи у нас уже є частиною фінансової системи. Цьому сприяли різні чинники: розвинена криптоспільнота в країні, слабкі і не надто вигідні у наших реаліях традиційні інвестиційні інструменти, велика кількість міжнародних переказів, пов"язаних з потребами оборонних закупівель через приватні фонди, донати з-за кордону на допомогу Україні. Однак через відсутність будь-якого регулювання з боку держави у нас сформувався не ринок криптовалют, а справжній неконтрольований океан.
Якщо ви запитаєте: а скільки податків сплачують українці з операцій у крипті, я дам абсолютно точну відповідь: нуль гривень, нуль копійок.
Адже самого механізму оподаткування віртуальних активів у нас досі не існує. Читайте також Як працюватиме ринок віртуальних активів Нещодавно у фінансовий комітет Ради надійшли офіційні дані від Державної податкової служби.
Одна цифра привернула особливу увагу.
За перше півріччя 2026 року ДПС винесла 11 аналітичних висновків з ознаками відмивання коштів через віртуальні активи.
Загальна сума по цих кейсах – 9,3 млрд грн.
Плюс ще 1,56 млрд грн несплачених податків і зборів.
Не з самих операцій у крипті, бо, нагадую, оподаткування тут взагалі не існує, а з тієї економічної діяльності, яку ці операції допомогли приховати від держави. Тобто в середньому на один виявлений випадок припадає близько 850 млн грн – це в рази більше, ніж у будь-якому іншому ризиковому сегменті в тому ж звіті.
Пальне, тютюн, алкоголь, зовнішньо-економічна діяльність, дроблення бізнесу через ФОПів – ніщо із цього не дало такого "навару", як операції з криптою. Якщо саме в цих водах водиться найжирніша риба, то чому ж її так мало опиняється в тенетах рибалок? Лише 11 аналітичних висновків – на всю країну, за півроку.
Бо у нас немає регулятора, який міг би бачити цей ринок системно.
ДПС і фінмоніторинг ловлять лише те, що випадково виплило на поверхню і потрапило у контрольовану частину фінансової системи – банківський рахунок, декларація, митна операція.
Все, що відбувається виключно в криптосвіті, залишається в сліпій зоні.
Тобто ми все ще бачимо тільки хвіст кита. Криптовалютний бум заскочив зненацька не лише нас.
Boston Consulting Group у своєму останньому звіті пише: цифрові активи уже назавжди трансформували всю глобальну фінансову систему.
Ринок стейблкоїнів наприкінці 2025 року сягнув приблизно 300 млрд дол., а до 2035-го, за прогнозами BCG, токенізовані активи можуть становити до 16% усіх інвестиційних активів у світі. При цьому навіть країни, які активно борються за статус криптохабу, не поспішають відчиняти двері.
Британське дослідження про незаконні фінансові потоки, пов"язані з Великою Британією (їх оцінюють у 325–788 млрд фунтів на рік), закликає уряд поставити на паузу плани перетворення Лондона на глобальний центр криптофінансів, доки не буде створено ефективної системи нагляду.
Тобто спершу – контроль, потім – відчиняємо браму.
У нас навпаки: уже багато років ринок бурхливо розвивається, а контролю немає взагалі. Водночас регулювання у цій сфері уже перестає бути лише питанням розвитку ринку.
Воно усе більше стає чинником національної безпеки та санкційної політики. Читайте також В Україні запрацює ринок віртуальних активів Міжнародна організація, яка бореться з відмиванням коштів – FATF констатує, що організована злочинність дедалі активніше переходить на використання криптовалют для відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом.
Цифрові активи вже давно перестали бути "нішевою забавкою" і перетворились на повноцінний інструмент, який використовують у міжнародних схемах відмивання коштів поряд із банками, підставними компаніями та офшорами. Основна проблема протидії злочинцям – не сама технологія блокчейну, а нерівномірне регулювання у різних країнах.
Злочинці просто користуються юрисдикціями, де вимоги до криптосервісів слабші або майже не виконуються. Україна нині саме в цій червоній зоні.
Нам доведеться максимально швидко наближати своє законодавство до стандартів FATF та ЄС.
Особливу увагу приділяти виконанню вимог Travel Rule (зобов"язання для провайдерів віртуальних активів обмінюватися даними про відправника та одержувача під час переказів у криптовалюті), KYC (Know Your Customer – обов"язкова процедура ідентифікації особи фінансовою чи криптовалютною установою для захисту від шахрайства та відмивання грошей). Саме недостатнє виконання цих вимог FATF називає одним із головних чинників, що дозволяють злочинцям використовувати криптоіндустрію. Тож є напрацьований міжнародний досвід і цілком дієві механізми регулювання віртуальних активів.
Однак в Україні до нього все ніяк не дійде.
Хоча ще у 2022 році Верховна Рада ухвалила закон "Про віртуальні активи", який мав визначити правовий статус криптоактивів, права учасників ринку та правила роботи провайдерів відповідних послуг. Але фактично закон так і не запрацював.
Бо для цього були необхідні зміни до Податкового кодексу, які мали врегулювати оподаткування операцій із віртуальними активами.
А їх так і не ухвалили.
Хоча Travel Rule на прохання голови робочої групи з підготовки законопроєкту про оподаткування "вірти" підкомітет виписав ще два роки назад. Друга спроба вполювати цього кита стартувала минулого року.
У вересні 2025-ого Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт 10225-д, але ось уже майже рік, як він застряг і не рухається на шляху до другого читання і остаточного ухвалення. Нині усе ще триває дискусія довкола тих істотних змін, яких має зазнати законопроєкт.
Тут я трохи привідкрию залаштункову законотворчу кухню.
Гостра дискусія наразі відбувається довкола питання, хто має стати регулятором цього ринку – Національний банк чи Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку? Читайте також Що втрачає Україна без врегульованого ринку криптовалют Як голова підкомітету, що відповідає за протидію легалізації доходів, вважаю, що це має бути саме НБУ, а не НКЦПФР.
Адже двовладдя – створення конкуренції повноважень між двома регуляторами на такому чутливому і ризиковому ринку призведе до розбалансування замість контролю. Нацбанк наполягає, щоби повноваження обох регуляторів були вичерпно й чітко прописані в самому законі без жодних сірих зон.
Комісія натомість пропонує, щоби закон закріпив чіткий перелік видів діяльності на ринку віртуальних активів, які регулює НБУ, а все інше, що не буде прямо вписано у сферу регулювання Нацбанку, включно з тим, що виникне в майбутньому – автоматично перейшло б під нагляд НКЦПФР. Логіка Нацбанку зрозуміла.
Адже залишковий принцип означає, що одна й та сама фінансова установа, яка працює і на традиційному ринку, і на ринку віртуальних активів, може опинитися одночасно під наглядом двох регуляторів, кожен з яких має різні, неузгоджені між собою вимоги. Україна вже проходила цей шлях у 2000-х.
Тоді банки одночасно підпадали під нагляд НБУ за банківською ліцензією і під нагляд НКЦПФР за операціями на ринку капіталу, і у 2010 році від цієї моделі відмовилися саме через хаос, який вона створювала. До речі, показово, що в ЄС такої моделі, коли за фінмоніторингом однієї установи одночасно наглядають два різні ринкові регулятори, не існує.
Серед 27 держав ЄС був один виняток – Франція, та й вона відмовилась від нього, коли впроваджувала MiCA – загальноєвропейський регламент про ринки криптоактивів. Оскільки MiCA вимагає затвердження лише одного головного арбітра – національного регулятора для кожного надавача послуг з криптоактивів.
Це потрібно, щоб працювала система взаємного визнання ліцензій між країнами ЄС.
Другий орган може залучатися лише для вузьких питань з чітко визначеного переліку, а не як другий регулятор, що на рівних із першим контролює одного й того самого надавача послуг з віртуальних активів. У нас же НКЦПФР бореться за те, щоби запровадити модель, яку ЄС сам визнав неефективною і скасував.
Якщо в Україні вирішать випробувати власні "граблі" та повторити цей досвід, все одно в процесі приєднання до Євросоюзу, доведеться змінювати законодавство відповідно до загальноєвропейського регламенту MiCA.
Так само, як довелось його змінювати Франції. Тож замість того, щоби наново винаходити велосипед і розмивати регуляторні функції, створюючи чергове поле для невизначеності і ймовірних зловживань, було б логічніше відразу запрограмувати в законі європейську модель регулювання.
І тоді під час вступу України до ЄС уже не доведеться міняти рейки, наш поїзд без затримок перетне кордон і увіллється в загальний рух. Читайте також Який законопроєкт про обіг віртуальних активів дозволить бізнесу розвиватися До речі, законопроєкт 10225-д – один зі структурних маяків України у межах Ukraine Facility, тобто наше зобов"язання перед ЄС.
Новий уряд Сергія Корецького вніс його до оновленого переліку пріоритетних євроінтеграційних законопроєктів.
Встановлений у ньому дедлайн – грудень 2026 року.
Саме цей законопроєкт містить норми про оподаткування операцій з віртуальними активами.
Тож він одночасно має запустити і регулювання, і оподаткування. І це означатиме, що ми нарешті побачимо всього кита цілком.
Ринок віртуальних активів перестане бути диким полем і підпаде під регулювання.
А відтак більшість можливостей "оптимізувати", "заробляти" і "заощаджувати", використовуючи криптоінструменти і уникаючи сплати податків, зникне. Звісно, ніхто з "криптошейхів" на державних посадах і у тіньовому бізнесі в цьому не зацікавлений.
Не можу стверджувати напевно, чи це є причиною, чому цей законопроєкт так довго припадає пилом у Раді.
Але очевидно: чим довше ринок залишається нерегульованим, тим краще для тих, хто користується сірою зоною. Сподіваюсь, у нового уряду стане сил здолати цей спротив.
Замість нескінченних вигадок тисячі і одного способу зістригти ще трошки шерсті з білого бізнесу, ми маємо шанс витопити жир з величезної рибини, яка досі ховається у темних водах.